<<
>>

Предмет державного фінансового контролю та його об’єкти

Будь-яка наука має свій предмет, метод, об’єкти, методичні прийоми та способи. Не є винятком також фінансовий контроль, предметом якого у широкому розумінні є фінанси усіх суб’єктів економіки, котрі відображають суспільні виробничі відносини, що формуються у процесі виробництва, розподілу та використання виробленого суспільного продукту.

Фінансовий контроль виконує конкретні функції економічної науки

1) пізнавальну - виявляє чинники, що негативно впливають на розвиток продуктивних сил і виробничих стосунків, з метою їх регулювання;

2) практичну - забезпечує управління економікою конкретними методами в частині раціонального витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Звідси фінансовий контроль як наука інтегрує різні якості економічних наук і є безпосередньою продуктивною силою.

У практичній діяльності фінансовий контроль може бути класифікований за рівнями ієрархії загальної системи контрольованих показників (рис. 1.3), а саме:

контроль на рівні верховної влади - за показниками, що відображають динаміку виробництва і споживання в країні, рівень добробуту народу, рівень економічної безпеки держави;

контроль на рівні центральної виконавчої влади - за показниками, що визначають ефективність використання суспільної праці як доцільної діяльності людини, що містить власне працю, предмети і засоби праці, відповідність її чинному законодавству, нормативним правовим актам;

контроль на рівні галузі - на цьому рівні система показників центральної виконавчої влади конкретизується стосовно галузевих особливостей;

контроль на рівні регіону - передбачає інтеграцію показників контролю верховної влади і галузевих показників;

контроль на рівні підприємства і організації на даному рівні фінансового контролю робота держави обмежується перевіркою виконання зобов’язань підприємства перед державою, а також контролем за ефективністю і цільовим використанням засобів, отриманих підприємством з державного бюджету.

Рис. 1.3. Модель системи фінансового контролю країни

Система фінансового контролю у цілому складається з таких елементів:

1) суб’єкт контролю (хто контролює);

2) об’єкт контролю (кого контролюють);

3) предмет контролю (що контролюють);

4) принципи контролю;

5) метод (методика) контролю;

6) техніка і технологія контролю;

7) ухвалення рішення за результатами контролю;

8) оцінка ефективності контролю.

Перераховані елементи системи становлять у сукупності механізм фінансового контролю, який повинен регламентуватися нормативними юридичними актами.

Державний фінансовий контроль займає у системі особливе місце. Він має вужчий спектр дії і повинен поширюватися: по-перше, на сферу формування прибуткової частини бюджету; по-друге, на сферу витрачання засобів державного бюджету.

Тобто державний фінансовий контроль покликаний забезпечувати контроль за цільовим та ефективним використанням засобів державного бюджету і державної власності. У зв’язку з цим державний фінансовий контроль поширюється на міністерства і відомства, що відповідають за формування прибуткової частини державного бюджету, а також на міністерства і відомства, що використовують засоби державного бюджету; окрім того, - на підприємства, організації, банки, яким надано бюджетні кошти на безповоротній і поворотній основах, а також на діяльність тих юридичних осіб, що мають будь-які фінансові пільги (митні, податкові, експортно-імпортні тощо).

Розглядаючи сутність і місце державного фінансового контролю, не можна не відзначити той факт, що у процесі його здійснення доводиться охоплювати діяльність на рівні підприємств, організацій, банків, акціонерних суспільств тощо, тобто - рівень господарюючих суб’єктів. На цьому рівні державний фінансовий контроль набуває рис фінансово-господарського контролю, тобто він поширюється не лише на чисто фінансову діяльність, але у певних випадках і на господарську з тим, щоб визначити правильність обчислення податків, ефективність виробництва й ефективність використання бюджетних коштів.

Об’єктом фінансового контролю у зв’язку з цим є комплекс господарських процесів і грошових стосунків сфери матеріального виробництва і невиробничої сфери. У фінансовому контролі в такому його розумінні на перший план висуваються два аспекти його здійснення: по-перше, забезпечення збереження грошових коштів і матеріальних цінностей, достовірності облікових і звітних даних, дотримання державної фінансової дисципліни; по-друге, об’єктивна оцінка діяльності підприємств, виявлення резервів інтенсифікації виробництва і підвищення ефективності господарювання.

Хоча державний фінансовий контроль охоплює лише суспільний сектор економіки, він поширюється і на приватно-підприємницьку діяльність, і на всі форми власності. Головним чином здійснюється шляхом перевірки правильності складання податкових розрахунків, виконання підприємствами державних замовлень, що фінансуються з бюджету: при наданні приватним підприємцям, підприємствам різних форм власності субсидій, дотацій, кредитів, а також податкових пільг. Отже, об’єктом фінансового контролю виступає не лише бюджетно-податкова сфера і бюджетний процес, але і весь процес фінансово- господарської діяльності суб’єктів ринкових стосунків.

Цим і визначається величезна роль та значення фінансового контролю як найважливішого елементу державного контролю й управління. Іншими словами, об’єктом фінансового контролю є грошові стосунки, що виникають між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу повної мобілізації бюджетних коштів, перерозподілу частини національного доходу в територіальному, соціальному і галузевому розрізах та його ефективного використання з метою виконання державою своїх функцій.

Окрім того, об’єктами державного фінансового контролю (підконтрольними об’єктами) є органи виконавчої владі усіх рівнів, підприємства, установи та організації, згідно із законом, щодо фінансово-господарської діяльності яких здійснюються контрольні заходи суб’єктами державного фінансового контролю (рис.

1.4).

Рис. 1.4. Узагальнене визначення об’єкта державного фінансового

контролю

Предметом державного фінансового контролю є кошти державного бюджету як на етапі його формування, так і на стадіях розподілу і використання.

Іншими словами, предметом державного фінансового контролю є розпорядча та фінансово-господарська діяльність підконтрольних об’єктів у частині формування, володіння, використання та відчуження коштів та інших активів, що належать або мають належати державі, зокрема за зобов’язаннями по податках, зборах (обов’язкових платежах) і відрахуваннях до бюджету та позабюджетних фондів.

Крім того, держава повинна стежити і за фінансовою, кредитною і емісійною діяльністю державного банку.

З урахуванням викладеного виникає питання про найвищий орган державного фінансового контролю. Його місце, структура, функції, права і відповідальність визначаються як суттю контролю, так і формою організації верховної влади в державі (монархія, республіка (президентська або парламентська).

1.4.

<< | >>
Источник: Максімова В.Ф.. Організація державного фінансового контролю: Навчальний посібник. - Одеса: ОНЕУ,2012. - 276 с.. 2012

Еще по теме Предмет державного фінансового контролю та його об’єкти:

  1. Суб’єкти державного фінансового контролю
  2. Спеціалізовані суб’єкти державного фінансового контролю
  3. Внутрішньогосподарський контроль: його завдання, суб’єкти та об’єкти.
  4. 5.1.Завдання, предмет і об’єкти контролю руху коштів.
  5. 1. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю формування доходів, витрат і фінансових результатів
  6. Класифікація і форми здійснення державного фінансового контролю
  7. Організація зовнішнього державного фінансового контролю
  8. 2. Органи державного фінансового контролю
  9. 1. Сутність та призначення державного фінансового контролю
  10. Органи державного фінансового контролю, їх функції
  11. Метод державного фінансового контролю
  12. Бюджетний процес та державний фінансовий контроль
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -