<<
>>

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ словник

Автономія місцевого самоврядування (фінансова) - можливість територіальних одиниць та їх органів забезпечувати здійснення покладених на них законом функцій за рахунок власних фінансових джерел.

Активи - будь-яка одиниця, що має економічну вартість і є власністю організації. Одиниця може бути фізичною (матеріальною) або нематеріальною, що виступає у формі права чи власності, вираженій через затрати або іншу вартість.

Аналіз затрат та вигод - вид аналізу, який визначає в грошовій формі вартість і (або) вигоди (наприклад, дозвілля або вплив на довкілля), які не обов'язково мають ринкову вартість. Аналіз витрат та вигод передбачає застосування трьох логічних кроків: 1) визначення завдань та альтернативних шляхів для виконання цих завдань; 2) аналіз додаткових змін у випадку застосування кожного альтернативного варіанта порівняно з випадком його незастосування; 3) порівняння витрат та вигод різних альтернативних шляхів.

Аналіз програм - аналіз діяльності органів влади для визначення її наслідків, ефективності та результатів.

Анулювання - скасування бюджетного фінансування впродовж поточного року. Анулювання є законодавчим актом, який може ухвалюватися з ініціативи виконавчої або законодавчої гілки влади.

Аудит - перевірка правильності фінансової звітності та аналіз фінансового стану. За формою проведення поділяється на зовнішній та внутрішній. Здійснюється незалежними аудиторами (фізичними або юридичними особами) або посадовою особою за рішенням відповідної ради з метою перевірки достовірності річного фінансового звіту, поданого виконавчим органом на затвердження.

Аудит діяльності (результативності) - вид аудиту типу "вартість за гроші", що складається з трьох компонентів: 1) перевірки результатів програми, тобто з'ясування чи організація робить правильні справи; 2) перевірки економності та ефективності, тобто чи правильно діє організація; 3) перевірки дотримання законності, тобто чи організація дотримується законів, інструкцій та процедур у процесі виконання програми.

Баланс фінансових ресурсів території - система показників, яка відображає джерела утворення, обсяги, а також напрями використання фінансових ресурсів у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці за певний проміжок часу, як правило, за рік.

Банківська система касового виконання - система касового виконання державного бюджету, яка забезпечується центральним банком. При банківській системі касового виконання бюджету всі платежі, які надходять до державного бюджету, зосереджуються в центральному банку і всі видатки державного бюджету здійснюються через центральний банк.

Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення виконання завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Бюджет - розпис грошових доходів і витрат держави, план утворення і використання фінансових ресурсів держави та її складових одиниць, який забезпечує можливість виконання відповідними органами державної влади і місцевого самоврядування покладених на них функцій.

Бюджет Автономної Республіки Крим - сукупність доходів і витрат республіканського бюджету автономії, а також районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим (різновид зведеного бюджету).

Бюджет міста з районним поділом - сукупність доходів і витрат міського бюджету та бюджетів районів у складі міста (різновид зведеного бюджету).

Бюджет області - сукупність доходів і витрат обласного бюджету, а також районів і міст обласного підпорядкування (різновид зведеного бюджету).

Бюджет району - сукупність доходів і витрат районного бюджету, а також міст районного підпорядкування, сільських та селищних Рад (різновид зведеного бюджету).

Бюджет розвитку - план видатків, призначених для поліпшення або придбання землі, споруд та інфраструктури, що гарантує довгострокові вигоди. Бюджет розвитку схвалюється радою і містить надходження та видатки, джерела надходжень, кожен проект або придбання.

Бюджет селищної і сільської ради - бюджет, який складається, затверджується і виконується органами селищного і сільського самоврядування.

Бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Бюджетна децентралізація - процес передачі частини прав, компетенції, відповідальності і фінансових ресурсів у бюджетній сфері від центральної влади на користь місцевих органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування. Наслідком бюджетної децентралізації є збільшення частки місцевих бюджетів у доходах і витратах зведеного (консолідованого) бюджету.

Бюджетна класифікація - систематизоване згрупування доходів, видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету, виходячи з економічної сутності, функціональної діяльності, організаційної структури та інших ознак відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна позичка - кошти, що надаються на принципах строковості і поворотності з державного бюджету України місцевим бюджетам, а також із місцевих бюджетів нижчого рівня для покриття тимчасових касових розривів при їх виконанні.

Бюджетна поправка (зміни до бюджетних призначень) - уточнення до вже схваленого бюджету, яке, за умови його схвалення відповідною радою, змінює бюджетне призначення. Поправки до бюджету можуть вноситися впродовж року при зміні видаткових пріоритетів.

Бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Бюджетна резолюція - нормативний документ, який приймається Верховною Радою України. Бюджетна резолюція в загальному вигляді окреслює пріоритети бюджетної політики держави на наступний період. Вона є орієнтиром для уряду України при розробці проекту державного бюджету і для Верховної Ради при розгляді бюджету і законів, що впливають на доходи і видатки державного бюджету.

Бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи неприбуткові.

Бюджетне асигнування - повноваження, надане розпорядникові бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платникові податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку.

Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

Бюджетний календар - план заходів, який відображає головні етапи та визначає строки для кожного етапу, а також дати початку й закінчення бюджетного процесу.

Бюджетне право - сукупність юридичних норм, які визначають компетенцію центральних і місцевих органів державної влади і державного управління по складанню, розгляду, затвердженню і виконанню бюджету.

Бюджетне правопорушення - недотримання учасником бюджетного процесу встановленого Бюджетним кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетне регулювання - процес збалансування (вирівнювання) доходів та витрат бюджетів різних рівнів, що входять до бюджетної системи по вертикалі й по горизонталі. Вирівнювання бюджетної системи по вертикалі означає збалансування доходів і витрат, з одного боку, Державного бюджету України, з іншого, - місцевих бюджетів у сукупності за всіма їхніми рівнями (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь, міста, райони, райони у містах, села і селища). Вирівнювання по горизонталі означає збалансування доходів і витрат між "бідними" і "багатими" територіями.

Бюджетне самофінансування - форма, спосіб забезпечення дохідної частини бюджету дохідними джерелами. Забезпечення дохідної частини бюджету відповідно до обов'язків і потреб органу місцевого самоврядування коштами за рахунок фінансових ресурсів, які він самостійно мобілізує на відповідній території.

Бюджетне фінансування - надання в безповоротному порядку коштів з бюджету господарюючим суб'єктам для повного або часткового покриття їх витрат.

Бюджетний запит - документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

Бюджетний механізм - сукупність певних форм бюджетних відносин, специфічних методів мобілізації і витрачання бюджетних коштів; складова частина фінансового механізму.

Бюджетний облік - науково обґрунтована система спостереження, відображення, узагальнення та контролю за змінами, які мають місце в бюджетному процесі.

Бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Бюджетний рік - час (12 місяців), протягом якого відбувається виконання затвердженого бюджету.

Бюджетний розпис - документ, у якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації.

Бюджетний унітаризм - форма міжбюджетних взаємовідносин у країнах з унітарним державним устроєм, які грунтуються на засадах, визначених центральною владою у законодавчому порядку.

Бюджетний устрій - організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура, взаємозв'язок між: окремими ланками бюджетної системи.

Бюджетний федералізм - форма міжбюджетних взаємовідносин у країнах з федеративним державним устроєм, які грунтуються на розподілі компетенції федеральної влади і суб'єктів федерації на договірних відносинах.

Бюджетний цикл - періодичний процес, протягом якого орган влади готує, ухвалює та виконує відповідний бюджет. Бюджетний цикл складається з: 1) підготовки пропозиції проекту бюджету; 2) законодавчого схвалення запропонованого бюджету; 3) виконання запропонованого бюджету виконавчою гілкою влади; 4) підготовки річного звіту з детальним викладом результатів діяльності та його затвердження.

Бюджетні доходи - частина централізованих фінансових ресурсів держави, необхідних для виконання її функцій; виражають економічні відносини, які виникають у процесі формування бюджетних фондів, і надходять у розпорядження органів державної влади.

Бюджетні зобов'язання - будь-яке виконане відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладання договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій упродовж бюджетного періоду, за яким необхідно здійснити платежі протягом цього самого періоду або ж у майбутньому.

Бюджетні платежі - платежі відповідно до бюджетних зобов'язань, термін оплати яких настав.

