§ 3. Системна криза соціалізму і шляхи реформування суспільства
Економічну модель державного соціалізму неправо- мірно ототожнювати з Марксовою моделлю соціалізму, в якій головними виступають два моменти: по-перше, подолання соціа- льного відчуження трудівників від власності й влади; по-друге, використання всіх досягнень цивілізації для піднесення людини праці, всебічного і гармонійного розвитку особистості всіх членів суспільства.
Реалізована на практиці система не змогла вирішити ці завдання. Некоректними є випади проти марксизму, що ого- лошують все вчення про соціалізм цілковитою утопією, вигад- кою і т. ін. Зрештою, багато з передбачень Маркса та Енгельса підтверджуються історичною практикою сучасної цивілізації: на- ука перетворилась на безпосередню продуктивну силу суспільст- ва; завдяки механізації й автоматизації людина виводиться з без- посереднього процесу виробництва, стає над ним і перетво- рюється на його організатора, контролера та регулювальника; чіт- ко проявляється тенденція гуманізації та інтелектуалізації праці; все менш помітною є різниця між працівниками фізичної та ро- зумової, аграрної та індустріальної праці; широко застосовується планомірне і свідоме регулювання процесів відтворення як на рівні підприємства, так і народного господарства в цілому; у най- більш розвинутих країнах реальністю є висока соціальна захище-ність працюючих (забезпеченість роботою, безкоштовний харак- тер освіти та медичного обслуговування і т. ін.).
Разом з тим цілий ряд положень, висловлених ще у середині ХІХ ст. засновниками марксизму, сьогодні слід визнати романтич- ними ілюзіями і навіть помилками. Так, не підтвердились надії на світову соціалістичну революцію, немає підстав говорити про відмирання при соціалізмі державності, товарного виробництва і ринку, інституту шлюбу і сімейного виховання дітей, комуна не стала виробничо-споживчою ланкою суспільства і т. д.
Нині зазнає поразки утопічний, ліворадикальний варіант по- будови соціалізму.
У свій час ранній (державний) соціалізм мав історичне виправдання. Він вивів суспільство з необмеженої еко- номічної стихії, покінчив з кризами, усунув багато пережитків докапіталістичних відносин. Але потенціал цієї моделі досить об- межений, оскільки державний соціалізм забезпечує лише початко- ві, прості форми соціального захисту трудящих. Так, він може гарантувати загальну зайнятість, відповідну заробітну плату, за- гальнодоступну освіту та охорону здоров’я, стабільні низькі ціни на товари першої необхідності, окремі зразки злету наукової та інженерної думки. Але забезпечити ефективну зайнятість, наси- чення ринку потрібними споживачу товарами, якісне медичне обслуговування, масову заінтересованість у впровадженні досяг- нень НТР, високу якість (за сучасними мірками) рівня життя на- роду і т. ін. ця модель надати не в змозі.Якщо говорити про загальну тенденцію країн колишньої сис- теми соціалізму, то вона пов’язана з системною кризою, що охо- пила більшість з них. Вихід нашого суспільства з історичного глухого кута потребує проведення глибоких перетворень у всіх сферах життя суспільства: у політичній — перехід від монополії на владу однієї партії до системи багатопартійної парламентської демократії; у соціальній — відмова від «собезівської» ролі дер- жави і проведення політики забезпечення кожному рівних стар- тових можливостей; у духовній — засвоєння кращих досягнень світової культури; в економічній — роздержавлення і приватиза- ція власності, становлення регульованої ринкової економіки, враховуючи подвійну тенденцію розвитку останньої.
Ринкова економіка може руйнівно впливати на суспільні структури (пригадаймо світову кризу 30-х років ХХ ст.) і тоді необхідним буде втручання держави. Надмірне ж одержавлен- ня економіки викликає зворотну реакцію, характерну для пере- творення суспільства. Ринок як форма організації економіки, з одного боку, викликає у людині активність (підприємливість),
а з іншого — породжує соціальне розшарування населення, безробіття, не завжди керований ріст цін тощо.
От чому необ- хідні культура економіки, культура ринку і відповідна підпри- ємницька культура.Кардинальні зміни в економічній сфері України спрямовані на:
1) роздержавлення економіки, приватизацію, розвиток підпри- ємництва; пошук і використання резервів і можливостей;
2) формування ринку та його інфраструктури, розвиток госпо- дарських зв’язків ринкового типу і становлення нових мотива- ційних механізмів розвитку підприємства;
3) демонополізацію економіки та усунення організаційних структур, що склалися в рамках адміністративно-командної сис- теми і перешкоджають розвитку ринку;
4) поступове обмеження державного контролю над цінами, перехід до вільного ціноутворення;
5) здійснення жорсткої кредитно-грошової і фінансової полі- тики, спрямованої на обмеження грошової маси в обігу;
6) створення сильної системи соціальних гарантій і підтримки населення, що полегшує людям адаптацію до умов ринкової еко- номіки;
7) здійснення активної структурно-інвестиційної політики, яка, спираючись переважно на економічні методи, забезпечила б необхідні структурні зрушення в народному господарстві щодо її соціальної переорієнтації.
Таким чином, економічні реформи мають бути налаштовані на людину, на задоволення її потреб, розвиток її особистості.
На початку ХХ ст. боротьбою класових інтересів індустріаль- на цивілізація була розірвана на дві протилежні системи — соці- алізм і капіталізм, що вступили між собою у гостру конфронта- цію. Наприкінці ХХ ст. стало ясно, що ця конфронтація, яка стосується буквально всіх сторін життя, марнотратна і просто не- безпечна. Виявилось прагнення відновити єдність сучасної циві- лізації, подолати суперечності у відносинах між країнами. Еко- номічна модель, що формується під визначальним впливом НТР, акумулює досвід як планового, так і ринкового господарства. Да- на система дістала назву економічної моделі змішаної економіки.
Еще по теме § 3. Системна криза соціалізму і шляхи реформування суспільства:
- 130. Загальна криза і розпад світової системи соціалізму
- 3.1. Можливі варіанти реформування фінансових стимулів для надавачів медичної допомоги та принципи системного зменшення витрат у медицині
- 127. Теорія і практика економічної системи соціалізму.
- § 2. Основні риси економічної структури державного соціалізму
- 128. Соціалізм і адміністративно-командна економіка. Державна власність.
- Системно-интеграционная теория фирмы и системный маркетинг
- Системная парадигма и системный менеджмент[43]
- 148. Екологічна криза та форми її прояву.
- 1.1.Фінансова криза на підприємстві: фази, види та фактори виникнення
- Системный паритет и системный менеджмент
- 18. Економічний лад суспільства, його суть та структура.