Організація зовнішнього державного фінансового контролю
Зовнішній контроль здійснюється визначеними Конституцією України та незалежними конституційними органами у межах наданих їм конституційних повноважень. Загальні функції суб’єктів зовнішнього державного фінансового контролю надано у табл.
2.1.Таблиця 2.1
Основні функції суб’єктів зовнішнього державного фінансового
контролю
Зовнішній ДФК | |||
Органи-суб’єкти ДФК / Функції суб’єктів ДФК | Координуючі функції суб'єктів державного фінансового контролю | Регулюючі функції суб'єктів державного фінансового контролю | Методологічне забезпечення роботи суб'єктів державного фінансового контролю |
01 | 02 | 03 | 04 |
Вищий орган ДФК - Рахункова палата | + | ||
Головні органи ДФК | |||
Парламент | + | ||
Президент | + | ||
Кабінет Міністрів України | + | ||
Спеціалізовані органи ДФК | |||
Міністерство фінансів України | + | + | |
Інші центральні органи | + | + | |
Територіальні органи державної виконавчої влади | + | ||
Судові органи | + |
Рахункова палата
Рахункова палата є вищим органом фінансового парламентського контролю України.
Вона створена Верховною Радою України у 1996 році відповідно до вимог Конституції України, Бюджетного кодексу України та Лімської декларації керівних принципів контролю.Так, у ст. 98 Конституції України закріплено конституційний статус
Рахункової палати як органу, що діє від імені Верховної Ради України, підпорядкована та підзвітна їй. Вона від імені Верховної Ради України здійснює зовнішній фінансовий контроль об'єктів, функціонально й організаційно незалежна від стороннього впливу, що є гарантією виконання покладених на неї завдань.
Ст. 110 Бюджетного кодексу України передбачено, що серед установ, на які покладено функції фінансового контролю, є також Рахункова палата.
Для визначення державного органу - суб’єкта здійснення зовнішнього фінансового контролю над бюджетним процесом, у міжнародній практиці використовується уніфіковане поняття: Вищий орган фінансового контролю (ВОФК). Необхідність створення національного ВОФК передбачена Лімською декларацією, що знайшла реальне втілення у практику організації вітчизняного фінансового контролю визначенням поняття ВОФК. У ст. 1 Київської декларації зазначено, що вищими органами державного фінансового контролю є державні органи, головною функцією яких є зовнішній контроль за управлінням державними фінансовими ресурсами та державною власністю у порядку, який започаткований національним законодавством.
Статус Рахункової палати визначено Законом України «Про Рахункову палату». У ст. 1 наведено правове регулювання поняття Рахункової палати України, загальні положення створення та підзвітності, форма організації діяльності та місцезнаходження.
Створення Рахункової палати стало закономірним результатом здійснених у країні демократичних перетворень. Вона покликана сприяти законному використанню коштів державного бюджету, виконанню економічних і соціальних програм, закріпленню моральних устоїв та принципів суспільства, знищенню передумов розвитку тіньової економіки, корупції, зменшенню соціальної напруги та покращенню соціального клімату у суспільстві шляхом виконання функцій фінансового контролю бюджетних процесів в Україні, контролю за використанням коштів Державного бюджету.
Координаційна діяльність Рахункової палати здійснюється через
Координаційну раду, яка є структурним підрозділом Рахункової палати (рис. 2.5).
Рис. 2.5. Загальна організаційна структура Рахункової палати України
Отже, правова основа організації та діяльності Рахункової палати визначається Конституцією України, законом, спеціальним законом про Рахункову палату, іншими актами законодавства України, які не суперечать нормам закону.
Голова Рахункової палати очолює Рахункову палату, призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Голови Верховної Ради України терміном на 7 років із правом призначення на другий термін.
Колегію Рахункової палати, до складу якої входять Голова Рахункової палати, Перший заступник і заступник Голови, керівники департаментів Рахункової палати Секретаря Рахункової палати обирає Верховна Рада України за квотою від депутатських фракцій. Членів Координаційної ради призначає Колегія Рахункової палати.
Кошти на утримання Рахункової палати виділяються безпосередньо із Державного бюджету України у обсязі, необхідному для виконання покладених на неї завдань і визначаються окремим рядком.
Контрольні повноваження Рахункової палати розповсюджуються на:
- адміністрацію Президента України, Кабінет Міністрів України,
- Верховну Раду України та її апарат,
- Секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
- центральні органи державної виконавчої влади;
- Раду національної безпеки і оборони України;
- органи судової влади;
- Генеральну прокуратуру України;
- інші правоохоронні органи;
- Вищу раду юстиції України;
- Центральну виборчу комісію;
- Національний банк України;
- місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;
- бюджетні установи, підприємства, установи та організації, де є частка державного майна, а також казенні підприємства.
На підприємства, установи й організації, банки, фінансово-кредитні установи недержавних форм власності, а також на громадські об'єднання та недержавні фонди повноваження Рахункової палати розповсюджуються, якщо вони:
• отримують, перераховують і використовують кошти Державного бюджету;
• використовують державну власність або керують нею;
• мають надані законодавством України податкові, митні або інші пільги і переваги.
Рахункова палата має необмежений доступ до всіх документів, які відносяться до сфери управління фінансовими і матеріальними ресурсами та має право запитати у підконтрольного об'єкта будь-яку необхідну їй інформацію.
