<<
>>

Організаційні засади планування та прогнозування бюджету

Планування передбачає розробку та обгрунтування планових показників розвитку економіки в майбутньому; економічних нор­мативів, що визначають взаємовідносини з державою, бюджетно-фінансовою системою тощо.

При складанні бюджету на наступний рік потребують оцінки май­бутні доходи та витрати, майбутній обсяг національного доходу, рівень безробіття, інфляції, відсоткової ставки та інших показни­ків. Використання макроекономічних прогнозів — необхідний ін­струмент реалізації економічної політики держави.

Економічну політику та стратегію розробляють і здійснюють в Укра­їні Верховна Рада України, Кабінет Мініст­рів України і підпорядковані йому органи управління, Національ­ний банк України, Міністерство економіки разом з іншими мініс­терствами, відомствами, науково-дослідними організаціями.

Важливою складовою системи фінансового планування та прогнозування є бюджетне планування.

Бюджетне планування є складовою бюджетного процесу, що включає порядок складання, розгляду та затвердження бюдже­ту, його нормативно-правову та організаційну основу, а також пи­тання теорії та методології складання бюджетів країни.

Результатами бюджетного планування є проект зведеного Державного бюджету - основного фінансового плану держави на поточний рік, а також бюджети різних рівнів державної влади (мі­сцеві, суб'єктів держави тощо).

Нормативно-правова основа бюджетного планування ви­значається наступними юридичними актами:

- Конституцією України;

- Бюджетним кодексом;

- Законами України;

- Указами Президента України;

- Постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів Укра­їни;

- Пропозиціями Верховної Ради України до Основних на­прямів бюджетної політики;

- Державними Програмами економічного і соціального роз­витку;

- іншими актами державних і місцевих органів влади.

Основою бюджетного планування є розроблений і схвалений прогнозний план макроекономічних показників економічного й соціального розвитку України на плановий і наступні за плановим два бюджетних періоди.

Перший прогноз економічного і соціального розвитку неза­лежної України був розроблений і поданий Кабінетом Міністрів на розгляд постійним комісіям Верховної Ради України в грудні 1991 року.

23 березня 2000 року був прийнятий Закон України №1602-111 „Про державне прогнозування та розроблення програм економіч­ного і соціального розвитку України".

Відповідно до цього Закону в Україні система прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку складається з:

1) прогнозів економічного і соціального розвитку України на середньо та короткостроковий періоди;

2) Державної програми економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період;

3) прогнозів економічного і соціального розвитку Автоном­ної Республіки Крим, областей, районів та міст на середньостроковий та короткостроковий період;

4) прогнозів та програм розвитку окремих галузей економіки на середньостроковий період.

Прогноз економічного і соціального розвитку України;

- на середньостроковий період розробляється на п'ять років;

- на короткостро­ковий період розробляється щорічно на наступний рік.

У разі необ­хідності прогнозні і програмні документи економічного і соціального розвитку можуть розроблятися на більш тривалий період.

Прогноз економічного та соціального розвитку України на відповідний рік затверджується постановою Кабінету міністрів України..

Показники прогнозу економічного та соціального розвитку України на короткостроковий період використовуються для роз­роблення Державної програми економічного і соціального розвит­ку України та для оцінки надходжень і формування показників Державного бюджету України.

Державна програма, як елемент системи планування, розроб­ляється щороку та подається на розгляд до Верховної Ради Украї­ни одночасно з проектом Державного бюджету України на відпо­відний рік.

Державні цільові програми - це програми, що націлені на розв'язання найбільш гострих проблем певних галузей промисловості чи одиниць адміністративного поділу.

У державних цільових програмах наводяться: основні етапи та терміни їх реалізації, необхідні обсяги фінансування кожної з програм в цілому і за роками з визначенням джерел фінансування, результати виконання, обсяги фінансування кожної з програм за рахунок усіх дже­рел фінансування в наступному році, в тому числі за рахунок кош­тів державного .бюджету, державні замовники програм.

Державну програму економічного і соціального розвитку України затверджує, відповідно до Конституції України, Верховна Рада України. Затверджені загальнодержавні програми публікуються в офіційних виданнях Верховної Ради України.

До основних стратегічних Програм економічного і соціаль­ного розвитку України належать Послання Президента.

Щорічне Послання Президента - є офіційним документом глави держави відповідно до Указу Президента України №314/97 від 9 квітня 1997 року „Про щорічні послання Президента України до Верховної Ради України". Послання як конституційний доку­мент (стаття 106 пункт 2 Конституції) розробляється органами ви­конавчої влади та відображає основні напрями соціально-економічної та зовнішньої політики на кожний наступний період. У цьому документі велика увага приділяється методології та орга­нізації формування Державного бюджету.

Отже, бюджетне планування й прогнозування з важливими інстру­ментами управління, що дають змогу:

- взаємопозв'язати політику і бюджет для досягнення довго­строкових планів;

- окреслити фінансове майбутнє і залишити час для запобі­гання несприятливим подіям;

- поліпшити якість прийняття фінансових рішень;

- визначити альтернативні шляхи вирішення зазначених про­блем;

- удосконалити процес формування бюджету;

- сприяти відкритості управління і прозорості прийняття рі­шень.

<< | >>
Источник: Зимницька Л.І.. ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ «БЮДЖЕТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ» Павлоград, 2011. 2011

Еще по теме Організаційні засади планування та прогнозування бюджету:

  1. 2.1. Сутність соціально-економічної стратегії. 2.2. Соціально-економічне прогнозування. 2.3. Макроекономічне планування. 2.4. Державне програмно-цільове планування
  2. Необхідність макроекономічного прогнозування та планування
  3. Правові та організаційні засади місцевого самоврядування
  4. РОЗДІЛ 1. Організаційні засади формування видатків місцевих бюджетів
  5. 1. Організаційні основи виконання Державного бюджету України
  6. 5.3. Планування доходів бюджету
  7. Програмно-цільовий метод планування бюджету
  8. 2.3.2. Методи прогнозування банкрутства
  9. Функції соціально-економічного прогнозування
  10. 11.3.4. Метопи прогнозування
  11. Сутність соціально-економічного прогнозування
  12. 4.3. Методи і моделі прогнозування
  13. Принципи соціально-економічного прогнозування
  14. 2.3.2.1. Підходи до моделей прогнозування банкрутства
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -