<<
>>

§ 2. Підприємство як основна структурна одиниця підприємницької діяльності

Під поняттям «підприємство» розуміється самостій- ний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридич- ної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комер- ційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Воно має дві обов’язкові економічні ознаки: по-перше, виробництво продукції або послуг для задоволення суспільних потреб; по-друге, одержання прибутку (доходу). Розрізняють такі поняття: організаційна форма підприємства; економічна форма підприємства; тип підприємства.

Організаційна форма підприємства — це спосіб взаємозв’язку окремих елементів продуктивних сил (факторів виробництва). З цієї точки зору підприємства можуть виступати як заводи, фаб- рики, комбінати, трести і т. п. Економічна форма підприємства являє собою господарські або економічні зв’язки і має такі конк- ретні форми, як бюджетне, орендне, кооперативне, акціонерне тощо. Різноманіття економічних та організаційних форм підпри- ємства розвивається у межах історично визначених відносин вла- сності, що характеризують тип підприємств: приватні (недер- жавні), до яких часто відносять і колективні (кооперативні), дер- жавні, змішані.

Підприємство на Заході зазвичай знане як фірма. У сучас- ній економічній теорії фірма — це, з одного боку, організація, що перетворює вихідні ресурси на кінцевий продукт, а з іншо- го — юридично самостійна форма існування бізнесу, відпо- відним чином зареєстрована підприємницька одиниця, що має комерційну самостійність. Нею може бути як велика корпо- рація, так і невелика компанія.

Роль і місце фірми в сучасній економіці
Сучасна фірма може включати одне або кілька підприємств, що функціонують у будь-яких сферах народного господарства. У результатах економічної діяльності фірм відтворюються всі проблеми економіки.

Фірма, перетворюючи вихідні ресурси на кінцевий про- дукт, постійно здійснює обміни таких основних видів діяль- ності, що характеризують її взаємозв’язки у ринковому госпо- дарстві:

· обмін грошей на товари і послуги постачальників;

· обмін товарів і послуг на гроші споживачів;

· обмін грошей, що виплачуються пізніше, на гроші, отримані зараз від інвесторів та орендодавців;

· обмін грошей, що виплачуються зараз, на гроші, що будуть отримані пізніше від боржників;

· обмін грошей на товари і послуги (наприклад, на воду, при- бирання сміття, охорону) тощо.

Фірма займає найважливіше місце в інституціональній струк- турі ринкової економіки. Остання включає такі інститути, як ри- нок і фірму. Фірма потребує об’єктивного контролю з боку рин- ку. Але і ринок потребує фірм, оскільки тільки організація ви- робництва у вигляді фірм може дати необхідний результат для розвитку ринкової економіки. Функціонування ринку і фірми є співіснуванням в єдиній ринковій економіці двох типів відносин: традиційно ринкових і альтернативних, внутрішньофірменних від- носин, які Р. Коуз трактує як відносини свідомого регулювання виробництва, координації, для ефективності яких важливе зна- чення мають неринкові методи і форми (накази, особиста довіра, корпоративні правила, традиції, моральні чинники). Причому роз- виток цих неринкових відносин Р. Коуз виводить із законів рин- кової економіки: співвідношення ринкових і неринкових зв’язків визначається рухом (скороченням або збільшенням) ринкових транзакційних витрат.

Поведінка фірм (підприємств) на ринку має велике значення для інших груп суб’єктів: домашніх господарств, держави, зару- біжних партнерів і конкурентів. Вивчення поведінки фірм є не- обхідною умовою розробки економічними агентами адекватних рішень як на мікро-, так і макрорівні.

Сучасні фірми — це складний багатогалузевий комплекс про- мислових, торговельних і фінансових підприємств національного і міжнародного рівнів. Головне в нинішній фірмі — її кадрова компонента: підприємці, менеджери, вчені, інженери, робітники з їх майстерністю, професіоналізмом, компетентністю, інновацій- ним потенціалом, конкурентною енергією, управлінськими нова- ціями, що спирається на конкретну матеріально-технічну базу і реальну величину функціонуючого капіталу. Процвітання фірми, її популярність — похідні від таланту і праці її колективу.

Фірма, в свою чергу, впливає на долі своїх співробітників, вза- галі життя багатьох людей різних країн. Фірми насичують ринок високоякісною продукцією. На сильні фірми спирається держав- на політика макроекономічної стабілізації.

У сучасному світі в легальній економіці нараховується близь- ко 50 млн фірм — різноманітних підприємницьких структур,

99 % яких належать до малого і середнього бізнесу. Вони надто нерівномірно розподіляються по континентах і країнах. Понад 20 млн фірм функціонує в США, близько 16 млн — у країнах ЄС, понад 7 млн — в Японії, 5 млн фірм припадає на європейські кра- їни, що не входять до ЄС. Звичайно, фірма до фірми не прихо- диться: 20 млн найдрібніших і дрібних фірм не замінять 500 най- більших, в яких сконцентровані головні напрями наукомістких і традиційних виробництв.

<< | >>
Источник: Бєляєв О.О., Бебело А.С.. Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ,2001. — 328 с.. 2001

Еще по теме § 2. Підприємство як основна структурна одиниця підприємницької діяльності:

  1. Ліцензування підприємницької діяльності
  2. 7.4. Податкове планування підприємницької діяльності
  3. Джерела фінансування підприємницької діяльності
  4. Форми, типи, види та моделі підприємницької діяльності
  5. 5.3. Формування прибутку підприємства як результат фінансово-господарської діяльності підприємства
  6. 39. Капітал як матеріальна основа підприємницької діяльності.
  7. 32. Суть і види підприємницької діяльності. Закон України “Про підприємництво”.
  8. Розділ 4. Фінансування підприємницької діяльності
  9. 7.2. Система оподаткування підприємницької діяльності в Україні
  10. § 1. Сутність та об’єктивні умови підприємницької діяльності
  11. Сутність, цілі, принципи, функції та роль підприємницької діяльності
  12. Розділ 3. Структурні особливості підприємницької діяльності
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -