<<
>>

5. Нормування обігових коштів для утворення запасів сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів.

Виробничі запаси створюються на підприємстві для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції. У складі виробничих запасів найбільш питому вагу займають сировина, матеріали і покупні напівфабрикати.

Норматив обігових коштів по цих запасах визначається по такій формулі:

Н = О * N, де

Н – норматив обігових коштів по сировині, матеріалам і покупним напівфабрикатам (тис. грн.);

О – одноденна витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (тис. грн.);

N – норма обігових коштів (дні).

Одноденна витрата сировини, матеріалів та покупних напівфабрикатів визначається по кошторису витрат на виробництво IV кварталу планового року без відрахування поворотних відходів. Розмір одноденної витрати по номенклатурі спожитої сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів обчислюється шляхом ділення суми їх витрат на виробництво IV кварталу планового року на 90. норма обігових коштів визначається як середня величина розрахована на сонові норм по видах або групах матеріальних цінностей. Якщо номенклатура сировини і матеріалів дуже велика, то норма розробляється по основним їх видам, що складає не менше 70% усієї вартості споживаних матеріальних цінностей.

Норма обігових коштів по сировині, матеріалам та покупним напівфабрикатам включає такі елементи: транспортний запас; час для приймання; розвантаження, сортування, складування матеріалів; технологічний запас; поточний (складський) запас; гарантійний (страховий) запас.

Транспортний запас обчислюється лише по тим видам матеріалів, оплата яких відбувається систематично до надходження їх на підприємство. Тому в споживача виникає потреба в обігових коштах для оплати сировини і матеріалів, що знаходяться в дорозі.

Транспортний запас визнається у вигляді різниці між часом перебування вантажу у дорозі від постачальника до споживача і часом поштового пробігу розрахункових документів, їх оформлення у вантажовідправника й опрацювання в банках за місцем знаходження постачальника і споживача.

Наприклад, час прямування вантажу від постачальника до споживача складає 20 днів, поштовий пробіг документів 12 днів, опрацювання документів у постачальника і банках – 4 дні. При цих умовах транспортний запас дорівнює 4 дні (20-12-4). При наявності декількох постачальників транспортний запас по конкретних видах матеріальних цінностей обчислюється як середньозважена величина.

Якщо сировина і матеріали надходять до споживача раніше прибуття розрахункових документів (або збігаються за часом), транспортний запас не встановлюється.

Час прийняття, розвантаження, сортування, складування матеріалів визначається шляхом хронометражу по кожній операції.

Технологічний запас включає час на підготовку операції (сушіння лісоматеріалів, роздріблення брухту металу, розкрій матеріалів і т.п.), якщо вони не є складовою частиною виробничого циклу. Норма технологічного запасу визначається конкретними умовами роботи кожного підприємства і тривалістю підготовчих операцій.

Норма обігових коштів у частині поточного запасу залежить від частоти і рівномірності постачань матеріалів, рівномірності їх споживання у виробництві. Чим частіше вони надходять на адресу споживача, тим менше повинний бути поточний запас.

В норму обігових коштів, як правило включається середній поточний запас у розмірі 50% тривалості інтервалу між постачаннями. Інтервал постачання визначається на сонові договорів із постачальником або ж виходячи з фактичних даних про надходження за попередній період.

У тих випадках, коли при розробці норм обігових коштів у частині поточного запасу по окремим видам матеріалів відсутні планово-календарні терміни постачань, середній інтервал між постачаннями визначається на підставі даних про фактичне надходження матеріалів. Для цього кількість днів у році (360) варто розділити на спільну кількість постачань даного виду матеріалів за звітний рік. При розрахунку середнього інтервалу не враховується дрібні партії і надмірно великі надходження.

Сировина, матеріали, що надходять від декількох постачальників, можуть істотно відрізнятися по обсягу постачань і по тривалості інтервалів, що обумовлюються такими причинами – особливостями в транспортуванні, періодичністю випуску даних матеріальних цінностей у постачальників і т.п. У таких випадках середній інтервал між постачаннями обчислюється як середньозважена величина.

При її визначенні кожне постачання сировини і матеріалів множиться на інтервал в днях до наступного постачання і сума отриманих добутків ділиться на спільний об’єм постачання, прийнятих для розрахунку середньозваженого інтервалу.

