<<
>>

Принципи організації та здійснення державного фінансового контролю в Україні

Оскільки фінансовий контроль є однєю з функцій управління, то йому властиві загальні принципи управління, на яких базується процес державного управління й управління конкретним підприємством і організацією, але, звичайно, із адаптацією змісту цих принципів відносно функції контролю.

У зв'язку з цим виокремлюється низка загальних, загальносистемних, етичних принципів, властивих організації та здійсненню системного фінансового контролю (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Загальні принципи фінансового контролю

Принцип плановості - зумовлюється природою організації управління і необхідністю визначати як загальні цілі управління, так і конкретні цілі контролю. У зв'язку з цим суб'єкти контролю проводять свою роботу на основі річних, квартальних і місячних планів проведення контрольних заходів.

Принцип системності означає, що при проведенні контрольних заходів повинні розглядатись усі сторони об'єкту контролю і вся система його взаємозв'язків по вертикалі і горизонталі структури управління.

Принцип безперервності означає, що всі об'єкти контролю (керована система) підлягають постійно здійснюваному суб'єктами контролю (системою, що управляє) попередньому, поточному і періодичному подальшому контролю в терміни, встановлені виходячи з умов, характеру і властивостей їх діяльності. Це забезпечує постійне спостереження за ходом виконання планів і завдань, застосування заходів з коригування діяльності при виявленні відхилень від регламентованих значень (умов).

Принцип законності обумовлений Конституцією України, котра передбачає, що держава, усі її органи (зокрема і контрольні) діють на основі законності, забезпечують охорону інтересів суспільства і громадян. Органи фінансового контролю, їх посадові особи при виконанні своїх обов'язків повинні дотримуватись Конституції України та українських законів.

Принцип об’єктивності зумовлює правильне, повне і об'єктивне пояснення результатів контролю на основі зіставлення змісту перевірених фактів із законами, основними положеннями, інструкціями і розпорядженнями керівних органів, які регулюють діяльність, що перевіряється, і дії посадових осіб при її виконанні.

Принцип незалежності встановлює недопустимість будь-якого силового, матеріального або морального тиску на суб'єкт контролю.

Принцип гласності витікає з суті контролю, здійснюваного на користь держави. Результати контролю доводять до відома колективу, діяльність якого перевірялася, керівних органів управління, а також у необхідних випадках - до засобів масової інформації. Гласність результатів контролю і прийнятих на їх основі рішень мобілізує винуватців на усунення виявлених негативних факторів і забезпечення успішного виконання покладених на них обов'язків, виховує їх у дусі дотримання діючих законів і положень.

Принцип ефективності (дієвості) контролю виявляється у своєчасності і повноті виявлення відхилень від заданого, їх причин і винуватців, а також оперативності у виправленні допущених негативних результатів і забезпеченні відшкодування нанесеного матеріального збитку.

Принцип відповідальності відносно його застосування у контролі має двоїстий прояв - по-перше, стосовно осіб, що скоїли фінансові злочини; по-друге, безпосередньо щодо ревізорів (аудиторів).

Так, стосовно осіб, що скоїли фінансові злочини цей принцип означає правову відповідальність порушників фінансової дисципліни. Він проявляється при розробці правових норм щодо порушень фінансової дисципліни і санкцій за них, як заходів впливу на порушників. Застосування конкретних санкцій або/чи звільнення порушників фінансової дисципліни від правової відповідальності здійснюється на підставі законодавчих норм та за законодавчо визначеним порядком.

Щодо ревізорів (аудиторів) принцип відповідальності означає

неприпустимість недобросовісного виконання ними своїх повноважень, скоєння протиправних дій і/чи приховування виявлених у процесі інспектування фінансових порушень.

Проявляється принцип відповідальності у будь-якому випадку, що призвів до приховування фінансових помилок, фінансових порушень - співробітники органів державного фінансового контролю несуть відповідальність.

Принцип ендогенності (комунікативності) - один із основоположних принципів, що розкриває об’єктивну сутність контролю. Він проявляється у націленості контролю та його здатності забезпечувати зворотні зв’язки у будь-якій сфері суспільно-господарської діяльності та виконувати, таким чином, комунікативну функцію.

Принцип розподілу контрольних повноважень передбачає загальну

можливість розмежування між відповідними суб’єктами функцій ініціації, організації, виконання контрольних дій та контролю за виконанням рішень. Більш конкретно він проявляється як загальносистемний принцип розмежування місця, ролі, завдань та функцій органів державного фінансового контролю (рис. 1.10).

Принцип компаративності спрощує розуміння і сприйняття методу контролю та розкриває сутність його механізму. Цей принцип передбачає порівняння двох або більше величин, що відповідно мають нормативне (законодавче, планове, бюджетне, еталонне, стандартне, кошторисне тощо) та фактичне значення.

Принцип своєчасності та превентивності означає орієнтацію на завчасне проведення контрольних дій. Цей принцип передбачає запобігання виникненню відхилень, порушень і проявляється в превентивності контрольних заходів відносно здійснення фактів господарської діяльності.

Державний фінансовий контроль має більш конкретизовані загальносистемні, організаційні принципи та принципи здійснення ДФК (рис. 3.23.4).

Рис. 3.2. Загальносистемні принципи державного фінансового контролю

Отже, загальносистемними принципами державного фінансового контролю є (рис. 3.2):

1) розмежування місця, ролі, завдань та функцій органів державного фінансового контролю відповідно до встановленого Конституцією і законодавством України розмежування компетенції законодавчої

та виконавчої влади;

2) функціональна, організаційна, персональна й фінансова незалежність органів державного фінансового контролю та їх посадових осіб від підконтрольних об'єктів;

3) координація діяльності органів державного фінансового контролю з метою виключення дублювання у їх роботі та забезпечення єдиної системи державного фінансового контролю на усіх рівнях державної влади.

Організації державного фінансового контролю властиві принципи, що їх відображено на рис.

3.3.

Рис. 3.3. Основні принципи організації державного фінансового контролю

Основними принципами організації державного фінансового контролю є (рис. 1.11):

- узгодженість та плановість дій суб'єктів державного фінансового

контролю;

- функціональна, організаційна, персональна та фінансова незалежність суб'єктів державного фінансового контролю від під контрольних об'єктів;

- неупередженість і об'єктивність у процесі здійснення державного фінансового контролю;

- невтручання в оперативну фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання, за винятком випадків, передбачених законом та фінансовим законодавством, в тому числі бюджетним;

- відповідальність за достовірність результатів здійснення фінансового контролю;

- системність, плановість і періодичність у контрольній діяльності суб'єктів державного фінансового контролю;

- відкритість і прозорість фінансового контролю, за винятком необхідності дотримання режиму спеціальних обмежень, у тому числі нерозголошення комерційної, державної та інших таємниць, відповідно до законодавства України;

- дотримання норм професійної етики.

Раніше зазначалось, що фінансовий контроль є функцією управління продуктивними силами і виробничими відносинами. Він складається з двох загальних процесів: описового, пов'язаного із збором фактів і їх первинним угрупуванням, і логіко-аналітичного, котрий охоплює якісний аналіз фактів і поєднує якісні і кількісні методи пізнання.

Отже, державний фінансовий контроль містить, з одного боку, факти і дані досвіду, а з іншого певну систему знань - теорію.

Факти складають реальну основу висновків фінансового контролю, але без систематизації і узагальнень, логічного осмислення контроль існувати не може, оскільки в ньому не буде суспільної потреби.

Основними принципами здійснення державного фінансового контролю є: законність, обов'язковість, стратегічна спрямованість, неупередженість,

усебічність (усеосяжність), системність, плановість, регулярність (своєчасність), конкретність, економічність, гласність (за умови дотримання державної, службової, комерційної та іншої таємниці, що охороняється законом), дієвість (рис.

3.4).

Рис. 3.4. Основні принципи здійснення державного фінансового контролю

Вище розглянуто принципи контролю за їх різним призначенням та участю в організації, здійснені, формуванні системи контролю тощо. Ґрунтовні для усіх країн принципи діяльності вищих державних органів фінансового контролю викладено в Лімській декларації, прийнятій ІХ Конгресом міжнародної організації вищих контрольних органів INTOSAI, та у декларації, що її прийнято у м. Києві у 2001 році. Власне, всі держави-учасники Співдружності незалежних держав активно використовують такі задекларовані принципи:

- визнання незалежних органів бюджетно-фінансового контролю

невід’ємним атрибутом демократії та обов’язковим елементом управління

суспільними коштами;

- закріплення у законодавчому порядку інституційної, функціональної та організаційної незалежності органів контролю, незалежності працівників контрольних органів, фінансової незалежності вищих контрольних інституцій, їх відносин з парламентом, урядом тощо, що є передумовою дотримання законності, об’єктивності, системності контролю;

- визнання необхідності здійснення попереднього контролю і контролю за фактом, визнання необхідності внутрішнього та зовнішнього контролю, їх тісної взаємодії на рівні довіри та партнерства;

- гласності роботи контрольних органів, яка випливає з права платника податків знати, як використовуються його кошти, але з умовою дотримання умов конфіденційності інформації, комерційної та іншої таємниці, що захищається законом.

Започаткований ІХ Конгресом міжнародної організації вищих контрольних органів INTOSAI нормотворчий процес продовжено прийняттям вітчизняної (2001 рік) Декларації «Про загальні принципи діяльності Вищих органів фінансового контролю держав-учасників Співдружності незалежних держав», де проголошено, що Вищі органи державного фінансового контролю у своїй діяльності керуються принципами законності, незалежності, об’єктивності, компетентності, оперативності, доказовості, гласності, дотримання професійної етики.

Слід відзначити відсутність у сфері державного фінансового контролю України законодавчого документа, котрий визначає єдині вимоги щодо етики професії. Однак окремими державними органами з компетенцією контролю такі норми розглядаються і затверджуються (наприклад, Кодекс честі органу

державної податкової служби України). Щодо працівників інших контрольних органів, то для них етичні принципи знаходяться у процесі розробки.

Етичні норми професійних бухгалтерів та аудиторів, які належать до організацій-членів Міжнародної федерації бухгалтерів, є Кодекс етики професійних бухгалтерів. У ньому визначені фундаментальні принципи етики бухгалтерів і аудиторів України (рис. 3.5), такі як: чесність, об’єктивність, професійна компетентність та належна ретельність, конфіденційність, професійна поведінка.

Рис. 3.5. Фундаментальні принципи етики бухгалтерів і аудиторів України

Кодекс етики орієнтований, перш за все, на тих професіоналів, які працюють у приватному секторі національної економіки. Комітетами Міжнародної федерації бухгалтерів вивчається питання про те, чи включати до Кодексу етики додаткові рекомендації для бухгалтерів та аудиторів, які працюють

у державному секторі.

3.3.

<< | >>
Источник: Максімова В.Ф.. Організація державного фінансового контролю: Навчальний посібник. - Одеса: ОНЕУ,2012. - 276 с.. 2012

Еще по теме Принципи організації та здійснення державного фінансового контролю в Україні:

  1. Класифікація і форми здійснення державного фінансового контролю
  2. 2. Органи державного бюджетного контролю в Україні.
  3. Органи державного фінансового контролю, їх функції
  4. Організація зовнішнього державного фінансового контролю
  5. Метод державного фінансового контролю
  6. 1. Сутність та призначення державного фінансового контролю
  7. 2. Органи державного фінансового контролю
  8. Суб’єкти державного фінансового контролю
  9. Спеціалізовані суб’єкти державного фінансового контролю
  10. 1.1. Сутність, мета та завдання державного фінансового контролю
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -