<<
>>

Тенденції і проблеми розвитку фінансової системи Німеччини

За величиною витрат на робочу силу ФРН займає 1-е місце серед провідних 15 держав світу. Створивши надто громіздку соціальну систему, країна заплатила за це високу ціну: економічна привабливість її території для виробничих факторів стала швидко падати.

Настав відплив фінансового капіталу. Німеччину стали залишати фахівці в галузі передових технологій, менеджери, які керують банківськими системами. Як наслідок уповільнилось економічне зростання, загострилася проблема безробіття. В останнє десятиріччя XX ст. економіка не стільки набирала очки, скільки їх втрачала. Країна поступово підійшла до позиції, коли проведення економічної політики в колишньому, незмінному варіанті стало означати безвихідь. З’явилася гостра потреба в сучаснішому фінансовому і насамперед — у податковому механізмі.

У 2000 р. новий уряд Німеччини на чолі з федеральним міністром фінансів Хансом Айхелем розробило свій варіант реформи. Бундестаг більшістю голосів правлячої соціал-демократичної партії Німеччини і партії Зелених схвалив її 18 травня. Міністерство фінансів випустило у зв’язку з цим спеціальну брошуру, у якій чітко, доступно і наочно була викладена суть нової концепції податкової системи для XXI ст. Якщо підходити до ситуації з погляду історичної перспективи, то намічувані кроки показують дійсно різку зміна курсу. Реформа, яка пройде в три етапи, передбачає поступове зниження прибуткового податку до 2005 р. (табл. 8.1). З 2001 р. вага податкового тягаря зменшена для громадян і підприємств на 45 млрд марок, для акціонерних товариств — на 17,5 млрд марок, а для товариств та індивідуальних підприємств — на 15 млрд марок.

Таблиця 8.1

ЗМІСТ ТА ЕТАПИ «УРЯДОВОЇ ПОДАТКОВОЇ РЕФОРМИ 2000»

Етапи Оподатковування підприємств Прибутковий податок
I етап: 2001— 2002 рр. Зниження ставки корпора- ційного податку до єдиного рівня:

— 25 % (колишня ставка — 40 %) для прибутку, що не розподіляється;

— 30 % — для прибутку, що розподіляється у формі дивідендів

— зниження мінімальної ставки податку з 22,9 % до 19,9 %;

— зниження максимальної ставки з 51,0 % до 48,5 %

II етап: 2003— 2004 рр. — мінімальна ставка 17 %;

— максимальна ставка 47 %

III етап: 2005 р. — мінімальна ставка 15 %;

— максимальна ставка 45 %

Найбільш рішучі заперечення реформа уряду зустріла у представників опозиційної партії, насамперед ХДС/ХСС.

Опозиція не тільки висловила критичні зауваження, а й внесла альтернативний варіант податкової реформи. Насамперед наголос робився на те, щоб провести податкову реформу в коротший термін (по суті — не за 5 років, а за 3 роки). Другий важливий аспект полягав у прагненні затвердити рішучіше зниження максимальної ставки прибуткового податку (до рівня не 45, а 35 %). В галузі ж корпо- раційного податку дії опозиції були, однак, менш рішучими: було запропоновано обмежити зниження ставки рівнем у 30 % (в урядовому варіанті — 25 %). Ще один пункт розбіжності був пов’язаний з тим, що, на думку опозиції, уряд приділив недостатньо уваги представникам середнього підприємництва.

Одним з об’єктів критики з боку ХДС/ХСС і СвДП стала політика уряду в галузі «еко-податку». Цей податок почав використовуватися з весни 1999 р. у формі надбавки до ціни паливних матеріалів (зокрема, бензину). Мета податку — скоротити споживання паливних речовин заради збереження навколишнього середовища. У теоретичному плані це означало перенесення витрат по ліквідації негативних зовнішніх ефектів з державного бюджету на тих суб’єктів, які створюють ці негативні ефекти. На думку критиків, зростання цін на бензин створить хвилю інфляції. У результаті може зникнути й ефект усієї податкової реформи. Проти «еко-податку» виступили і представники фермерства, наприклад, у Баварії, де висока значимість аграрного сектору. На їхню думку, зростання цін на сільськогосподарську продукцію призведе до падіння її конкурентоспроможності в порівнянні з французькими продуктами.

Практика показала, що вихід при виникненні таких колізій — у встановленні розумної черговості виконання завдань і в прояві оперативної маневреності.

Шляхом активної роботи з представниками різних земель, проведення складних попередніх переговорів уряду вдалося домогтися прийняття 14 липня 2000 р. більшістю голосів парламенту позитивного рішення про реформу. Був прийнятий компромісний варіант реформи. Уряд і опозиція в найважливіших аспектах дійшли загального рішення: Німеччина не може більше відставати в міжнародній податковій конкуренції.

Сторони пішли назустріч одна одній і погодилися, що максимальна ставка прибуткового податку в 2005 р. повинна становити не 45 % (як пропонував уряд) і не 35 % (як вимагала опозиція), а 42 %. У деталях, однак, розходження між сторонами залишилися дуже помітними.

Успіх уряду відзначив політичний тріумф канцлера Г. Шредера, прийнятий парламентом закон забезпечив важливий крок у напрямку створення більш ефективної податкової системи всієї Європи.

У той же час німецькі платники податків проводять неоголошений бойкот своїй податковій системі: громадяни намагаються будь-якими шляхами перевести свої нагромаджені кошти за кордон та розмістити їх у банках тих країн, де податковий тиск менше, і де інформація про внески буде недоступна німецькій податковій службі. Як країни з найбільш ліберальною політикою обрані Швейцарія і Люксембург. Поліцією вилучаються суми, що перевищують еквівалент 17 тис. євро Тільки в 2000 р. цей показник становив 1,6 млрд євро, хоча експерти податкового відомства передбачають суми в 300 разів більше, ніж затримується. Потік контрабанди готівки навряд чи припиниться раніше 2010 р., коли усі банки країн Європейського Союзу будуть в обов’язковому порядку оповіщати про наявні внески податкове відомство краї- ни, у якій проживає вкладник. На спільну думку фахівців, введення євро підірвало німецьку економіку, хоча Німеччина була завжди донором ЄС.

Дотепер у східних землях соціальна реформа поки не дає відчутних результатів. Масові демонстрації проходили протягом усього 2003 р.

8.4.

<< | >>
Источник: Миргородська Л.О.. Фінансові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: Центр учбової літератури,2008. — 320 с.. 2008

Еще по теме Тенденції і проблеми розвитку фінансової системи Німеччини:

  1. Тенденції та проблеми розвитку фінансової системи Японії
  2. Тенденції і проблеми розвитку фінансової системи Великої Британії
  3. Тенденції і проблеми фінансової системи США
  4. 1.5. Банківська система України на сучасному етапі, її структура та тенденції розвитку
  5. 1.2. Сучасні тенденції розвитку маркетингу
  6. Причини та тенденції розвитку логістики
  7. 1.3. Причини та тенденції розвитку логістики
  8. Тенденції фінансово-економічного розвитку Скандинавських країн
  9. 1.1. Сучасний стан і тенденції розвитку аграрного виробництва
  10. Сучасний стан та тенденції розвитку роздрібного банківського кредитування в Україні
  11. 1.4. Становлення і тенденції розвитку законодавства щодо ліцензування торговельної діяльності в Україні
  12. 3.2. Взаємозв’язок між рівнем фінансової автономії органів місцевого самоврядування і соціально-економічним розвитком адміністративно- територіальних одиниць
  13. 13.5. Система державної служби в країнах з Федеральним типом адміністративно- державного управління (Німеччина, США)