<<

Тема 6. Складання місцевих бюджетів за програмно-цільовим методом.

6.1. Програмно – цільовий метод планування та використання місцевих бюджетів як інструмент соціально–економічного розвитку території.

6.2. Переваги програмно-цільового методу складання місцевих бюджетів.

6.3. Особливості застосування програмно-цільового методу складання бюджету в Україні.

6.1. Програмно цільовий метод у бюджетному процесі – це система планування та управління бюджетними коштами в середньостроковій перспективі, спрямована на розробку та реалізацію бюджетних програм, орієнтованих на кінцевий результат. Для кожної програми визначають мету та формують завдання, виконання яких забезпечить досягнення поставлених цілей. Важливим обов’язковим елементом програми є встановлення показників виконання програм – кількісних і якісних параметрів, які використовуються для оцінки виконання програми і за якими визначають, чи було досягнуто цілей.

Програмно – цільовий метод бюджетування забезпечує комплексний підхід до формування бюджету і включає наступні складові (елементи):

- прозорість бюджетного процесу, що є важливим для розробки ефективного та реалістичного бюджету і планування напрямів розвитку певної території;

- стратегічне планування, що здійснюється бюджетними установами для планування та прогнозування їх діяльності;

- бюджетна програма, яка складається з тісно пов’язаних між собою дій, спрямованих на виконання завдань програми та досягнення однієї цілі або низки середньострокових чи довгострокових цілей. Кожна програма формується з дотримуванням визначених вимог і повинна містити ціль, завдання та показники виконання;

- показники виконання бюджетної програми – це статистичні індикатори, які показують успішність виконання програми і обов’язково мають бути вимірними або піддаватися кількісному визначенню;

- середньострокове планування доходів, яке ставить на меті визначення реального обсягу ресурсів місцевого бюджету для здійснення необхідних витрат;

- середньострокове планування видатків допомагає визначити пріоритети щодо використання бюджетних коштів та підвищити відповідальність розпорядників за їх розподіл і використання, а також посилити загальний бюджетний контроль;

- планування капітальних вкладень передбачає підготовку плану на середньострокову та довгострокову перспективи, що містить інформацію про проекти капіталовкладень, які необхідно реалізувати за визначений період;

- моніторинг, контроль та оцінка програм ПЦМ передбачає постійне здійснення моніторингу виконання програм, а також їх оцінку на різних етапах бюджетного процесу.

Показники виконання дозволять оцінити соціально важливий ефект від здійснення програми, який є головною метою виконання бюджетної програми. На підставі отриманої інформації оцінюється результативність програми та приймаються відповідні адміністративні рішення.

Зазначені елементи – це сучасні бюджетні методики, які допомагають підвищити ефективність та результативність бюджету, підготовленого у будь-якому форматі.

Результатом використання ПЦМ у середньостроковому прогнозуванні та складанні планів доходів бюджету будуть можливості:

- пов’язувати політику і бюджет для досягнення довгострокових планів;

- окреслювати фінансове майбутнє і залишати час для запобігання несприятливим подіям;

- поліпшувати якість прийняття та виконання фінансових рішень;

- визначити альтернативні шляхи розв’язання проблем;

- удосконалювати процес планування бюджету;

- краще оцінювати бюджетні пропозиції та приймати оптимальні рішення;

- управляти і приймати рішення більш прозоро.

Метою прогнозування і планування доходів місцевих бюджетів, як компонентів складання бюджету є визначання реального обсягу ресурсів місцевого бюджету для здійснення необхідних витрат. Урахування всіх факторів, які впливають на доходну базу, визначає якість прогнозу. На базі якісних даних прогнозування встановлюються точні планові показники доходної частини місцевого бюджету на середньострокову перспективу, що дозволяє в повному обсязі та своєчасно виконувати бюджетні зобов’язання.

