<<
>>

Формування теорії місцевих фінансів

Перші згадки про місцеві фінанси, зустрічаються в працях Адама Сміта, Карла Штейна, Рудольфа Гнейста, Карла Рау, Адольфа Вагнера та ін. Вони досліджували господарство територіальних громад, відзначали необхідність надання їм автономії, в тому числі у сфері фінансів.

Окремим напрямом їх досліджень було вивчення доходів і видатків місцевих спілок, місцевого оподаткування, його відповідності критеріям ефективного оподаткування.

Протягом ХІХ-ХХ ст. розвиток поглядів на сутність місцевих фінансів, їх склад та принципи організації проходив від представлення їх як:

1. Фінансового господарства територіальних одиниць - господарства місцевих спілок.

2. Сукупності умов для задоволення потреб місцевих самоврядних одиниць, матеріальних засобів місцевого самоврядування, доходів і видатків органів місцевого самоврядування.

3. Системи економічних відносин.

У Росії процес формування теорії місцевих фінансів розпочався після земської реформи 1864 р. Саме в цей час проходив процес остаточного організаційного оформлення інституту місцевого самоврядування - земств.

Після революції 1917 р. радянський уряд розробив заходи щодо подальшого розвитку місцевих фінансів, але зміни, що відбулися у сфері економіки і політики країни, призвели до змін у структурі власності на засоби виробництва, згортання демократичних основ розбудови держави, скасування поділу бюджету на державний та місцевий (1920 р.), централізації фінансів і ліквідації значної частини прав, якими були наділені органи місцевого самоврядування.

Відродження місцевих фінансів розпочалося в період перебудови і переходу до ринкових відносин у 1990 р., коли в СРСР були відновлені основи демократичного будівництва держави та значно розширені права місцевих органів самоврядування.

В Україні процес становлення та розвитку місцевих фінансів почав формуватися під керівництвом Центральної Ради у 1917 - 1918 рр., але після її ліквідації цей процес припинився.

Самостійний розвиток місцевих фінансів в Україні почав здійснюватися з проголошенням незалежності України та прийняттям перших законодавчих і нормативних актів Верховною Радою України та її урядом.

Характерні особливості місцевих фінансів:

- місцеві фінанси представлені системою економічних відносин, пов'язаних з розподілом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту;

- у процесі економічних відносин відбувається формування, розподіл і використання фінансових ресурсів;

- цільова підпорядкованість цієї системи відносин пов’язана із забезпеченням органів місцевого самоврядування фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на них функцій і завдань.

У ринкових умовах господарювання зміцнення місцевих фінансів пов'язане з розвитком форм власності. Так, поряд з державною, колективною та приватною набула поширення комунальна форма власності. Розвиток комунальної форми власності потребує того, щоб її власник, тобто територіальна громада та її органи самоврядування, мали право вільно користуватися власними фондами грошових коштів, які формуються на підприємствах комунальної форми власності.

Значення ролі місцевих фінансів виражається через реалізацію їхніх функцій - розподільчу, контрольну, стимулювальну.

Розподільча функція місцевих фінансів проявляється в порядку формування доходів і видатків місцевих бюджетів, цільових фондів органів місцевого самоврядування, за допомогою яких проходить складний процес забезпечення їх фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій і завдань, покладених на місцеве самоврядування.

Контрольна функція місцевих фінансів реалізується в діяльності органів місцевого самоврядування при складанні проектів місцевих бюджетів, їх розгляді і затвердженні, а також виконанні і складанні звіту про виконання місцевих бюджетів.

Стимулювальна функція місцевих фінансів полягає у створенні таких умов, за яких органи місцевого самоврядування стають безпосередньо зацікавленими в збільшенні обсягів доходів бюджетів, додатковому залученні надходжень, як загальнодержавних, так і місцевих податків і зборів, пошуку альтернативних доходів, ефективному використанні фінансових ресурсів, які поступають у їх розпорядження.

До складу місцевих фінансових інститутів входять:

- місцеві бюджети;

- місцеві податки і збори;

- цільові фонди органів місцевого самоврядування;

- місцеві запозичення, комунальний кредит;

- об'єкти комунальної власності;

- інші фінансові ресурси, які надходять у розпорядження органів місцевого самоврядування згідно чинного законодавства.

1.3.

<< | >>
Источник: Бечко П.К., Ролінський О.В.. Місцеві фінаси. Навч. пос. - К.: Центр учбової літератури,2007. - 192 с.. 2007

Еще по теме Формування теорії місцевих фінансів:

  1. Теоретичні основи місцевих фінансів
  2. Місцеві бюджети як самостійний інститут у структурі місцевих фінансів
  3. Ідейні засади функціонування місцевих фінансів
  4. Роль місцевих фінансів у реформуванні вітчизняної економіки
  5. 2.1. Напрямки формування доходів місцевих бюджетів
  6. Фінанси підприємств комунальної власності як складова місцевих фінансів
  7. Поняття та теорії формування структури капіталу суб'єктів підприємництва
  8. 3.1. Формування критеріального комплексу оцінки рівня фінансової автономії органів місцевого самоврядування
  9. 1.2. Проблеми формування доходів місцевих бюджетів в умовах підвищення самостійності регіонів
  10. Економічна природа місцевих фінансів, їх роль у розвитку бюджетної системи держави
  11. РОЗДІЛ 1. Організаційні засади формування видатків місцевих бюджетів
  12. 2.4. Порівняльний аналіз формування доходів місцевих бюджетів у у до та посткризовий період
  13. 2.2. Формування видаткової частини місцевого бюджету на фінансування видатків на охорону здоров’я в Верхньодніпровському районі
  14. Воробйов Ю.М., Когут І.А.. Формування фінансової стійкості місцевих бюджетів в умовах підвищення самостійності регіонів: Монографія – Мелітополь: Видавничий будинок ММД,2012. – 249 с., 2012
  15. 5.1. Система державних фінансів. Бюджет держави як ланка державних фінансів
  16. Місцеве господарство та його роль у формуванні місцевих бюджетів