Бюджетні процедури - процедури згідно з визначеними термінами підготовки проекту бюджету виконавчим органом, його оформленням, подачею до представницького органу влади, розглядом і слуханням у представницькому органі влади, а також порядком доопрацювання проекту, внесенням до нього змін, затвердженням бюджету і вступом його в дію. Бюджетні процедури стосовно місцевих бюджетів визначені Бюджетним кодексом України та відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування.

Бюджетні інструкції - основні напрями, що визначають бюджетне середовище, тобто очікувані надходження та стратегію на наступний рік; управління роблять свої бюджетні запити відповідно до основних напрямів формування бюджету.

Бюджетні резерви - кошти, зарезервовані для наступних видатків, наприклад, на покриття непередбачених потреб.

Бюджетні ресурси - грошові кошти, які надходять до державного бюджету України та місцевих бюджетів; основна складова частина фінансових ресурсів країни.

Бюджетні стимули - різновид економічних стимулів зростання суспільного виробництва, його ефективності. Представлені конкретними видами податкових платежів і системою бюджетного фінансування, що спрямовані на одержання високих народногосподарських результатів.

Взяті зобов'язання - суми розміщених замовлень, ухвалених угод, отриманих послуг та подібні операції, здійснені протягом певного періоду, що можуть сплачуватися в той самий чи наступний період. Такі суми включають видатки на погашення зобов'язань, що не були відображені в попередніх періодах, а також різницю між попередньо відображеними зобов'язаннями та здійсненими платежами по їх погашенню.

Видатки бюджету - кошти, які спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Видатки місцевих бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку.

Видатки поточні - видатки на фінансування діючої мережі підприємств, закладів та установ, що знаходяться у власності місцевого самоврядування, а також на заходи соціального захисту і соціального забезпечення населення.

Видатки розвитку - витрати бюджетів на фінансування інвестиційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Виконання бюджетів - забезпечення своєчасного і повного надходження доходів у цілому і за кожним джерелом, а також своєчасного, повного і безперервного фінансування передбачених бюджетних заходів.

Витрати бюджету - за Бюджетним кодексом України, це видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Вільні бюджетні кошти - додаткові кошти, що утворюються в процесі виконання бюджету і не затверджуються в складі доходів і видатків бюджету.

Витяг органу Державного казначейства - документ, який підтверджує відповідність обсягу бюджетних асигнувань розпорядника, затвердженого в кошторисах та планах асигнувань, даним казначейського обліку.

Внутрішній контроль - перевірка фінансової достатності та юридичних прав на видатки, здійснювана внутрішніми аудиторами розпорядника бюджетних коштів або уповноваженими бухгалтерами-ревізорами. Обсяги перевірки розширено з метою включення аналізу використання ресурсів. У системі внутрішнього контролю посадові обов'язки розподіляються таким чином, щоб уникнути ситуації, коли один і той самий працівник веде фінансову операцію від початку до кінця.

Внутрішня норма прибутку (ВНП) - критерій, що використовується для обчислення окупності капітальних проектів. Норма прибутку за певним проектом повинна перевищувати вартість капіталу, інвестованого в нього.

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Державна контрольно-ревізійна служба України - складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (груп, відділів) у районах, містах та районах у містах. Г оловним завданням є здійснення державного контролю за витрачанням засобів та матеріальних цінностей, їх збереженням, станом та вірогідністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів, розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків та порушень і запобігання їм у подальшому.

Державна регіональна політика - система заходів, що здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування з метою забезпечення дієздатного управління політичним, економічним та соціальним розвитком держави, регіонів і територіальних громад.

Державне мито - грошовий збір, що справляють судові органи, органи державного нотаріату, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство закордонних справ, органи місцевого самоврядування та інші органи за вчинення ними окремих дій та видачу документів.

Державний борг Автономної Республіки Крим чи борг місцевого самоврядування - загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, включаючи боргові зобов'язання держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства чи договору.

Державний бюджет - центральний бюджет України, який призначений для фінансового забезпечення функцій і повноважень вищих органів державної влади й управління.

Державний фінансовий контроль - контроль з боку органів державної влади й управління, а також спеціальних контрольних органів (Рахункова палата, Державне казначейство та ін.) за дотриманням законодавства у сфері Державного бюджету, позабюджетних фондів, податків, фінансової діяльності держаних підприємств і установ, організацією грошових розрахунків, веденням грошового обліку.

Державні трансферти - фінансування витрат місцевих бюджетів з коштів державного бюджету на безповоротній основі. До них належать дотації, субвенції, субсидії.

Дефіцит бюджету - сума перевищення видатків бюджету над його доходами.

Дефолт - неможливість здійснення вчасних боргових виплат, спричинена погашенням основної суми боргу або його обслуговуванням.

Джерела фінансування дефіциту бюджету - державні внутрішні та зовнішні позики, внутрішні позики органів влади Автономної Республіки Крим, внутрішні та зовнішні позики органів місцевого самоврядування із дотриманням умов.

Діяльність - зусилля конкретного підрозділу, спрямовані на виконання визначених цілей програми, виходячи з необхідності досягнення передбачених результатів.

Додатковий бюджет - бюджет, складений з урахуванням додаткових витрат, що виникли в поточному році після затвердження основного бюджету.

Дотація вирівнювання - міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує.

Доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Доходи від операцій з капіталом - доходи бюджету у вигляді надходжень від продажу основного капіталу, державних запасів товарів, землі та нематеріальних активів.

Еквівалент повното робочого часу - кількість годин на рік, які має відпрацювати штатний працівник. Якщо є два працівники, кожен з яких працює протягом року половину цього часу, то разом вони складають еквівалент одного постійного працівника.

Економічна структура видатків бюджетів - групування видатків бюджетів усіх рівнів за їх економічним змістом і цільовим призначенням.

Економічна ефективність - ступінь досягнення цілей політики чи програми за умови мінімальних економічних затрат; є аналогом реальної вартості грошей.

Економія фонду оплати праці - зменшення видатків за рахунок заощадження суми заробітної плати, що не сплачується, якщо посада залишається вакантною упродовж певного періоду або коли на керівну посаду зараховано працівника, якому сплачують нижчу, ніж його попередникові, заробітну плату.

Еластичні надходження - надходження, швидкість збільшення або зменшення яких перевищує швидкість розширення або скорочення економіки (наприклад, надходження від податку на продаж).

Ефект масштабу - заощадження коштів, що супроводжується зростанням обсягу робіт, надання послуг, розширенням зони обслуговування. Якщо зростає кількість підрозділів, фіксовані видатки розподіляються між підрозділами, що веде до зменшення видатків на їх утримання.

Єдиний казначейський рахунок - система бюджетних рахунків органів Державного казначейства, відкритих в установах банків за відповідним балансовим рахунком, на які зараховуються податки, збори, інші обов'язкові платежі Державного бюджету та надходження з інших джерел, установлених законодавством України, і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, що виконали роботи та/або надали послуги розпорядника бюджетних коштів.

Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетної установи та організації - основний документ, який визначає загальний обсяг, цільове надходження, використання і поквартальний розподіл коштів установи. Формування єдиного кошторису здійснюється на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету, яку вища організація надсилає всім підпорядкованим установам у двотижневий термін після затвердження бюджету, з якого фінансується установа (форми кошторису і лімітної довідки розробляються та затверджуються Мінфіном).

Єдність бюджетної системи - означає, що всі бюджети, які формуються в країні та окремих адміністративно-територіальних одиницях, утворюють єдине ціле. Забезпечується затвердження на кожному рівні бюджетної системи єдиного (зведеного) бюджету даної території. Ґрунтується на єдиній дохідній базі всіх бюджетів та керівництві бюджетним процесом з єдиного центру.

Загальний фонд бюджету - усі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду; всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету; фінансування загального фонду бюджету.

Загальний фонд кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації - кошти, що надходять із загального фонду бюджету, за рахунок якого утримується ця установа чи організація.

Загальнодержавні податки - обов'язкові платежі, що встановлюються органами законодавчої влади і є обов'язковими для справляння на всій території країни незалежно від того, до якого бюджету вони зараховуються.

Закладна (боргове зобов'язання) - бюджетні повноваження, що виникають при укладанні контракту, розміщенні замовлення, придбанні товару, робіт та послуг. У закладній постачальника міститься запевнення коштів, необхідних для оплати замовлення відразу після його виконання.

