<<
>>

Міністерствата інші центральні органи виконавчої влади

У системі органів виконавчої влади в Україні виокремлюють структурні ланки трьох організаційно-правових рівнів: вищий рівень представлений Кабінетом Міністрів України; центральний — міністерствами, державними комітетами та центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом; місцевий (територіальний) — органами виконавчої влади загальної компетенції (Рада міністрів Автономної республіки Крим, обласні, районні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації) та територіальними представництвами центральних органів виконавчої влади.

На рівні центральних органів виконавчої влади в Україні функ­ціонують міністерства, державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади, статус яких прирівнюється до державного комітету, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом та інші центральні органи та установи. Систему центральних органів державної виконавчої влади України унаочнює рис. 1.2.

Рис. 1.2. Система центральних органів державної виконавчої влади України

Особливий статус має Національний банк України. Його діяль­ність підконтрольна Верховній Раді України. Національний банк України є центральним банком, емісійним центром. Основна його функція — забезпечення стабільності грошової одиниці України (гривні).

Провідне місце в системі органів центральної державної виконавчої влади в Україні посідають міністерства. Керівники міністерств входять до складу уряду і безпосередньо беруть участь у формуванні та реалізації політики Кабінету Міністрів України.

Основними функціями міністерств та інших органів державної виконавчої влади в Україні є:

O участь у формуванні та реалізації державної політики як у цілому, так і за відповідними напрямами;

O прогнозування розвитку економіки у виробничій, науково-технічній, мінерально-сировинній, паливно-енергетичній, трудовій, демографічній, соціальній та інших сферах;

O участь у розробленні проектів Державного бюджету України та Державної програми економічного й соціального розвитку України;

O формування та реалізація політики у сфері виконання робіт і поставок продукції для задоволення державних потреб;

O розроблення цільових програм розвитку відповідної галузі, опрацювання комплексу заходів, спрямованих на здійснення економічної реформи;

O внесення пропозицій про зміну умов оподаткування, одержання пільгових кредитів, визначення особливостей приватизації, демонополізації підприємств, про вдосконалення механізму регулювання розвитку економіки, її структурної перебудови, забезпечення збалансованості, соціального захисту населення, екологічної безпеки;

O формування та реалізація інвестиційної політики;

O розроблення фінансово-економічних та інших нормативів і механізмів їх впровадження, затвердження галузевих стан- дартів;

O ужиття заходів, спрямованих на вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності, захист інтересів вітчизняних товаровироб­ників на зовнішньому ринку та розвиток внутрішнього ринку;

O видача спеціальних дозволів (ліцензій) на проведення окремих видів підприємницької діяльності;

O участь у підготовці міжнародних договорів України, укладання міжнародних договорів міжвідомчого характеру;

O здійснення в межах повноважень, визначених законодавством, функцій управління майном підприємств, що належать до сфери управління міністерства;

O складання макроекономічних і міжгалузевих балансів і т. д.

Центральні державні органи створюються з метою реалізації певних напрямів соціально-економічної політики. Функції єдиного економічного центру покладено на Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. Основу його діяльності становить методологічне й організаційне забезпечення реалізації соціально-економічної політики держави. Мінекономіки безпосе- редньо розробляє проекти державних прогнозів і програм економічного і соціального розвитку України; спільно з Мінфіном складає проект Державного бюджету України; готує проекти найважливіших державних цільових комплексних програм; здійснює методичне та організаційне керівництво розробленням нормативів, балансів, коротко-, середньо- та довгострокових прогнозів і програм соціально-економічного розвитку галузей економіки та регіонів, а також застосуванням інструментів державного регулювання. До складу Міністерства входить Науково-дослідний економічний інститут, який проводить дослідження з проблем економічного, соціального, науково-технічного, регіонального розвитку. Мінекономіки використовує у практичній діяльності також рекомендації науково-дослідних економічних інститутів Національної академії наук України.

Міністерство фінансів України здійснює фінансово-бюджет­не та податкове регулювання. Це міністерство бере безпосередню участь у всіх стадіях бюджетного процесу (розроблення проекту, організація виконання, контроль за виконанням, підготовка пропозицій щодо внесення змін, звіт про виконання Державного бюджету України).

Реалізація державної політики у сфері матеріального виробництва покладається на галузеві центральні органи виконавчої влади — Міністерство промислової політики, Міністерство аграр­ної політики, Міністерство палива та енергетики, Міністерство транспорту, Державний комітет зв’язку та інформатизації, Державний комітет лісового господарства і т. д.

Реалізація соціальної політики — завдання Міністерства праці і соціальної політики, Державного комітету у справах ветеранів, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму; інвестиційної політики — Державного комітету з будівництва, архітектури і житлової політики, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; гуманітарної — Міністерства освіти і науки, Міністерства культури та мистецтва, Державного комітету у справах релігій; екологічної політики — Міністерства охорони навколишнього природного середовища і т. д.

Основними функціями Державного комітету статистики України є збирання та оброблення статистичної інформації, а також аналіз стану соціально-економічного розвитку країни, що необхідно для обґрунтування продуманих управлінських рішень.

<< | >>
Источник: С. М. Чистов та ін.. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. /— Вид. 2-ге, доопрац. і допов. — К.: КНЕУ,2004. — 440 с.. 2004

Еще по теме Міністерствата інші центральні органи виконавчої влади:

  1. 2. Міністерство фінансів України - центральний орган виконавчої влади
  2. Фінанси організацій і установ, створених органами виконавчої влади
  3. 1. Міністерство фінансів України — центральний орган державної виконавчої влади в сфері фінансової діяльності.
  4. ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ
  5. Порядок делегирования органами местного самоуправления своих полно­мочий органам государственной власти и органам местного самоуправления других муниципальных образований
  6. ТЕМА 10. ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ
  7. ТЕМА 10. ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ
  8. 8.2. Форми влади та впливу
  9. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО РЕКОМЕНДАЦІЇ 23 (ВНУП - ІНШІ ЗАХОДИ)
  10. ІНШІ ЗАХОДИ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЮДЖЕТНОГО МЕХАНІЗМУ
  11. 5. Взаимодействие органов местного самоуправления и органов государственной власти в условиях информатизации общества
  12. 8.3. Модель джерел влади К. Хеплса
  13. Бюджети місцевих органів влади, фінансове вирівнювання
  14. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО РЕКОМЕНДАЦІЇ 40 (ІНШІ ФОРМИ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА)
  15. § 5. Інші показники національних рахунків
  16. Приложение А (обязательное) Распределение бюджетных полномочий между органами государственной власти и органами местного самоуправления.
  17. 1.1. Маркетингові моделі діяльності органів влади
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -