<<
>>

4.5. Особливості проведення ревізії за зверненням правоохоронних органів

Ревізія, що призначається за зверненням правоохороних органів, є ефективним засобом збирання доказів (її сутність полягає у документальній перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства з метою встановлення законності та доцільності проведених господарських операцій), способом документального викриття нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів та матеріальних цінностей, виявлення економічних злочинів попередження фінансових зловживань.

[57]

Тільки проведення ревізій дає можливість повно та документально встановити всі суттєві обставини зі справ про розкрадання майна, розтрату коштів, ухилення від сплати податків, шахрайство з фінансовими ресурсами тощо.

Ревізії господарюючих суб’єктів за дорученням правоохоронних органів можуть проводитись незалежно від кількості раніше проведених на цьому підприємстві ревізій.

Обов’язок проведення ревізій за зверненням правоохоронних органів, відповідно до Закону „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, покладається в основному на органи державної контрольно-ревізійної служби (ДКРС).[2]

Під терміном „правоохоронні органи”, за зверненням яких контролюючі органи проводять ревізії та перевірки на підконтрольних підприємствах, в установах та організаціях всіх форм власності, слід розуміти органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та підрозділи податкової міліції. [57]

Під зверненням правоохоронних органів розуміються постанови слідчих або прокурорів, а також вимоги, доручення чи прохання керівників органів прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, підрозділів податкової міліції, органів державної податкової служби в Україні та Координаційного комітету у боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України (далі правоохоронні органи).

Доручення правоохоронного органу – це письмове звернення правоохоронного органу адресоване органу ДКРС і прийняте ним до виконання, в якому міститься одне з положень:

1.

вимога на проведення ревізії (перевірки) за постановою прокурора або слідчого, винесеною в ході розслідування кримінальної справи;

2. вимога, прохання на проведення ревізії (перевірки) на підконтрольному підприємстві, в установі, організації;

3. прохання про виділення спеціалістів для участі у ревізії (перевірці) на підконтрольному підприємстві, в установі, організації;

4. вимога про виділення спеціалістів для участі в ревізії (перевірці) на не підконтрольному підприємстві, в установі, організації. [57]

Під постановою прокурора (слідчого) розуміють мотивований документ про рішення, прийняте слідчим чи прокурором під час проведення в ході розслідування кримінальної справи ревізії (перевірки).

За зверненням правоохоронних органів органи ДКРС проводять ревізії (перевірки) на підконтрольних підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, а також у суб’єктів господарювання щодо використання позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів або цивільного використання коштів державних позабюджетних фондів.

Ревізії (перевірки) суб’єктів підприємницької діяльності, організацій, що не входять до складу підконтрольних органів ДКРС, щодо дотримання ними законодавства з фінансових питань проводяться органами ДКРС за постановою прокурора, слідчого про проведення ревізії чи перевірки, винесеної в ході розслідування кримінальної справи, а також Координаційного комітету у боротьбі з корупцією, організованою злочинністю при Президентові України.

Ревізії, що призначаються за зверненням правоохоронних органів, значно відрізняються від планових ревізій.

При проведенні планових ревізій перевірці підлягає вся фінансово-господарська діяльність або окремі її ділянки, що входять до компетенції відповідного органу за попередньо розробленою програмою.

При цьому конкретні завдання не ставляться.

Прокурор або слідчий, вимагаючи проведення ревізії, ставить перед ревізором конкретні завдання, повязані з конкретною справою, що знаходиться в його впровадженні.

Найбільш характерні відмінності ревізії, що проводиться за зверненням правоохоронних органів, від планової ревізії наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Найбільш характерні відмінності ревізії, що проводиться за зверненням правоохоронних органів, від планової ревізії [57]

Ревізія за зверненням правоохоронних органів Планова ревізія
Визначається як засіб збору доказів шляхом використання спеціальних економічних знань Визначається як основна форма наступного контролю фінансово-господарської діяльності підприємства
Основне завдання – встановлення та перевірка фактів порушення чинного законодавства та економічних злочинів Основне завдання – перевірка законності господарських операцій, достовірності обліку та звітності
У ході ревізії ревізор виконує завдання слідчого (прокурора) Ревізор керується програмою перевірки
У процесі проведення ревізор взаємодіє з правоохоронним органом Ревізор взаємодіє з керівником контролюючого органу
Обєктом ревізії є не тільки документи, але і дані, отримані у ході оперативно-розшукових дій Обєктом ревізії є облікові документи, регістри та звітність

Органи ДКРС не приймають до виконання звернення правоохоронних органів щодо:

1. визначення доцільності законодавчих актів;

2. визначення доцільності складення господарських договорів;

3. перевірки стану розрахунків між субєктами господарювання, спірні питання стосовно яких вирішуються в претензійно-позовному порядку;

4. проведення економічних та інших експертиз;

5. інші питання, які не входять до компетенції органів ДКРС.

У процесі ревізії взаємодія уповноваженого представника правоохоронного органу з ревізором здійснюється у напрямках:

1. забезпечення раптовості проведення окремих ревізійних процедур;

2. визначення і застосування найефективніших методів перевірки, виходячи із даних і документів, які зібрані правоохоронними органами до початку ревізії, а також у ході її проведення;

3.

узгодження щодо проведення зустрічних перевірок, маючи на увазі можливість злочинних зв’язків між підприємствами, посадові особи яких завчасно „попереджені” , зможуть вжити заходи до приховування або знищення слідів зловживань;

4. забезпечення чергового виклику посадових, матеріально-відповідальних та інших осіб, діяльність яких перевіряється, для одержання пояснень, переслідуючи мету, щоб певні особи передчасно не дізналися про викрите зловживання;

5. забезпечення збереження документів, в яких містяться дані про обставини порушень справи і фінансово-господарської діяльності з боку певних осіб тощо.

Основними вимогами, що висуваються до осіб, які беруть участь у проведенні ревізій за зверненням правоохоронних органів, є компетентність, професіоналізм, об’єктивність і неупередженість.

Ревізору слід пам’ятати, що він виконує службове доручення й підпорядковується керівнику контролюючого органу.

Ревізор одноосібно оцінює фінансово-господарську діяльність на предмет наявності порушень і несе визначену законодавством відповідальність за якість і повноту виконання службового доручення.

Посадовим особам контролюючих органів слід мати на увазі, що ніхто з представників правоохоронних органів не має права втручатися в роботу ревізора, зобов’язувати його до здійснення тих чи інших контрольних заходів, впливати на оцінку результатів ревізійних дій.

<< | >>
Источник: Л.В. Дікань. Контроль і ревізія. Навчальний посібник 2-е вид., перероб. і доп./ Л. В. Дікань – Харків: Вид. ХНЕУ,2006. – 394 с. (Укр. мов.). 2006

Еще по теме 4.5. Особливості проведення ревізії за зверненням правоохоронних органів:

  1. 6.4. Особливості проведення ревізії на промисловому підприємстві
  2. 6.2. Особливості проведення ревізії в бюджетній установі
  3. 12.2 Порядок проведення ревізії роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету
  4. Координація процедурконтролюючих і правоохоронних органів
  5. 12.3. Оформлення результатів ревізій, що проводяться за вимогами правоохоронних органів
  6. 9.1. Завдання, методи та послідовність проведення ревізії основних засобів
  7. Особливості контролю митних органів за переміщенням через митний кордон України підакцизних товарів
  8. Тема 6. ОБ’ЄКТИ РЕВІЗІЇ, ДЖЕРЕЛА ЇЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА МЕТО­ДИЧНІ ПРИЙОМИ РЕВІЗІЇ З ВИРОБНИЦТВА, СОБІВАРТОСТІ І РЕАЛІ­ЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
  9. 2.3. Звернення стягнення на заставне майно та його реалізація
  10. 6.1. Взаємодія фінансових органів та органів Державного казначейства
  11. Порядок передачі матеріалів ревізій правоохоронним орга­нам, що проводяться за їх поданням
  12. Порядок передачі ревізійних матеріалів правоохоронним органам щодо порушень бюджетного законодавства
  13. основні етапи ревізії, їх сутність
  14. Комплексный экономический анализ финансово-хозяйственной деятельности: цели, последовательность проведения, системный подход к его проведению.
  15. Порядок подання матеріалів ревізій і термінових донесень правоохоронним органам
  16. 5. Оформлення результатів ревізії та їх реалізація.
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -