<<
>>

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО РЕКОМЕНДАЦІЇ 10 (ЗАХОДИ НАЛЕЖНОЇ ПЕРЕВІРКИ КЛІЄНТА)

A. ЗАХОДИ НАЛЕЖНОЇ ПЕРЕВІРКИ КЛІЄНТА ТА РОЗГОЛОШЕННЯ

1. Якщо, під час встановлення або у ході ділових відносин з клієнтом, або при здійсненні разових операцій, фінансова установа має підозру, що операції стосуються відмивання коштів або фінансування тероризму, установа повинна:

(а) звичним чином здійснити ідентифікацію та перевірку особи[26]клієнта та вигодоодержувача, постійного або разового, незалежно від будь-яких виключень або визначеного порога, які б застосовувалися в іншому випадку; та

(б) надіслати повідомлення про підозрілу операцію до підрозділу фінансової розвідки відповідно до Рекомендації 20.

2. Р скомсидація 21 забороняє фінансовим установам, їх директорам, посадовим особам та працівникам розкривати той факт, що повідомлення про підозрілі операції або пов'язана інформація передається до ПФР. Існує ризик того, що клієнтам за цих умов можна ненавмисно розголосити, коли фінансова установа прагне виконати зобов'язання щодо належної перевірки клієнта. Поінформованість клієнтів про можливу передачу повідомлень про підозрілі операції або розслідування може поставити під загрoзм маНбутні змcи.л.ли з рвзcлiнyтaннк πiнвзоювaнйх операщй з відмивання коштів або фінансування тероризму.

3. Таким чином, якщо фінансові установи мають підозру, що операції пов'язані з відмиванням коштів або фінансуванням тероризму, вони повинні враховувати ризик розголошення при здійсненні заходів належної перевірки клієнта. Якщо установа обґрунтовано вважає, що здійснення заходів належної перевірки клієнта буде натяком клієнту або потенційному клієнту, вона може прийняти рішення не проводити цю процедуру, але повинна подати повідомлення про підозрілу операцію. Установи повинні забезпечити, щоб їх співробітники знали і були уважними до цих питань при проведенні заходів належної перевірки клієнта.

B. ЗАХОДИ НАЛЕЖНОЇ ПЕРЕВІРКИ КЛІЄНТА - ОСОБИ, ЯКІ ДІЮТЬ ВІД ІМЕНІ КЛІЄНТА

4.

При здійсненні дій, зазначених у пунктах (а) та (b) заходів належної перевірки клієнта, визначених у Рекомендації 10, фінансові установи повинні бути також зобов'язані перевірити, чи особа, яка має намір діяти від імені клієнта, уповноважена на цс, а також ідентифікувати та

міжнародні соафдаооu з ∏оооидlї відмиваффю коштів та фінансуванню оеоооизм∏ і розповсюдженню зброї масового знищення

перевірити її особу.

С. ЗАХОДИ НАЛЕЖНОЇ ПЕРЕВІРКИ КЛІЄНТА ДЛЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ

5. При здійсненні заходів належної перевірки клієнтів, які є юридичними особами або сторонами правових угод[27], фінансові установи повинні бути зобов'язані здійснювати ідентифікацію та перевірку клієнтів, а також знати характер їх діяльності, форму власності і структуру управління. Метою вимог, нижчeтик.лaдeних у пунктах () і (), що cтоcyюτьcт ідентифікації та перевірки клієнта і фактичного власника, є два аспекти: по-перше, запобігання незаконному використанню юридичних осіб та організацій за рахунок отримання достатніх відомостей про клієнта, щоб мати можливість правильно виявити ризики потенційного відмивання коштів та фінансування тероризму, пов'язаних з діловими відносинами, та, по-друге, вжиття належних заходів для зниження ризиків. Як дві сторони одного процесу, ці вимоги можуть взаємодіяти і доповнювати один одного природним чином. У зв'язку з цим, фінансові установи повинні бути зобов'язані:

(а) Здійснювати ідентифікацію та перевіряти особу клієнта. Види інформації, яка зазвичай може бути необхідною для виконання цієї функції, наступні:

(i) назва, правова форма і доказ існування - ідентифікація може здійснюватись шляхом перевірки, наприклад, свідоцтва про реєстрацію юридичної особи, свідоцтва про правовий статус та фінансовий стан юридичної особи, угоди про партнерство засновників, довіреності або іншої документації від надійного незалежного джерела, що підтверджує назву, форму і поточне існування клієнта.