Приклад розрахунку інтервалу між постачаннями за методом середньозваженої величини.

Дата отримання матеріалів від постачальників Об’єм постачання Інтервал руху в днях до наступного постачання Підсумкові числа (гр2*гр3) Обґрунтування причини виключення постачання із розрахунку.
05.1

20,1

26,2

14,3

22,3

10,4

25,4

13,5

29,5

17,6

30,6

12,7

і т.д.

420

350

3000

90

310

410

870

360

430

400

390

970

...

15

37

16

19

15

16

18

13

12

25

...

6300

12950

4800

5890

6150

5760

7740

5200

4680

9250

...

Одноразове дрібне постачання

Випадкове надмірно велике постачання

Всього 5840 109320

У розрахунок приймається 4880*(5840-960). Середньозважений інтервал 22 дні (109320:4880).

Норма обігових коштів на поточний запас приймається в розмірі 50% від середньозваженого інтервалу, тобто 11 днів.

Гарантійний (страховий) запас створюється з метою попередження наслідків від можливих перерв у постачанні через порушення умов постачань або затримки вантажу в дорозі, а також при зміні постачальником термінів відвантаження в межах, що припускаються особливим умовами постачання або договором. Норма обігових коштів встановлюється, як правило в межах 50% поточного запасу.

За матеріалами, що доставляються зі складів постачальницьких і збутових організацій автомобільним транспортом, страховий запас як правило не передбачений.

В окремих випадках норма обігових коштів у частині страхового запасу окремих видів матеріалів може бути збільшена понад 50% від норм обігових коштів на поточний запас.

На сонові норм обігових коштів, обчислених по складових елементах – транспортному поточному страховому, технологічному запасам і запасу пов’язаному з прийманням матеріальних цінностей – визначається норматив по видах, групам і в цілому по сировині, основним матеріалам і покупним напівфабрикатам.

Розрахунок загальної потреби в оборотних засобах по основним матеріалам.

Види матеріаль-них цінностей Одноденні витрати тис.грн. Норми оборотних засобів в днях Потреби в оборотних засобах
Транспортний запас Час на прийом та складування Технологічний запас Поточний запас Страховий запас Всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9
А

Б

В

Г

Д

13,3

6,0

809

8,0

6,2

3

2

1

4

2

2

2

1

2

1

4

2

2

2

2

10

8

14

12

6

5

4

7

6

3

24

18

25

26

14

319,2

108,0

222,5

208,0

86,8

Всього 42,4 22,3 944,5

У наведеному прикладі сума обігових коштів по сировині, матеріалам і покупним напівфабрикатам дорівнює 944,5 тис. грн., а середня норма обігових коштів складає 22,3 (944,5:42,4).

<< | >>
Источник: Фінансова діяльність суб’єктів господарювання - конспект лекцій. 2020

Еще по теме 5. Нормування обігових коштів для утворення запасів сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів.:

  1. 7.Нормування обігових коштів для утворення запасів готової продукції
  2. 6. Нормування обігових коштів по допоміжних матеріалам, паливу, тарі і малоцінним швидкозношуваним предметам.
  3. 6.2.2. НОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ
  4. 10.5. Перевірка використання сировини і матеріалів у виробництві
  5. 2.4. Метод прямого розрахунку оборотних коштів для створення виробничих запасів
  6. Перевірка використання сировини і матеріалів на виробниц­тві
  7. 6.2.4. НОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЗАПАСІВ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
  8. 3. Принципи організації обігових коштів.
  9. 6.1. Суть, склад і структура обігових коштів підприємства
  10. 6.4. Показники ефективності використання обігових коштів підприємства
  11. 2. Класифікація обігових коштів і її значення в діяльності підприємства.
  12. 6.2. Джерела формування обігових коштів підприємства
  13. 1. Сутність, склад і структура обігових коштів.
  14. § 20.1. Створення умов для становлення ф'ючерсних ринків сировини
  15. 10.1 Види запасів. Завдання й витрати формування й підтримки запасів
  16. 6.3.2. ВИКОРИСТАННЯ БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ
  17. 6.3. Методи обґрунтування потреби підприємства в обігових коштах
  18. 4. Визначення потреби в обігових коштах.
  19. 1.3. Реализация покупных товаров