Щодо прогнозування видатків на середньострокову перспективу, слід зауважити, що видатки бюджету – кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Метою складання середньострокового плану бюджетних видатків є ефективне управління бюджетними коштами у середньостроковій перспективі, оскільки реалізація стратегічних пріоритетів не обмежується лише одним роком.

Для здійснення планування видатків місцевих бюджетів необхідно мати прогноз ресурсів на плановий рік та середньострокову перспективу.

Причому цей прогноз повинен включати в себе не лише прогноз власних доходів бюджету, а й прогноз міжбюджетних трансфертів, які є складовою дохідної частини бюджетів.

Особливо актуальним це є для планування видатків, здійснення яких носить довгостроковий характер, наприклад, постійних видатків, пов’язаних з фінансуванням освітніх програм, соціального захисту населення, інноваційних та інвестиційних проектів тощо.

Для ефективного управління бюджетними коштами та спрямування частини цих коштів на нові бюджетні програми важливого спочатку спрогнозувати обсяг видатків, пов’язаних із продовженням вже існуючих бюджетних програм (за умови їх ефективності). Для більшості місцевих бюджетів це є видатки соціального спрямування, які в структурі всіх видатків місцевих бюджетів складають 88%.

Концепція реформування місцевих бюджетів (далі – Концепція), схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. № 308-р, передбачає, що метою реформування місцевих бюджетів є, зокрема, зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування. Вона передбачає перетворення місцевих бюджетів у ефективний інструмент соціально – економічного розвитку адміністративно - територіальних одиниць. Одним із першочергових завдань, які необхідно виконати за для досягнення цієї мети, є запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу. Для цього необхідно:

- конкретизувати цілі, завдання, види планування, перелік показників;

- визначити порядок взаємодії всіх учасників процесу середньострокового бюджетного планування;

- забезпечити врахування показників, передбачених програмами соціально-економічного розвитку на середньострокову перспективу, під час середньострокового бюджетного планування;

- урегулювати процедуру врахування показників розвитку місцевих бюджетів на середньострокову перспективу під час підготовки проекту державного бюджету України на відповідний рік, проведення моніторингу їх виконання з подальшим коригуванням зазначених показників;

- розробити теоретико – методологічні засади програмно – цільового методу планування видатків місцевих бюджетів на середньострокову перспективу;

- провести експеримент із запровадження елементів програмно – цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів в окремих регіонах;

- розробити програмну класифікацію видатків і кредитування місцевих бюджетів;

- скласти типовий перелік бюджетних програм та показників їх виконання органами місцевого самоврядування у частині делегованих повноважень;

- удосконалити процедуру казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

Отже, згідно з вищевикладеним матеріалом для виконання поставлених завдань, необхідно виконати всі етапи програмно-цільового методу на місцевому рівні.

6.2. Переваги програмно-цільового методу складання місцевих бюджетів

Одним із підходів, що дають можливість спрямувати бюджетні кошти відповідно до пріоритетів суспільного розвитку, є програмно-цільовий метод (ПЦМ) складання бюджету і визначення обсягів його видаткової частини.

Програмно-цільовий метод бюджетування – це управління бюджетом з орієнтацією на те, щоб витрачання бюджетних коштів вело до досягнення соціально-значущих результатів. Ключовим важелем цього методу є здійснення контролю за результатами економічної та соціальної ефективності діяльності розпорядників бюджетних коштів.

Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі вперше було запроваджено в 60-х роках ХХ століття у США. Сьогодні компоненти цього методу активно використовуються у США, Канаді, Новій Зеландії, Великобританії та країнах – членах Європейського Союзу у бюджетному процесі. Використання програмно-цільового методу при складанні та виконанні бюджету є актуальним й в умовах інтеграції України до Європейського Союзу, так як однією з вимог до країн – членів ЄС та кандидатів на вступ до ЄС є підготовка бюджету у програмному форматі.

Запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі спричинює до відмови від традиційних підходів до складання та виконання бюджету. Бюджетний процес можна уявити собі у вигляді виробничої функції, що встановлює причинно-наслідкові зв’язки між одержаними результатами реалізації бюджетної програми та ресурсами місцевого самоврядування, які використовуються для досягнення певних результатів на рівні місцевого самоврядування. При використанні постатейного методу формування бюджету увагу зосереджують на ресурсній частині виробничої функції, залишаючи поза увагою очікувані результати. При складанні бюджету за ПЦМ зазвичай використовують інший підхід. Його особливістю є те, що складання бюджету починають із концентрації уваги на результатах, досягнення яких очікується при реалізації бюджетної програми, а лише після цього – на ресурсах, які необхідні для досягнення таких результатів.

В такій системі результати – це те, до чого місцевий уряд прагне, чого бажає досягти – цілі, які він перед собою ставить, – здійснюючи певні заходи.

Оскільки основою програмно-цільового методу є зосередження увагу на результатах діяльності місцевого уряду, він дає можливість посилити дієвість та ефективність місцевого самоврядування. В аналітичному плані здійснюється введення у бюджетний процес важливих елементів аналізу співставлення витрат і досягнутих результатів. Такий аналіз використовується як інструмент оцінки бюджетної програм, адже забезпечує прийняття та реалізацію у бюджетній системі тих програм, результати здійснення яких (що можуть бути кількісно визначені) виправдовуватимуть витрати на них. Використання програмно-цільового методу формування бюджету дає також можливість використовувати аналіз економічної ефективності та інші інструменти оцінки.

При складанні бюджету з використанням програмно-цільового методу формується система звітування та оцінки роботи розпорядників бюджетних коштів, тому цей метод є інструментом забезпечення прозорості уявлень про рішення на рівні місцевого бюджету. При застосуванні програмно-цільового методу і суспільство в цілому, і законодавча гілка влади зокрема можуть отримати значно краще уявлення про те, що чим займається головний розпорядник бюджетних коштів, яка мета його існування, чого він намагається досягнути, яким чином має намір це зробити й, у підсумку, наскільки успішно він це робить. В свою чергу, це чітке явлення є основою для створенню таких умов для розробки бюджетної політики, в яких існує можливість прийняття більш ефективних та раціональних фінансових рішень щодо рівня та складу видатків бюджету.

Отже, використання програмно-цільового методу у бюджетному процесі має наступні переваги:

•забезпечення прозорості бюджетного процесу, чітке визначення тих цілей і завдань, на досягнення яких спрямовуються кошти бюджету, підвищення контролю за результатами виконання бюджетних програм;

•проведення оцінки діяльності учасників бюджетного процесу на основі показників, які дають уявлення про рівень досягнення поставлених цілей та виконання завдань, а також аналіз фактів, які спричинили до неефективного виконання бюджетних програм;

•упорядкування діяльності розпорядника бюджетних коштів з приводу формування і виконання бюджетних програм через чітке розмежування відповідальності за реалізацію кожної бюджетної програми між визначеними розпорядниками бюджетних коштів – відповідальними виконавцями бюджетних програм;

•підвищення рівня відповідальності розпорядника бюджетних коштів за дотримання відповідності бюджетних програм законодавчо визначеній меті його діяльності, за ті фінансові ресурси, які виділені йому для реалізації бюджетної програми, а також за результати виконання таких програм;

•підвищення якості розробки бюджетної політики, ефективності розподілу і використання бюджетних коштів.

Отже, програмно-цільовий метод формування бюджету – це новий перспективний метод бюджетування, поширений у багатьох розвинутих країнах, який дає можливість більш раціонально та ефективно управляти бюджетними ресурсами й приймати більш виважені рішення щодо використання бюджетних коштів.

6.3. На даний момент Україна знаходиться на стадії, коли здійснено достатньо реформ в її економіці, і саме зараз Україна може впевнено розвивати наступні реформи фінансових методів і технологій як на державному так і на місцевому рівні.

У бюджетному процесі програмно-цільовий метод передбачає складання та якісне використання бюджетних коштів, що є актуальною проблемою для України, що здійснює бюджетну політику в умовах обмеженості бюджетних ресурсів. Тому Україна , використовуючи досвід зарубіжних країн, здійснює заходи щодо запровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів, з перспективою поширити його на усіх рівнях бюджетної системи.ґ

Бюджет, складений за програмно-цільовим методом, суттєво відрізняється від традиційного постатейного або економічного бюджетів, а саме – здійснюється фінансування програм, а не адміністративних одиниць та штатних посад.

Для успішного впровадження програмно-цільового методу важливою є його підтримка усіма зацікавленими сторонами, тобто з боку органів влади усіх рівнів – державної влади й органів місцевого самоврядування.

Основною метою програмно-цільового методу є забезпечення достатньою інформацією стосовно ресурсів та ефективності витрат, які необхідні для виконання програми. Таким чином, особи, які приймають рішення, будуть здатні сформувати свою думку щодо пріоритетності програм та їх важливості для країни у співвідношенні до всіх інших послуг або програм, які також є важливими у рамках обмежених ресурсів.

Більш того, визначивши головну мету діяльності установи та організаційну структуру державної установи бюджетні документи повинні містити наступну інформацію щодо кожної програми:

- опис послуг, які передбачені програмою;

- визначення мети та завдань програми;

- коротке визначення загальних та спеціальних фондів, що забезпечують виконання програми;

- фактичні та заплановані витрати на програму згідно економічної класифікації;

- кількість працівників з повним та неповним робочим днем, що зайняті у програмі;

- основні показники виконання програми.

Отож, узагальнимо переваги програмно-цільового методу:

1. Він „дисциплінує” бюджетний процес.

2. Він сприяє обговоренню ефективності програм: чи було досягнуто результатів? як можна підвищити результати за рахунок тих самих витрат?

3. Він сприяє обговоренню продуктивності програм: чи продуктивність була досягнута за рахунок найменших витрат? як можна підвищити продуктивність результатів за рахунок тих самих витрат?

4. Він допомагає спрямувати ресурси на реалізацію програм, результати яких є відчутними, та скасувати програми, які не досягають очікуваних результатів.

Збалансування бюджету – найскладніше завдання, оскільки, зазвичай, потреби у видатках перевищують реальні можливості у формуванні доходів. Тому постає питання ефективного використання обмежених бюджетних коштів. Вирішити цю проблему може запровадження программно цільового методу планування видатків бюджету.

<< |
Источник: Іващенко А.І.. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ. Конспект лекцій. Маріуполь, 2012. 2012

Еще по теме Тема 6. Складання місцевих бюджетів за програмно-цільовим методом.:

  1. Тема 5. Процес складання, розгляду, затвердження та виконання місцевих бюджетів.
  2. 3. Програмно-цільовий метод бюджетного планування
  3. Програмно-цільовий метод планування бюджету
  4. Сутність програмно-цільового методу планування, державні цільові програми
  5. 5.2. Порядок складання , розгляду та затвердження проектів державного і місцевих бюджетів
  6. Етапи програмно-цільового планування
  7. Методи планування місцевих бюджетів
  8. Тема 3. Доходи та видатки місцевих бюджетів
  9. 2.4. Державне програмно-цільове планування
  10. 14.11.1. Роль місцевих бюджетів у зміцненні місцевого самоврядування
  11. Місцеве господарство та його роль у формуванні місцевих бюджетів
  12. Тема 5. Особливості казначейського виконання місцевих бюджетів
  13. 5.9. Звітність про виконання місцевих бюджетів
  14. 3.1. Нові підходи до планування видатків місцевих Бюджетів з прийняттям Бюджетного кодексу
  15. Бюджетний процес на рівні місцевих бюджетів
  16. Доходи місцевих бюджетів