(ii)повноваження, які регулюють і зобов'язують юридичну особу або організацію (наприклад, меморандум і статут компанії), а також імена осіб, які обіймають відповідну керівну посаду в юридичній особі або організації (наприклад, директорів компанії, довіреної особи).

(iii) адреса зареєстрованого офісу та, якщо відрізняється, основне місце здійснення ділової діяльності.

()) Здійснювати ідентифікацію бенефіціарних власників клієнта та

міжнародні сойидйром з прооммії аідммайиию коштів оа фінансуванню оертрмзмχ і ртзптасюджеиию зброї масового знищення

вживати обґрунтованих заходів[28]длл пєрєтікк толкх осії, використовуючи наступну інформацію:

(i) Для юридичних осіб[29]:

(і.і) ідентифікувати фізичну особу (якщо такі є - адже частки у праві власності можуть бути настільки диверсифікованими, що там немає фізичних осіб (які діють самостійно або спільно), що здійснюють контроль над юридичною особою або організацією через право власності), які зрештою мають контрольну частку[30]у власності юридичної особи; та

(і.іі) тою мірою, коли існує сумнів щодо пункту (і.і), чи особа(и), яка(і) має(ють) контрольну частку у власності, є бенефіціарним(и) власником(и), або якщо немає фізичної особи, яка здійснює контроль через право власності, особу фізичних осіб (якщо такі є), які здійснюють контроль над юридичною особою через інші засоби.

(і.ііі) якщо немає фізичних осіб, визначених відповідно до пунктів

(1.1) або (і.іі), фінансові установи повинні ідентифікувати та вжити обґрунтованих заходів для перевірки особи відповідних фізичних осіб, які обіймають керівну посаду.

(ii) для сторін правових угод:

(11.1) трасти - довірителі, довірені особи, захисники (якщо такі є), бенефіціари або група бенефіціарів[31], та будь-яка інша фізична особа, яка врешті здійснює ефективний контроль над трастом (включаючи через ланцюжок контролю/право власності);

(іі.іі) інші види сторін правових угод - перевірка особи, які займають аналогічну або схожу посаду.

Якщо клієнт або власник контрольної частки - компанія, зареєстрована на фондовій біржі та підпадає під вимоги щодо розкриття (або відповідно до правил фондової біржі або відповідно до закону чи нормативно-правових актів), які встановлюють зобов'язання забезпечити відповідний рівень прозорості бенефіціарної власності, або філіал з контрольною часткою такої компанії, не є необхідним визначати та перевіряти особу будь-якого

оїждарвудї снадуарнτ з првнτуїї вїуоτваддю коштів та фїдадсрваддю нсрврτзор і розповсюджендю зброї оасвввгв здмщеддя

акціонера або бенефіціарного власника таких компаній.

Відповідні ідентифікаційні дані можуть бути одержані з публічного реєстру, від клієнта або з інших надійних джерел.

D. ЗАХОДИ НАЛЕЖНОЇ ПЕРЕВІРКИ КЛІЄНТА ДЛЯ БЕНЕФІЦІАРІВ ПОЛІСІВ СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ

6. Длл cонаxатaцнк жиττн аНо іших видiл cонаxатaцнк, пoв'кзацих з інвестиціями, фінансові установи повинні, на додаток до заходів належної перевірки клієнта, що повинні здійснюватися щодо клієнта та бенефіціарного власника, вживати заходів належної перевірки клієнта до бенсфіціара (ів) полісів страхування життя та інших видів страхування, пов'язаних з інвестиціями, після ідентифікації/визначення бснсфіціара(ів):

(a) Для бенсфіціара (-ів), визначеного як конкретна фізична або юридична особа або сторона правової угоди - з'ясування імені (найменування) особи;

(b)для бенсфіціара (ів), визначеного за допомогою ознак або класу (наприклад, подружжя, діти на час виникнення страхового випадку) або іншими засобами (наприклад, за заповітом) - одержання достатньої інформації про бенсфіціара, щоб переконатися, що фінансова установа зможе встановити особу бенсфіціара на час виплати.

Інформація, зібрана відповідно до пункту (а) та/або (b), повинна документуватися та зберігатися відповідно до положень Рекомендації 11.

7. Для обох випадків, зазначених у пункті 6 (а) та (b), перевірка особи бенсфіціара (ів) повинна здійснюватися на час виплати.

8. Бенсфіціар полісів страхування життя повинен вважатися фінансовою установою відповідним фактором ризику при визначенні, чи потрібно застосовувати посилені заходи перевірки клієнта. Якщо фінансова установа визначає, що бенсфіціар, який є юридичною особою або стороною правової угоди, становить підвищений ризик, тоді посилені заходи перевірки клієнта на час виплати повинні включати обґрунтовані заходи ідентифікації та перевірки особи бенефіціарного власника бенсфіціара.

9. Якщо фінансова установа не спроможна виконати пункти 6 та 8, вона повинна розглянути питання надання повідомлення про підозрілі операції.

E. ПОКЛАДАННЯ НА ПОПЕРЕДНЬО ЗДІЙСНЕНУ ІДЕНТИФІКАЦІЮ ТА ПЕРЕВІРКУ

10. Заходи належної перевірки клієнта, викладені у Рекомендації 10, не передбачають, що фінансові установи повинні на постійній основі здійснювати ідентифікацію та перевірку особи клієнта кожного разу, коли клієнт здійснює операцію. Установа має право покладатися на вже

міжнародні соафдаоох з ∏ооохдlї відмхваффю коштів та фінансуванню оеооохзм∏ і розповсюдженню зброї масового знищення

здійснені заходи ідентифікації та перевірки, якщо тільки вона не має сумнівів щодо достовірності інформації. Випадки ситуацій, за яких установа може мати таки сумніви, виникають, коли є підозра у відмиванні коштів цим клюнτом або коли мають міце значні зміни у способі функціонування рахунку клієнта, що не відповідає характеру ділової діяльності цього клієнта.

F. ЧАС ПЕРЕВІРКИ

11. Приклади видів обставин (на додаток до тих, які стосуються бенефіціарів страхування життя) у випадках, які передбачають можливість завершення перевірки після встановлення ділових відносин, адже важливим є не переривати звичайне ведення ділової діяльності, включають:

■ Ведення ділової діяльності на відстані.

■ Операції з цінними паперами. У сфері цінних паперів компанії та посередники можуть бути зобов'язані здійснювати операції дуже швидко, згідно з умовами ринку, у той час, коли клієнт зв'язується з ними, тому операція може бути здійснена до завершення перевірки особи клієнта.

12. Фінансовим установам також потрібно встановити процедури управління ризиками щодо умов, за яких клієнт може налагодити ділові відносини до закінчення перевірки. Такі процедури повинні включати низку таких заходів, як обмеження кількості, видів та/або суми операцій, що можуть бути здійснені, а також моніторинг великих та складних операцій, що перевищують очікувані норми для цього виду ділових відносин.

G. ІСНУЮЧІ КЛІЄНТИ

13. Фінансові установи повинні бути зобов'язані застосовувати заходи належної перевірки клієнта до існуючих клієнтів[32]на основі важливості та ризику, а також проводити у відповідний час заходи обачливості щодо існуючих відносин, враховуючи, чи були і коли попередньо здійснені заходи належної перевірки клієнта та адекватність одержаних даних.

H. ПІДХІД, ОСНОВАНИЙ НА ОЦІНЦІ РИЗИКУ[33]

14. Нижчезазначені приклади не є обов'язковими елементами Стандартів FATF і включаються лише для керівництва. Приклади не мають намір бути всеосяжними, і хоча вони вважаються допоміжними індикаторами, вони можуть не підходити до усіх обставин.