Залишок готівкових коштів - кошти, що залишилися в бюджеті попереднього року, не будучи розподіленими за конкретними напрямами, і можуть бути використані в бюджеті наступного року.

Замовлення на закупівлю - угода про придбання товарів або послуг у конкретного постачальника із зобов’язанням оплати одночасно з доставкою.

Закон про державний бюджет України - закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

Позики - операції, пов'язані з отриманням бюджетом коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких виникають зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування перед кредиторами.

Позика між фондами - передача коштів із фонду, де є надлишкові кошти, до фонду з тимчасовою нестачею надходжень.

Заявка на зміни - пропозиція внесення змін до плану або специфікація схваленого проекту капітальних робіт; часто схвалення заявок на зміни веде до зростання вартості проектів.

Збалансований бюджет - бюджет, у якому загальна сума доходів дорівнює загальній сумі видатків.

Зведений бюджет Автономної Республіки Крим - об'єднання показників Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського значення.

Зведений бюджет міста з районним поділом - об'єднання показників міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. У разі, коли місту або району в місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в місті включає показники бюджетів цих міст, селищ і сіл.

Зведений бюджет області - об'єднання показників обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області.

Зведений бюджет району - об'єднання показників районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, бюджетів селищ і сіл цього району.

Зведений бюджет України - сукупність показників усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України та використовуються для аналізу і прогнозування соціально- економічного розвитку держави.

Зведений (консолідований) бюджет - бюджет, що консолідує всі надходження та видатки усіх фондів. Мета зведеного бюджету полягає в тому, щоб точно звітувати про повну суму урядових надходжень та видатків за той чи інший бюджетний період.

Змінні витрати - витрати, які збільшуються (зменшуються) відповідно до збільшення (зменшення) суми наданих послуг (наприклад, матеріали).

Зобов'язання - контракт, придбання товарів чи послуг або подібна операція, що потребує здійснення платежу протягом того самого або наступного бюджетного періоду.

Індекс відносної податкоспроможності - коефіцієнт, що визначає рівень податкоспроможності адміністративно- територіальної одиниці порівняно з аналогічним середнім показником по Україні з розрахунку на одного мешканця.

Інтегрована система фінансового менеджменту - база даних, якою кінцеві користувачі можуть користуватися з різними ці- лями: для роботи з бюджетними звітами, аналізу виконання бюджету, збору надходжень та управління коштами. Г оловними функціями системи фінансового менеджменту є бюджетування та облік.

Інфраструктура - сукупність об'єктів водо-, теплопостачання, водовідведення, благоустрою, очисні споруди, дренажні системи, шляхи, зовнішнє освітлення, утилізація твердих побутових відходів, що забезпечують функціонування певної адміністративно-територіальної одиниці.

Інші позабюджетні кошти - позабюджетні кошти, які не входять до складу спеціальних коштів, сум за дорученнями та депозитних сум.

Казначейська система касового виконання бюджету -

система касового виконання бюджету, яка забезпечується спеціальним органом Міністерства фінансів - Державним казначейством. В Україні створено Державне казначейство, на яке покладено функції виконання державного бюджету, ведення обліку його касового виконання, управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом.

Капітальні активи (основні фонди) - цінні та тривалого користування об'єкти, що перебувають у власності місцевих органів влади, наприклад, споруди, земельні ділянки, дороги, мости, транспортні засоби, устаткування тощо.

Капітальні видатки - видатки на придбання капітальних активів, землі, нематеріальних активів або невідплатні платежі, що передаються отримувачам для придбання подібних активів, компенсації втрат, пов'язаних з руйнуванням чи ушкодженням основних фондів.

Касове виконання місцевого бюджету - організація та здійснення прийому, зберігання й видачі бюджетних коштів, ведення обліку й звітності в процесі виконання місцевого бюджету. Касове виконання місцевого бюджету в Україні здійснюється територіальними відділеннями Національного банку України, а в тих адміністративно-територіальних одиницях, де таких відділень немає, - іншими уповноваженими банками.

Касовий метод бухгалтерського обліку - метод бухгалтерського обліку, відповідно до якого надходження фіксуються лише після отримання коштів, а видатки - лише після здійснення виплат. З огляду на те, що виплати за товари та послуги можуть за- тримуватися до наступного фіскального року, наявна касова готівка може неточно відображати фінансовий стан фонду. Для дотримання загальноприйнятих принципів ведення бухгалтерського обліку місцеві органи влади повинні використовувати метод нарахувань, а не касовий метод.

Коефіцієнт вирівнювання - коефіцієнт, що застосовується при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, з метою зміцнення дохідної бази бюджетів місцевого самоврядування.

Компетенція місцевих органів влади в галузі фінансів - перелік повноважень і обов'язків місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування різних рівнів у сфері складання, затвердження і виконання місцевого бюджету в бюджетному процесі, утворення позабюджетних, цільових, резервних і валютних фондів, запровадження місцевих податків і зборів, залучення фінансово-кредитних ресурсів та інше.

Комплексний річний фінансовий звіт (КРФЗ) - стандартизований формат звіту, що підсумовує фінансову інформацію за попередній фінансовий рік. Інформація в КРФЗ подається в розрізі фондів та вміщує два основні типи інформації: 1) бухгалтерський баланс, де представлено порівняння активів з пасивами та баланс коштів; 2) операційний звіт, у якому доходи зіставляються з видатками.

Комунальна власність - самостійна форма власності, яка за Конституцією України є власністю територіальної громади.

Контингенти - основні кількісні показники, які характеризують діяльність бюджетної установи (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо) і є основою для визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для її функціонування.

Контроль за виконанням місцевого бюджету - бюджетна процедура, що здійснюється представницьким органом місцевого самоврядування у формах, які він самостійно визначає.

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування -

податки і збори (обов'язкові платежі), що закріплені Бюджетним кодексом України на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбю- джетних трансфертів.

Кошти на випадок непередбачених обставин - резерв коштів для стабілізації надходжень у випадку касового розриву, пов'язаного з тимчасовим зменшенням податкових надходжень унаслідок економічної рецесії, втрати значного платника податків або здійснення видатків, що не могли бути передбачені при формуванні бюджету.

Кошторис - документ, який надає повноваження розпорядникові коштів на отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів на виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис - фінансовий документ, що містить інформацію про утворення і використання грошових коштів згідно з їх цільовим призначенням. Кошторис є основним плановим документом, що визначає розмір, цільове спрямування та поквартальний розподіл бюджетних коштів, які використовуються на утримання установи.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації - основний плановий документ, що підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею (бюджетною установою, організацією) своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Кошторисне фінансування - метод покриття витрат установ і організацій відповідно до затвердженого кошторису.

Кошторисно-бюджетне фінансування - метод безповоротного, безоплатного надання коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінансових планів - кошторисів витрат.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування - документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що, згідно із законодавством, повинні бути визначені на основі відповідних нормативів, видається відповідно Мінфіном України, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, розпорядником вищого рівня та доводиться до головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.

Метод нарахувань - метод бухгалтерського обліку, при якому доходи відображаються тоді, коли виникає зобов'язання сплати і'х до бюджету, а видатки - за фактом споживання товарів або послуг.

Митниця - державний заклад, через який повинні ввозитися або вивозитися усі переміщувані через кордон товари і вантаж з метою і'х митного контролю і стягнення відповідного мита і зборів.

Міжбюджетні взаємовідносини - форма, в якій забезпечується взаємозв'язок різних ланок бюджетної системи, що визначається державним, територіальним та бюджетним устроєм країни.

Міжбюджетні взаєморозрахунки - процес передачі коштів з Державного бюджету України місцевим бюджетам і навпаки - з місцевих бюджетів у Державний бюджет у процесі виконання бюджетів з метою збалансування доходів і витрат на всіх рівнях бюджетної системи.

Міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Основними формами надання міжбюджетних трансфертів, за Бюджетним кодексом, є дотації вирівнювання та субвенції.

Мінімальна дохідна база - гарантована державою дохідна база місцевих бюджетів, необхідна для формування мінімального бюджету. Забезпечується шляхом закріплення за місцевими бюджетами джерел доходів, які дають змогу органам місцевого самоврядування забезпечити фінансування послуг населенню на рівні мінімальних державних соціальних стандартів. Використовується як показник у практиці бюджетного регулювання зарубіжних країн.

Мінімальний бюджет органу місцевого самоврядування -

розрахунковий обсяг місцевого бюджету, необхідний для фінансування послуг населенню відповідної адміністративно-територіальної одиниці на рівні мінімальних соціальних стандартів, який гарантується державою. У випадку недостатності в органі місцевого самоврядування власних коштів для формування мінімального бюджету ці ресурси надаються йому державою на гарантованій основі. Використовується як показник у практиці фінансового вирівнювання в багатьох зарубіжних країнах. В Україні мінімальні місцеві бюджети знаходяться в стадії розробки.

Мінімальні державні соціальні стандарти - гарантований державою рівень послуг на душу населення в межах усієї території країни, який надається місцевими органами і фінансується за рахунок місцевих бюджетів. Використовується для розрахунку показника мінімального місцевого бюджету. Застосовується в практиці бюджетного планування зарубіжних країн.

Місцева державна адміністрація - система органів державної виконавчої влади, що формується відповідним Представником Президента України або входять до складу адміністрації за принципом подвійного підпорядкування.

Місцева позика - передача у власність органів місцевої влади і самоврядування коштів, які вона зобов'язується повернути в тій же сумі зі сплатою відсотка (плати) на суму позики.

Місцевий борг - зобов'язання, що виникають з місцевих позик, прийнятих на себе гарантій (поручительств) за зобов'язаннями третіх осіб, інші зобов'язання.

Місцевий бюджет інвестиційний або розвитку - самостійний розділ бюджету, видатки якого спрямовуються на розширене виробництво, інвестиції, придбання обладнання, сплату основної частини боргу. Застосовується як поняття в практиці бюджетного планування зарубіжних країн. В Україні введено поняття "видатки розвитку".

Місцевий поточний бюджет - самостійний розділ бюджету, видатки якого спрямовуються на поточні потреби, утримання апарату управління, закладів соціально-культурної сфери, соціальне обслуговування, соціальний захист, соціальне забезпечення, сплату відсотків за борг та ін. Поняття, яке використовується в практиці бюджетного планування зарубіжних країн. У Бюджетному кодексі України застосовується поняття "поточні видатки бюджету".

Місцевий фінансовий орган - установа, що, відповідно до законодавства України, здійснює функції щодо складання, виконання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету. В Україні до місцевих фінансових органів належать фінансові відділи виконавчих орга-

нів місцевого самоврядування, фінансові відділи та управління місцевих органів державної виконавчої влади, а також місцеві органи Г оловної державної податкової інспекції, Г оловного контрольно-ревізійного управління, Державного казначейства України.

Місцеві бюджети - бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Місцеві позики - операції, пов'язані з отриманням коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких з'являються зобов'язання перед бюджетом, та операції, пов'язані з поверненням цих коштів до бюджету.

Місцеві податки і збори - обов'язкові платежі юридичних та фізичних осіб до місцевих бюджетів, установлення і справляння яких регулюється місцевими органами влади.

Місцеві позики - форма мобілізації фінансових ресурсів для потреб місцевих органів влади. Місцеві позики розмішуються на ринку позичкового капіталу. У зарубіжних країнах місцеві позики - основний спосіб капіталовкладень, здійснюваний місцевими органами влади. Межі заборгованості місцевих органів за місцевими позиками регулюються центральними органами державної влади згідно з законодавством. Повернення основної суми боргу за місцевими позиками здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету інвестицій; відсотки за користування позикою сплачуються за рахунок коштів поточного місцевого бюджету.

Місцеві фінанси - система формування, розподілу і використання доходів територіальними громадами та місцевими органами влади з метою виконання закріплених за ними функцій і завдань.

Міський бюджет - установлений нормами, затвердженими рішенням міської ради, план формування і використання загальноміського фонду коштів для забезпечення функцій, що здійснюються органами державної влади і місцевого самоврядування міста.

Моделі бюджетної системи - способи побудови бюджетної системи та організації міжбюджетних взаємовідносин. Розрізняють три основні моделі бюджетної системи. Перша модель грунтується на повному розмежуванні різних податків між рівнями бюджетної системи і закріпленні їх за відповідними бюджетами. Друга модель грунтується на фіксованій частці розподілу основних податків між різними рівнями бюджетної системи. Третя мо- дель грунтується на застосуванні різними рівнями влади спільної бази оподаткування, які встановлюють власні податкові ставки і, таким чином, загальна податкова ставка є сумою податкових ставок різних рівнів влади. У чистому вигляді ці моделі не застосовуються. У кожній країні склалася своя індивідуальна бюджетна система і система міжбюджетних взаємовідносин. Але в основі своїй вона може бути віднесена до однієї з трьох моделей. В Україні бюджетна система і міжбюджетні відносини будуються переважно на моделі часткової участі різних рівнів влади в розподілі загальнодержавних податків.

Модифікований метод нарахувань - форма обліку за методом нарахувань, згідно з якою витрати відображаються під час отримання товарів чи послуг, а доходи, такі як податки, визнаються в разі їх наявності та можливості встановлення їхніх розмірів з метою фінансування видатків у поточному обліковому періоді.

Муніципальна власність - одна з форм корпоративної (колективної) власності, що перебуває в користуванні, володінні і розпорядженні територіальних колективів та їх виборних органів місцевого самоврядування.

Муніципальне підприємство - особлива сфера підприємницької діяльності, суб'єктами якої є органи місцевого самоврядування. Метою муніципального підприємництва є надання різноманітних послуг жителям адміністративно-територіальних одиниць.

Муніципальне фінансове право - галузь муніципального (комунального) права. Сукупність правових норм, які регулюють фінансові відносини територіальних колективів та органів місцевого самоврядування. Як галузь права існує в зарубіжних країнах.

Муніципальний банк - фінансово-кредитна установа, яка заснована органом місцевого самоврядування та муніципальними підприємствами і спеціалізується на фінансовому обслуговуванні діяльності територіальних колективів.

Муніципальний кредит - інститут фінансової діяльності органів місцевого самоврядування. Система кредитних відносин, головним позичальником у якій є органи місцевого самоврядування. Основна форма фінансування муніципальних інвестиційних програм у зарубіжних країнах. Муніципальний кредит відокремлений від державного. На відміну від державного муніципа- льний кредит має виключно цільовий характер і пов'язаний із реалізацією конкретних соціально-економічних програм. Комунальний кредит в Україні перебуває в процесі становлення.

Муніципальні податкові служби - спеціальні органи, які створені в окремих зарубіжних країнах органами місцевого самоврядування для стягування місцевих податків і зборів.

Муніципальні цінні папери - цінні папери, які випускаються органами місцевого самоврядування зарубіжних країн з метою залучення коштів для реалізації власних інвестиційних програм та інших заходів.

Надходження до бюджету - доходи бюджету та кошти, залучені в результаті взяття боргових зобов'язань органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування.

Незалежний аудитор - фізична або юридична особа, діяльність якої не пов'язана з місцевими органами влади. Займається перевіркою комплексного фінансового звіту та його порівнянням з вибіркою фінансових операцій для того, щоб з'ясувати правильність відображення у звіті фіскальної ситуації органу влади.

Незбалансований бюджет - бюджет, у якому немає рівності між загальною сумою доходів і загальною сумою мінімально необхідних видатків.

Неподаткові надходження - доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платеж, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові надходження.

Непрофінансований мандат - рішення органу влади вищого рівня, що призводить до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, не забезпечених бюджетними асигнуваннями та без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.

Непрямі податки - податки, суми яких долучають до ціни продукції, робіт послуг, тобто перекладаються на споживача; вони не пов'язані безпосередньо з доходом (майном) споживача.

Норматив мінімальної бюджетної забезпеченості - розрахунковий показник мінімально необхідної потреби в бюджетних коштах на одного мешканця територіальної громади за поточними витратами.

Нормативно-розрахункові методи фінансового вирівнювання - методи надання трансфертів та інших фінансових ресурсів бюджетам місцевих органів влади з бюджету центрального уряду, а також із бюджетів органів влади вищого рівня на основі розмежування видаткових функцій між різними рівнями влади, розрахунку можливих доходів місцевих органів влади на основі податкового потенціалу територій, мінімальних бюджетів місцевого самоврядування, державних мінімальних соціальних стандартів та відповідної формули фінансового вирівнювання. При подібних розрахунках беруться до уваги чисельність населення відповідної території, його структура, рівень зайнятості, наявність мереж доріг, об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури, що утримуються місцевою владою, та інші індикатори. Результатом цих розрахунків є визначення об'єктивних бюджетних потреб території, можливостей їх фінансування за рахунок можливостей місцевої влади, а також розмірів необхідної фінансової допомоги з боку центрального уряду та органів влади вищого рівня. Ці методи широко застосовуються в практиці фінансового вирівнювання зарубіжних країн.

Нульове бюджетування - бюджетний процес, відповідно до якого розпорядники бюджетних коштів повинні готувати бюджетні пропозиції, які класифікують різні категорії видатків у порядку їх важливості. Подані розпорядниками класифікації зводяться в єдину відповідно до їх значення. Фінансування здійснюється за кожною категорією класифікації, починаючи з першого пункту і доки не закінчаться кошти.

Обласний бюджет - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання.

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений умовами випуску термін з виплатою фіксованого відсотка (якщо іншого не передбачено умовами випуску).

Облігація, забезпечена доходами від конкретного об'єкта, - облігація, що погашається за рахунок надходжень від проекту (втілення, розширення або вдосконалення), що здійснювався за рахунок запозичення. Таку облігацію у зв'язку з умовним фінансуванням, що надається на виплату боргу, називають також обмеженою закладною облігацією.

Обов'язкові видатки органів місцевого самоврядування - видатки, які органи місцевого самоврядування зобов'язані здійснювати згідно із законодавством. У більшості зарубіжних країн повноваження органів місцевого самоврядування поділяються на власні і делеговані, або доручені центральною владою. Власні повноваження, у свою чергу, поділяються на обов'язкові і добровільні. Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування в процесі виконання обов'язкових повноважень, також є обов'язковими. Перелік обов'язкових видатків обумовлений мінімальними державними соціальними стандартами послуг, які надаються органами місцевого самоврядування. Поняття обов'язкових видатків органів місцевого самоврядування застосовується в законодавстві багатьох зарубіжних країн.

Оборотна касова готівка - встановлений при затвердженні бюджету ліміт залишку коштів на його рахунку для фінансування видатків у разі виникнення тимчасового касового розриву (фінансування видатків випереджає в часі надходження доходів).

Обслуговування боргу - річні виплати основної суми боргу та відсотків, які місцеві органи самоврядування мають виплатити на суми взятих ними позик.

Оперативні фінансові звіти - щоквартальні або щомісячні порівняння запланованих і фактичних надходжень та видатків на конкретний період. Такі звіти допомагають тим, хто відповідає за прийняття рішень отримати оперативну інформацію про ймовірне перебільшення витрат або нестачу надходжень.

Операційний (поточний) бюджет - частина бюджету, яка відображає витрати, що періодично повторюються, наприклад, заробітна плата, рахунки за електроенергію, поштові витрати, друкування та розмноження матеріалів, папір або бензин. Операційний бюджет є аналогом таблиці витрат у межах бюджетного розпису. Операційний бюджет може бути відокремленим від бюджету розвитку. Можна складати і консолідований документ, у якому один розділ присвячено операційним, а інший - капітальним видаткам. Разом операційний бюджет та бюджет капіталовкладень повинні відповідати сумі видатків на фіскальний період.

Операційний дефіцит - сума перевищення видатків поточного року (або поточного бюджетного періоду) над доходами за певний період. В операційному дефіциті не враховуються будь- які залишки попередніх років як можливе джерело покриття.

Органи стягнення - податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягувати до бюджету податки, збори (обов'язкові платежі) та інші надходження.

Основні характеристики бюджету - обсяг доходів бюджету; обсяг видатків бюджету; обсяг поточних доходів і видатків бюджету; обсяг доходів і видатків бюджету розвитку; перевищення видатків над доходами бюджету або його дефіцит; максимальна величина дефіциту бюджету, розрахована по відношенню до видатків; перевищення доходів над видатками бюджету або його профіцит; обсяг доходів за рахунок податкових надходжень; обсяг доходів за рахунок прямих і непрямих податків; обсяг дотацій, субсидій, субвенцій та інших трансфертів; обсяг резервного фонду; обсяг оборотної касової готівки.

Особливі бюджетні режими місцевих органів влади - різновид преференцій, що надаються місцевій владі центральною державною владою і передбачають пільги та додаткові повноваження окремих місцевих органів влади. Можуть включати розширення бюджетної автономії, податкових повноважень, повноважень щодо розподілу доходів та фінансування видатків окремих місцевих органів влади. Особливі бюджетні режими інколи передбачають індивідуально-договірні відносини місцевих органів влади окремих територій і центрального уряду в бюджетній сфері, як це має місце в Китаї чи в Російській Федерації. Метою створення окремим територіям особливих бюджетних режимів є комплекс умов для залучення іноземного капіталу, активізації підприємницької діяльності, щоб подолати відставання таких регіонів у соціально-економічному розвитку. Особливі бюджетні режими також можуть бути нав'язані центральній владі діями сепаратистських сил окремих регіонів, що стає фактором територіальної дезінтеграції цих держав.

Оцінювання програм - процес оцінювання альтернативних програм, який включає дослідження та результати, аналіз варіантів досягнення цілей програми та очікуваних у майбутньому результатів програми. Зокрема, оцінка програми є процесом визначення способу та ступеня, до якого за допомогою програми:

- досягаються встановлені цілі;

- задовольняються уявлення та очікування відповідальних державних службовців та зацікавлених груп;

- досягаються інші важливі результати.

Перепрограмування коштів - переміщення коштів у рамках рахунків призначень (наприклад, з матеріалів на технічне обслуговування).

Період окупності - час, упродовж якого будуть повернуті кошти, вкладені в інвестиційний проект. Такий період використовується як критерій оцінки та порівняння пропозицій щодо здійснення інвестиційних проектів: чим коротший термін, тим краще.

План асигнувань із загального фонду бюджету установи - помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов'язань протягом року.

План капітальних робіт (ПКР) - список проектів капітальних робіт розпорядника коштів на певний період часу, зазвичай на п'ять років. План капітальних робіт може також включати суми надходжень, необхідних для фінансування проектів.

План рахунків - схема, відповідно до якої за кожним типом операцій та бюджетним підрозділом у рамках організації (наприклад, заробітна плата або податок на нерухомість) закріплюється свій номер. План рахунків забезпечує систему відображення надходжень та видатків у рамках структури організації.

Податкові надходження - передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Позабюджетні фонди - специфічна форма перерозподілу та використання фінансових ресурсів, залучених для фінансування деяких суспільних потреб. Г оловне призначення полягає у фінансуванні цільових заходів за рахунок спеціальних цільових відрахувань та інших джерел.

Показники перехідних контингентів - уточнення показників контингентів станом на 1 січня поточного року, виходячи з фактичного виконання плану цих контингентів за минулий рік.

Показники продукту - дані про продукт та послуги, які надаються безпосередньо в ході реалізації програми або діяльності. Показники продукту важливі, наприклад, при встановленні цілей для персоналу та оцінювання результатів діяльності, але самі по собі не демонструють ступінь прогресу в досягненні кінцевої мети програми. Залежно від своєї природи показники продукту можуть бути простими або складними для вимірювання. Наприклад, кількість випадків захворювання підрахувати легше, ніж якість рекомендацій з політичних питань, наданих посадовцем у галузі охорони здоров'я відповідному керівникові.

Показники результативності - показники, що використовуються в бюджетах для відображення: 1) обсягів виконаних робіт; 2) ефективності роботи; 3) результативності програми, яка часто визначається як ступінь виконання завдання.

Показники якості - дані про економічні або соціальні зміни, спричинені реалізацією програми або напрямами діяльності. Показники якості відрізняються від показників продукту, які відображають безпосередній ефект програми або виду діяльності. Наприклад, показником якості вибіркових перевірок міліцією водіїв може стати зменшення кількості випадків управління автомобілями у стані алкогольного сп'яніння, тоді як одним з показників продукту є кількість водіїв, покараних за пияцтво за кермом. Звичайно програми мають два види показників якості: 1) кінцеві підсумки, які відображають бажаний або кінцевий результат програми чи виду діяльності; 2) проміжні підсумки, які дають уявлення про перспективу.

Постатейний бюджет - форма складання бюджету, за якою видатки розпорядника групуються відповідно до категорій (статей видатків). Кожна стаття чи група статей займають окремий рядок.

