7.5. Шляхи вдосконалення податкової системи
Податкова система, яка діє сьогодні в Україні, не стимулює розвиток бізнесу, зокрема малого. Для малих підприємницьких структур не передбачене ні спрощення системи оподаткування, ні введення податкових пільг.
Досвід країн з розвинутою ринковою економікою свідчить, що суть податкових заходів для стимулювання розвитку малого бізнесу полягає в поетапному зменшенні граничних ставок податків і зниженні прогресивної шкали оподаткування у разі достатньо вузької податкової бази та широкої сфери використання податкових пільг. Це повинно забезпечити залучення інвестицій у промисловість, сферу послуг і торгівлю. Зменшення ставки податків залежно від розмірів підприємства є одним із найбільш використовуваних методів оподаткування малого бізнесу. Наприк-
183
лад, у США діють пільгові ставки податку на доходи до 16 тис. дол., ставка в 15% на 50 тис. дол. і 25 % - на наступні 25 тис. дол. Понад цю суму діє максимальна ставка 34 %.
Розвиток малого підприємництва стимулює податкова система, яка діє в Японії. Поряд із зниженою на 12% (з 42 до 30%) ставкою корпораційного податку практикують повне звільнення від сплати податку коштів, спрямованих на утворення резервних фондів, а також на внески асоціаціям. Знижено ставки для малих підприємств і в місцевих податках. Залежно від річного доходу такі ставки коливаються від 6 до 12 %.
В Україні ні податок на прибуток, ні ПДВ не стимулюють збільшення кількості малих підприємств та темпів зростання їхнього виробництва, не зміцнюють їхньої фінансової стійкості. Якщо держава зацікавлена у розвитку малого бізнесу, то потрібно диференціювати ставки оподаткування. При однаковому річному прибутку податок, який сплачує українське підприємство (віддає до держбюджету ЗО %), більше ніж удвічі перевищує податок, який сплачують американські підприємства (близько 14 %).
Сучасна система оподаткування спричиняє поглиблення економічної кризи.
По-перше, не виконується головне завдання податків - забезпечення надходження відповідного обсягу грошових коштів для фінансування державних витрат. Це відбувається, передусім у результаті скорочення виробництва, різкого звуження бази оподаткування. Спроби підвищити податкові ставки в Україні призводять до подальшого скорочення виробництва, приховування податків і, як наслідок, — до зменшення надходжень до бюджету.По-друге, податкова система діє як конфіскаційний механізм, призводячи до викривлення соціально-економічних параметрів, що дуже відчутно в складних економічних умовах. Прикладом може бути швидкий розвиток тіньової економіки.
По-третє; податкову політику уряд сприймає як головний інструмент вирішення складних економічних проблем. За допомогою податків пропонують забезпечити фінансову стабілізацію, стимулювати розвиток виробництва і забезпечити зростання інве-
184
стицій. Крім того, за рахунок збільшення податків передбачають дотувати окремі регіони, надавати допомогу малозабезпеченим верствам населення, вирішувати інші проблеми. Багато з цих питань раніше вирішували різноманітними фінансовими і нефінансовими інструментами державного впливу.
По-четверте, не в повному обсязі використовують конкретні шляхи підвищення надходжень від наявних та впровадження нових податків. Це стосується акцизів, низький збір яких зумовлений тінізацією виробництва і реалізації підакцизних товарів (лікеро-горілчаних та тютюнових). Не впроваджено податок на нерухомість, який є головним джерелом доходів місцевих бюджетів у розвинутих державах.
Оскільки податки не забезпечують державних потреб, виникають серйозні труднощі в управлінні фінансами.
Податкова система за своєю суттю повинна формувати доходи державного бюджету, будучи, поряд з іншими економічними інструментами (такими як ціни, зарплата, відсотки за кредит, бюджетне фінансування), еластичним важелем впливу на поведінку економічних та соціальних структур, господарські зв'язки та конкурентні відносини.
Тому одним з першочергових завдань ринкової економіки України є створення ефективної податкової системи, яка б забезпечила розвиток народногосподарського комплексу країни і відповідним чином регулювала економічні відносини.
Ефективність податкової системи визначає те, наскільки цілеспрямовано вона вирішує комплекс завдань, пов'язаних з управлінням економікою, розвитком виробництва, підвищенням життєвого рівня населення.
Податкова система повинна успішно вирішувати фіскально-розподільну функцію. Шляхом оптимального оподаткування доходів підприємців і населення потрібно забезпечувати дохідну частину бюджету, якої повинно бути достатньо для фінансування соціальних програм, розвитку регіонів тощо.
Систему податків треба побудувати так, щоб сприяти виробничій діяльності, посиленню стимулів, які б забезпечували роз-
185
виток пріоритетних галузей народного господарства і виробництв.
Теорія і практика розвинутих країн свідчать, що податкова ставка понад 50% доходу підриває стимули підприємницької, зокрема виробничої діяльності. Оптимальним вважають податкове вилучення не більше третини доходів. Як стверджує професор В.Пилипчук1, загальний (максимальний) обсяг усіх податків, податкових платежів, нарахувань та відрахувань, що сплачує підприємство до бюджетів усіх рівнів, не може перевищувати ЗО % від суми фонду оплати праці і прибутку підприємства.
У розвинутих країнах світу широко використовують заходи для стимулювання окремих секторів і галузей господарювання за допомогою податкових пільг. Найбільш поширеною їхньою формою є прискорена амортизація. Компаніям надають право переводити частину прибутку в неоподатковуваний амортизаційний фонд. Шляхом зниження податків стимулюють інвестиційні та науково-дослідні затрати компаній.
Податкові системи у більшості країн Заходу грунтуються на одержанні переважно прямих податків. Серед непрямих використовують ПДВ, акцизний збір. Такий підхід дає змогу значно знизити приховування доходів від оподаткування, що становить 15-20 % від загальної суми.
В Україні ця цифра набагато більша, тут велику кількість доходів не виявляють взагалі внаслідок використання системи готівкових розрахунків.Система оподаткування повинна забезпечувати ефективний розподіл податкових надходжень на різних бюджетних рівнях. В Україні розподільний процес неадекватний внеску регіонів та їхнім потребам з погляду компенсації затрат у разі досягнення певного результату. Більшу частину податкових надходжень до бюджету забезпечують регіони з розвинутим промисловим сектором, в тому числі з екологічно шкідливим виробництвом. Однак під час розподілу бюджету вони не одержують достатніх засобів навіть для відповідних екологічних заходів, не кажучи вже про можливість рівномірного та повноцінного розвитку.
_____
1 Пилипчук В. Економічну кризу можна відмінити, якщо ... //Голос України. 1997. 2 груд.
186
Механізм впливу податкової системи на підприємництво є тривалим, тому роблячи у ній зміни, треба пам'ятати, що позитивні результати ми отримаємо не відразу, а в подальшій перспективі. Тому бажано мати таку систему оподаткування, яка б не змінювалася протягом багатьох років.
Основою розвитку податкової системи України повинна стати концепція, що передбачає еволюційний спосіб її реформування шляхом поступового зниження податкового тягаря, удосконалення механізму нарахування, обліку і сплати податків.
Ця концепція повинна враховувати такі положення:
система оподаткування є складовою частиною механізму державного регулювання розвитку галузей економіки;
система оподаткування має інвестиційну і соціальну спрямованість;
реформування системи оподаткування повинно відбуватись одночасно із реформою системи оплати праці, соціальної сфери, пенсійного забезпечення;
у міру економічного піднесення, зростання доходів населення і підприємств основу податкової системи повинні становити прямі податки, де об'єктом оподаткування є доходи фізичних осіб, а прибуток - юридичних осіб;
підвищення податків на основні фонди виробництва (майно-землю, корисні копалини);
диференціація ставок податків залежно від виду діяльності та розмірів отриманого прибутку;
ліквідація податкових пільг, які деформують вартісні економічні показники і знижують конкурентоспроможність виробників; пільги потрібно надавати на певний строк за умови цільового використання коштів;
використання митних тарифів як механізму удосконалення оподаткування у зовнішньоекономічній діяльності;
розширення повноважень органів регіонального та місцевого самоврядування за допомогою податкового механізму; посилення ролі місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів.
187
Еще по теме 7.5. Шляхи вдосконалення податкової системи:
- Елементи податкової системи. Класифікація податкових систем
- Принципи побудови податкової системи
- 5.1. Система органів контролю державної податкової політики
- 3.2.1. Етапи становлення і розвитку податкової системи України
- 7.4. Особливості податкової системи в АПК
- 4.3. Сутність податкової системи, принципи її побудови, види податків і джерела їх сплати
- Характеристика основних податків податкової системи України
- Характеристика основних податків і зборів податкової системи України
- 3.2.3. Проблеми вдосконалення механізмів оподаткування
- 3.2. Напрями вдосконалення законодавства України щодо регламентації господарсько-торговельної діяльності
- 3.2. Вдосконалення механізму здійснення регуляторної політики на рівні місцевих бюджетів
- 12.4.7. Проблеми житлового будівництва в Україні та шляхи їх вирішення
- § 20.2. Шляхи становлення ф'ючерсних ринків в Україні
- § 3. Системна криза соціалізму і шляхи реформування суспільства
- §4. Прибуток. Рентабельність. Шляхи зниження витрат виробництва
- 2.4. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОДАТКОВО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВИХ НОРМ
- 4.1. Розроблення теоретико-філософських та методологічнихзасад нормотворчої діяльності як одна з найважливіших умов вдосконалення правового регулювання господарських відносин