міжнародні соаидаром з проомдії аідммааиию коштів оа фінансуванню овртрмзмχ і ртзптасюджвиию зброї масового знищення

Підвищені ризики

15. Існують обставини, за яких ризик відмивання коштів або фінансування тероризму підвищений, тому повинні вживатися посилені заходи належної перевірки клієнта. При здійсненні оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму, пов'язаних з певними видами клієнтів, країнами або географічними територіями, певними товарами, послугами, операціями або каналами постачання, приклади потенційних високоризикових ситуацій (на додаток до викладених у Рекомендаціях 12­16, включають наступне:

(a) фактори ризику, пов'язаного з клієнтом:

■ ділові відносини здійснюються за незвичних обставин (наприклад, значна необґрунтована географічна відстань між фінансовою установою та клієнтом).

■ клієнти нерезиденти.

■ юридичні особи або організації, які є особистими держателями активів.

■ компанії, які мають номінальних акціонерів або акції на пред'явника.

И ділові відносини, які передбачають великий обсяг готівки;

■ структура власності компанії, яка є незвичною або занадто складною, зважаючи на характер діяльності клієнта.

(b) фактори ризику, пов'язаного з країною або географічною територією[34]:

И країни, визначені надійними джерелами, такими як звіти взаємної оцінки або звіти детальної оцінки, а також опубліковані наступні звіти про прогрес, в яких зазначено, що вони не мають належної системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

■ країни, які підпадають під санкції, ембарго або аналогічні заходи, застосовані, наприклад, ООН.

■ країни, визначені надійними джерелами як такі, що мають високий рівень корупції або іншої злочинної діяльності.

И країни або географічні території, визначені надійними джерелами як такі, що забезпечують фінансування або

оїждарвудї снадуарнτ з првьτуїї вїуоτваддю коштів та фїдадсрааддю нсрврτзор і розповсюджендю зброї оасвввгв здмщеддя підтримку терористичній діяльності, або в яких діють визначені терористичні організації.

(c) фактори ризику, пов'язаного з товаром, послугою, операцією або каналом постачання:

■ приват-банкінг.

■ анонімні операції (які можуть включати готівку].

И дистанційні ділові відносини або операції.

■ платіж, отриманий від невідомої або неасоційованої третьої сторони.

Низькі ризики

16. Існують обставини, за яких ризик відмивання коштів або фінансування тероризму може бути нижче. За таких обставин і за умови, що здійснюється адекватний аналіз ризику країною або фінансовою установою, доцільним може бути для країни дозволити своїм фінансовим установам застосовувати спрощені заходи належної перевірки клієнта.

17. При здійсненні оцінки ризиків відмивання коштів і фінансування тероризму, пов'язаних з типами клієнтів, країн або географічних територій і конкретних товарів, послуг, операцій або каналів постачання, приклади потенційних ситуацій з низьким ризиком, включають наступне:

(a) фактори ризику, пов'язаного з клієнтом:

■ фінансові установи та ВНУП - у випадках, коли вони підпадають під вимоги щодо протидії відмиванню коштів тт фінансуванню тероризму, що узгоджуютьсс з Рекомендаціями FATF, ефективно впровадили ці вимоги і щодо них здійснюється ефективний нагляд або моніторинг відповідно до цих Рекомендацій з метою забезпечення виконання тих вимог.

■ державні компанії, зареєстровані на фондовій біржі, які підпадають під вимоги щодо розкриття інформації (або відповідно до правил фондової біржі або інших нормативно-правових актів), які встановлюють вимоги забезпечувати відповідний рівень прозорості бенсфіціарної власності.

■ державні установи або підприємства.

(b) фактори ризику, пов'язаного з товаром, послугою, операцією або

каналом постачання:

міжнародні соафдаоох з ∏ооохдlї відмхваффю коштів та фінансуванню оеооохзм∏ і розповсюдженню зброї масового знищення

■ поліс страхування життя, в якому премія є низькою (наприклад, річна премія нижче 1 000 доларів США/євро або одноразова премія нижче 2 500 доларів США/євро).

■ страхові поліси для пенсійних схем, якщо не передбачено можливість завчасної відмови і поліс не може бути використано як другорядний.

