<<
>>

Стимулювання економічної активності

У межах реалізації цього завдання в Податковому кодексі було визначено низку важливих заходів.

1. Відчутне зниження ставок ПДВ та податку на прибуток. У 2014 р. ставка ПДВ має знизитися до 17 %, а ставка податку на прибуток - до 16 % (рис.

4.4). В кінцевому підсумку в Україні будуть одні з найнижчих номінальних ставок цих податків в Європі.

Водночас, на нашу думку, необхідно відзначити такі проблеми та суперечливі позиції Податкового кодексу щодо зниження податкового тиску.

По-перше, досить сумнівним з точки зору доцільності та фіскальної ефективності є зниження ставки ПДВ. В умовах гострого дефіциту фінансових ресурсів зниження ставки ПДВ до 17 % виглядає необґрунтованим рішенням. ПДВ за своєю природою не здійснює додатковий тиск на фінансовий стан підприємства. Проблеми його функціонування в Україні пов’язані з недосконалим адмініструванням. На наш погляд, необхідно зосередитися на зниженні імпліцитної ставки на прибуток і лише за наявності ресурсів переходити до зниження ставки ПДВ, але в довгостроковій перспективі.

По-друге, несистемність та непослідовність у питаннях зниження податків. Класична теорія ефективного оподаткування стверджує, що для досягнення

максимального позитивного ефекту зниження ставок має супроводжуватися скороченням податкових пільг. Водночас за різкого зниження ставок ПДВ та податку на прибуток Кодекс містить доволі значний перелік податкових пільг та преференцій.

Рис. 4.4. Динаміка зниження ставок

головних податків у ПКУ, %

У цьому контексті було б доцільно чітко визначитися зі стратегією зменшення податкового тиску на економіку: різке скорочення номінальних ставок податків при ліквідації переважної більшості пільг та винятків чи збереження високих номінальних ставок на рівні 2010 р. (або помірне зниження) при зниженні імпліцитних ставок за рахунок надання локальних преференцій на досягнення результату за окремими функціональними напрямами (стимулювання інноваційної діяльності, підвищення ділової активності на депресивних територіях тощо).

2. Скорочення кількості податків та зборів. ПКУ, який, серед іншого, замінив Закон України «Про систему оподаткування», дійсно зменшив кількість податків та зборів. Замість 29 загальнодержавних та 14 місцевих обов’язкових платежів Податковим кодексом запроваджено відповідно 18 та 5 платежів. Скорочення кількості державних податків та зборів є, безумовно, позитивним кроком. Водночас

це завдання вирішене більшою мірою механічно, на чому буде звернуто увагу нижче (див. п. 4.2).

2. Запровадження комплексу фіскальних стимулів.

Податковим кодексом України було запроваджено такі пільги та преференції.

1) Тимчасове звільнення окремих економічних операцій від сплати ПДВ, зокрема:

• операції з постачання та імпорту необроблених шкур та чиненої шкіри без подальшої обробки (на період 01.01.2012 р. - 31.12.2013 р.);

• постачання, у тому числі імпорт, та вивезення в митному режимі експорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини (до 01.01.2014 р.);

• операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту (реімпорту) товарів, крім підакцизних, що використовуються для потреб літакобудівної промисловості (до 01.01.2016 р.);

• операції з постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, що виконуються для потреб літакобудівної промисловості (до 01.01.2016 р.);

• операції з постачання техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств з виробництва біопалива, виробництва та реконструкції транспортних засобів, які працюють на біопаливі, якщо такі товари не виробляються та не мають аналогів в Україні, а також операції з постачання технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, що працюють на біопаливі, якщо вони не виробляються в Україні (до 01.01.2019 р.)

2) Звільнення від оподаткування прибутку підприємств для окремих суб’єктів господарювання за галузевою ознакою та видом діяльності, зокрема:

• на постійній основі:

- виробників дитячого харчування за умови виробництва продукції на митній території України та спрямування прибутку на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів (з 01.04.2011 р.);

— підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах витрат, що не перевищують загальну річну суму, передбачену інвестиційними програмами на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій, теплоелектроцентралей, магістральних газопроводів, газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та встановлення лічильників газу населенню, у тому числі сум, спрямованих на повернення кредитів, що використані для фінансування наведених вище заходів (з 1 квітня 2011 р.);

— енергогенеруючих компаній у межах інвестиційної складової, необхідної для інвестицій, повернення кредитів, погашення облігацій, випущених з метою фінансування капітальних вкладень у будівництво (реконструкцію, модернізацію) електричних станцій і теплоелектроцентралей.

• на тимчасовій основі:

— видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії за умови виготовлення на території України книжкової продукції (до 01.01.2015 р.);

— підприємств машинобудування для агропромислового комплексу (до 01.01.2021 р.);

— суб’єктів господарської діяльності при наданні готельних послуг у готелях категорій «п’ять», «чотири» і «три» зірки (до 01.04.2021 р.);

— підприємств легкої промисловості, крім підприємств, що виробляють продукцію на давальницькій сировині (до 01.01.2021 р.);

— підприємств галузі електроенергетики від продажу електричної енергії, виробленої з відновлю- вальних джерел енергії (до 01.01.2021 р.);

— підприємств суднобудівної промисловості від здійснення основної діяльності (до 01.01.2021 р.);

— підприємств літакобудівної промисловості від основної діяльності, а також від проведення такими підприємствами науково-дослідних та дослідно- конструкторських робіт (до 01.01.2021 р.);

— виробників біопалива від продажу біопалива (до

01.04.2020 р.);

— виробників техніки, обладнання, устаткування, що були вироблені на території України для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, які споживають біологічні види палива (до

01.01.2020 р.);

— підприємств з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ (01.01.2020 р.);

— тимчасове часткове звільнення від сплати податку на прибуток підприємств галузі альтернативної енергетики з моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності виробництва (до 01.01.2016 р.)

3) Податкові канікули на 5 років (з 01.04.2011 р. по 01.01.2016 р.) для малого бізнесу у вигляді нульової ставки податку на прибуток для новоутворених суб’єктів господарювання, а також підприємств з щорічним обсягом доходів до 3 млн грн та сумою нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, не меншою ніж 2 мінімальні заробітні плати, та підприємств, які відповідають одному із встановлених ПКУ критеріїв:

• утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 р;

• діючі підприємства, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3 млн грн та середньооблікова кількість працівників яких протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

• зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності Кодексу та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній календарний рік становив до 1 млн грн та середньооблікова кількість працівників — до 50 осіб.

4) Звільнення від сплати земельного податку, зокрема:

• на постійній основі:

- сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств за земельні ділянки, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до періоду їх плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

• на тимчасовій основі:

- підприємств космічної діяльності за земельні ділянки виробничого призначення (до 01.01.2015 р.);

- підприємств літакобудування при використанні земельних ділянок для цілей виробництва кінцевої продукції ( до 01.01.2016 р);

- суб’єктів суднобудівної промисловості (до 01.01.2016 р.);

- новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах - протягом п’яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.

5) Можливість оформлення податкового зобов’язання у формі податкового векселя. Щоправда, таке право належить лише вітчизняним підприємствам суднобудівної промисловості при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, для використання у господарській діяльності.

6) Механізм прискореної амортизації виробничого обладнання - прискорене зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до терміну корисного використання об’єкта і подвоюється. Застосовується лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби).

Разом з тим відзначимо, що позитивні законодавчі новації щодо надання податкових пільг виявилися досить обмеженими на практиці. Попри відносно широкий перелік фіскальних стимулів, у дійсності вони незначно впливають на економічну активність. Зокрема, за розрахунками Кабінету Міністрів України, в 2012 р. завдяки фіскальним стимулам в економіку буде спрямовано інвестиційного ресурсу в розмірі 47 млрд грн. Найбільш вагомими поміж них є такі (табл. 4.2).

Інвестиційний ресурс від надання преференцій суб’єктам господарювання

Таблиця 4.2

Преференція Обсяг ресурсу, млрд грн
Звільнення від сплати ПДВ окремих операцій 21,9
Створення страхових резервів банківськими установами, що відносяться на витрати 11,0
Зниження ставки податку на прибуток з 23 % до 21 % 4,3
Звільнення від сплати ввізного мита згідно з міжурядовими угодами про вільну торгівлю 3,2
Урахування в складі витрат сум ремонтів та поліпшення основних засобів 2,0
Механізм прискореної амортизації виробничого обладнання 2,0
Запровадження нульової ставки оподаткування рентною платою додаткових обсягів видобування вуглеводнів із родовищ, що мають важковидобувні умови або виснажені 1,0
Податкові канікули для малого бізнесу у вигляді нульової ставки податку на прибуток 0,5
Звільнення від сплати податку на прибуток підприємств окремих галузей 0,4
Звільнення від сплати ввізного мита товарів, що використовуються для виробництва устаткування альтернативних джерел енергії 0,3

Джерело: розраховано на основі даних Проекту закону «Про державний бюджет на 2012 рік»

Наведемо низку причин, що нівелюють інвестиційний потенціал вказаних стимулів.

• пільги з ПДВ та податку на прибуток можуть застосовувати лише підприємства окремих галузей (авіабудування, суднобудування, альтернативна енергетика, готельний бізнес, частково легка промисловість) незалежно від того, чи є вони інвестиційно чи інноваційно активними;

• зниження ставки податку на прибуток з 23 % до 21 % (хоч і до 0 %) не означає, що вивільнений фінансовий ресурс автоматично буде спрямований в інвестиції чи поповнення обігових коштів — при несприятливій мак- роекономічній чи політичний ситуації він буде просто виведений з економіки;

• застосування потенційно ефективних фіскальних стимулів, як-то механізм прискореної амортизації виробничого обладнання, податкові канікули та низка інших, є суттєво обмеженим, як наслідок — вивільняється занадто незначний обсяг фінансових ресурсів.

Загалом, на наш погляд, комплекс податкових пільг, спрямований на реалізацію окремих завдань державної політики, не є достатнім для надання потужного стимулу для підвищення економічної, а тим паче інвестиційної активності в Україні.

До позитивів Податкового кодексу України в питаннях покращення фіскального простору та стимулювання інвестиційної активності можна віднести також низку інших важливих новацій:

• врахування у складі витрат сум, що пов’язані з ремонтом та поліпшенням основних засобів, у тому числі орендованих;

• запровадження механізму автоматичного відшкодування ПДВ;

• зближення бухгалтерської та податкової звітностей (особливо щодо нарахування податку на прибуток);

• скорочення кількості контролюючих органів та скорочення тривалості податкових перевірок.

Окрім прийняття Податкового кодексу, на сприятливість фіскального простору України вплинули реформи і зміни в інших складових системи державних фінансів. Зокрема, пенсійна реформа передбачає певні позитивні кроки у питанні зменшення навантаження на фонд оплати праці для роботодавців, що має зменшити витрати бізнесу.

Значним прогресивним заходом щодо покращення фіскального простору стало зменшення кількості внесків до соціальних фондів, що відображено в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»[105], згідно з яким в Україні запроваджений єдиний соціальний внесок.

Він замінив обов’язкові внески у чотири фонди державного соціального страхування. Відповідно до Закону ставка нарахувань єдиного соціального внеску для роботодавця коливається від 36,76 % до 49,7 % фонду заробітної плати залежно від виду діяльності і визначається належністю підприємства до класу професійного ризику виробництва (всього таких класів 67).

Таким чином, у ході реалізації завдання податкової реформи щодо стимулювання економічної активності в державі було зроблено низку позитивних кроків. Разом з тим мусимо констатувати, що в контексті реалізації стимулюючого потенціалу податкової системи було обрано не найоптимальніші механізми, а багато заходів є дискусійними з точки зору ефективності застосування в Україні.

Крім того, необхідно пам’ятати, що сприятливість податкової системи означає не тільки низький рівень оподаткування і невелику кількість податків, а передусім, високий рівень ефективності адміністрування, прозорості та рівності.

4.2.

<< | >>
Источник: Молдован О.О.. Державні фінанси України: досвід та перспективи реформ : монографія / О. О. Молдован. - К. : НІСД,2011. - 380 с.. 2011

Еще по теме Стимулювання економічної активності:

  1. 1.1 Предмет економічної теорії
  2. § 4. Функції економічної теорії
  3. 5. Функції та структура економічної теорії
  4. Властивості економічної інформації
  5. Історія становлення економічної теорії
  6. 5. Виникнення і розвиток економічної думки в Україні.
  7. Домогосподарство як інституційна складова економічної системи
  8. Економічна безпека як критерій ефективності економічної стратегії
  9. § 1. Визначення предмета економічної теорії
  10. 2.Предмет і функції економічної теорії.
  11. 1. Основні етапи розвитку економічної теорії.
  12. Структура економічної інформації
  13. 2.1. Сутність соціально-економічної стратегії
  14. 9.6. Основи методики визначення економічної ефективності інвестицій
  15. ТЕМА 13. РОЗВИТОК РАДЯНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
  16. 3. Предмет економічної теорії. Основна економічна проблема.
  17. 6.2.4. Шведська (стокгольмська) школа економічної теорії
  18. § 2. Основні етапи розвитку економічної теорії
  19. 1.2 Метод та функції економічної науки
  20. Тема 7. СОЦІАЛЬНО-ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИЙ НАПРЯМОК ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