<<
>>

5.2.1. Резерви щодо збільшення ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

Як зазначалося, у підвищенні фіскальної ефективності податкової системи досягнуто певного прогресу, в результаті чого, починаючи з 2011 р., вдалося розпочати рух щодо збалансування доходів та видатків бюджету.

Разом з тим в умовах ризиків охолодження економіки існує необхідність розробки превентивного пакету анти- кризових заходів, що буде задіяний за умов відновлення тенденції зростання дефіциту. Цей пакет має містити низку фіскальних заходів, що забезпечать за необхідності додаткове зростання бюджетних доходів без посилення фіскального тиску на доходи незаможних верств населення та діяльність високотехнологічних галузей економіки. На наш погляд, додаткові бюджетні ресурси можна отримати за рахунок вжиття таких заходів.

1. Підвищення ставок плати та зборів за експлуатацію природних ресурсів. Бюджет, як буде показано нижче, наразі отримує надто низьку плату за активну експлуатацію надр держави приватним сектором, тому видається доцільним підвищити розмір плати за надра, зборів за користування водними та лісовими ресурсами. Це дозволить відчутно збільшити надходження бюджету та раціоналізувати використання природних ресурсів України.

2. Розширення переліку корисних копалин, за видобування та реалізацію яких справляється рента. Окрім нафти, газу та газового конденсату, в Україні видобувається значний обсяг інших корисних копалин, що є власністю українського народу, проте не приносять дохід від їх промислового освоєння. В даному контексті видається необхідним включення до об’єктів справляння ренти видобування залізорудної сировини, марганцевої руди, уранової руди, жирних сортів коксівного вугілля, руди кольорових металів тощо. Це значно збільшить обсяг доходів бюджету, що забезпечить еквівалентну плату громадянам України за продаж корисних копалин корпоративним сектором.

3. Поглиблення прогресії податку на доходи фізичних осіб. У Податковому кодексі зроблений перший крок в даному напрямі - запроваджена ставка оподаткування в розмірі 17 % для осіб, заробітна плата яких перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати.

Разом з тим видається доцільним запровадження вищої ставки на:

а) заробітну плату, яка в декілька десятків разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати;

б) інші джерела доходів, які значно перевищують показник мінімальної заробітної плати (доходи від отриманих дивідендів, збільшення ринкової вартості нерухомості, тощо).

4. Відмова від зниження ставки ПДВ з 20 % до 17 %.

ПДВ за своєю природою не здійснює додатковий тиск на фінансовий стан підприємства, тому підвищення його ставки не стане чинником гальмування економічної активності. Проблеми його функціонування в Україні пов’язані з недосконалим адмініструванням.

5. Запровадження підвищеної ставки ПДВ у розмірі 23 % на товари розкоші. До переліку об’єктів оподаткування ПДВ за підвищеною ставкою доцільно віднести, зокрема, операції з придбання автомобілів з великим об’ємом двигуна, квадрациклів, яхт, ювелірних виробів, ручних годинників тощо.

6. Розширення групи підакцизних товарів. Зокрема, до об’єктів оподаткування акцизним товаром можна віднести операції з придбання харчових продуктів, що:

а) є товарами преміум-класу;

б) є шкідливими для здоров’я.

Це б дозволило не лише збільшити доходи бюджетів, а здійснити певний позитивний стимулюючий вплив, зокрема обмежити вживання шкідливих продуктів харчування.

7. Підвищення ставок податку на нерухомість. У закладеній Податковим кодексом моделі адміністрування цього податку його фіскальна ефективність є вкрай низькою. Щоб збільшити надходження від нього, необхідно посилити фіскальне навантаження на власників, які володіють значними об’єктами житлової нерухомості.

Крім того, при розрахунку податку неодмінно має враховуватися ринкова вартість нерухомості. Лише за таких умов фіскальна ефективність даного податку може бути підвищена.

8. Посилення боротьби з мінімізацією оподаткування та ухилянням від сплати податків. Україна має значний резерв для збільшення податкових надходжень, що сконцентрований у секторі тіньової економіки, обсяг якого, за різними оцінками, складає від 20 % до 50 % ВВП. Одним із головних чинників високої частки тіньової економіки є мінімізація та ухиляння від сплати податків. Разом з тим видається, що потенціал каральних заходів вже вичерпаний, а тому необхідно застосувати системний підхід до вирішення зазначеної проблеми.

<< | >>
Источник: Молдован О.О.. Державні фінанси України: досвід та перспективи реформ : монографія / О. О. Молдован. - К. : НІСД,2011. - 380 с.. 2011

Еще по теме 5.2.1. Резерви щодо збільшення ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ:

  1. Щодо збільшення доходів бюджету
  2. 3.1. Грошові надходження і доходи підприємства. Класифікація грошових надходжень
  3. Податкова політика та податкова система в Україні
  4. Податкова політика і податкова система України
  5. Напрямки податкової політики, податковий тиск, податкова конкурентоспроможність
  6. 2.1. Податково-процесуальні режими у податковому процесі
  7. Податкова система і податкова політика держави
  8. РОЗДІЛ І Податковий процес на сучасному етапі розвитку податкових правовідносин
  9. Розділ ІІ Податковий процес через призму податкових процесуальних режимів
  10. РОЗДІЛ ІІІ Податково-процесуальні режими податкового процесу
  11. 5.1.2. Збільшення вхідних грошових потоків
  12. 5.1.2.1. Збільшення виручки від реалізації
  13. 5.2.1.2. Методи та джерела збільшення статутного фонду
  14. 4.Збільшення статутного капіталу підприємства
  15. 37. РЕЗЕРВ КОЛЕБАНИЙ УБЫТОЧНОСТИ. РЕЗЕРВ ПРЕДУПРЕДИТЕЛЬНЫХ МЕРОПРИЯТИЙ
  16. 5.2.1.2.2. Збільшення номінальної вартості корпоративних прав
  17. 5.2.1.1. Основні цілі та порядок збільшення статутного фонду
  18. Неподаткові надходження