■ пенсія, вихід за вислугою років або аналогічна схема, яка передбачає виплату пенсійних виплат працівникам, де внески здійснюються шляхом здійснення вирахувань з зарплати, і правила схеми не передбачають призначення відсотків члену схеми.

■ фінансові товари або послуги, які передбачають надання відповідно визначених та обмежених послуг певним видам клієнтів з метою підвищення обсягу охоплення фінансовими послугами.

(c) фактори ризику, пов'язаного з країною:

■ країни, визначені надійними джерелами, такими як звіти взаємної оцінки або звіти детальної оцінки, в яких зазначено, що вони мають ефективну систему протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

■ країни, визначені надійними джерелами як такі, що мають низький рівень корупції або іншої злочинної діяльності.

У процесі оцінки ризиків, країни або фінансові установи могли б, при необхідності, брати до уваги можливі змінні ризиків відмивання коштів і фінансування тероризму залежно від різних регіонів або районів всередині країни.

18. Більш низький ризик відмивання коштів і фінансування тероризму для ідентифікації та перевірки не означає автоматично, що той же клієнт становить низький ризик для усіх видів заходів належної перевірки клієнта, зокрема щодо здійснення постійного моніторингу операцій.

Змінні ризиків

При здійсненні оцінки ризиків відмивання коштів і фінансування тероризму, пов'язаних з типами клієнтів, країн або географічних територій, і конкретних продуктів, послуг, операцій або каналів постачання, фінансова установа повинна враховувати змінні ризику, що мають відношення до тих категорій ризику. Ці змінні, окремо або в комбінації, можуть збільшити або зменшити потенційний ризик, таким

міжнародні соаидаром з проомдії аідммааиию коштів оа фінансуванню оертрмзмχ і ртзптасюджеиию зброї масового знищення

чином, вони впливають на відповідний рівень заходів належної перевірки клієнта.

Прикладами таких змінних є:

■ Мета рахунку або ділових відносин.

■ Обсяг активів, які будуть покладені на депозит клієнтом,

або розмір операцій, що здійснюються.

■ Регулярність і тривалість ділових відносин.

Посилені заходи належної перевірки клієнта

Фінансові установи повинні перевірити, наскільки це можливо, попередню історію і мету всіх складних, надзвичайно великих операцій та усі незвичні схеми операцій, які не мають очевидної економічної або законної мети. У випадку, якщо ризики відмивання коштів або фінансування тероризму високі, фінансові установи повинні бути зобов'язані проводити посилені заходи належної перевірки клієнта у відповідності з виявленими ризиками. Зокрема, вони повинні збільшити ступінь і характер моніторингу ділових відносин, з тим щоб визначити, чи ці операції або діяльність є незвичними або підозрілими.

Приклади посилених заходів належної перевірки клієнта, які можуть застосовуватися до високоризикових ділових відносин, включають:

■ Одержання додаткової інформації про клієнта (наприклад, рід занять, обсяг активів, інформація, доступна в державних базах даних, Інтернет, тощо), і оновлення на більш регулярній основі ідентифікаційних даних клієнта та бенефіціарного власника.

■ Одержання додаткової інформації про очікуваний характер ділових відносин.

■ Одержання інформації про джерело коштів або джерело багатства клієнта.

■ Одержання інформації про причини здійснення запланованих операцій або операцій, що здійснюються.

■ Одержання схвалення вищого керівництва, щоб розпочати або продовжити ділові відносини.

■ Проведення посиленого моніторингу ділових відносин, за рахунок збільшення кількості і встановлення термінів заходів контролю, що застосовуються, і вибір видів операцій, які вимагають подальшої перевірки.

оїждарвудї сьадуарьτ з првьτуїї аїуоτааддю коштів та фїдадсрааддю ьсрврτзор і рвзпвасюужсддю зброї оасвавгв здмщеддя

■ Вимога здійснити перший платіж через рахунок на ім'я клієнта з банком, який відповідає стандартам застосування заходів належної перевірки клієнта.

Спрощені заходи належної перевірки клієнта

21. У випадку, якщо ризик відмивання коштів або фінансування тероризму низький, фінансовим установам можна дозволити проводити спрощені заходи належної перевірки клієнта, які повинні брати до уваги характер низооoго ризоκу. Спрощені захоми пoвинні бутт cуiлаoзмiнними з факторами низького ризику (наприклад, спрощені заходи можуть відноситися тільки до ідентифікації клієнта або до здійснення постійного моніторингу). Прикладами можливих заходів є:

■ Перевірка особи клієнта і бенсфіціарного власника після встановлення ділових відносин (наприклад, якщо операції за рахунком перевищують певний

грошовий поріг).

■ Зменшення частоти даних клієнта.

■ Зниження ступеню вивчення операцій

оновлення ідентифікаційних

постійного моніторингу та на основі обґрунтованого

грошового порогу.

■ Відмова від збору певної інформації або здійснення конкретних заходів, щоб зрозуміти мету і передбачуваний характер ділових відносин, але розуміння цілей і характеру, беручи до уваги тип операцій або встановлені ділові відносини.

Спрощені заходи належної перевірки клієнта є неприйнятними у випадку, коли існує підозра у відмиванні коштів або фінансуванні тероризму, або у випадку виникнення специфічних ситуацій з підвищеним рівнем ризику.

Порогові значення

22. Встановлений поріг для разових операцій відповідно до Рекомендації 10 становить 15 0 00 доларів США/євро. Фінансові операції вище встановленого порогового значення включають ситуації, коли угода здiйcнюєτьcу в рамках oднiєї операції або кількох операцій, які, як виявляється, пов'язані між собою.

Постійне застосування заходів належної перевірки

23. Фінансові установи повинні бути зобов'язані забезпечити, щоб документи, дані чи інформація, зібрані в рамках процесу заходів належної перевірки

міжнародні соафдаоох з ∏ооохдlї відмхваффю коштів та фінансуванню оеооохзм∏ і розповсюдженню зброї масового знищення

клієнта, постійно оновлювалися шляхом проведення оглядів існуючих записів, зокрема, для більш високої категорії ризику клієнтів.

міжнародні соафдаоох з ∏ооохдlї відмхваффю коштів та фінансуванню оеооохзм∏ і розповсюдженню зброї масового знищення

<< | >>
Источник: МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ З ПРОТИДІЇ ВІДМИВАННЮ ДОХОДІВ ТА ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ І РОЗПОВСЮДЖЕННЮ ЗБРОЇ МАСОВОГО ЗНИЩЕННЯ. РЕКОМЕНДАЦІЇ FATF. ЛЮТИЙ 2012 РОКУ. 2012

Еще по теме ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО РЕКОМЕНДАЦІЇ 10 (ЗАХОДИ НАЛЕЖНОЇ ПЕРЕВІРКИ КЛІЄНТА):

  1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО РЕКОМЕНДАЦІЇ 22 (ВНУП - ЗАХОДИ НАЛЕЖНОЇ ПЕРЕВІРКИ КЛІЄНТА)
  2. 6.1. Назначение и состав пояснительной записки. способы разграничения раскрываемой информации между формами отчетности и пояснительной запиской
  3. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО РЕКОМЕНДАЦІЇ 19 (ВИСОКО-РИЗИКОВІ КРАЇНИ)
  4. "Пожалуйста, заходите в наш фондовый магазин"
  5. § 4.3. Характеристика біржової мережі Заходу
  6. 12.7. Сучасний досвід адміністратпвно- державного управління в країнах Заходу
  7. 13. Провідні наукові школи адміністратпвно-державного управління та державної служби в країнах Заходу
  8. Содержание пояснительной записки к годовому отчету
  9. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО РЕКОМЕНДАЦІЇ 18 (ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ТА ІНОЗЕМНІ ВІДДІЛЕННЯ ТА ФІЛІЇ)
  10. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО РЕКОМЕНДАЦІЇ 12 (ПУБЛІЧНІ ОСОБИ)
  11. 28.7. Пояснительная записка к годовой бухгалтерской отчетности
  12. 6.2. Разделы пояснительной записки и включаемая информация
  13. Прийоми перевірки первинних документів
  14. 5.6. Способи перевірки документів