Преференції місцевих органів влади - пільги та додаткові повноваження, які надаються центральною владою місцевим органам влади у сфері економіки та фінансів. Як правило, пов'язані з наданням окремим територіям особливого економічного статусу, створенням спеціальних економічних зон. Преференції місцевим органам влади можуть включати податкові та митні пільги, пільги щодо землекористування, спрощений візовий режим, особливий режим валютного регулювання в процесі збуту продукції, яка виробляється у спеціальних економічних зонах. Вони також можуть передбачати додаткові повноваження місцевих органів влади у сфері проведення інвестиційної та бюджетної політики, в інших сферах. Як поняття використовується в зарубіжних країнах.

Принципи бюджетування - загальні правила, стандарти або норми, що лежать в основі діяльності органів влади, розроблені законодавчим органом.

Прирістне бюджетування - бюджетний процес, при якому спосіб розподілу коштів між управліннями та програмами ґрунтується на прецеденті (виходячи з попереднього досвіду). При цьому збільшення асигнувань відбувається шляхом надання невеликих надбавок (наприклад, з урахуванням інфляції) до обсягу коштів, що виділялися в минулому.

Проведені видатки - зобов'язання вважається повністю погашеним у разі видачі чека чи готівки. Крім чеків, зобов'язання можна погасити купонами на виплату відсотків за деякими облігаціями або шляхом випуску облігацій чи банківських білетів (або погашенням значної кількості випущених в обіг облігацій). Упродовж фіскального року фактичні видатки можуть використовуватися для погашення зобов'язань попередніх років (фактичні видатки попередніх років) або того самого року. Отже, фактичні видатки почасти походять із залишків бюджетних повноважень попередніх років, а почасти з тих, що відносяться до року, в якому кошти витрачаються.

Прогнозування - сукупність методів перспективних оцінок, що грунтується на економічних припущеннях і специфічних припущеннях по фінансовій політиці. Прогнози є інструментом фінансового управління, що можуть припустити майбутній фінансовий вплив поточної політики, економічних тенденцій і припущень.

Програма - система взаємопов'язаних форм діяльності, що впроваджуються одним або кількома організаційними підрозділами для досягнення цілей та завдань, які піддаються виміру. Такі цілі та діяльність часто є частиною функції, відповідальність за яку несе орган влади.

Програмний бюджет - форма подання бюджету, який дає можливість організувати бюджетну інформацію та розподілити кошти за бюджетними програмами. Програма - це комплекс напрямів діяльності, об'єднаних спільною метою.

Продуктивність - вартість одиниці товару чи послуг за умови збереження постійного рівня якості. Продуктивність зростає тоді, коли вартість одиниці знижується, а якість залишається незмінною або зростає.

Проект - сукупність напрямів діяльності, за допомогою яких впроваджується програма в цілому або її частина. Наприклад, навчальні проекти або проекти технічної допомоги реалізують програми фінансового менеджменту.

Проект бюджету - проект плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, що здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду; є невід'ємною частиною проекту Закону про Державний бюджет або проекту рішення відповідної ради про місцевий бюджет.

Профіцит бюджету - перевищення доходів бюджету над його видатками.

Прямі податки - податки, які стягуються безпосередньо з доходів чи майна юридичних осіб і громадян.

Районний бюджет - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення, виконання місцевих програм, здійснення бюджетного вирівнювання.

Районний бюджет у місті - бюджет, який складається, затверджується і виконується органами районного в місті самоврядування.

Районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст; виконавчі органи рад - органи, які, відповідно до Конституції України та цього Закону, створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Рахунок - окрема одиниця фінансової звітності, яка використовується для складання бюджету, управління видатками і обліку. Всі бюджетні операції стосовно доходів чи видатків фіксуються на рахунках.

Регіональна фінансова політика - система заходів, які здійснюються державою з метою управління процесом утворення, розподілу, перерозподілу та використання фінансових ресурсів в окремих регіонах та інших адміністративно-територіальних одиницях. Основне місце в системі цих заходів належить систематичній фінансовій допомозі з боку центрального уряду органам влади тих територій, які мають недостатні фінансові ресурси для виконання покладених на них обов'язків.

Резерви для виплат з обслуговування боргу - резервні рахунки, що використовуються для надання коштів у тому випадку, коли надходжень не вистачає для здійснення основних та відсоткових боргових виплат, які мають бути сплачені впродовж поточного року (як правило, по облігаціях, що забезпечуються доходами від конкретного об'єкта).

Резерви на випадок непередбачених обставин - кошти на випадкові, непередбачені видатки; ці фонди дають можливість місцевим органам влади уникнути необхідності випускати короткострокові боргові облігації для таких потреб.

Резерви, спрямовані на поліпшення будівель, - кошти, накопичені для майбутнього утримання та технічного обслуговування, реставрації та ремонту будівель державної власності.

Резерви, призначені на заміну обладнання, - це резерви, спрямовані на придбання нових машин або виробничого обладнання для заміни морально застарілого та непридатного для використання обладнання.

Резервний фонд бюджету - фонд, який формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.

Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим - установлений нормами закону, прийнятого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, план формування і використання загальнореспубліканського фонду коштів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами влади й управління Автономної Республіки Крим.

Рішення про випуск місцевих облігацій - рішення, що ухвалює місцевий орган влади щодо випуску облігацій та визначення напрямів використання надходжень від їх розміщення.

Рішення про місцевий бюджет - нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради, виданий в установленому законодавством України порядку, що містить затверджені повноваження відповідно Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Розпис - документ, згідно з яким головним розпорядникам бюджетних коштів встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації.

Розпис доходів і видатків бюджету - основний оперативний план розподілу доходів і видатків за структурою бюджетної класифікації, термінами надходження і витрачання бюджетних коштів протягом року.

Розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їхніх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Розпорядник коштів II ступеня - бюджетні установи в особі їхніх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам III ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Розпорядник коштів III ступеня - бюджетні установи в особі їхніх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня - бюджетні установи в особі їхніх керівників, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику, розпоряднику вищого рівня та (або) діяльність якого координується через нього.

Рух грошових коштів - чистий готівковий баланс у будь- який момент часу. Казначей готує готівковий бюджет, де зазначаються прихід, видатки та чистий баланс грошових резервів на день, на тиждень та на місяць.

Сальдо фонду - різниця між активами та пасивами фонду. Частина залишку коштів фонду може резервуватися на різні цілі, зокрема, на непередбачені видатки або на закладні.

Самостійність місцевого бюджету - можливість формування його доходів за рахунок власних та закріплених доходів, місцевих податків і зборів.

Секвестр (скорочення) - секвестрація відбувається з метою зменшення видатків; зазвичай рішення про секвестрацію приймається головою виконавчого органу.

Середня фінансова забезпеченість - сума коштів, що спрямовується на утримання об'єктів соціально-культурної сфери, виробничої і соціальної інфраструктури, соціальне обслуговування, соціальний захист, соціальне забезпечення, фінансування апарату управління та програм соціально-економічного розвитку в розрахунку на одного жителя за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів та державних і місцевих позабюджетних фондів. Використовується як показник у практиці фінансового вирівнювання зарубіжних країн. Територіальні утворення, які мають меншу ніж середню фінансову забезпеченість, мають право на отримання державної допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій та інших трансфертів. Один із показників, на основі якого розробляється формула фінансового вирівнювання.

Система ведення звітності за затратами - система відображення повної вартості запровадження програм та стратегій, а саме: виділення сум накладних видатків, додаткових пільг, амортизації обладнання; розподіл часу співробітників на виконання конкретних програм та видів діяльності, а також поточні видатки, пов'язані з використанням основних фондів. За допомогою системи ведення звітності за затратами оцінюються не лише видатки розпорядника, а й обсяг спожитих ресурсів.

Система внутрішнього контролю - план організації фінансового контролю, методів координації та заходів, розроблений розпорядником з метою контролю активів та видатків бюджетної установи, перевірки правильності та достовірності його бухгалтерської інформації, поліпшення функціональної діяльності та дотримання адміністративної політики.

Система касового обліку - система відображення грошових потоків, що надходять на бюджетні рахунки та перераховуються з бюджетних рахунків, на підставі фактичних надходжень та видатків.

Система планування, програмування та бюджетування (СППБ) - система, що поєднує бюджетування з плануванням та оцінкою в розрізі програм. Метою СППБ, або програмного бюджетування, є впровадження більш формального економічного аналізу в процес складання бюджету. За СППБ визначаються вигоди та вартість кожної програми, а також наскільки виділені кошти забезпечили досягнення результатів.