До основних функцій Рахункової палати належать:
- контроль за прибутками та видатками Державного бюджету України;
- визначення ефективності використання коштів Державного бюджету України органами державної виконавчої влади всіх рівнів, бюджетними та іншими установами (включаючи установи, які знаходяться за кордоном);
- оперативний контроль за виконанням Державного бюджету України у поточному році;
- комплексна ревізія і тематичні перевірки окремих розділів і статей Державного бюджету України, позабюджетних фондів; контроль ефективності управлінських дій щодо державних коштів, незалежно від того, відображені вони у Державному бюджеті України на відповідний рік чи ні;
- контроль фінансово-господарської діяльності державних підприємств і підприємств, де є значна або переважна частка державного майна;
- контроль за ефективністю діяльності Національного банку України; контроль стану державного боргу України з розробкою відповідних пропозицій щодо його скорочення; експертиза проектів законів, в тому числі проекту закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, діючих законів України, постанов Верховної Ради України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, міжнародних договорів України, програм та документів, зміст яких відноситься до сфери фінансових питань;
- аналіз порушень і відхилень в бюджетному процесі, підготовка пропозицій щодо ліквідації порушень, удосконалення бюджетного, фінансового, податкового і митного законодавства, підвищення рівня доходів до бюджетів усіх рівнів та покращення стану платіжної дисципліни;
- методологічне та нормативне забезпечення діяльності органів державного фінансового контролю, перевірка і аналіз результатів їх діяльності, надання допомоги з питань змісту контролю;
- координація взаємодії суб'єктів державного фінансового контролю та безпосередня взаємодія з правоохоронними органами;
- розробка стандартів проведення контрольно-ревізійних заходів і
експертно-аналітичної діяльності та їх уніфікація;
- створення та ведення єдиної електронної інформаційної бази державного фінансового контролю;
- співробітництво з контрольними органами іноземних держав та міжнародними організаціями, укладання з ними відповідних угод;
- надання консультативних послуг органам державного фінансового контролю з питань, що належать до їх компетенції.
Верховна Рада України
Центральним органом парламентського контролю є Верховна Рада України (рис. 2.6).
Рис. 2.6. Загальна організаційна структура Верховної Ради України
Контрольні повноваження Верховної Ради України у сфері державного зовнішнього фінансового контролю реалізуються:
• безпосередньо Верховною Радою України;
• через Рахункову палату;
• через Комітет Верховної Ради України з питань бюджету;
• через спеціально створювані тимчасові контрольні, ревізійні та слідчі комісії Верховної Ради України.
До повноважень Верховної Ради України у сфері державного фінансового контролю, які здійснюються нею безпосередньо, належать:
- здійснення парламентського контролю у сфері державного фінансового контролю відповідно до Конституції України (п.п. 11 та 14 ст. 85, п. 1 ст. 92);
- контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу та використанням коштів резервного фонду;
- контроль за дотриманням бюджетного законодавства щодо стану виконання Державного бюджету України, у тому числі розпорядниками бюджетних коштів.
До повноважень Верховної Ради України у сфері державного зовнішнього фінансового контролю, які здійснюються через Рахункову палату, належать:
• надання відповідних доручень Рахунковій палаті з питань державного фінансового контролю, що належать до її компетенції;
• заслуховування звітів та прийняття відповідних рішень на їх підставі звітів, спрямованих на вдосконалення бюджетного процесу і його складових.
До повноважень Верховної Ради України у сфері державного фінансового контролю, які здійснюються через Комітет з питань бюджету, належать:
• контроль за формуванням Державного бюджету України відповідно до основних напрямів бюджетної політики на наступний рік
• перевірка відповідності проектів законів, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству.
До повноважень Верховної Ради України у сфері державного фінансового контролю, які здійснюються через спеціально створювані тимчасові контрольні, ревізійні та слідчі комісії Верховної Ради України, належить проведення депутатського розслідування та вивчення питання порушення фінансового законодавства, в тому числі бюджетного законодавства.
Рішення Верховної Ради України з питань державного фінансового контролю є обов'язковими як для суб'єктів державного фінансового контролю, так і підконтрольних згідно з законодавством.
2.3.
Еще по теме Організація зовнішнього державного фінансового контролю:
- Максімова В.Ф.. Організація державного фінансового контролю: Навчальний посібник. - Одеса: ОНЕУ,2012. - 276 с., 2012
- Організація фінансового контролю у системі казначейства
- Органи державного фінансового контролю, їх функції
- 1. Сутність та призначення державного фінансового контролю
- 2. Органи державного фінансового контролю
- Класифікація і форми здійснення державного фінансового контролю
- Суб’єкти державного фінансового контролю
- Спеціалізовані суб’єкти державного фінансового контролю
- Метод державного фінансового контролю
- 1.1. Сутність, мета та завдання державного фінансового контролю
- Предмет державного фінансового контролю та його об’єкти
- Бюджетний процес та державний фінансовий контроль
- Принципи організації та здійснення державного фінансового контролю в Україні
- 3. Форми, види та методи державного фінансового контролю у бюджетній сфері
- Бюджетний процес та державний фінансовий контроль
- Бюджетний процес і державний фінансовий контроль у Японії
- Бюджетний процес та державний фінансовий контроль
- Вплив фінансово-правових поглядів державних діячів першої половини ХІХ ст. на становлення науки фінансового права.
- Тема 12 . Контроль і ревізія фінансових результатів, фондів і фінансового стану підприємства