<<
>>

8.2. КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА АУДИТУ

Завдання з надання впевненості - це завдання, за наслідками яких аудитор надає висновок, що має підвищити рівень довіри майбутніх користувачів фінансової інформації (звітності), які не є відповідальною стороною (об’єктом перевірки) щодо результатів оцінки або порівняння предмета завдання з відповідними критеріями.

Предметом завдання можуть бути фінансовий стан, фінансові показники та ліквідність підприємства. Окрім цього, перевіряються і критерії, які були застосовані відповідальною стороною, а саме - концептуальна основа складання звітності.

Деякі завдання з надання впевненості передбачають, що вимірювання предмета перевірки або його оцінка виконується відповідальною стороною у вигляді певних тверджень керівництва відповідальної сторони, які і надаються користувачам. Тоді аудитор повинен підтвердити твердження відповідальної сторони. Такі завдання визначаються МСА як “завдання з підтвердження”.

Якщо аудитор сам безпосередньо виконує оцінку або вимірює предмет перевірки (або отримує від відповідальної сторони твердження або оцінки, які вона виконала, але які не будуть передаватися користувачеві аудиторського висновку), то такі завдання МСА визначає як «завдання зі складання безпосереднього висновку».

Завдання з надання впевненості можуть бути складовою більшого завдання, наприклад консультування щодо придбання юридичної особи, злиття різних юридичних осіб тощо. Тоді вимоги до завдання з надання впевненості стосуються тієї частини замовлення, що підпадає під визначення завдання (наприклад, підтвердження історичної інформації або прогнозної інформації).

МСА в останній редакції виділяють такі види аудиторських послуг (рис. 8.1).

Не всі завдання є завданнями з надання впевненості, а саме:

- погодження процедури;

- складання фінансової звітності;

- складання іншої інформації;

- складання податкових декларацій;

- консультування з питань управління;

- консультування з питань оподаткування;

- свідчення в суді стосовно обліку, оподаткування, аудиту, тощо;

- висловлювання професійної думки.

MCA передбачає, що аудитору дозволяється виконувати два типи завдань з надання впевненості (Концептуальна основа, п.11), а саме:

- завдання з надання обґрунтованої впевненості.

- завдання з надання обмеженої впевненості.

Рис. 8.1. Види професійних аудиторських послуг

Обґрунтована впевненість - це зменшення ризику до прийнятного рівня в обставинах завдання, що дає підставу для висловлювання позитивного висновку.

Обмежена впевненість - це зменшення ризику до прийнятного рівня в обставинах завдання (але ризик є більшим, ніж при наданні обґрунтованої впевненості), що дає підставу для висловлювання негативного висновку.

Елементи завдання з надання впевненості.

- Тристоронні відносини (Відповідальна сторона. Аудитор. Корис­тувач);

- Предмет перевірки;

- Відповідні критерії;

- Достатні відповідні докази;

- Письмовий висновок з наданням впевненості.

Відповідальна сторона - це вищий управлінський персонал об’єкту перевірки.

Користувачі - ті, для кого готується аудиторський висновок, а саме:

- одна з структур об’єкту перевірки (наприклад, Наглядова Рада);

- контрагенти (банки, страхові кампанії, гаранти, тощо);

- державні регуляторні органи;

- власники (або їх законні представники);

- вищий управлінський персонал об’єкту перевірки.

Предмет завдання повинен бути відповідним, тобто таким, що:

- піддається визначенню та послідовній оцінці або вимірюванню за відповідними критеріями;

- по інформації про нього можна отримати достатні докази для складання висновку.

Складаючи висновок про виконання завдання, аудитор повинен вказувати на характеристики (критерії), що мають вагу для користувачів.

Критерії - це контрольні показники, що використовуються для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості.

Критерії можуть бути:

а) формальні (вимоги стандартів, концептуальні основи, облікова по­літика, закони, внутрішні норми та правила тощо);

б) спеціально розроблені (конкретно для досягнення мети перевірки).

Критерії повинні бути прийнятними, тобто:

- значимими - допомагають користувачеві прийняти рішення;

- повними - в них не має пропущених факторів, які можуть вплинути на висновок в контексті завдання;

- надійними - не дозволяють давати суперечливу оцінку;

- нейтральними - дають можливість здійснити неупереджений висновок;

- зрозумілими - вони чіткі, повні та унеможливлюють різні тлумачення.

Неприйнятно в аудиті використовувати оцінку або вимірювання на основі очікувань, суджень або власного професійного досвіду аудитора.

8.3.

<< | >>
Источник: Войнаренко М. П., Пономарьова Н. А., Замазій О. В.. Міжнародні стандарти фінансової звітності та аудиту: Навч. Посіб. - К.: Центр учбової літератури,2010. - 488 с.. 2010

Еще по теме 8.2. КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА АУДИТУ:

  1. Концептуальные основы международных стандартов финансовой отчетности
  2. 3.1 Принципы как концептуальная основа бухгалтерского учета
  3. Тема 5. Концептуальные основы налоговой системы.
  4. 2.1. Мегагорода как объекты мегаэкономики: концептуальные основы идентификации
  5. Глава 1. Концептуальные основы понятия естественной монополии
  6. Аудит банковских операций: цель аудита, программа аудита, процедуры аудита средств контроля и по существу.
  7. Гудев П.А.* Новые концептуальные основы арктической политики США, ЕС и НАТО
  8. ГЛАВА 1. Концептуальные и правовые основы формирования национальной платежной системы России
  9. 23.1. Основы аудита
  10. § 4. Правовые основы аудита
  11. Аудит финансовых результатов и использования прибыли. Программа аудита. Процедуры аудита средств контроля и по существу.
  12. 1.2 Концептуальные положения формирования и развития локального рынка мяса и мясной продукции на основе активизации интеграционного взаимодействия его участников