Система управління грошовими потоками - система, що передбачає недопущення ситуації відсутності готівки, несплати рахунків чи браку депозитних довідок або ж незалучення до інвестування незадіяних коштів. В основу системи управління готівковими коштами покладено вчасну звітність бухгалтерської системи про фінансові зобов'язання, очікувані надходження та касового плану руху готівки (тобто щоденні звіти про використання готівки і поточний баланс). Наявність цих даних дає можливість фінансовим відділам ефективно управляти готівкою з метою фінансування програм та дотримання стратегії їх виконання.

Система формування бюджету - спосіб, згідно з яким доходи зараховуються до відповідних бюджетів. Розрізняють одноканальну і багатоканальну системи формування бюджету. Одноканальна система має два різновиди зарахування і розподілу "згори" - "вниз" і "знизу" - "вгору". Перша форма одноканальної системи передбачає концентрацію всіх податкових надходжень у бюджеті центрального уряду з наступним їх територіальним перерозподілом. Друга форма передбачає концентрацію всіх податкових надходжень у первинній низовій ланці бюджетної системи і наступними відрахуваннями до бюджетів вищого рівня. У чистому вигляді в сучасному світі таких систем немає. За багатоканальною системою податкові надходження розподіляються на основі закріплення різних їх видів за відповідними рівнями бюджетної системи.

Складання бюджету - процес визначення цілей, складання програм і проектів, що стосуються державного та регіонального розвитку, з метою визначення грошових коштів, необхідних для їх реалізації, та подання до розгляду відповідними адміністративними та законодавчими органами.

Спеціальний фонд бюджету - бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень; гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету; різниця між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Стандарти бухгалтерського обліку - загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку (GAAP), оприлюднені Державною радою зі стандартів бухгалтерського обліку (GASB), які містять вказівки про відображення фінансової інформації і ведення звітності державними установами органів місцевого самоврядування. Стандарти містять вказівки на те, за яких умов операції визнаються дійсними, про типи і призначення фондів, зміст і форму щорічного фінансового звіту.

Статті видатків - класифікація видатків на категорії за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками. У зв'язку з цим статті бюджету інколи називають об'єктами видатків.

Субвенція - сума грошових коштів, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня і має цільове призначення для здійснення спільного фінансування певного заходу та підлягає поверненню у випадку порушення її цільового призначення.

Субсидія - сума грошових коштів, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня, має цільове призначення, підлягає поверненню у випадку порушення цільового призначення.

Територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Територіальне верховенство у сфері фінансів - принцип права, згідно з яким влада держави є вищою, а правові акти її центральних органів у сфері фінансів є обов'язковими для виконання фізичними та юридичними особами на всій території. Ці акти є вищими щодо актів, які приймаються органами влади адміністративно-територіальних одиниць. Згідно з принципом територіального верховенства в Україні створено єдину фінансову систему, єдину на всій території банківську, податкову, грошову, валютну, кредитну та митну системи. Рішення місцевих органів влади, органів влади Автономної Республіки Крим з цих та інших питань не можуть суперечити законодавству України.

Територія з особливим економічним статусом - вільна (спеціальна) економічна зона, особливі економічні зони, експериментальні економічні зони, зони економічного сприяння, зони вільної торгівлі, зони прикордонного економічного співробітництва та інші. Території з особливим економічним статусом створюються згідно із законодавством за рішеннями центральних органів влади. У межах таких територій формується особлива система фінансових відносин. Серед суб'єктів цих відносин важливе місце належить місцевим органам влади. Такі території мають особливий режим оподаткування, ведення підприємницької діяльності, створення спільних з іноземним капіталом підприємств, використання прибутку, здійснення інвестиційної діяльності, митних пільг та інше. Зарубіжна практика в цій сфері досить різноманітна. В Україні надання територіям особливого економічного статусу регулюються Законом України "Про загальні принципи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон".

Трансферти - кошти, що передаються з Державного бюджету до місцевих бюджетів або з місцевих бюджетів вищого рівня до бюджетів нижчого рівня у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій та в інших формах.

Фактичний бюджет - відображає реальні видатки, доходи та дефіцит за певний період.

Фіксовані видатки - видатки, які залишаються незмінними (не збільшуються і не зменшуються) при зміні обсягів наданих послуг.

Фінанси - сукупність об'єктивно обумовлених економічних відносин, які мають розподільчий характер, грошову форму вираження і виникають у процесі формування, розподілу та використання фондів грошових коштів і нагромаджень у розпорядженні суб'єктів господарювання та держави, призначених для цілей розширеного відтворення, матеріального стимулювання працівників, задоволення соціальних та інших потреб суспільства.

Фінанси місцевого самоврядування - система економічних відносин, при посередництві яких територіальні колективи та органи місцевого самоврядування мобілізують, розподіляють та використовують фінансові ресурси відповідно до своїх функцій.

Фінансова політика - частина економічної політики держави; діяльність держави щодо цілеспрямованого використання фінансів. Зміст фінансової політики, включає:

1) розробку науково обґрунтованих концепцій розвитку фінансів, визначення основних напрямів їх використання;

2) розробку заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Фінансова політика складається з фінансової стратегії і фінансової тактики.

Фінансова система - термін, який застосовується для визначення різних за своєю суттю понять: а) сукупність сфер і ланок фінансових відносин, взаємопов'язаних між собою (державні фінанси, фінанси підприємств, фінанси населення, страхування); б) сукупність фінансових установ країни (фіноргани, Міністерство фінансів, Казначейство, Податкова адміністрація тощо).

Фінансова стратегія - комплекс заходів, спрямованих на досягнення перспективних фінансових цілей.

Фінансова тактика - вирішення завдань конкретного етапу розвитку суспільства шляхом своєчасного перегрупування фінансових ресурсів і зміни способів організації фінансових відносин.

Фінансове вирівнювання - процес перерозподілу фінансових ресурсів на користь адміністративно-територіальних одиниць, які не мають достатньої власної дохідної бази. Здійснюється центральними органами державної влади. Синонім поняття "бюджетне регулювання".

Фінансове планування - діяльність щодо формування, використання централізованих та децентралізованих фінансових ресурсів, призначених для цілей розширеного відтворення, матеріального стимулювання працівників, задоволення соціальних та інших потреб суспільства (фінансування нематеріальної сфери, оборони, управління тощо).

Фінансове планування в органах місцевого самоврядування - одна з головних сфер діяльності територіальних колективів. Фінансове планування здійснюється в декілька етапів. Це прогнозування надходжень фінансових ресурсів у розпорядження органів місцевого самоврядування, їх мобілізація та управління наявними фондами грошових ресурсів, а також програмування видатків відповідно до обраних соціально-економічних цілей. Фінансове планування в органах місцевого самоврядування є процесом розробки, складання, затвердження та виконання місцевих бюджетів, складання кошторисів видатків інших фондів грошових ресурсів та кошторисів видатків фондів грошових ресурсів, які належать підприємствам і організаціям, що знаходяться у власності територіальних колективів. Фінансове планування належить до обов'язкових повноважень органів місцевого самоврядування.

Фінансове право - система фінансових правових норм та законів, що регламентують відносини щодо мобілізації, розподілу і використання коштів, зосереджених у суб'єктів господарювання з метою забезпечення виконання функцій держави, які визначаються Конституцією України.

Фінансовий апарат - працівники фінансових органів, податкової служби, фінансових відділів і управлінь на підприємствах (в організаціях і установах), міністерствах і відомствах, які виконують функції оперативного управління фінансами.

Фінансовий контроль - елемент системи управління фінансами, особлива сфера вартісного контролю за фінансовою діяльністю усіх економічних суб'єктів, дотриманням норм фінансового законодавства, доцільністю виробничих витрат, економічною ефективністю фінансово-господарських операцій.

Фінансовий механізм - сукупність методів створення і використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, господарських суб'єктів і населення. Складовими його є фінансове планування й прогнозування, фінансові показники, нормативи, ліміти і резерви, система управління фінансами, фінансовий контроль, аудит і фінансове право. За допомогою фінансового механізму здійснюється широкомасштабний розподіл і перерозподіл створюваного в державі валового внутрішнього продукту (ВВП) відповідно до основних положень фінансової політики. Залежно від структури фінансової системи фінансовий механізм включає фінансовий механізм підприємств і державних фінансів. У свою чергу, кожна з цих сфер включає окремі структурні ланки. Наприклад, механізм державних фінансів розподіляється на бюджетний і механізм функціонування позабюджетних фондів; залежно від територіального поділу - на механізм федерацій, суб'єктів федерації, місцевих органів влади. При розгляді фінансового механізму з точки зору його впливу на суспільне виробництво виділяються його функціональні ланки: мобілізація фінансових ресурсів, фінансування, стимулювання та ін. Кожна сфера і окрема ланка фінансового механізму є складовою частиною одного цілого. Вони взаємозв'язані і взаємозалежні. Разом з цим сфери і ланки функціонують відносно самостійно.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості - гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забезпечення повноважень Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Фінансовий потенціал адміністративно-територіальної одиниці - загальний обсяг фінансових ресурсів, які утворюються за рахунок усіх джерел в межах адміністративно-територіальної одиниці - області, району, міста, села, селища. Показник, що характеризує фінансові можливості територій.

Фінансовий рік - цикл часу, протягом якого уряд держави і місцеві органи виконавчої влади здійснюють свої фінансові операції в процесі виконання відповідних бюджетів. В Україні фінансовий рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня. У США - відповідно 1 жовтня і 30 вересня. У Великій Британії і Японії фінансовий рік починається 1 квітня, Швеції - 1 липня, Федеративній Республіці Німеччини - 1 січня. Кожна країна має свої особливості.

Фінансові інститути місцевих органів влади - сукупність закладів, установ, організацій, які є суб'єктами фінансових відносин у сфері компетенції місцевого самоврядування. До складу фінансових інститутів місцевого самоврядування входять позабюджетні валютні та цільові фонди, муніципальні банки, ощадні каси, страхові товариства, пенсійні фонди, фонди сприяння та інші структури, які мають відповідний правовий статус. Фінансові інститути місцевих органів влади здійснюють регулювання фінансової діяльності місцевого самоврядування. Фінансові інститути місцевих органів влади перебувають у муніципальній власності або створені за пайовою участю територіальних колективів.

Фінансові нормативи - нормативи, які характеризують певний рівень забезпечення видатків, різних видів витрат фінансових ресурсів усіх рівнів.

Фінансові партнери місцевих органів влади - банківські та небанківські фінансово-кредитні установи, які здійснюють фінансову діяльність спільно з органами місцевого самоврядування. До них належать фінансово-кредитні установи, які здійснюють банківське обслуговування територіальних колективів, касове виконання місцевих бюджетів, надають органам місцевого самоврядування кредити, забезпечують розміщення муніципальних і регіональних позик та інших цінних паперів, страхування муніципальних фінансових операцій, проводять муніципальне, соціальне, пенсійне і медичне страхування. Фінансові партнери місцевих органів влади надають їм різноманітні фінансові послуги. Це передусім фінансова інформація про стан фінансово-кредитного ринку, учасниками якого є місцеві органи самоврядування та фінансовий інжиніринг, що включає в себе консалтингові послуги щодо вибору форми інвестицій та кредиторів, фінансування проектів, розміщення позик, проведення торгів, управління боргом територіальних колективів та інше. Установи, які є фінансовими партнерами місцевих органів влади, будують свої відносини з місцевим самоврядуванням на договірних засадах і перебувають у різних формах власності.

Фінансові показники - абсолютні величини, які характеризують створення і використання фінансових ресурсів у економіці держави, її фінансове становище, результати господарської діяльності підприємницьких структур, рівень доходів населення, розподіл і перерозподіл валового національного продукту за допомогою фінансів. Вони визначають кількісну і якісну характеристики господарських явищ і процесів при функціонуванні фінансів як складової частини економічних відносин. Сукупність фінансових показників становить систему. Вони поділяються на зведені та індивідуальні. Зведені характеризують явища і процеси на ма- крорівні. Індивідуальні деталізують зведені і доповнюють їх. До зведених показників відносять загальний обсяг фінансових ресурсів, доходів і видатків бюджету, грошових нагромаджень в економіці держави, розміри фонду споживання і фонду нагромадження тощо. Кожен із розглянутих зведених показників деталізується в індивідуальних. Так, зведений фінансовий показник загального обсягу ресурсів може деталізуватися в показниках прибутку, різних видів податків і відрахувань, які відносно певної бази обчислення характеризують окремі аспекти діяльності держави, регіону, підприємств. Зведений показник доходів або видатків бюджету може деталізуватися в індивідуальних показниках, таких як платежі населення, підприємницьких структур тощо.

Фінансові ресурси місцевого самоврядування - фонди грошових ресурсів, які утворюються і використовуються органами місцевого самоврядування в процесі реалізації покладених на них законом функцій. До їх складу входять місцеві бюджети, валютні та цільові фонди, фінансово-кредитні ресурси, а також фінансові ресурси підприємств комунальної форми власності.

Фінансові ресурси підприємств комунальної форми власності - фонди грошових ресурсів, які утворюються підприємствами, що належать місцевим самоврядуванням різних рівнів, використовуються відповідно до законодавства і рішень органів місцевого самоврядування.

Фінансово-кредитні ресурси місцевих органів влади -

кошти, що залучаються місцевою владою за рахунок кредитів, внутрішніх місцевих позик, місцевих грошово-речових лотерей, дивідендів від акцій та інших цінних паперів, запозичених ресурсів.

Фінансування бюджету - визначається надходженням та витратами у зв'язку зі зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів по бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами і видатками бюджету.

Фінансування з поточних доходів - спосіб фінансування інвестиційних проектів за рахунок поточних податкових надходжень та грантів, а не за рахунок запозичень.

Фінансування за рахунок запозичень - фінансування капітальних видатків за рахунок запозичень, а не за рахунок поточних доходів.

Фіскальний рік - визначений дванадцятимісячний період, що використовується для бюджетування та ведення обліку.

Фонд - самозбалансована сукупність рахунків. Фінансова інформація класифікується за фондами, кожен з яких має свої надходження, видатки та баланс коштів.

Фонди бюджетного регулювання - фонди фінансових ресурсів, які утворюються центральними органами державної влади для вирівнювання фінансових можливостей підпорядкованих їм адміністративно-територіальних утворень. Кошти фондів формуються за рахунок відрахувань від загальнодержавних податків. В окремих країнах подібні фонди формуються за рахунок відрахувань адміністративно-територіальних одиниць. У більшості країн фонди бюджетного регулювання формуються в складі бюджету центрального уряду. Є країни, де подібні фонди виведені зі складу бюджету центрального уряду і мають самостійний статус.

Формула вирівнювання - математична модель, на основі якої центральні органи влади здійснюють перерозподіл фінансових ресурсів фондів бюджетного регулювання з метою вирівнювання дохідної бази підпорядкованих адміністративно- територіальних одиниць.

Фонди на виконання капітальних проектів - урядові фонди, які створені для обліку ресурсів на здійснення значних капітальних робіт і не виділяються з власних або трастових фондів.

Фонди внутрішніх послуг - фонди, в яких обліковуються товари або послуги, що надаються одним департаментом іншому в межах органу влади на основі принципу відшкодування витрат. Управління, які застосовують внутрішні послуги (наприклад, обробку даних) можуть передбачити статтю в своєму кошторисі для фінансування таких послуг.

Фонди обслуговування боргу - фонди, що організовуються для обліку витрат, пов'язаних з виплатами основної суми та відсотків боргу.

Фудиціарні фонди - фонди, в яких обліковуються державні ресурси, які утримуються урядом у трастах для різних осіб або інших органів самоврядування.

Цільове бюджетування - бюджетний процес, який забезпечує максимальний рівень задоволення бюджетних запитів розпорядників бюджетних коштів.

<< | >>
Источник: Бечко П.К., Ролінський О.В.. Місцеві фінаси. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури,2007. - 192 с.. 2007

Еще по теме ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ словник:

  1. термінологічний словник
  2. ФІНАНСОВИЙ СЛОВНИК
  3. Українсько – англійській словник термінів
  4. Українсько – англійській словник термінів
  5. СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
  6. Гончаров С.М., Кушнір Н.Б.. Тлумачний словник економіста / за ред. проф. С.М.Гончарова. – Рівне: НУВГП,2008. – 264 с., 2008
  7. Cамостійна робота студентів
  8. ЗМІСТ
  9. 2.2. Визначення поняття «контроль». Дискусійні питання.
  10. ЗМІСТ
  11. 7. Підсумковий контроль
  12. Список літератури: