<<
>>

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІІ

Виходячи з викладеного в даній частині дослідження можна зро-бити наступні висновки:

1. Факт існування податкових матеріальних та процесуальних пра-вовідносин сумнівів у нас не викликає.

Саме завдяки їх збалансованості й здійснюється ефективне податково-правове регулювання.

2. Незважаючи на всю спорідненість адміністративно та податково-правового регулювання, відмінність між ними дійсно існує та має прин-циповий характер. Головна їх специфіка полягає в предметі та методі регулювання: адміністративні правовідносини – владні, податкові ж пра-вовідносини – за своєю природою владно-майнові, виникають та транс-формуються у сфері оподаткування. Суттєвий відтінок надає також та обставина, що адміністративний процес часто розглядається як юрисдик-цийний, податковий процес, як правило, – неюрисдикційний.

3. Податково-процесуальні правовідносини відрізняються від мате-ріальних податкових правовідносин: а) структурою; б) причинами виник-нення та подальшої трансформації; в) динамізмом; г) суб’єктним складом, колом учасників; д) темпоральним фактором.

4. Податково-процесуальні правовідносини – врегульовані процесу-альними нормами податкового права суспільні відносини (як правило, неюрисдикційного характеру), які складаються в галузі оподаткування

через реалізацію приписів матеріальних та процесуальних податкових правових норм.

5. Виконання податково-процесуальними правовідносинами сервісної функції відносно податкових матеріальних правовідносин не тягне за со- бою їх похідності від останніх.

6. Не завжди зв’язок між податковими процесуальними та мате-ріальними правовими відносинами беззаперечно має настільки безпосеред- ній характер, потребує обов’язкової наочності податкових матеріальних правовідносин (часто вони дистанцюються один від одного). Безумовно, процесуальна та матеріальна складові податково-правового регулювання пов’язані.

Але сам характер їх контакту, рівень його насиченості може суттєво відрізнятися.

7. Процесуальні відносини в податковому праві, з одного боку, є способом забезпечення дотримання відповідних матеріальних правовідно- син, з другого боку, виконують специфічні автономні (процесуальні) зав-дання.

8. Податково-процесуальні правові відносини більш спресовані та стислі у часі, ніж податкові матеріальні правові відносини, матеріальні правовідносини, як правило, пролонговані в часі, процесуальні – часто виступають як одномоментні, для них властива порівняна швидкість здійснення процесуальних дій.

9. Комплексний (владно-грошовий) характер податково-процесуаль- них правовідносин схиляється до владності, а грошова (ресурсна) спря-мованість пропорційно мінімізується. У податково-процесуальних право-відносинах матеріальне наповнення значно зменшене, майновість, певною мірою, відносна та дистанційована.

10. Предметом податково-процесуальних правовідносин слід вважати конкретизовану, індивідуально визначену процесуальну дію. Вона є нор-мативно регламентованою та відносно завершеною.

11. Під об’єктом податково-процесуальних правовідносин слід ро-зуміти суспільні відносини (як правило, неюрисдикційні) із забезпечення реалізації матеріальних та процесуальних правових норм у галузі оподат-кування.

12. Процедурна специфіка податково-процесуальних правовідносин найбільш проступає в їх трьохсторонності. Окрім «владної» та «підпо-рядкованої» сторін, цей різновид податкових правовідносин характе-ризуються наявністю учасників, що: а) займають відносно автономне положення; б) незацікавлені у якому-небудь однозначно-конкретному ви-

рішенні правової ситуації.

13. Виходячи з етимологічного значення, а також враховуючи особ-

ливості податково-правового регулювання, коли створено дисбаланс на користь прав податкових органів, доцільно розглядати повноваження, головним чином, як елемент податкової компетенції. Таким чином, спе-ціальні інституційні повноваження є складовою податкової компетенції.

14. Податкова (податково-процесуальна) компетенції наявна не тільки у органів публічної влади. Матеріальна та процесуальна податкова компетенція є невід’ємною ознакою й інших суб’єктів (учасників) подат-кового процесу (наприклад, податкового агента, податкового представника тощо).

15. Уніфікація повноважень не є рисою характерною для подат- кового (податково-процесуального) правовідношення.

16. Фактичний зміст податково-процесуальних правовідносин – пове-дінка суб’єктів (учасників) податкового процесу, практична діяльність, спрямована на наповнення дохідної частини бюджету, здійснення в першу чергу фіскальної функції податкових платежів.

17. Входження суб’єктів (учасників) у податковий процес не завжди пов’язане виключно з реалізацією матеріальної податково-правової норми. Пріоритет може належати й процесуальному компоненту.

18. У податковому процесі не виключено розташування суб’єктів (учасників) «по діагоналі». У цьому разі вони відрізняються не просто різним правовим статусом, різниця стосується також видів та рівнів співпрацюючих податкових органів (у їх «широкому» розумінні).

19. До особливостей податково-процесуальних юридичних фактів можна віднести наявність особливого нормативно встановленого та де- тально регламентованого порядку не тільки добровільного вступу, але й примусового притягнення до процесу окремих його учасників.

20. У податкових процесуальних правовідносинах юридичними

фактами виступають: відповідні юридично значущі процесуальні дії;

юридичні події; юридичні стани; процесуальні акти (документи).

21. В податковому процесі формується специфічне комплексне утворення, фактичний правовий ансамбль. При цьому фактичний (юри-дичний) склад рідко виступає тільки як сукупність юридичних фактів. Це не просто їх об’єднання, вони пов’язані між собою, взаємозалежні та внутрішньо структуровані.

22. Не виключене існування ситуації, коли підставою виник- нення матеріальних та процесуальних податкових правовідносин висту- патиме один і той же юридичний факт.

Цілком зрозуміло, що в цьому ви- падку абсолютно виключено, що ним виступатиме податково-матеріаль- не правовідношення.

23. Незважаючи на усю взаємопов’язаність матеріальних та про-цесуальних податкових правовідносин, вони співіснують у різних комбі-націях.

24. Слід враховувати, що юридичні акти як різновид правомірних дій у податковому процесі, на відміну від юридичних вчинків, віддзер-калюють спрямованість суб’єктів податково-процесуальних правовідносин на досягнення чітких наслідків або відбивають їх намір рухатися у пев- ному векторно орієнтованому напрямку.

25. Процесуальні дії – основний різновид податково-процесуальних юридичних фактів (визначальний складовий елементу відповідних інсти-туційних фактичних складів). Завдяки юридичним фактам (фактичним складам) забезпечується рухливість податкового процесу взагалі.

26. Податково-процесуальні юридичні факти та відповідні інститу- ційні фактичні склади характеризуються конкретною специфікою: а) функціонування, розвиток та модифікація юридичних фактів, головним чином, відбувається у напрямку правомірних дій; б) пріоритет належить юридичним актам як первісним клітинкам у побудові фактичних складів; в) для податково-процесуальних юридичних фактів характерна підвище- на рухливість (мобільність); г) часто ними служать акти волевиявлення суб’єктів (учасників) податкового процесу; ґ) перевага надається склад- ним юридичним фактам та фактичним складам.

27. До основних видів податково-процесуальних правових відносин

належать: а) майнові і немайнові; б) основні, додаткові та факультативні; в) короткострокові, середньострокові та довгострокові; г) періодичні та одномоментні; д) загальні, прискорені та ускладнені; е) правовідносини за видами суб’єктів; є) двосуб’єктні та багатосуб’єктні; ж) двосторонні та багатосторонні; з) активні та пасивні; и) регулятивні та охоронні; і) абсолютні та відносні; ї) загальні та конкретні; й) управлінські та договірні. Можна також запропонувати класифікацію правовідносин, від-штовхуючись від трикомпонентності податково-процесуальної правової форми (саме через неї передається основна наочна специфіка подат-кового процесу).

<< | >>
Источник: Криницький Ігор Євгенович. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПОДАТКОВОГО ПРОЦЕСУ. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. Ірпінь –2009. 2009

Скачать оригинал источника

Еще по теме ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІІ:

  1. Висновки до розділу ІІІ
  2. Розділ ІІІ Правовий механізм земельного податку.
  3. РОЗДІЛ ІІІ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ РЕГУЛЬОВАНОЇ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
  4. Розділ ІІІ міжбюджетні трансферти як вид регулюючих бюджетних доходів
  5. РОЗДІЛ ІІІ Організація корпоративного управління соціальним розвитком територіальних громад
  6. Висновки до розділу 1
  7. Висновки до розділу 3
  8. Висновки до розділу І
  9. Висновки до розділу 3
  10. Висновки до розділу 4
  11. Висновки до розділу З
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -