Податкова система і податкова політика держави
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків і зборів, що справляються в установленому Податковим кодексом порядку, становить податкову систему України.
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори.
До загальнодержавних належать податки та збори, які встановлені Податковим кодексом України, які є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Кодексом.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом України, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
До загальнодержавних належать наступні податки та збори:
- податок на прибуток підприємств;
- податок на доходи фізичних осіб;
- податок на додану вартість;
- акцизний податок;
- збір за першу реєстрацію транспортного засобу;
- екологічний податок;
- рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;
- рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;
- плата за користування надрами;
- плата за землю;
- збір за користування радіочастотним ресурсом України;
- збір за спеціальне використання води;
- збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
- фіксований сільськогосподарський податок;
- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
- мито;
- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;
- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
До місцевих податків належать:
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- єдиний податок.
До місцевих зборів належать:
- збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
- збір за місця для паркування транспортних засобів;
- туристичний збір.
Важливим елементом теорії податків виступають принципи оподаткування. Вперше вони були розроблені Адамом Смітом у праці «Дослідження про природу та причини багатства народу»: загальність; справедливість; визначеність; зручність.
У світовій практиці склалися наступні принципи оподаткування:
- вигоди — платники повинні обкладатися податками у такій мірі, у якій вони використовують програми, що фінансуються за рахунок податків;
- платоспроможності — розмір податку повинен співвідноситись з величиною доходу та багатства платника;
- справедливості за горизонталлю та вертикаллю — соціально та економічно рівні платники сплачують рівні податки, а нерівні — нерівні.
Згідно ст. 4 Податкового кодексу податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:
- загальність оподаткування — кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Податковим кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є;
- рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
- невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
- презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
- фіскальна достатність — встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат
бюджету з його надходженнями;
- соціальна справедливість — установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
- економічність оподаткування — установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;
- нейтральність оподаткування — установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоспроможності платника податків;
- стабільність — зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше шести місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
- рівномірність та зручність сплати — установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;
- єдиний підхід до встановлення податків та зборів — визначення на законодавчому рівні всіх обов'язкових елементів податку.
Податкова політика — це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави.
Успішність провадження податкової політики забезпечується поєднанням наступних критеріїв:
- фіскальної достатності — забезпечення податкових надходжень на оптимальному рівні відповідно до проголошеної економічної доктрини;
- економічної ефективності — визначається рівнем оподаткування доходів;
- соціальної справедливості — встановлення визначається за співвідношенням двох аспектів: скорочення реальних доходів платників податків і повернення конкретним платникам частки доходів у вигляді суспільних благ;
- гнучкості — зміни у динаміці виробництва та підприємницькій активності повинні призводити до зміни методів та форм державного регулювання у податковій сфері;
- стабільності — податкова система має будуватися на чіткому визначенні об'єктів оподаткування, їх обліку, а нормативи оподаткування або обов'язкових платежів не повинні змінюватися протягом бюджетного року, запровадження нових розмірів і нормативів оподаткування не має зворотної сили, а пільги за податками надаються з моменту введення закону про оподатковування в дію.
Критерії гнучкості і стабільності є діаметрально протилежними: критерій гнучкості пов'язаний з податковою стратегією, а критерій стабільності — з податковою тактикою.
4.3.
Еще по теме Податкова система і податкова політика держави:
- Податкова політика і податкова система України
- Податкова політика та податкова система в Україні
- Напрямки податкової політики, податковий тиск, податкова конкурентоспроможність
- 3. Бюджетно-податкова політика
- 2.1. Податково-процесуальні режими у податковому процесі
- 52. Податки, їх види. Податкова політика. Крива Лаффера.
- РОЗДІЛ І Податковий процес на сучасному етапі розвитку податкових правовідносин
- Розділ ІІ Податковий процес через призму податкових процесуальних режимів
- РОЗДІЛ ІІІ Податково-процесуальні режими податкового процесу
- Фіскальна політика (бюджетно-податкова) та її інструменти. Дискреційна та не дискреційна (автоматична) фіскальна політика
- Система податкових органів
- 1.2. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сутність і принципи аграрної політики
- 2.5. Податки і податкова система
- Податкова система Франції
- Податкова система Норвегії та Швеції
- Поняття й основні риси сучасних податкових систем
- Еволюція структури податкових систем
- 68. Податкова система. Види податків. Крива Лаффера.
- Елементи податкової системи. Класифікація податкових систем