<<
>>

Інституціональні засади державної підтримки підприємництва

Інституціональні засади державної підтримки підприємництва включають: наявність організаційної структури; наявність ринкової інфраструктури; інформаційно-консультаційне забезпечення підприємництва; кадрове забезпечення; науково-методичне забезпечення; моніторинг державної підтримки.

Організаційна структура державної підтримки підприємництва перебуває поки що в стадії формування. Зокрема, ще й досі не створено місцевого рівня державної підтримки малого підприємства (на рівні міст, районів).

Центральним органом, який нині забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку й підтримки підприємництва, є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Головне завдання цього органу — формування підприємницької політики, а передовсім — узагальнення практики застосування законодавства з питань підприємницької діяльності та її ліцензування, опрацювання пропозицій, спрямованих на його вдосконалення. Крім того, комітет сприяє розвиткові малого підприємництва, системи його консуль­тативної та інформаційної підтримки і готує пропозиції про впровадження й вдосконалення механізмів фінансово-кредитної підтримки підприємництва та його зовнішньоекономічної діяльності, координує систему підготовки й перепідготовки кадрів та ін. Вагомий внесок у розроблення законодавчих і нормативних актів регулювання підприємництва здійснюють Комісія Верховної Ради України з питань економічної реформи та управління народним господарством, відділ з питань власності й підприємництва Кабінету Міністрів України, управління регуляторної політики у сфері підприємництва Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, недержавні об’єднання — спілки, асоціації, навчальні центри тощо.

Так, в Україні створено значну кількість громадських організацій, які мають на меті сприяння підприємництву: Спілка кооперативів та підприємців (1989 р.), Федерація профспілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України (1990 р.), Спілка малих підприємств України та Спілка орендарів та підприємців України (1990 р.), Українська спілка промисловців та підприємців (1992 р.), Асоціація сприяння розвитку приват­ного підприємництва в Україні «Єдність» (1994 р.), регіональні асоціації підприємців у Придніпров’ї, на Тернопільщині, у Вінницькій та Львівській областях, Гільдія підприємців Києва, Міжнародна спілка українських підприємців, Міжрегіональний форум підприємців (1996—1997 рр.), Інноваційна палата України (2000 р.) та ін.

Організація ефективної підтримки підприємництва обов’язко­во потребує формування розвиненої інфраструктури, що є невід’ємним компонентом ринкових відносин і створює сприятливі умови для розвитку бізнесу, в тому числі й малого.

В Україні інфраструктурі ринку ще й досі властиві хаотичність, нерівномірний розвиток, неналагодженість взаємозв’язків між різними її учасниками, а тому її функціонування як єдиного цілого поки що є проблематичним. Фактично формування інфраструктури ринку теж тільки-но розпочалося. У цьому процесі беруть участь як держава, так і ділові кола, а також міжнародні фінансові організації. Інфраструктура ринку — це сукупність державних, приватних і громадських інститутів (організацій, установ та об’єднань), які обслуговують інтереси суб’єктів підприємницької діяльності, забезпечують їхню господарську діяльність і сприяють підвищенню її ефективності. До складу інфраструктури ринку входять:

1. Фінансово-кредитна інфраструктура — установи, які займаються акумулюванням тимчасово позичених грошових ресурсів і перетворюють їх на кредити, а саме: банки, фондові та валют­ні біржі, інвестиційні фонди та компанії, кредитні, страхові й гарантійні установи, кредитні спілки, фонди громадських об’єднань.

В Україні нині зареєстровано 182 банки, 1022 небанківські фінансові установи, 915 інвестиційних та інноваційних компаній та фондів, 335 страхових компаній, 667 кредитних спілок. Із загальної кількості банків мають ліцензію 152 банки, 2 банки є державними, 135 — акціонерними товариствами, 94 — відкритими, 41 — закритими, 17 — товариствами з обмеженою відповідальністю, 20 банків створено із залученням іноземного капіталу (в тому числі 7 зі 100 % іноземним капіталом). Починаючи з 1996 р. банки активізували роботу з кредитування конкретних підприємств.

2. Організаційно-технічна інфраструктура — товарні біржі, торгові доми, лізингові компанії, асоціації підприємств, транспортні комунікації, засоби зв’язку. В Україні зареєстровано 164 лізингові компанії, 340 бірж, з них: універсальних, товарно-сировинних і товарних — 57, спеціалізованих — 15, товарно-фондових — 14, агропромислових — 13, нерухомості — 12.

Практичну діяльність здійснювали тільки 96 бірж. На сільськогосподарському ринку функціонує Українська аграрна біржа і 22 регіональні аграрні біржі. Створюються регіональні торгові доми. Чільне місце на біржовому ринку цінних паперів належить Українській фондовій біржі і 29 її філіям у всіх обласних центрах і великих містах України. У 1996 р. почали діяти Київська міжнародна та Донецька фондові біржі.

Деякі організаційні форми виконують функції загальної координації ринкових зв’язків (асоціації, торгові палати), інші — є спеціальними державними органами (служби контролю за стандартами та цінами, податкові інспекції тощо).

3. Інформаційно-аналітична інфраструктура — інформаційні, консультативні, юридичні фірми, бізнес-центри і бізнес-інкубатори, аудиторські організації. Нині в Україні діють 1587 аудиторських фірм, 576 приватних аудиторів, 257 бізнес-центрів, 63 бізнес-інкуба­тори, 8 технопарків, 1091 інформаційно-консультативна установа (за даними за 2002 р.). До функцій установ цієї підгрупи входять: надання консультацій підприємцям; підготовка спеціалістів для малих підприємств; вивчення динаміки ринкової кон’юнктури; прогнозування та моделювання наслідків тих чи тих рішень; розроблення економічної поведінки підприємств; вивчення ринкової динаміки тощо.

Актуальну проблему створення ефективно діючої ринкової інфраструктури держава може вирішити через: підвищення якості вже наявних інститутів посередництва; сприяння збільшенню кількості суб’єктів інфраструктури та урізноманітненню їхньої діяльності; сприяння формуванню інфраструктури, зорієнтованої спеціально на сектор малого та середнього бізнесу.

<< | >>
Источник: С. М. Чистов та ін.. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. /— Вид. 2-ге, доопрац. і допов. — К.: КНЕУ,2004. — 440 с.. 2004

Еще по теме Інституціональні засади державної підтримки підприємництва:

  1. Функціональні (цільові) засади державної підтримки підприємництва
  2. 11.2. Форми та методи державної фінансової підтримки підприємств
  3. 10.3. Державна підтримка малого підприємництва
  4. Науково-технічна (інноваційна) підтримка підприємництва
  5. 11.1. Зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємств
  6. 6.3. Основні підходи до оцінювання державної підтримки аграрного сек­тора
  7. Ефективність державної підтримки інноваційної діяльності
  8. Матеріально-технічна підтримка підприємництва
  9. ІІІ. Створити організаційні структури підтримки малого та середнього підприємництва.
  10. Організаційно-структурні засади державної науково-технічної політики
  11. 6.1. Підприємництво як об’єкт державного регулювання. 6.2. Роль держави в процесі становлення підприємницького середовища в Україні. 6.3. Механізм державного регулювання підприємництва. 6.4. Фінансові важелі державної підприємницької політики. 6.5. Регуляторна реформа та регуляторна політика
  12. Взаємодія органів Державної казначейської служби з органами Державної контрольно-ревізійної служби та Державної митної служби України
  13. 68. значення прибутку в розвитку підприємництва. Роль підприємства та підприємництва в риноковій економіці.
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -