<<
>>

ПИТАННЯ ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ У РАМКАХ СПРЕД

Скасування майже всіх фіскальних стимулів у межах спеціальних правових режимів економічної діяльності[117] (СПРЕД), передусім СЕЗ (спеціальних економічних зон), ТПР (території пріоритетного розвитку), індустріальних та наукових парків, стало одним з найдискусій- ніших аспектів податкової реформи.

Завдяки набору різнорідних державних гарантій, пільг і преференцій СПРЕД як економічний інструментарій державної політики вирізняється серед інших своєю швидкою і вибірковою дією та застосовується для розв’язання різноманітних соціально-економічних проблем — від реанімації депресивних територій і галузей до формування «точок прориву» у визначених галузях чи регіонах.

СПРЕД в Україні застосовують з 1995 р. За весь час було запроваджено 101 СПРЕД (12 СЕЗ, 16 технологічних парків (ТП), 72 ТПР та 1 науковий парк) в 14 областях України та Автономній Респуб-ліці Крим. Для кожної окремої функціональної одиниці СЕЗ і ТПР нормативно-правовими документами щодо їх створення були визначені соціально-економічна мета запровадження, термін дії (від 5 до 60 років) і конкретний перелік форм і обсягів державної допомоги суб’єктам господарювання. Зокрема, як державна допомога були використані:

• звільнення інвестицій від оподаткування, скасування обов’язкового продажу коштів, отриманих в іноземній валюті від реалізації продукції, протягом усього терміну дії спецрежиму;

• звільнення від сплати ввізного мита, ПДВ, акцизного збору, відрахувань до Інноваційного фонду та Фонду зайнятості протягом освоєння інвестицій перших 2-х, 5-ти років до 2009 р. або протягом усього періоду дії спецрежиму;

• повне звільнення від сплати податку на прибуток після отримання першого прибутку в перші роки (3—5 років) або часткове звільнення (сплата 20—50 % від ставки відповідного податку) з 3-й по 6-й роки, або протягом усього терміну дії спецрежиму;

• звільнення від сплати податку за землю на певний термін або на весь період діяльності.

Застосування СПРЕД в Україні на першому етапі сприяло зміцненню позицій вітчизняних виробників на внутрішньому ринку та розширенню їх присутності на зовнішньому. Проте згодом ці режими були дискредитовані суб’єктами підприємницької діяльності, які використовували наведені інструменти для мінімізації сплати податків без здійснення інвестицій.

Головною проблемою функціонування СПРЕД стало створення широкого спектра спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку, на яких резиденти та нерезиденти отримували необґрунтовано масштабні податкові пільги, які не підкріплювалися еквівалентними інвестиційними зобов’язаннями. Втрати бюджету від надання пільг за окремими податками перевищували їх надходження до бюджету. Так, понад 80 % операцій, які є підставами для нарахування ПДВ, здійснювались в юрисдикції СПРЕД, що знижувало обсяг нарахування та сплати податку.

Крім того, існував значний регіональний дисбаланс у питанні надання пільг. Понад 90 % податкових пільг припадало на СПРЕД Східної та Південної України, що корелює зі ступенем впливу фінансово-промислових груп даних регіонів на прийняття економічних рішень. Водночас макроекономічні показники доводять, що активної державної підтримки вимагають саме західні та північні регіони України. Такий географічний дисбаланс свідчить про втрату СЕЗ і ТПР в Україні свого стимулюючого призначення та підвищення ролі лобістського чинника в процесі їх створення та функціонування.

За ініціативи уряду Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505 з 31 березня 2005 р. усім без винятку суб’єктам господарювання СПРЕД було скасовано державну допомогу та надані інвесторам державні гарантії щодо незмінності правового режиму їх діяльності.

Скасування більшості податкових пільг у рамках СПРЕД дозволило збільшити доходи бюджету і профі- нансувати вищі соціальні стандарти, проте, як випливає з табл. 4.5, зростання обсягу податків, сплачених до бюджету після скасування більшості податкових пільг у 2005—2007 рр., виявилося меншим, аніж обсяг скасованих пільг.

Це свідчить про те, що багато інвесторів просто згорнули свої проекти, що розвивали у рамках СПРЕД.

Зниження інвестиційної активності змусило уряд запровадити низку заходів у рамках СПРЕД, які б повернули до них інвесторів. Зокрема, в Указах Президента України «Про план першочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності» від 10.04.2006 р. № 300, «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» від 28.10.2005 р. № 1513 та Постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання ввезення (пересилання) товарів у спеціальні (вільні) економічні зони та вивезення товарів за їх межі» від 30.11.2005 р. № 1119 передбачалося запровадження для частини суб’єктів господарювання (сумлінних інвесторів) СЕЗ і ТПР компенсаційних механізмів. Так, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» та інших законів України» від 12.01.2006 р. № 3333 було передбачено часткове відновлення і навіть розширення державної допомоги технологічним паркам. Але цей Закон виконувався не в повному обсязі.

Таблиця 4.5

інвестиційні проекти в замках СПРЕД України[118] (млн грн)
Форми

СПРЕД

3 початку надходження інвестицій до 2003 р. 2003* 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Платежі до бюджетів та державних цільових фондів від реалізації інвестиційних проектів
СЕЗ 313,4 191,1 245,7 546,4 776,1 1027,9 1294,3 587,3
ТПР 1808,7 797,2 1227,9 1726,6 1409,8 1561,5 1524,1 745,8
ТП 135,4 91,0 116,5 148,6 230,0 209,2 66,2 37,6
Сума отриманих пільг з оподаткування, з неї
СЕЗ 169,1 92,0 157,2 48,9 60,0 514,8 44,5 72,5
ТПР 3063,5 1471,8 3761,0 835,4 387,9 797,1 8,6 7,3
ТП 214,1 128,3 172,9 34,2 35,2 22,3 3,3 6,1
Бюджетний баланс
СЕЗ 144,3 99,1 88,5 497,5 716,1 513,1 1249,8 514,8
ТПР -1254,8 -674,6 -2533,1 891,2 1021,9 764,4 1515,5 738,5
ТП -78,7 -37,3 -56,4 114,4 194,8 186,9 62,9 31,5

'тут і надалі дані наводяться за сумою інвестиційних проектів з початку звітного року на кінець року.

Фактично до прийняття Податкового кодексу діяли лише такі положення:

• звільнення від сплати податку на прибуток та ввізного мита;

• кошти, отримані в іноземній валюті від реалізації продукції, не підлягали обов’язковому продажу;

• розрахунки за експортно-імпортними операціями проводилися у термін до 150 календарних днів.

Не діяли положення щодо:

• сплати ПДВ податковим векселем при імпорті нового устаткування, обладнання та комплектуючих (терміном дії 720 календарних днів) та матеріалів (180 днів);

• повного або часткового (до 50 %) безвідсоткового кредитування, повної або часткової компенсації відсотків;

• прискореної амортизації основних фондів.

Проте, як свідчать економічні показники результатів діяльності господарюючих суб’єктів СПРЕД після 2005 р., вжиті заходи виявилися недостатніми. Поряд із короткостроковим збільшенням обсягів платежів до бюджетів і державних фондів відбулося стрімке скорочення головних економічних показників суб’єктів господарювання СПРЕД, зокрема чисельності діючих ТПР, кількості підприємств та інвестиційних проектів в СЕЗ і ТПР, обсягів залучених до них інвестицій та зниження їх впливу на соціально-економічні показники регіонів розташування. Так, станом на 01.01.2010 р. кількість діючих функціональних одиниць СПРЕД зменшилася до 57. У 2010 р. у рамках функціонуючих СЕЗ, ТПР і ТП реалізовувалося тільки 250 проектів. За період 2005-2009 рр. суб’єктами господарювання СЕЗ, ТПР і ТП було залучено інвестицій на загальну суму майже 14 млрд грн (з початку залучення інвестицій до 2005 р. — 15,3 млрд грн), реалізовано продукції на суму майже 15 млрд грн (48,3 млрд грн відповідно), створено всього 27008 нових робочих місць (40855 відповідно).

Таким чином, потенціал СПРЕД як інструментарію впливу на прискорення розвитку економіки регіонів, галузей і країни в цілому не був реалізований повною мірою на теренах України.

Певні надії інвестори покладали на прийняття Податкового кодексу, що мав унормувати надання податкових пільг у рамках СПРЕД. Проте у Кодексі дане питання залишилося невирішеним. Спеціальний податковий режим визначається у ст. 11 розділу І «Загальні положення» як «система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб’єктів» та «може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів». При цьому зазначається, що «...спеціальні податкові режими установлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначеному виключно цим Кодексом» та «. не визнаються спеціальними режимами податкові режими, що не визначені такими цим Кодексом».

У розділі XIV «Спеціальні податкові режими» наводиться повний перелік спеціальних податкових режимів, а саме:

• спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва;

• фіксований сільськогосподарський податок;

• збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричні і теплову енергію, крім електроенергії, вироблено кваліфікованими когерентними установками;

• збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

До цього переліку не увійшли такі спеціальні податкові режими, як СЕЗ, ТПР, наукові та індустріальні парки. Слід зазначити, що пропозиції щодо включення до розділу XIX «Прикінцеві та перехідні положення» пункту «Спеціальний режим оподаткування у спеціальних (вільних) економічних зонах» депутати відхилили. В обґрунтуванні такого рішення зазначається, що «результати функціонування спеціальних (вільних) економічних зон свідчать про відсутність позитивних наслідків залучення інвестицій».

У Податковому кодексі взагалі не згадуються СЕЗ, ТПР та наукові парки. Разом з тим Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» залишається чинним, як і низка законів про утворення окремих СПРЕД. Сьогодні склалася досить парадоксальна ситуація: практично жодних економічних стимулів у межах СЕЗ та ТПР підприємства не мають, проте змушені піддаватися додатковим перевіркам щодо дотримання умов реалізації інвестиційних проектів. Через це компанії, які розвивали бізнес в їх межах, намагаються або перевести свою діяльність під загальний режим, або просто залишають країну.

Стосовно функціонування технологічних парків, то розділом ХІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Податкового кодексу внесені зміни щодо особливостей режиму оподаткування та амортизації основних фондів суб’єктів господарювання технологічних парків, а саме до ст. 7, 10, 12 Закону України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» від 16.07.1999 р. № 991-XIV.

Нормами Податкового кодексу було збережено лише пільги зі сплати ввізного мита на обладнання, яке не виготовляється в Україні, для учасників 16 технологічних парків. У результаті цього інноваційна діяльність ТП у 2011 р. практично зведена до нуля, хоча саме завдяки застосуванню податкових пільг 8 ТП (які наразі реально функціонують) стали головними і ефективно діючими елементами інноваційної системи України. За розрахунками фахівця у сфері дослідження СПРЕД О. Єгорової 8 передових вітчизняних ТП останні 10 років (станом на 01.01.2010 р.) досягли таких результатів:

• реалізовували інноваційні проекти у сфері новітніх технологій, які належать до VI технологічного укладу (зокрема вперше у світі почали здійснювати зварювання живих м’яких тканин людини і на сьогодні в Україні успішно прооперовано понад 70 тис.

хворих, а американські фахівці назвали цей проект «проривом у хірургії ХХІ ст.»);

• реалізували інноваційну продукцію на суму 7760 млн грн, що дозволило досягти високого показника економічної ефективності інноваційної діяльності — на 1 гривню державної допомоги (у вигляді податкових пільг та прямого фінансування з бюджету) створено інноваційну продукцію в середньому на рівні 10,5 грн. (У Китаї на 1 юань, вкладений державою в ТП, припадає 6 юанів інноваційної продукції. В проектах російських наукоградів цей показник становить 10 рублів. У США заплановано забезпечити повернення до бюджету 2 доларів з кожного долара, вкладеного в інновацію.);

• створили 3351 нових робочих місць (держава заощадила на цьому 234,6 млн грн з урахуванням нормативів вартості створення одного робочого місця в науковій сфері - 70 тис. грн);

• перерахували 943,6 млн грн надходжень до бюджетів та державних цільових фондів;

• створили виробництва, які в подальшому, після закінчення п’ятирічного терміну дії спеціального режиму інноваційної діяльності, продовжували випуск інноваційної продукції; за підрахунками експертів, лише в рамках Технопарку ІЕЗ ім. Є. О. Патона за період 20052009 рр. у такий спосіб було реалізовано інноваційної продукції на суму 6,0 млрд грн та сплачено до бюджету та інших фондів близько 2,1 млрд грн[119].

Таким чином, скасування пільг у межах СПРЕД, на наш погляд, було поспішним, через що питання запровадження фіскальних стимулів залишається відкритим, і є висока вірогідність того, що державна влада повернеться до нього в майбутньому. В окремих випадках застосування СПРЕД є виправданим і доцільним, особливо тоді, коли загальний податковий режим у країні не забезпечує залучення інвесторів у конкретні регіони чи галузі економіки, які не можуть бути профінансовані за рахунок державних коштів, але потреба у прискоренні розвитку яких має загальнодержавне значення.

***

Українська податкова система до реформи 2010 р. була однією із найобтяжливіших та найскладніших у світі. Основою цього стали як загальні інституційні проблеми (суперечливе заплутане законодавство, проблеми податкової культури, низька ефективність інститутів), так і суто технічні, передусім недосконалі механізми адміністрування податків.

За таких обставин в Україні якісне реформування податкової політики стало питанням макроекономічної стабільності та економічної безпеки держави. Головні завдання, актуальні в процесі податкової реформи, - зниження фіскального тиску на економіку, спрощення адміністрування податків та зменшення витрат підприємств, пов’язаних з нарахуванням та сплатою податків. Крім того, в умовах дефіциту бюджету досить важливим завданням було підвищення ефективності податкової системи.

Завдяки позитивним новаціям Податкового кодексу вдалося вирішити комплекс проблем, збільшити податкові надходження до бюджету та сформувати сприятливіший фіскальний простір для бізнесу. Попри критику і зауваження, Кодекс все таки є більш прогресивним, ніж складне та суперечливе законодавство, чинне до прийняття ПКУ.

Разом з тим значний пласт проблем залишився не- вирішеним. Це стосується як правового аспекту (недосконала модель податку на доходи фізичних осіб, відсутність дієвих та ефективних податкових стимулів для інвестиційної діяльності, асиметричність прав та обов’язків контролюючих органів), так і низки проблем податкової політики (продовження практики затримки з відшкодування ПДВ, мобілізації податків майбутніх періодів, порушення прав платників податків з боку контролюючих органів). Це актуалізує необхідність продовження процесу реформування та вдосконалення податкової системи.

<< | >>
Источник: Молдован О.О.. Державні фінанси України: досвід та перспективи реформ : монографія / О. О. Молдован. - К. : НІСД,2011. - 380 с.. 2011

Еще по теме ПИТАННЯ ПОДАТКОВИХ ПІЛЬГ У РАМКАХ СПРЕД:

  1. Перспективи відновлення ФІСКАЛЬНИХ ПІЛЬГ У МЕЖАХ СПРЕД
  2. 2.1. Податково-процесуальні режими у податковому процесі
  3. Напрямки податкової політики, податковий тиск, податкова конкурентоспроможність
  4. Податкова політика та податкова система в Україні
  5. Податкова політика і податкова система України
  6. Податкова система і податкова політика держави
  7. РОЗДІЛ І Податковий процес на сучасному етапі розвитку податкових правовідносин
  8. Розділ ІІ Податковий процес через призму податкових процесуальних режимів
  9. РОЗДІЛ ІІІ Податково-процесуальні режими податкового процесу
  10. Спред-поручение
  11. Спред
  12. Бычий спред
  13. Спред вертикальный
  14. Спред внутрибиржевой
  15. Спред горизонтальный
  16. Спред календарный
  17. Спред медвежий
  18. Спред межбиржевой
  19. Спред межтоварный