<<
>>

Порядок застосування фінансових санкцій та стягнення податкової заборгованості

До платників податків і зборів (обов'язкових платежів), що порушують податкове законодавство, застосовують фінансові санкції як засіб покарання за допущене порушення. До фінансових санкцій належать:

• стягнення донарахованих сум податків і зборів (обов'язкових платежів) - це отримання з платника сум, що були недораховані ним і виявлені в процесі податкової перевірки;

• штрафи - це плата в фіксованій сумі у формі відсотків від суми податкового зобов'язання (без врахування пені й штрафних санкцій), що утримується з порушника податкового законодавства, або в сумі кратних чисел неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи можуть накладатися на громадян, а також як на підприємства (організації, заклади), так і на їх керівників та інших посадових осіб (адміністративні штрафи);

• пеня - це плата у формі відсотків, що нараховані на суму податкової заборгованості (без врахування пені), що утримується з порушника податкового законодавства. Нараховується переважно пеня на суму податкової заборгованості (із врахуванням суми штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку певного відсотку річних від облікової ставки Національного банку України, що встановлена на день виникнення такої податкової заборгованості.

Згідно з Податковим кодексом штрафні (фінансові) санкції (штрафи) передбачено у разі визначення органом Державної податкової служби суми податкового зобов'язання (ст. 123). Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення (п.

116.1 ст. 116 ПКУ). Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ причинами стягнення штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) є такі:

- контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу (платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ);

- дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ);

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, зокрема податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, зокрема податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПКУ);

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ).

Вказані порушення супроводжуються накладенням на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Повторне протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість супроводжується накладенням на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше супроводжується накладенням на платника податків штрафу в розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до п. 123.2 ст. 123 ПКУ використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 цієї статті, супроводжується стягненням до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової

пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

За порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів (ст. 121) передбачено штрафні санкції.

Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення (п. 116.1 ст.

116 ПКУ).

Відповідальність за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачено ст. 121 ПКУ, зокрема: незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, супроводжуються накладенням штрафу в розмірі 1020 грн.

За порушення правил нарахування, утримання та сплати

(перерахування) податків у джерела виплати штрафні санкції передбачено ст.

127. Відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення (п. 116.1 ст. 116 ПКУ).

Відповідно до ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, зокрема податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, передбачено накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

За ті самі дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, передбачено накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, зокрема на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Згідно зі ст. 18 ПКУ податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків. Факти порушень податкового законодавства податківець оформляє актом документальної перевірки, де викладає зміст порушення із обґрунтуванням порушених норм законодавства актами та робить посилання на конкретні їх пункти і статті.

Керівники, відповідні посадові особи юридичних осіб та громадяни під час податкової перевірки зобов'язані давати письмові пояснення з усіх податкових питань, підписати акт документальної перевірки та виконувати вимоги органів державної податкової служби (ДПС) щодо усунення виявлених порушень законодавства про податки, інші обов'язкові платежі до бюджетів, внески до державних цільових фондів.

Якщо керівник або головний бухгалтер підприємства (організації, закладу) чи громадянин-платник відмовляються від підписання акта документальної перевірки, податківець повинен скласти акт відмови від підписання довільної форми.

Акт документальної перевірки, акт відмови не пізніше, ніж протягом наступного дня після їх складання мають бути зареєстровані у спеціальній книзі та разом з поясненнями платника (якщо вони є) і матеріалами документальної перевірки подаються для розгляд; керівнику податкового органу. Цей керівник може затвердити акт вжити заходів щодо усунення недоліків в оформленні даного акта; або призначити повторну перевірку.

Керівник органу ДПС або його заступник (керівник, який розглядав матеріали перевірки) приймає рішення про застосування і стягнення фінансових санкцій за наслідками розгляду матеріалів перевірки. Рішення про застосування і стягнення фінансових санкцій має бути прийняте не пізніше, ніж за 10 днів з дати складання акта документальної перевірки. Це рішення оформляється у двох примірниках.

Перший його примірник:

• вручається під розписку керівнику або головному бухгалтеру перевіреної

юридичної особи, громадянину - платнику податків;

• або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

• або передається іншим способом, який дозволяє зафіксувати дату його отримання.

Другий примірник рішення передається начальнику управління (відділу) обліку та звітності для проведення відповідних записів у картках особових рахунків платників податків, інших платежів або внесків здійснення контролю за надходженням сум донарахованих податків, інших платежів фінансових санкцій до бюджетів і державних цільових фондів.

Донараховані за результатами перевірок суми податків, інших платежів та фінансових санкцій за порушення податкового законодавства повинні бути добровільно перераховані платником до бюджетів та державних цільових фондів у десятиденний термін від дат прийняття органом ДПС відповідного рішення. Якщо суми донарахованих податків, інших платежів і фінансова санкцій не внесені у визначений термін, то органи ДПСУ стягують їх у беззаперечному порядку з юридичних осіб, а з громадян - за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріусів. У випадку незгоди з рішенням податкового органу щодо беззаперечного стягнення податкової заборгованості й оскарження даного рішення таке стягнення може бути призупинено терміном на; днів вищим органом ДПС. Якщо рішення про застосування фінансових санкцій скасовані, то стягнуті суми фінансових санкцій підлягають поверненню з тих бюджетів і державних цільових фондів до яких вони надійшли, за умови, що не минув річний термін з дати їх надходження.

5.4.

<< | >>
Источник: Максімова В.Ф.. Організація державного фінансового контролю: Навчальний посібник. - Одеса: ОНЕУ,2012. - 276 с.. 2012

Еще по теме Порядок застосування фінансових санкцій та стягнення податкової заборгованості:

  1. 3.1. Сутність і перспективи застосування на Україні активного методу управління фінансовими ризиками
  2. 9.3. Зміст і порядок складання поточного (річного) та оперативного фінансового планів підприємства
  3. 2.3. Звернення стягнення на заставне майно та його реалізація
  4. 5.2.2.1.Форми реструктуризації заборгованості
  5. 5.2.2.1.2. Пролонгація та списання заборгованості
  6. 12.2 Порядок проведення ревізії роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету
  7. Тема 1. Фінансова санація підприємства: сутність, економічний зміст, порядок проведення
  8. ПОРЯДОК проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання
  9. Моніторинг проблемної заборгованості у роздрібному банківському кредитуванні
  10. Залік взаємної заборгованості з наступним оформленням її векселями
  11. 3.11. Розрахунки з застосуванням векселів
  12. Вплив фінансово-правових поглядів державних діячів першої половини ХІХ ст. на становлення науки фінансового права.
  13. Оскарження рішень податкової адміністрації
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -