<<
>>

ПЕРЕДМОВА

У 2008-2009 рр. Україна зіштовхнулася з черговою фінансово-економічною кризою. Вона стала серйозним випробовуванням на міцність вітчизняної економіки та її здатності ефективно реагувати на нові економічні виклики та загрози.

Криза виявила та посилила ті фундаментальні економічні проблеми, які в умовах високих темпів зростання ВВП перебували в латентному стані. Вона яскраво засвідчила, що експортно-сировинна модель економіки є вкрай нестабільною і не може забезпечити сталий економічний розвиток України в довгостроковій перспективі. Закономірно, що спроба розбудови на базі такої моделі господарського комплексу «держави добробуту» європейського зразка, в якій міцні вільні ринки гармонічно поєднувалися б з високими соціальними стандартами та широким переліком якісних державних послуг (освіта, медицина, транспортна інфраструктура тощо), виявилася невдалою.

Одним із чинників провалу у виконанні завдання досягнення високих показників соціально-економічного розвитку, що його ставила влада на початку відновлення незалежності, стала неефективна система державних фінансів. У 90-х роках ХХ ст. її еклектично і хаотично сформована модель дозволила утримати країну від економічного і політичного колапсу, проте вона не здатна була забезпечити реалізацію нових завдань та пріоритетів, що постали перед Україною в умовах розвитку ринкових відносин. За часів економічного піднесення 2000 — I половини 2008 рр. ця модель не змогла забезпечити ефективний перерозподіл фінансових ресурсів з метою створення передумов для оптимізації структури економіки, посилення інвестиційної активності та зменшення розривів між доходами різних груп громадян.

Слабкість інститутів та незавершеність процесу розбудови системи державних фінансів давало можливість різним урядам здійснювати кон’юнктурну бюджетно-податкову політику, спрямовану переважно на вирішення ситуативних завдань, замість завдань стратегічного розвитку економіки.

Як наслідок, попри значне зростання в 2000-2008 рр. обсягу фінансових ресурсів, що перебували у розпорядженні держави, Україна досягла незначного прогресу у вирішенні головних завдань які стоять перед нею з часу відновлення незалежності: зростанні добробуту населення та структурній перебудові економіки на базі інвестиційно-інноваційної моделі.

В умовах глобальних економічних потрясінь та їх внутрішньоекономічних наслідків, коли саме бюджетно- податкові інструменти мали б стати основою антикризо- вої політики України, проблеми та дисбаланси державних фінансів стали продукувати додаткові загрози для економіки. Розбалансований стан системи державних фінансів погіршив соціально-економічне становище країни та інвестиційний клімат, пришвидшив інфляційні процеси, поставив країну перед загрозою дефолту.

Усвідомлюючи нагальну необхідність оздоровлення системи державних фінансів, побудови ефективної податкової системи та формування дієвих механізмів перерозподілу фінансових ресурсів в економіці, Президент України, Кабінет Міністрів та Верховна Рада розпочали у 2010 р. реформи системи державних фінансів. Стратегічними цілями реформ було проголошено створення сприятливого фіскального простору для бізнесу, ефек-

тивної та децентралізованої бюджетної системи за збереження фінансово потужного уряду.

Зміни, що відбулися у функціонуванні системи державних фінансів України у 2010-2011 рр., були наймасш- табнішими за останні десять років. Це стосується як діапазону реформ (зміни відбулися у більшості складових системи державних фінансів), так і їх глибини (в окремих сегментах, зокрема в бюджетній та податковій системах, сталися досить серйозні зрушення).

З одного боку, проведені реформи зробили позитивний внесок у справу формування ефективної системи державних фінансів, з іншого — мали регресивний ефект. Крім того, залишився значний пласт невирішених проблем.

Загалом вказані зміни у функціонуванні системи державних фінансів країни будуть з-поміж головних чинників, які визначатимуть динаміку та напрями соціально- економічних перетворень в країні у середньостроковій перспективі.

Метою даної роботи є детальний і всебічний аналіз комплексу реформ системи державних фінансів України, які відбулися в 2010-2011 рр., їх вплив на соціально- економічне становище держави, а також розробка на базі проведеного дослідження нових орієнтирів та завдань для подальших етапів реформ.

Для досягнення поставленої мети дослідження було орієнтоване на виконання таких завдань:

а) інвентаризація та аналіз проблем і чинників, що призвели у 2009 р. до кризового стану системи державних фінансів України;

б) аналіз реформ у системі державних фінансів у 20102011 рр., оцінка їх впливу на ефективність виконання функцій самою системою та на соціально-економічне становище держави;

в) розробка та обґрунтування напрямів та пріоритетів подальшого реформування системи державних фінансів в умовах посткризового відновлення економіки України.

Дослідження за вказаними напрямами дозволяє сформувати чітке уявлення про стан системи державних фінансів, ідентифікувати її головні проблеми, з’ясувати, чи кореспондують реформи із завданнями усунення цих проблем, а також чи створює нова система державних фінансів адекватні умови та відповідні інструменти для динамічного якісного посткризового розвитку економіки України.

Перший розділ монографії присвячено історичним та теоретичним аспектам розбудови та функціонування системи державних фінансів. У ньому, спираючись на історичні факти та наукову думку різних історичних епох, зроблено спробу теоретичного осмислення проблеми формування та розвитку інституту державних фінансів. Наукова цінність історичної ретроспективи полягає в можливості з’ясування першопричин виникнення окремих складових державних фінансів, зокрема бюджету, міжбюджетних відносин, податків тощо.

У розділі також проаналізовано найбільш поширені сучасні концепції та підходи щодо обґрунтування існування державних фінансів, їх функцій та завдань. Звернено увагу на загальні риси організаційно-правової структури державних фінансів у сучасному світі, розкрито специфіку їх архітектури в Україні.

У другому розділі розглянуто процес становлення та функціонування системи державних фінансів незалежної України, а також еволюцію бюджетно-податкової політики. Було проаналізовано практику застосування бюджетно- податкових механізмів для реалізації економічних завдань, що визначалися урядами України, починаючи з 1991 р. Особливу увагу приділено причинам і чинникам, що обумовили наближення системи державних фінансів до кризового стану в 2009-2010 рр. Детально було проаналізовано фіскальні заходи антикризової політики, їх дієвість, ефективність, а також наслідки їх застосування для соціально- економічного розвитку України.

Розглянуто також кризові явища в усіх складових системи державних фінансів України, які посилилися у 2009-2010 рр, зокрема в бюджетній та податковій системах, системі позабюджетних соціальних фондів, місцевих фінансах, державному кредиті та національних державних монополіях.

У третьому розділі подано аналіз бюджетної реформи, зокрема нової редакції Бюджетного кодексу України. Основну увагу приділено досягненням реформи, її недолікам та невирішеним питанням. Проаналізовано прогрес і прорахунки у таких проблемних питаннях, як корекція архітектури бюджетної системи, фінансове забезпечення надання публічних послуг, ефективність витрачання бюджетних коштів, посилення фінансової потужності місцевих органів влади. Розглянуто зміни в окремих складових бюджетного механізму, зокрема середньостроковому прогнозуванні, програмно-цільовому методі тощо.

Четвертий розділ присвячено питанням реформування податкової системи. Детально проаналізовано зміст і найважливіші новації Податкового кодексу, оцінено їх потенційний вплив на подолання проблем, властивих податковій системі до прийняття цього нормативноправового акта. Разом з тим звернено увагу на значні ризики для соціально-економічного розвитку України, які стали наслідками прорахунків, допущених у процесі податкової реформи. Здійснено також оцінку перших підсумків та ефективності впровадження податкової реформи на практиці.

У п’ятому розділі зроблено акцент на обґрунтуванні необхідності продовження реформ в усіх складових системи державних фінансів. Відповідно до проведеного аналізу ефективності здійснених реформ визначено пріоритети та завдання реформ системи державних фінансів у середньостроковій перспективі. Запропоновано комплекс механізмів, впровадження яких дозволить покращити дієвість та ефективність системи державних фінансів України.

Дослідження здійснювалося автором у процесі підготовки низки аналітичних доповідей Національного інституту стратегічних досліджень, презентованих на «круглих столах» з економічної тематики, у щорічних посланнях Президента України до Верховної Ради України, низці аналітичних документів стосовно окремих аспектів розвитку системи державних фінансів для вищих посадовців України.

Автор глибоко вдячний першому заступнику директора Національного інституту стратегічних досліджень, президенту Центру антикризових досліджень, Заслуженому економісту України Ярославу Жалілу за всебічну підтримку, здійснювану на всіх етапах роботи, без якої написання монографії залишилося б просто ідеєю.

Автор щиро завдячує рецензентам монографії В. М. Опа- ріну, А. І. Сухорукову та Я. В. Белінській за конструктивну критику та допомогу в підготовці цього дослідження. Автор також глибоко завдячує В. М. Здоренко, яка здійснила значну допомогу в написанні та опрацюванні монографії.

Значний внесок у написання роботи зробили друзі та колеги: О. В. Шевченко, О. О. Єгорова, О. М. Пищуліна, Д. С. Покришка, Т. П. Сластьєн, допомога яких у різних аспектах зробленої роботи є неоціненною.

<< | >>
Источник: Молдован О.О.. Державні фінанси України: досвід та перспективи реформ : монографія / О. О. Молдован. - К. : НІСД,2011. - 380 с.. 2011

Еще по теме ПЕРЕДМОВА:

  1. Передмова
  2. Передмова
  3. Передмова
  4. Передмова
  5. Передмова
  6. Передмова: чесноти капіталізму
  7. Передмова до українського видання: На шляху від антикорупційної революції до вільного капіталізму
  8. З М І С Т
  9. Зміст
  10. ЗМІСТ