<<
>>

Класифікація і форми здійснення державного фінансового контролю

Державний фінансовий контроль класифікують за кількома ознаками: залежно від часу проведення, взаємовідносин суб’єкта та об’єкта, за інформаційним забезпеченням, характеру, та за формами здійснення.

Класифікація державного фінансового контролю за основними, вище вказаними, ознаками та форми його здійснення відображено у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Класифікаційна матриця державного фінансового контролю

п/п

Ознаки класифікації
За часом проведення ДФК За

інформаційним

забезпеченням

Залежно від характеру взаємовідносин суб’єкта та об’єкта За

відношенням до власника

За

формами

здійснення

01 02 03 04 05 06
1 Попередній
Поточний
Підсумковий
2 Документаль ний контроль
Фактичний

контроль

3 Зовнішній

контроль

Внутрішній

контроль

4 Внутрішньо

відомчий

Внутрішньо

господарськи

й

5 Ревізії
Аудит
Тематичні

перевірки

Камеральні

перевірки

Фінансові

експертизи

Службове

розслідуван

ня

Слідство

Залежно від часу проведення державний фінансовий контроль поділяється на: попередній - контроль, який здійснюється суб’єктами державного фінансового контролю на етапі розгляду й прийняття управлінських рішень та

здійснення операцій з фінансовими й матеріальними ресурсами, іншими активними об’єктами державного фінансового контролю з метою упередження порушення фінансового, у тому числі бюджетного, законодавства об’єктами державного фінансового контролю;

поточний - контроль, який здійснюється суб’єктами державного фінансового контролю під час реалізації управлінських рішень та здійснення операцій з фінансовими активами за оперативною інформацією з метою дотримання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів України, на підставі яких виконуються управлінські рішення об’єктами державного фінансового контролю;

підсумковий - контроль, який здійснюється суб’єктами державного фінансового контролю по закінченню реалізації управлінських рішень і здійснення операцій з фінансовими активами за результатами фінансово-господарської діяльності і/або по закінченню деякого періоду часу (але не частіше, ніж це встановлено законодавством України) об’єктами державного фінансового контролю з метою виявлення фінансових недоліків і порушень, прийняття управлінських рішень щодо виправлення ситуації притягнення до відповідальності винних осіб відповідно до законодавства.

За інформаційним забезпеченням фінансовий контроль поділяють на документальний і фактичний.

Документальний контроль дозволяє встановити суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових реєстрів і звітності, у яких вона знайшла відображення в бухгалтерському, оперативному і статистичному обліку.

Фактичний контроль полягає в установленні дійсного реального стану об’єкта лічбою, зважуванням, вимірюванням, лабораторним аналізом та ін. До об’єктів фактичного контролю відносять: гроші готівкою в касі, основні засоби, матеріальні цінності, готову продукцію, незавершене виробництво.

Залежно від характеру взаємовідносин суб’єкта та об’єкта державний фінансовий контроль поділяється на такі види: зовнішній і внутрішній контроль.

Зовнішній контроль здійснюється визначеними Конституцією України та

незалежними органами у межах наданих їм конституційних повноважень.

Внутрішній контроль здійснюється у межах виконавчої гілки державної

влади.

За відношенням до власника фінансовий контроль поділяють на внутрішньовідомчий і внутрішньогосподарський.

Внутрішньовідомчий контроль проводиться міністерствами, відомствами, органами державного управління стосовно діяльності підвідомчих їм підприємств і організацій у формі тематичних перевірок та ревізій.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюється власниками, апаратом управління підприємницьких структур відповідно до діючого законодавства стосовно діяльності: бригад, дільниць, інших підрозділів підприємств. Основна відповідальність за внутрішньогосподарський контроль лежить на службі головного бухгалтера.

За формами здійснення фінансового контролю розрізняють: ревізії, аудит; тематичні перевірки, камеральні перевірки, фінансові експертизи, службове розслідування, слідство.

Ревізія (від лат. revisio перегляд) - це форма контролю за фінансово- господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень і крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

За наслідками ревізії складається акт.

Основні завдання ревізії - виявити господарські і фінансові порушення, зловживання, факти безгосподарності, розкрадання, марнотратства; установити причини та умови, які їм сприяли і винних у цьому осіб; ужити заходів до відшкодування завданого збитку, шкоди, розробити заходи по усуненню недоліків і порушень, а також притягнути до відповідальності (адміністративної чи кримінальної) осіб, які допустили правопорушення.

Ревізія підприємницьких структур надає всебічну оцінку виробничій і фінансово-господарській діяльності підприємств, ефективності використання виробничого потенціалу, забезпеченню збереження господарських ресурсів, повноті нарахування та сплати податків до бюджету тощо. Здійснюється спеціальною уповноваженою ревізійною групою після виконання господарських операцій за минулий період часу. Виявлені під час ревізії недоліки і порушення чинного законодавства, нормативно-правових актів, які регулюють господарську діяльність, взаємовідносини з бюджетом обґрунтовані системою доказів з визначенням розмірів збитків, втрат, нестач, конкретизацією винних службових осіб, матеріальної та правової відповідальності.

Залежно від відомчої підпорядкованості ревізії класифікуються на:

відомчі - проводяться працівниками відомства на підпорядкованих підприємствах одного власника;

позавідомчі - здійснюються органами державного, аудиторського контролю (системи Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, Державної податкової адміністрації тощо).

За організаційними ознаками розрізняють ревізії:

планові - здійснюються відповідно до заздалегідь розроблених і затверджених планів;

позапланові - проводяться в строки, не передбачені затвердженим планом у разі стихійного лиха, незадовільної роботи підприємства чи взаємопов’язаних підприємств.

Аудит - форма контролю, що є незалежною експертизою стану бухгалтерського обліку, фінансових звітів і балансів.

Мета аудиту - підтвердити достовірність показників балансу і фінансової звітності, а також перевірити, чи ведеться бухгалтерський облік згідно з чинними у державі нормативно-правовими положеннями.

Аудит відрізняється від ревізії не тільки цілями проведення, а й організаційними формами. Аудит виконують незалежні аудиторські фірми чи особи, які здійснюють приватну підприємницьку діяльність і мають сертифікат та ліцензію на проведення аудиту, причому на платній основі за договорами з адміністрацією різних підприємницьких структур, які бажають одержати такі аудиторські послуги. Аудитор несе відповідальність перед зовнішніми споживачами його інформації (акціонерами, кредиторами, банками) щодо якості та обґрунтованості результатів контролю.

Тематична перевірка - це форма контролю окремих сторін чи тематичних питань фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій. Наприклад, контроль стану збереження матеріальних цінностей, розрахунків з бюджетом, державними цільовими позабюджетними фондами і та ін. Такі перевірки здійснюють державні органи контролю відповідно до специфіки виконуваних ними функцій.

Камеральні перевірки - форма фінансового контролю, яку застосовують в органах виконавчої влади при одержанні і перевірці показників звітності. Наприклад, перевірка податкових декларацій у податкових інспекціях.

Фінансова експертиза - форма державного фінансового контролю, яка передбачає дослідження і оцінку законодавчих та інших нормативно-правових актів, фінансових й економічних результатів діяльності, підготовку обґрунтованих висновків та пропозиції для прийняття рішень щодо об’єкта експертного дослідження.

Службове розслідування - це форма контролю над дотриманням працівниками підприємств та організацій службових обов’язків, також нормативно- правових актів, які регулюють виробничі відносини. Проводиться спеціальною комісією за наказом керівника підприємства у разі виявлення крадіжок, нестач, втрат.

Слідство як форма контролю являє собою процесуальні дії, у ході яких встановлюється провина відповідальних посадових, службових осіб у здійсненні тих чи інших порушень, пов’язаних із присвоєнням матеріальних цінностей, безгосподарністю, службовими зловживаннями. Слідство проводиться судово- слідчими правоохоронними органами і регулюється особливим процесуальним законодавством.

1.3.

<< | >>
Источник: Максімова В.Ф.. Організація державного фінансового контролю: Навчальний посібник. - Одеса: ОНЕУ,2012. - 276 с.. 2012

Еще по теме Класифікація і форми здійснення державного фінансового контролю:

  1. Принципи організації та здійснення державного фінансового контролю в Україні
  2. 3. Форми, види та методи державного фінансового контролю у бюджетній сфері
  3. 11.2.2. Непрямі форми державного фінансового сприяння санації підприємств
  4. Тема 3. Класифікація фінансового контролю
  5. Органи державного фінансового контролю, їх функції
  6. Організація зовнішнього державного фінансового контролю
  7. 1. Сутність та призначення державного фінансового контролю
  8. 2. Органи державного фінансового контролю
  9. Метод державного фінансового контролю
  10. Суб’єкти державного фінансового контролю
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -