<<
>>

Теоретичні основи місцевих фінансів

Тема 1 Сутність, складові та засади організації місцевих фінансів

Мета заняття: поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів про сутність, правові основи, функції, організацію та розвиток системи місцевих фінансів в Україні

План вивчення теми

1.

Передумови виникнення теорії місцевих фінансів як галузі фінансової науки.

2. Історичний розвиток органів місцевого самоврядування.

3.Основні теорії, що пояснюють суть і природу місцевого самоврядування як форми місцевої влади.

4.Функції та завдання, покладені на місцеві органи влади України, як основа вибору моделі місцевих фінансів.

5.Територіальна громада як первинний об'єкт місцевого самоврядування.

6. Правові основи організації місцевих фінансів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При вивченні теми слід знати, що функціонування та подальший розвиток місцевих фінансів відбувається на основі відповідного правового забезпечення. Так, засади місцевих фінансів сформовані в положеннях Європейської хартії про місцеве самоврядування, Всесвітньої декларації місцевого самоврядування, Декларації про принципи місцевого самоврядування країн СНД, Європейської хартії міст, Європейської декларації прав міст, Хартії українських міст.

До базових нормативних актів слід віднести Конституцію України (1996 р.), Закон Україн «Про місцеве самоврядування в України» (1997 р.), Закон Україн «Про місцеві державні адміністрації» (1999 р.), Бюджетний кодекс України» (2001 р.), щорічні закони України про державний бюджет України, Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» (1993 р.) та ін.

Необхідно вивчити, що місцеві фінанси – це система фінансових відносин з приводу формування, розподілу і використання фінансових ресурсів, необхідних органам місцевого самоврядування для виконання покладених на них звдань.

Місцеві фінанси виконують 3 основні функції: розподільчу (формування доходів і видатків місцевих бюджетів, за допомогою чого проходить процес забезпечення бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на них завдань), контрольну (забезпечення передбачених пропорцій розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, їх цільове та економічне використання), стимулюючу(створення таких умов, за яких органим місцевого самоврядування будуть безпосередньо зацікавлені у збільшенні надходжень, пошуку альтернативних джерел доходів, ефективному використанні фінансових ресурсів).

Управління місцевими фінансами здійсню­ється через інститут місцевого самоврядування.

Саме поняття "самоврядування" вперше було вжито в період Великої французької революції, щоб підкреслити самостійність громади щодо держави. Місцеве самоврядування в його сучасно­му розумінні з'явилося в середині XIX ст. Термін "місцеве само­врядування" було введено німецьким вченим Рудольфом Гнейстом для означення такого управління на місцях, за якого тери­торіальні громади, що історично склалися, були наділені правом самостійно (в межах законів) вирішувати місцеві справи.

Місцеве самоврядування — це система організації влади на місцях, за якої місцеві громади мають реальну можливість через різні форми самостійно, незалежно від держави розв'язувати проблеми, що стосуються організації їх життя. Основу місцевого самоврядування становить територіальна громада, що є його первинним суб'єктом.

Однією з об'єктивних причин необхідності існування в су­часній державі інституту місцевого самоврядування є теоретична ймовірність наявності розбіжностей на місцях між інтереса­ми держави (загальнонаціональними інтересами) й інтереса­ми певної громади. Інститут місцевого самоврядування покли­каний розумно узгоджувати ці розбіжності. Інша причина — практична неможливість центрального державного регулюван­ня усіх без винятку проблем, що виникають на місцях.

Місцеве самоврядування створює необхідні умови для наближення влади до населення, формує гнучку систему управління, добре пристосовану до місцевих умов і особливостей території, сприяє розвитку ініціативи громадян.

На місцевому рівні зосереджено великі резерви підтримання економічного зростання, формування ефективних управлінських впливів та підвищення соціального добробуту населення.

Місцеве самоврядування — складне соціально-політичне явище. Виділяють три основні теорії місцевого самоврядування, які намагаються дати відповідь на питання про характер влади, яку територіальна громада здійснює само­стійно і безпосередньо або через органи місцевого самовряду­вання, а саме:

1) державницьку теорію;

2) громадівську теорію;

3) теорію муніципального дуалізму.

Аналіз чинної законодавчої бази, яка регламентує функціонування місцевого самоврядування вУкраїні, дає можливість основні принципи організації місцевих фінансів, що передбачають: обов’язкове розмежування функцій і повноважень між державною владою та місцевим самоврядуванням; чіткий поділ дохідних джерел та видатків між державним та місцевими бюжетами; надання відповідних власних джерел місцевому самоврядуванню; самостійність у формуванні та використанні фінансових ресурсів; державну фінансову підтримку не самодостатніх територіальних громад; стимулювання збільшення доходів державного та місцевих бюджетів; раціональне й економічне використання матеріальних і фінансових ресурсів; здійснення постійного контролю за використанням наявних ресурсів; гласність та прозорість при формуванні та використанні фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування.

Розглядаючи тему необхідно відмітити, що у ринкових умовах господарювання подальше зміцнення місцевих фінансів пов’язане з розвитком форм власності, розширила свої межі комунальна форма власності. Розвиток комунальної форми власності потребує того, щоб її власник, тобто територіальна громада та її органи самоврядування, мали право вільно використовувати власні фонди грошових коштів, які формуються на підприємствах комунальної форми власності. Крім того, у ринкових умовах господарювання, коли в державі на високий рівень підносяться демократичні принципи її подальшої розбудови, значно розширюються права місцевих органів самоврядування, виникає необхідність передачі частини повноважень держави місцевим органам самоврядування і забезпечення їх фінансовими ресурсами для виконання своїх функціональних обов’язків.

Питання для самоконтролю

1. В яких міжнародних документах сформовані засади місцевих фінансів?

2. Які особливості дії фінансового механізму на рівні місцевого самоврядування?

3. Які організаційні структури забезпечують функціонування фінансового механізму? З розвитком яких форм власності пов’язане подальше зміцнення місцевих фінансів?

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчити основні терміни та скласти термінологічний словник за темою:

- місцеві фінанси;

- місцеве самоврядування;

- місцеві бюджети;

- місцеві податки і збори;

- цільові фонди органів місцевого самоврядування;

- розподільча функція місцевих фінансів;

- контрольна функція місцевих фінансів;

- стимулююча функція місцевих фінансів.

2. Розв’язати тестові завдання

1. Що є причиною виникнення місцевих фінансів?

а) виникнення держави та товарно-грошових відносин;

б) наявність територіальних колективів;

в) відокремлення функцій та завдань, які покладаються на органи місцевої влади;

г) вірні відповіді а та б;

д) вірні відповіді б та в.

2. Згідно з якою теорією, що пояснюють сутність та природу місцевого самоврядування як форми місцевої влади, органи місцевого самоврядування не підпорядковані державній владі?

а) теорія природних прав громади;

б) державна теорія місцевого самоврядування;

в) теорія громадського самоврядування.

3. В якому році до Європейської хартії про місцеве самоврядування приєдналася Україна?

а) 1996;

б) 1985;

в) 2000;

г) 2002.

4. Першим багатостороннім правовим актом, який визначає і захищає принципи місцевої автономії є:

а) Всесвітня декларація місцевого самоврядування;

б) Декларація про принципи місцевого самоврядування;

в) Європейська хартія міст;

г) Європейська хартія про місцеве самоврядування.

5. Місцеві фінанси підпорядковані:

а) міжнародним фінансам;

б) загальнодержавним фінансам;

в) фінансовому ринку;

г) фінансам підприємств.

6. Місцеві фінанси виконують такі функції:

а) формування доходів;

б) використання видатків;

в) розподільчу;

г) контрольну;

д) стимулюючу.

7. Головним елементом фінансів місцевих органів влади є:

а) власні доходи;

б) неподаткові доходи;

в) видатки.

3. Підготовка до семінарського заняття за темою.

Бібліографічний список

[1,2,4,5,7,8,9,22,24,25,26,28,29,30,32,33,34,35,36,37,39,40]

Тема 2

Фінансова політика місцевих органів влади

Мета заняття поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів про фінансову політику і роль місцевих органів влади в її реалізації

План вивчення теми

1.Особливості функціонування фінансового механізму на рівні місцевого самоврядування.

2.Фінансова автономія місцевого органу влади.

3. Показники фінансової автономії місцевого органу влади.

4. Взаємовідносини державних і місцевих фінансів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Для того, щоб розкрити зміст теми необхідно зрозуміти, що головним критерієм, який засвідчує фінансову автономію місцевих органів влади, є наявність у них прав прийняття рішень у сфері власних фінансів.

Передовсім це система прав, які визначають фінансову компетенцію місцевих органів влади. До таких прав може належати право на самостійну розробку, затвердження та виконання місцевого бюджету, право податкової ініціативи (право встановлення місцевих податків і зборів), валютних, страхових, резервних, пенсійних та інших цільових фондів. Це також право на залучення кредитних ресурсів, право на надання кредитів і надання гарантій фізичним та юридичним особам за кредитами, право на встановлення цін і тарифів на продукцію та послуги комунальних підприємств, право на запровадження штрафів та інших фінансових санкцій, право на створення власних фінансово-кредитних установ. Це також право участі в капіталі й доходах господарських підприємств, право на користування, володіння і розпорядження комунальною власністю, право розпорядження прибутками комунальних підприємств та інших підприємств, які перебувають у власності місцевих органів влади, та деякі інші права.

Фінансова автономія – це самоврядування у сфері фінансів. Фінансова автономія місцевих органів влади – це фінансова незалежність цих органів при виконанні покладених на них функцій.

Рівень фінансової автономії місцевих органів влади можна визначити системою кількісних показників:

- питомої ваги видатків на реалізацію власних повноважень;

- питомої ваги обов’язкових видатків;

- питомої ваги видатків на фінансування делегованих повноважень;

- питомої ваги власних доходів у доходах місцевих бюджетів;

- питомої ваги власних і закріплених доходів у доходах місцевих бюджетів;

- питомої ваги доходів місцевих бюджетів від місцевих податків і зборів;

- показник питомої ваги незв’язаних субсидій у доходах місцевих органів влади.

Важливим показником фінансової автономії є коефіцієнт податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці:

Пт

Кп= ;

Пс

де Пт - податкоспроможність окремої території,

Пс - середня податкоспроможність у межах країни.

Кп > 1 – територія є фінансовим донором.

Кп < 1 – територія отримує фінансову допомогу в процесі фінансового вирівнювання.

Коефіцієнт податкоспроможності є показником автономії місцевого органу влади від заходів фінансового вирівнювання його доходів і видатків, що здійснюються центральною владою.

При вивченні теми слід відмітити, що одним із найважливіших чинників успішного управління бюджетними ресурсами є здійснення загальної оцінки фінансового стану місцевого бюджету. Фінансовий стан місцевого бюджету за своїм змістом відображає підсумки фінансової діяльності виконавчих органів влади. У ході оцінки фінансового стану бюджету здійснюється аналіз бюджетних зобов’язань та вивчається структура його активів і пасивів на поточну дату.

Оцінка фінансового стану бюджету необхідна для:

- виявлення змін в показниках фінансової звітності;

- виявлення факторів, що вплинули на ці показники;

- аналізу кількісних та якісних змін фінансового стану;

- виявлення тенденцій у змінах фінансового стану.

Методи та інструментарій оцінки фінансового стану

Методи Інструментарій
Зіставлення Групування Фінансові коефіцієнти
Фінансові показники на кінець періоду порівнюється з показниками на початок періоду, або з плановими. Показники групуються для проведення аналітичних розрахунків, виявлення тенденцій та їх взаємозалежності. Відносні показники, які відображають співвідношення абсолютних фінансових показників.
Показники слід уточнювати з урахуванням інфляційних процесів та їх структурної однорідності За цим методом визначається такі показники:

- частка видів доходів чи видатків бюджету в загальному обсязі бюджету;

- частка міжбюджетних трансфертів в дохідній частині бюджету;

- співвідношення показників бюджету між загальним та спеціальним фондом.

Використовуються для зіставлення показників конкретного місцевого бюджету з відповідними середніми показниками інших місцевих бюджетів з порівняною чисельністю населення

Розглядаючи питання теми необхідно звернути увагу на те, що оцінка платоспроможності органу місцевого самоврядування здійснюється у 4 основних напрямках:

1. Аналіз боргового навантаження:

- відношення обсягу боргу органу місцевого самоврядування до податкових та неподаткових надходжень;

- сума платежів з обслуговування боргу в поточному році як частка доходів бюджету;

- частка зовнішнього боргу в структурі боргу в цілому;

- співвідношення між обсягами кредиторської заборгованості та сукупних доходів бюджету .

2. Стан управління бюджетними ресурсами: відношення дефіциту бюджету з урахуванням кредиторської заборгованості до сукупних видатків місцевого бюджету.

3. Оцінка змін у показниках міжбюджетних відносин:

- частка доходів, які враховуються при визначенні трансфертів, в структурі доходів місцевого бюджету без урахування трансфертів;

- частка доходів, які не враховуються при визначенні трансфертів, в структурі доходів місцевого бюджету без урахування трансфертів;

- частка дотацій та цільових субвенцій в структурі місцевого бюджету.

4. Оцінка змін податкової бази:

- частки податкових надходжень від найбільш великих платників податків в структурі податкових доходів бюджету;

- результати порівняльного аналізу кількості видів надходжень (зокрема місцевих податків та зборів) та данні змін в структурі надходжень на протязі деяких бюджетних періодів.Для оцінки тенденцій в податковій базі слід використовувати показники касових надходжень, нарахованих податкових зобов’язань та податкової заборгованості до бюджету

Значення питання платоспроможності з розвитком системи місцевих фінансів в умовах сьогодення дедалі зростає.

Питання для самоконтролю

1. Які є способи мобілізації доходів місцевих бюджетів?

2. Що таке фінансова незалежність?

3. Яке право є загальною передумовою фінансової автономії місцевих органів влади?

4. Назвіть критерії, на основі яких можна визначити масштаби та межі фінансової автономії місцевої влади.

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчити основні терміни та скласти термінологічний словник за темою:

-фінансові ресурси;

-фінансова незалежність органів місцевого самоврядування;

-самостійність місцевих бюджетів;

-цільові фонди місцевих рад;

-місцеві позики;

-комунальни кредит;

-запозичення до бюджету розвитку;

-місцевий борг.

2. Розв’язати тестові завдання:

1. Фінанси місцевих органів влади як система включають в себе такі структурні елементи:

а) місцеві бюджети, кошти суб’єктів господарювання, регіональні позабюджетні фонди;

б) видатки, доходи, засоби формування доходів, фінансові інститути;

в) місцевий бюджет, валютні та цільові фонди, комунальну власність, поточні видатки та видатки розвитку.

2. Фінанси місцевих органів влади впливають на економічне зростання через:

а) капітальні витрати;

б) установлення ставок митного збору на імпортовані товари;

в) проведення благодійних акцій;

г) діяльність на ринках позичкового капіталу, нерухомості, землі.

3. При використанні якого методу оцінки фінансового стану місцевого бюджету показники слід уточнювати з урахуванням їх структурної однорідності та інфляційних процесів?

а) метод групування;

б) метод зіставлення;

в) метод використання фінансових коефіцієнтів.

4. Коефіцієнт податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці – це:

а) співвідношення між податкоспроможністю окремої території та середньою податкоспроможністю по країні;

б) співвідношення між середньою податкоспроможністю по країні та податкоспроможністю окремої території;

в) співвідношення між податкоспроможністю окремої території за останні два роки.

3. Підготовка до практичного заняття за темою.

Бібліографічний список

[2,3,6,7,8,9,10,18,19,23,26,27,28,29,34,35, 36,40,43,37,38]

<< | >>
Источник: А.Ю. Чубак, К.М. Свізінська. Місцеві фінанси: Навчально-методичний посібник для студентів, які навчаються за галуззю знань 0305 «Економіка та підприємництво» за напрямом підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»/ Укл. А.Ю. Чубак, К.М. Свізінська – Дніпропетровськ, Дніпропетровська державна фінансова академія,2010.- 131 с.. 2010

Еще по теме Теоретичні основи місцевих фінансів:

  1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСІВ
  2. Теоретичні аспекти організації фінансів суб’єктів підприємництва (підприємств)
  3. Формування теорії місцевих фінансів
  4. Ідейні засади функціонування місцевих фінансів
  5. Роль місцевих фінансів у реформуванні вітчизняної економіки
  6. Місцеві бюджети як самостійний інститут у структурі місцевих фінансів
  7. Фінанси підприємств комунальної власності як складова місцевих фінансів
  8. Поняття фінансів підприємств, їх функції. Основи організації фінансів підприємств
  9. Теоретичні й організаційні основи бюджетування
  10. Теоретичні основи єдиного податку та розвиток його правового регулювання
  11. Економічна природа місцевих фінансів, їх роль у розвитку бюджетної системи держави
  12. Тема 1. Об'єктивна потреба і теоретичні основи державного регулювання економіки
  13. Організаційні основи функціонування фінансів підприємств
  14. Тема 1. Основи організації фінансів підприємств
  15. Змістовий модуль 4. Основи управління місцевими фінансами в Україні та за кордоном