<<
>>

8 Закон грошового обігу. Інфляція.

Кількість грошей, необхідна для обігу, тобто форми грошей, підпорядковуються своїм особливим законам.

Загальний закон кількості грошей в обігу з урахуванням перших двох функцій грошей (міра вартості і засіб обігу) виражається формулою, в якій кількість грошей залежить від суми цін товарів і швидкості обігу однойменної грошової одиниці:

К=Ц/О,

Де К – кількість грошей, необхідних для товарного обігу в певному році; Ц – сума цін товарів, що реалізується у певному періоді; О – середне число оборотів за рік грошової одиниці.

З розвитком функцій грошей, формула набула складнішого вигляду:

Кп=(СЦ-К+П-ВВ)/Шо,

Де СЦ – сума товарних цін; К – сума цін товарів, проданих у кредит; П – сума платежів за борговими зобов’язаннями; ВВ – сума взаємопогашуваних безготівкових платежів; Шо – середня кількість оборотів грошової одиниці.

Основними елементами закону грошового обігу є товарна маса, що перебуває у обігу, рівень цін товарів і швидкість обігу грошей. Збільшення швидкості обігу грошової одиниці рівноцінне зменшенню грошової маси.

Коли функціонували повноцінні гроші (номінальна вартість відповідає вартості металу), в обігу перебувала лише необхідна кількість грошових одиниць. Роль регулятора цієї кількості виконувала функція грошей як засобу нагромадження. В обігу, крім повноцінних грошей, із 17ст перебувають паперово – кредитні гроші, підпорядковані закону обігу паперових грошей. Суть закону полягає в тому, що кількість грошей у сфері обігу повинна дорівнювати кількості золотих грошей, потрібних для нормального функціонування товарообороту. Цей закон діяв в умовах, коли в основі грошової вартості лежал золото.

Згідно із сучасною кількісною теорією грошей і цін, основоположником якої є американський економіст Фішер, кількість грошей в обігу визначається за формулою:

К=P*Y/V, де Р – абсолютний рівень цін; Y – реальний обсяг виробництва; V – швидкість обігу грошей.

Сучасні гроші: наявні – банкноти, безготівкові гроші...

Структура грошової маси України за 2000рік: кошти поза банками (Мо) – 40%; кошти на розрахункових і поточних рахунках (М1) – 25%, термінові депозити та інші кошти (М2) – 33%, кошти клієнтів за трастовими операціями банків та цінні папери власного боргу банків (М3) – 2%

Інфляція – це знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності, що виявляється у зростанні цін. Найбільш очевидно вона проявляє себе в систематичному переповненні каналів грошового обігу масою надлишкових грошей, що призводить до їх знецінення та додаткового перерозподілу національного доходу й національного багатства на шкоду більшості населення. Залежно від сили дії на економіку розрізняють інфляцію: повзуючу (вона досягає щорічно не більше 10% і проявляється у постійному рості цін, деякі економісти вважають до 5%на рік не є серйозною загрозою, тому що вона піддається контролю); галопуюча – вона набуває двозначного числа щорічно, упроваджується стрімким підвищенням цін, охоплює всі сфери господарського життя й викликає серйозні негативні наслідки в економіці та соціальній сфері. Зростання індексів галопуючої інфляції практично не кероване і набуває хронічного характеру; гіперінфляція – надвисока і вкрай небезпечна інфляція, веде до провокування гострих соціальних конфліктів, паралічу економіки та неперетбачуванних катаклізмів. Якщо інфляційне зростання цін перевищує темп у 50% щомісячно, то класифікують як супергіперінфляція. Залежно від особливостей зростання цін на різні групи товарів розрізняють збалансовану інфляцію, що виникає внаслідок пропорційної зміни цін на різні товари; незбалансовану – зростання цін різних товарів відбувається непропорційно; у випадках перетбачувальності процесу наростання інфляційних ознак розрізняють очікувану та неочікувану інфляцію. Врахування просторових меж дозволяє класифікувати локальну інфляцію, що діє в межах окремої країни, і світову , якщо вона охоплює групу країн, або регіони. Стан економки країни, що характеризується загальним застоєм виробництва, високим рівнем безробіття й одночасним підвищенням цін та інших ознак інфляційного процесу, називають стагфляцією.

<< | >>
Источник: Шпаргалки.com. Шпаргалка на екзамен з предмету Політекономія. 2016

Еще по теме 8 Закон грошового обігу. Інфляція.:

  1. § 2. Закони грошового обігу. Інфляція
  2. 33. Сталість грошового обігу. Грошові реформи, гроші, ціна та інфляція.
  3. Закон грошового обігу
  4. Закони грошового обігу
  5. Гроші та їх функції. Грошові агрегати. Закони грошового обігу
  6. § 3. Характеристика законів грошового обігу
  7. § 4. Грошова маса і швидкість обігу грошей
  8. 6. Закон кількостігрошей, необхідних для обігу
  9. 32. Грошовий обіг та його закони.
  10. І.З. Облік грошових коштів в дорозі та грошових документів
  11. Інфляція: її сутність, причини, види й типи
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -