<<
>>

Податкова система і податкова політика держави

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що справляються в установленому Податковим кодексом порядку, ста­новить податкову систему України.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві подат­ки і збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, які встанов­лені Податковим кодексом України, які є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відпо­відно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом України, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних належать наступні податки та збори:

- податок на прибуток підприємств;

- податок на доходи фізичних осіб;

- податок на додану вартість;

- акцизний податок;

- збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

- екологічний податок;

- рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів ма­гістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

- рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

- плата за користування надрами;

- плата за землю;

- збір за користування радіочастотним ресурсом України;

- збір за спеціальне використання води;

- збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

- фіксований сільськогосподарський податок;

- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

- мито;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на елек­тричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природ­ний газ для споживачів усіх форм власності.

До місцевих податків належать:

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

- збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

- збір за місця для паркування транспортних засобів;

- туристичний збір.

Важливим елементом теорії податків виступають принципи опо­даткування. Вперше вони були розроблені Адамом Смітом у праці «Дослідження про природу та причини багатства народу»: загаль­ність; справедливість; визначеність; зручність.

У світовій практиці склалися наступні принципи оподаткування:

- вигоди — платники повинні обкладатися податками у такій мірі, у якій вони використовують програми, що фінансуються за рахунок податків;

- платоспроможності — розмір податку повинен співвідноситись з величиною доходу та багатства платника;

- справедливості за горизонталлю та вертикаллю — соціально та економічно рівні платники сплачують рівні податки, а нерівні — нерівні.

Згідно ст. 4 Податкового кодексу податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:

- загальність оподаткування — кожна особа зобов'язана сплачу­вати встановлені Податковим кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є;

- рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми влас­ності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця по­ходження капіталу;

- невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

- презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (мно­жинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

- фіскальна достатність — встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат

бюджету з його надходженнями;

- соціальна справедливість — установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

- економічність оподаткування — установлення податків та збо­рів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно пере­вищує витрати на їх адміністрування;

- нейтральність оподаткування — установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоспроможності платника податків;

- стабільність — зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше шести місяців до початку ново­го бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

- рівномірність та зручність сплати — установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечен­ня своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснен­ня витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

- єдиний підхід до встановлення податків та зборів — визначення на законодавчому рівні всіх обов'язкових елементів податку.

Податкова політика — це діяльність держави у сфері встанов­лення, правового регламентування та організації справляння подат­ків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави.

Успішність провадження податкової політики забезпечується по­єднанням наступних критеріїв:

- фіскальної достатності — забезпечення податкових надход­жень на оптимальному рівні відповідно до проголошеної еко­номічної доктрини;

- економічної ефективності — визначається рівнем оподаткуван­ня доходів;

- соціальної справедливості — встановлення визначається за спів­відношенням двох аспектів: скорочення реальних доходів плат­ників податків і повернення конкретним платникам частки до­ходів у вигляді суспільних благ;

- гнучкості — зміни у динаміці виробництва та підприємницькій активності повинні призводити до зміни методів та форм дер­жавного регулювання у податковій сфері;

- стабільності — податкова система має будуватися на чіткому визначенні об'єктів оподаткування, їх обліку, а нормативи опо­даткування або обов'язкових платежів не повинні змінювати­ся протягом бюджетного року, запровадження нових розмірів і нормативів оподаткування не має зворотної сили, а пільги за податками надаються з моменту введення закону про оподат­ковування в дію.

Критерії гнучкості і стабільності є діаметрально протилежними: критерій гнучкості пов'язаний з податковою стратегією, а критерій стабільності — з податковою тактикою.

4.3.

<< | >>
Источник: Кремень О. І., Кремень В. М.. Фінанси. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури,2018. - 416 с.. 2018

Еще по теме Податкова система і податкова політика держави:

  1. Податкова політика і податкова система України
  2. Податкова політика та податкова система в Україні
  3. Напрямки податкової політики, податковий тиск, податкова конкурентоспроможність
  4. 3. Бюджетно-податкова політика
  5. 2.1. Податково-процесуальні режими у податковому процесі
  6. 52. Податки, їх види. Податкова політика. Крива Лаффера.
  7. РОЗДІЛ І Податковий процес на сучасному етапі розвитку податкових правовідносин
  8. Розділ ІІ Податковий процес через призму податкових процесуальних режимів
  9. РОЗДІЛ ІІІ Податково-процесуальні режими податкового процесу
  10. Фіскальна політика (бюджетно-податкова) та її інструменти. Дискреційна та не дискреційна (автоматична) фіскальна політика
  11. Система податкових органів
  12. 1.2. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  13. 2.5. Податки і податкова система
  14. Податкова система Франції
  15. Податкова система Норвегії та Швеції
  16. Поняття й основні риси сучасних податкових систем
  17. Еволюція структури податкових систем
  18. 68. Податкова система. Види податків. Крива Лаффера.
  19. Елементи податкової системи. Класифікація податкових систем