<<
>>

14.12.1. Класифікація та управління ВЕЗ

Відповідно до завдань, які ставлять під час створення ВЕЗ, виділяють такі чотири їхні типи: зовнішньоторговельні, техно­логічні, спеціалізовані та зони економічного розвитку (рис.

14.8)2

_____

1 Див.: Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон: Закон України від 13 жовтня 1992 p. № 2663-ХП // Голос України. 1992. №

2 Желудова О.Н. Науково-методичні основи оцінки народногосподарської ефек­тивності створення спеціальних (вільних) економічних зон. Автореф. дис., канд. екон. наук. К., 1996. С.8.

571

Рис. 14.8. Типи вільних економічних зон.

Для забезпечення потрібної державі та регіону цільової і функціональної орієнтації ВЕЗ, їхньої високої ефективності до­цільно застосувати механізм конкурсного відбору проектів ВЕЗ на підставі технічного, фінансового і економічного критеріїв.

Схеми управління ВЕЗ повинні бути досить гнучкими, вра­ховувати систему адміністративного управління, специфіку со­ціально-економічного розвитку регіону тощо. Під час заснування комплексної багатофункціональної зони, розташованої на тери­торії, кордони якої збігаються з кордонами адміністративно-те­риторіальних одиниць, найефективнішою вважають схему управ­ління, яка складається з місцевих органів влади, спеціально ство­реної державою спостережної ради та компанії зі створення і роз­витку ВЕЗ (рис. 14.9).

572

Рис. 14.9. Схема управління ВЕЗ.

573

У разі формування локальних або точкових зон найбільш прийнятною є схема управління діяльністю через базове підприєм­ство зони або шляхом створення акціонерного товариства, зас­новниками та акціонерами якого можуть бути підприємства -суб'єкти зони.

Як вважає більшість учених, під час створення ВЕЗ треба забезпечити вигідне для держави (і регіону) співвідношення між вигодами інвестування і тимчасовими втратами від надання пільг (звільнення від квот, мита, податків тощо). У світовій практиці в країнах, де є ВЕЗ, широко застосовують звільнення від сплати при­буткового податку на період від 5 до 20 років (залежно від галузі) у поєднанні із відтермінованою амортизацією, правом перенесення збиткового сальдо на інший рахунок тощо. Надання фінансових послуг за зниженими відсотковими ставками є набагато ефектив­нішим стимулом, ніж звільнення від податків, тому що фінансу­вання значної частини основного капіталу підприємств ВЕЗ ве­деться за допомогою позик.

Для успішного функціонування вільна економічна зона по­винна швидко реагувати на зміни кон'юнктури світового ринку. Це можливо тільки у випадку приватно-акціонерної форми влас­ності, коли управлінські рішення приймають спільно з адмініст­рацією ВЕЗ на місці і є кінцевими. Тому, утворюючи ВЕЗ, треба акціонувати не менше 40% провідних промислових і сільськогос­подарських об'єктів. Крім того, потрібно, щоб нові форми управ­ління опирались на адекватний їм фінансово-господарський ме­ханізм (банки, біржі, бюджет), на механізм прийняття законодав­чих і нормативно-правових актів, а також на відповідну госпо­дарську інфраструктуру. У процесі створення цього механізму було б корисним досконало і глибоко проаналізувати досвід інших країн.

Під час формування інвестиційної політики на території ВЕЗ найважливішим є визначення правового режиму використання землі та природних ресурсів іноземними юридичними і фізични­ми особами, забезпечення правового режиму охорони власності громадян, власності іноземних юридичних і фізичних осіб.

574

Перевагу треба надавати тим інвестиціям, які забезпечують розвиток експортного, високотехнологічного, екологічно безпеч­ного виробництва, вирішення соціальних проблем, підвищення рівня життя населення. Після всебічної експертизи та конкурсно­го відбору вибраній проектній інвестиції надають статусу най­більшого сприяння, а також податкові, митні пільги, пільги з кво­тування, ліцензування тощо.

Податкові пільги визначає адмініст­рація управління ВЕЗ для кожного іноземного і спільного під­приємства окремо, з огляду на його участь у розвитку регіону. Пе­ревагу надають тим, хто сприяє вирішенню соціальних та еколо­гічних проблем регіону.

Ці передбачені законодавством пільги треба доповнити на­данням змоги заснувати в зоні повністю підконтрольні іноземним інвесторам підприємства, отримувати цільові податкові й амор­тизаційні пільги- мати полегшений режим поселення і переміщен­ня персоналу, вільно вибирати джерела фінансування операцій та визначати ціни на продукцію тощо.

Одним із найважливіших напрямів роботи з формування ВЕЗ є створення в ній виробничої інфраструктури. Обов'язковою пе­редумовою для залучення прямих іноземних інвестицій є сприят­ливе ділове середовище вільної економічної зони. Для його ство­рення передусім потрібно вдосконалити комунікації. Якщо зона добре обладнана виробничою інфраструктурою, то початкові вит­рати інвесторів значно зменшуються, робота галузей розгортається швидше, і раніше отримують прибуток на капітал.

Найдоцільніше починати формування інфраструктури в точ­кових ВЕЗ. Кожна точкова зона має свою спеціалізацію і це дає змогу цілеспрямовано використовувати кошти на розвиток визна­чених галузей інфраструктури.

Обов'язковою умовою успішного функціонування ВЕЗ є та­кож інформаційне забезпечення: можливість телекомунікаційно­го забезпечення потрібною інформацією західних інвесторів про можливості регіону розвивати ту чи іншу галузь виробництва або обслуговування, а також надання інформації про потенційних інвесторів, особливо їхній фінансовий стан. Отримання поточної

575

інформації визначає ефективність функціонування БЕЗ. особли­во на початковій стадії. Рівень інформаційного забезпечення свідчить про рівень розвитку регіону і має вирішальне значення під час вирішення економічних питань.

Визначальною є також політика ціноутворення на продукцію, послуги та обладнання в ВЕЗ.

Важливим питанням у разі створення ВЕЗ є розробка полі­тики розвитку інноваційної стратегії і культури підприємництва.

Діяльність вільних економічних зон передбачає прийняття інноваційних рішень, а держава повинна сприяти цьому прийнят­тям відповідних законодавчих актів і постанов уряду. На жаль. наявна система оподаткування доходів не стимулює формування високої культури підприємництва, а призводить до зниження до­віри між підприємствами і державою. Верховна Рада України, на­приклад, прийнявши Закон "Про іноземні інвестиції", який був найліберальнішим серед аналогічних у країнах СНД. наступни­ми законодавчими актами звела нанівець його ефективність.

Особливі економічні умови господарювання ВЕЗ дають змо­гу національним товарам та послугам проникати на світовий ри­нок, а іноземним ресурсам - влитися в національну економіку і відіграти там свою позитивну роль. Створення вільної економіч­ної зони - це подальший соціально-економічний розквіт регіону. широке залучення зовнішніх і внутрішніх інвестицій, захищених гарантіями держави і спрямованих на створення соціальне орієн­тованої інфраструктури краю.

<< | >>
Источник: І. Михасюк та ін.. Державне регулювання економіки /За ред. д-ра. екон. наук, проф., акад. АН Вищої школи України І.Р.МИХАСЮКА/. - Львівський національний університет ім. І.Франка, Львів: "Українські технології",1999. - 640 с.. 1999

Еще по теме 14.12.1. Класифікація та управління ВЕЗ:

  1. 1. Класифікація органів державного управління
  2. 14.12.2. Теорія і практика функціонування ВЕЗ в Україні
  3. 14.12.3. Досвід утворення і функціонування ВЕЗ в Америці
  4. 1. Основні поняття управління. Теорія адміністративно- державного управління
  5. Тема 8. «Управління запасами як елемент логістичного управління».
  6. 1. Класифікація видатків бюджету
  7. 3. Бюджетна класифікація
  8. Класифікація інформаційних систем підприємства
  9. Класифікація видатків бюджету
  10. Бюджетна класифікація доходів та їх загальна характеристика
  11. 1. Бюджетна класифікація видатків
  12. Класифікація податків
  13. Класифікація ДЦП
  14. Класифікація податків
  15. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку
  16. 2.2.1. Класифікація видатків та форми бюджетного фінансування
  17. Класифікація економічної інформації
  18. Класифікація державних позик і джерела їх погашення
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -