<<
>>

Вступ

Особливість даного підручника полягає в тому, що в ньому впер­ше серед відповідних аналогів розглядається у якості самодостат­ньої економічної категорії саме національні фінанси, які включають фінанси різних ієрархічних рівнів і відповідно, різних форм влас­ності.

Викликано це тим, що в сучасних економічних умовах суттєво змінилась роль держави. Зникла монополія державної власності, а разом з нею і монополія державних фінансів. Держава різко звузи­ла свою участь в сфері виробництва товарів і доходів. Потенційні джерела доходів держави знаходяться в основному поза межами державної власності. Державі необхідно забезпечити себе доходами не шляхом розподілу коштів на державних підприємствах, а шля­хом оподаткування підприємств, що знаходяться в приватній та ін­ших формах власності саме тому, державні фінанси залишаються важливою частиною фінансової системи, але їх специфіка полягає в тому, що вони здійснюють тільки так званий чистий перерозпо­діл, не беручи участь (за незначним виключенням) у формуванні ні первинних доходів, ні кінцевих доходів. Державні фінанси - час­тина фінансової системи всього господарства та країни. Завдання держави: покращення фінансового стану суб'єктів, проведення ефективної кредитно-грошової та бюджетної політики та цій основі зміцнити державні фінанси. Державні фінанси базуються на дохо­дах підприємств (суб'єктів господарської діяльності). Ці доходи є основним джерелом формування державних фінансів в розвинутих країнах (середній клас; особи, які самостійно володіють основною масою доходу, що формується в суспільстві).

Державні фінанси розвиваються разом з розвитком суспільства, вони залежать від рівня економічного розвитку країни, від соціаль­ної структури, від політичного устрою, від культурних та психо­логічних особливостей населення кожної країни. Більша частина грошових доходів держави виникає як результат вилучення час­тини доходів у самостійних економічних суб'єктів (підприємців, корпорацій, фізичних осіб).

Ці вилучення є примусовими, але здій­снюються на основі прийнятих законів. В певних випадках мож­ливий серйозний конфлікт між суспільством та державою на раху-

нок частини вилучення та тягаря оподаткування. Історія знає три революції, безпосереднім поштовхом для початку яких слугувало надмірне оподаткування (Нідерландська в XVII ст., Французька в XVIII ст., війна за незалежність північно-американських колоній Англії в XVIII ст.).

Міра примусу (принуджувальних дій) при формування фінансо­вих ресурсів прямо пов'язана з часткою, яку складають державні ви­лучення в загальній масі грошових доходів економічних суб'єктів. В той же час, при формуванні дохідної та витратної частини дер­жавних фінансів відсутні чіткі критерії ефективності.

Необхідно розрізняти ефективність доходів та ефективність ви­трат. Під ефективністю доходів слід розуміти можливі наслідки економічного і соціального характеру, що виникають внаслідок сплати обов'язкових податків та зборів. Мова йде про вплив сис­теми обов'язкових платежів державі на поведінку платників (під­приємців, фізичних осіб і т.п.), тобто, чи зберігаються у платників стимули до подальшого розширення виробництва та зростання до­ходу, а якщо зберігаються, то в якій мірі. У частині витрат держави ситуація набагато складніша. Напрямків (цілей) витрат може бути надзвичайно багато (безліч). Ефективність може відображатися і в непрямих показниках (рівень смертності, рівень освіти). Ці показ­ники формуються під впливом комплексу факторів, і виокремити вплив власне державних витрат достатньо складно. Ефективність системи державних фінансів в цілому поки що не може бути охарак­теризована чіткими кількісними показниками. В кращому випадку мова може йти тільки про окремі статті доходів та витрат.

З огляду на подібну розмитість та залежність державних фінан - сів від фінансів суб'єктів господарювання, ми вважаємо, що прий­шов час для появи на авансцену нової економічної категорії «на­ціональні фінанси», в якій би більш детально опрацьовувався та розкривався механізм кругообігу фінансових ресурсів в економіці.

Від діяльності суб'єктів господарювання, їх можливості постачати ресурси в суспільний економічний оборот, залежать і фінансові над­ходження держави, і можливість її виконувати свої соціальні та обо­ронні функції.

Питання залучення коштів, створення умов для ефективної ді­яльності, поєднання економічної та соціальної ефективності, мож-

ливості зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання - те неповне коло питань, що розглядаються в підручнику. Немож­ливо наповнити казну, якщо суб'єкти господарювання не продуку­ють доходи в необхідному для цього обсязі.

Перехідний період (транзитивна економіка) в Україні йде на фоні глобальної криміналізації інвестиційного процесу. Якість законо­давчого забезпечення не відповідає вимогам реформування еконо­міки. Тому, на наш погляд, осмислення питань взаємодії та взаємо­зв'язку фінансів суб'єктів господарювання та державних фінансів на основі узагальнень набутого досвіду, аналізу сучасних супереч­ностей дадуть можливість об'єднати фінансові зусилля в одне ціле «національні фінанси», як того вимагає веління часу.

Навчальний посібник підготовлено колективом авторів у складі:

1. Грушко Віктор Іванович, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри національної економіки та фінансів Університету «КРОК» (м. Київ).

2. Наконечна Олена Сергіївна, кандидат економічних наук, до­цент кафедри фінансів та кредиту ПВНЗ «Міжнародний університет фінансів» (м. Київ).

3. Чумаченко Ольга Григорівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри національної економіки та фінансів Університету «КРОК» (м. Київ).

<< | >>
Источник: Грушко В.І., Наконечна О.С., Чумаченко О.Г.. Національні фінанси: Підручник. - К. : ВНЗ «Універси­тет економіки та права «КРОК»,2017. - 660 с.. 2017

Еще по теме Вступ:

  1. вступ
  2. ВСТУП
  3. ВСТУП
  4. ВСТУП
  5. Вступ
  6. ВСТУП
  7. ВСТУП
  8. вступ
  9. ВСТУП
  10. ВСТУП
  11. ВСТУП
  12. ВСТУП
  13. Вступ
  14. ВСТУП