Вступ
Особливість даного підручника полягає в тому, що в ньому вперше серед відповідних аналогів розглядається у якості самодостатньої економічної категорії саме національні фінанси, які включають фінанси різних ієрархічних рівнів і відповідно, різних форм власності.
Викликано це тим, що в сучасних економічних умовах суттєво змінилась роль держави. Зникла монополія державної власності, а разом з нею і монополія державних фінансів. Держава різко звузила свою участь в сфері виробництва товарів і доходів. Потенційні джерела доходів держави знаходяться в основному поза межами державної власності. Державі необхідно забезпечити себе доходами не шляхом розподілу коштів на державних підприємствах, а шляхом оподаткування підприємств, що знаходяться в приватній та інших формах власності саме тому, державні фінанси залишаються важливою частиною фінансової системи, але їх специфіка полягає в тому, що вони здійснюють тільки так званий чистий перерозподіл, не беручи участь (за незначним виключенням) у формуванні ні первинних доходів, ні кінцевих доходів. Державні фінанси - частина фінансової системи всього господарства та країни. Завдання держави: покращення фінансового стану суб'єктів, проведення ефективної кредитно-грошової та бюджетної політики та цій основі зміцнити державні фінанси. Державні фінанси базуються на доходах підприємств (суб'єктів господарської діяльності). Ці доходи є основним джерелом формування державних фінансів в розвинутих країнах (середній клас; особи, які самостійно володіють основною масою доходу, що формується в суспільстві).
Державні фінанси розвиваються разом з розвитком суспільства, вони залежать від рівня економічного розвитку країни, від соціальної структури, від політичного устрою, від культурних та психологічних особливостей населення кожної країни. Більша частина грошових доходів держави виникає як результат вилучення частини доходів у самостійних економічних суб'єктів (підприємців, корпорацій, фізичних осіб).
Ці вилучення є примусовими, але здійснюються на основі прийнятих законів. В певних випадках можливий серйозний конфлікт між суспільством та державою на раху-нок частини вилучення та тягаря оподаткування. Історія знає три революції, безпосереднім поштовхом для початку яких слугувало надмірне оподаткування (Нідерландська в XVII ст., Французька в XVIII ст., війна за незалежність північно-американських колоній Англії в XVIII ст.).
Міра примусу (принуджувальних дій) при формування фінансових ресурсів прямо пов'язана з часткою, яку складають державні вилучення в загальній масі грошових доходів економічних суб'єктів. В той же час, при формуванні дохідної та витратної частини державних фінансів відсутні чіткі критерії ефективності.
Необхідно розрізняти ефективність доходів та ефективність витрат. Під ефективністю доходів слід розуміти можливі наслідки економічного і соціального характеру, що виникають внаслідок сплати обов'язкових податків та зборів. Мова йде про вплив системи обов'язкових платежів державі на поведінку платників (підприємців, фізичних осіб і т.п.), тобто, чи зберігаються у платників стимули до подальшого розширення виробництва та зростання доходу, а якщо зберігаються, то в якій мірі. У частині витрат держави ситуація набагато складніша. Напрямків (цілей) витрат може бути надзвичайно багато (безліч). Ефективність може відображатися і в непрямих показниках (рівень смертності, рівень освіти). Ці показники формуються під впливом комплексу факторів, і виокремити вплив власне державних витрат достатньо складно. Ефективність системи державних фінансів в цілому поки що не може бути охарактеризована чіткими кількісними показниками. В кращому випадку мова може йти тільки про окремі статті доходів та витрат.
З огляду на подібну розмитість та залежність державних фінан - сів від фінансів суб'єктів господарювання, ми вважаємо, що прийшов час для появи на авансцену нової економічної категорії «національні фінанси», в якій би більш детально опрацьовувався та розкривався механізм кругообігу фінансових ресурсів в економіці.
Від діяльності суб'єктів господарювання, їх можливості постачати ресурси в суспільний економічний оборот, залежать і фінансові надходження держави, і можливість її виконувати свої соціальні та оборонні функції.Питання залучення коштів, створення умов для ефективної діяльності, поєднання економічної та соціальної ефективності, мож-
ливості зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання - те неповне коло питань, що розглядаються в підручнику. Неможливо наповнити казну, якщо суб'єкти господарювання не продукують доходи в необхідному для цього обсязі.
Перехідний період (транзитивна економіка) в Україні йде на фоні глобальної криміналізації інвестиційного процесу. Якість законодавчого забезпечення не відповідає вимогам реформування економіки. Тому, на наш погляд, осмислення питань взаємодії та взаємозв'язку фінансів суб'єктів господарювання та державних фінансів на основі узагальнень набутого досвіду, аналізу сучасних суперечностей дадуть можливість об'єднати фінансові зусилля в одне ціле «національні фінанси», як того вимагає веління часу.
Навчальний посібник підготовлено колективом авторів у складі:
1. Грушко Віктор Іванович, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри національної економіки та фінансів Університету «КРОК» (м. Київ).
2. Наконечна Олена Сергіївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів та кредиту ПВНЗ «Міжнародний університет фінансів» (м. Київ).
3. Чумаченко Ольга Григорівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри національної економіки та фінансів Університету «КРОК» (м. Київ).