<<
>>

Місцеві бюджети, їх доходи та видатки

Місцеві фінанси — це система формування, розподілу і викорис­тання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення міс­цевими органами влади покладених на них функцій і завдань.

Ланками місцевих фінансів як системи економічних відносин є:

- формування дохідної та видаткової частини місцевих бюдже­тів;

- міжбюджетні відносини;

- формування і використання регіональних позабюджетних фон­дів;

- місцеві позики, лотереї тощо;

- перерахування до місцевих бюджетів податків та інших обов'яз­кових платежів підприємствами різних форм власності та ін.

Суб'єктами місцевих фінансів є:

- територіальні громади села або декількох сіл, селища чи міста, органи місцевого самоврядування — сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, сільські, селищні та міські голови, а також районні та обласні ради;

- держава в особі її органів управління на місцях і влади на міс­цях — обласні, районні міські (міст Києва та Севастополя) дер­жавні адміністрації та ін.

- юридичні та фізичні особи території.

Матеріальною основою місцевих фінансів є централізовані та де­централізовані фонди коштів.

Об'єктом системи місцевих фінансів є фінансові ресурси, що мо­білізуються, розподіляються та використовуються місцевими органа­ми влади для виконання покладених на них функцій та завдань.

Ланки системи місцевих фінансових ресурсів:

- доходи місцевих бюджетів — порядок формування дохідної час­тини місцевих бюджетів визначений чинним бюджетним і по­датковим законодавством;

- кошти суб'єктів господарювання — фінансові ресурси підпри­ємств комунальної власності, комунальних банків та інших фінансово-кредитних установ, фінансові ресурси підприємств різних форм власності, що використовуються ними на фінансу­вання соціально-культурних і житлово-комунальних об'єктів;

- регіональні позабюджетні фонди — джерелом їх формування можуть бути запозичені ресурси, добровільні внески юридич­них і фізичних осіб та ін.

Фінансові ресурси місцевих органів влади можуть перебувати як у фондовій (місцеві бюджети, резерві, валютні, позабюджетні фонди та ін.), так і нефондовій (кредити, кошти від розміщення боргових цінних паперів та ін.) формах.

Завдання та функції місцевих органів влади поділяються на групи:

1. Завдання та функції, які виконують місцеві органи влади з ме­тою забезпечення місцевих інтересів, або власні повноважен­ня — соціальне обслуговування, початкова і середня освіта, охо­рона здоров'я, дороги місцевого значення, благоустрій, догляд за бідними та сиротами, житлове будівництво, житлово-кому­нальне господарство, водозабезпечення, теплове господарство, міські електричні мережі, працевлаштування безробітних, ве­теринарна допомога, збирання та утилізація сміття, екологічні проблеми та ін. Реалізація та виконання цих завдань і функцій місцевими органами влади є їхньою невід'ємною власною ком­петенцією;

2. Завдання та функції, доручені місцевим органам влади цент­ральною владою, або так звані делеговані повноваження, — їх перелік встановлюється центральною владою.

Вплив місцевих фінансів на економіку та соціальну сферу держави проявляється у наступних функціях:

- розподільча — до фінансової системи місцевих органів влади мобілізується значна частина валового внутрішнього продукту, поряд із державним регулюванням економічної та соціальної сфер здійснюється й комунальне (муніципальне) їх регулю­вання;

- фіскальна — місцеві фінанси є фіскальним інструментом, при­чому межі фіскальної діяльності місцевих органів влади регла­ментуються державою;

- забезпечення громадських послуг — місцеве самоврядування є інструментом, який надає громадські послуги, масштабність та ефективність цієї функції місцевих фінансів залежить від стану фінансів органів місцевого самоврядування;

- забезпечення економічного зростання — місцеві фінанси є ін­струментом забезпечення економічного зростання — здійсню­ється через капітальні витрати, діяльність на ринку позичкових капіталів, нерухомості, землі;

- контрольна — органи місцевого самоврядування здійснюють контроль за формуванням і використанням коштів місцевого бюджету.

Фінанси місцевих органів влади є інструментом забезпечення час­тини функцій, які виконує держава, тобто здійснення місцевого само­врядування залежить від його матеріально-грошового забезпечення.

Відповідно до законодавства фінансово-економічною базою міс­цевого самоврядування виступають:

- природні ресурси, розпорядження якими здійснюється радами депутатів базового рівня;

- місцеве господарство, комунальна та інша власність, яка є дже­релом одержання доходів місцевого самоврядування й задово­лення соціально-економічних потреб населення;

- фінансові ресурси (місцеві бюджети, позабюджетні кошти та ін.).

Домінуюча роль у становленні та розвитку місцевих фінансів на­лежить інституту місцевих бюджетів. У місцевих бюджетах зосеред­жено понад 80% усіх фінансових ресурсів, що перебувають у розпо­рядженні місцевого самоврядування. Як уже зазначалося, до місцевих бюджетів відносять бюджет АРК, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування (бюджети те­риторіальних громад, сіл, селищ, міст та їх об'єднань).

Місцевий бюджет є основним інструментом реалізації прав міс­цевих органів влади на автономне вирішення питань місцевого гос­подарювання, який відображається у балансі фінансових ресурсів території. Поняття місцевого бюджету в унітарній країні є тотожнім з поняттям бюджетів місцевого самоврядування.

Сутність фінансової категорії «місцевий бюджет» розглядають у двох аспектах: як організаційну форму мобілізації фінансових ресур­сів місцевими органами влади і як систему економічних відносин. З організаційної точки зору місцевий бюджет — це основний фінансо­вий документ, баланс фінансових ресурсів відповідного рівня орга­нів місцевого самоврядування, який відображає систему фінансових відносин з приводу формування та використання грошових коштів.

За економічною сутністю місцеві бюджети — це система фінансових відносин, які складаються:

- між місцевими бюджетами і господарськими структурами, що функціонують на певній території;

- між місцевими бюджетами та населенням певної території;

- між місцевими бюджетами різних рівнів;

- між державним бюджетом та бюджетами місцевого самовряду­вання.

Основу місцевого самоврядування становлять доходи місцевих бюджетів.

Доходи місцевих бюджетів — це економічні відносини, що ви­никають у процесі формування фінансових ресурсів на регіональ­ному рівні, призначених для реалізації функцій та завдань місцевих органів влади.

Як уже зазначалося, доходи бюджету поділяються на закріплені та регулюючі. В контексті формування доходної частини місцевих бюджетів слід зазначити, що сутність закріплених доходів тісно по­єднується із поняттям власних доходів місцевих бюджетів.

Власні доходи — це доходи, які належать місцевому органу влади, формуються на підвідомчій йому території на основі рішень цього орга­ну. До власних доходів відносяться місцеві податки і збори, платежі, що встановлюються місцевими органами влади, доходи комунальних під­приємств, доходи від майна, що належать місцевій владі, та деякі інші.

Вітчизняне законодавство не визначає чіткого переліку власних, закріплених та регулюючих доходів місцевих бюджетів.

Водночас у Бюджетному кодексі України визначено доходи міс­цевих бюджетів, що закріплюються за ними та враховуються і не вра­ховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Також визначено переліки видатків місцевих бюджетів, які враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Основу самостійності місцевих бюджетів складають власні та за­кріплені доходи.

Джерела доходів місцевих бюджетів розмежовуються на такі, що враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюд- жетних трансфертів.

Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого само­врядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, визначений у ст. 64 Бюджетного кодексу України.

Склад доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу між- бюджетних трансфертів, визначений у ст. 66 Бюджетного кодексу України.

Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, визначені у ст.

69 Бюджетного кодексу України.

Міжбюджетні трансферти — це кошти, які безоплатно і безпово­ротно передаються з одного бюджету до іншого. У Державному бюд­жеті України можуть передбачатися наступні трансферти місцевим

бюджетам:

1) дотація вирівнювання (міжбюджетний трансферт на вирівню­вання дохідної спроможності бюджету, який його отримує) бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст респу­бліканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, іншим бюджетам місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти;

2) додаткова дотація на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів;

3) субвенції на здійснення державних програм соціального захис­ту — субвенція надається для фінансування видатків на державні програми соціального захисту (пільги ветеранам війни і праці, допо­мога сім'ям з дітьми, додаткові виплати населенню на покриття ви­трат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян);

4) додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бю­джетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, внаслідок надання пільг, встановлених державою, — на­дання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповід­них втрат доходів місцевих бюджетів;

5) субвенція на виконання інвестиційних програм (проектів) — ґрунтується на принципах об'єктивності та відкритості, єдності, зба­лансованого розвитку та цільового використання коштів. Надається

місцевим бюджетам з урахуванням засад економічної ефективності досягнення цілей інвестиційної програми (проекту) із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів, направленості субвенції виключно на створення, приріст чи оновлення основних фондів ко­мунальної форми власності, рівня забезпеченості закладами (уста­новами) соціально-культурної сфери, рівня розвитку дорожнього та комунального господарства, участі бюджету отримувача субвенції, обґрунтування спроможності подальшого утримання за рахунок ко­штів місцевих бюджетів об'єктів комунальної власності;

6) інші додаткові дотації та субвенції.

Видатки місцевих бюджетів — це економічні відносини, які ви­никають у зв'язку з розподілом централізованих коштів та децентра­лізованих коштів, які є власністю місцевих органів влади. Видатки місцевих бюджетів поділяються на видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень органів місцевого самоврядування, та видатки, пов'язані з реалізацією делегованих повноважень органами держав­ної виконавчої влади.

Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здій­снюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього спо­живача. Так, статтею 86 Бюджетного кодексу України передбачено наступне групування видатків місцевих бюджетів:

- І група — до них належать видатки на функціонування бюджет­них установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і які розташовані найближче до споживачів, ця група видатків фінансується із бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ та міст, бюджетів міст Києва та Севастополя;

- ІІ група — до них відносяться видатки на функціонування бюд­жетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України, ця гру­па видатків фінансується за рахунок бюджетів міст республікан­ського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя;

- ІІІ група — видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в

яких існує в усіх регіонах України, ці видатки фінансуються із бюджетів Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя.

Видатки місцевих бюджетів Бюджетним кодексом України, як і доходи місцевих бюджетів, поділяються на такі, що, враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Видатки, що здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення і враховуються при визначенні обсягу між- бюджетних трансфертів, перелічені у ст. 88 Бюджетного кодексу Ук­раїни.

Видатки, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значен­ня та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфер­тів, наведені у ст. 89 Бюджетного кодексу України.

Видатки, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, представлені у ст. 90 Бюджетного кодек­су України.

Видатки місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, визначені ст. 91 Бюджетного ко­дексу УКраїни.

5.6.

<< | >>
Источник: Кремень О. І., Кремень В. М.. Фінанси. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури,2018. - 416 с.. 2018

Еще по теме Місцеві бюджети, їх доходи та видатки:

  1. 2.7. Доходи і видатки Державного бюджету
  2. 2. 3. Доходи та видатки Державного бюджету
  3. Бюджетна класифікація. Доходи та видатки бюджету
  4. Роль налогов в формировании доходов федерального бюджета Российской Федерации. Состав и структура доходов бюджета. Исчисление и взимание налоговых платежей в бюджет
  5. 2.3. Економетричне моделювання впливу видатків на лікарні та видатків на поліклініки і амбулаторії на видатки на охорону здоров’я бюджету Верхньодніпровського бюджету
  6. Тема 3. Доходи та видатки місцевих бюджетів
  7. Видатки державного бюджету
  8. 14.11. Місцеві бюджети. Формування обласного бюджету
  9. Місцеві бюджети як самостійний інститут у структурі місцевих фінансів
  10. 2. Видатки бюджету
  11. 4.1. Організація виконання державного бюджету за видатками
  12. 2. Стадії виконання бюджету за видатками
  13. 9.4. Місцеві бюджети як фінансова основа соціально-економічного розвитку регіонів
  14. Місцеві бюджети в бюджетній системі сучасної України
  15. Додаток Б Розрахунок коефіцієнтів Джині по доходам і видаткам
  16. 1.1. Місцеві бюджети як основа фінансування соціально-економічного розвитку регіонів
  17. Вопрос 23. Структура доходов и расходов федерального бюджета. Бюджеты субъектов РФ. Местные бюджеты
  18. 1. Видатки бюджету на економічну діяленїсть включають такі форми фінансування:
  19. Організація роботи щодо виконання державного бюджету за видатками