<<
>>

3. Амортизація і знос ОФ.

У процесі експлуатації ОВФ зношуються. В результаті цього відбувається втрата споживчих властивостей і частини вартості ОВФ.

Фізичний знос ОФ залежить від:

- якості ОФ;

- особливостей технологічного процесу;

- якості догляду за ОФ та їх обслуговування;

- кваліфікації робітників та їх відношення до ОФ.

Фізичний знос – матеріальне зношення окремих елементів ОФ. Він відбувається нерівномірно навіть на однакових ОФ.

Моральний знос – знос ОФ внаслідок впровадження нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та обладнання.

Поява нових більш досконалих видів обладнання з підвищеною продуктивністю, кращими умовами обслуговування і експлуатації часто робить економічно доцільним заміну старих ОФ ще до їх фізичного зносу. Несвоєчасна заміна морально застарілих ОФ призводить до того, що на них виробляється більш дорога і гіршої якості продукція, підвищується її собівартість в порівнянні з тією, що виготовляється на більш сучасних машинах та обладнанні. А це цілком недопустимо в умовах ринкової економіки.

Для відшкодування зносу ОФ підприємства нараховують амортизацію.

Амортизація – процес перенесення вартості ОФ і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або покращення. Перенесена вартість включається у витрати на випуск товарної продукції у межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених законодавчими актами.

Амортизація здійснюється в цілях повної заміни ОФ при їх вибутті. Накопичення коштів у вигляді амортизаційних відрахувань здійснюється за рахунок надходження виручки від реалізації готової продукції.

Сума амортизаційних відрахувань залежить від вартості ОФ і норм амортизації. Вирахувана в процентах сума амортизації показує, яку часту свої балансової вартості щорічно переносять ОВФ на виготовлену продукцію.

Розрахунок норми амортизації:

де

НАМ – норма амортизації (%);

Ф1 – балансова вартість ОФ (грн.);

Ф2 – ліквідаційна вартість ОФ (грн.);

КА – нормативний строк служби ОФ (роки).

Сума амортизаційних відрахувань розраховується за формулою:

де

А – сума амортизаційних відрахувань (грн.);

БА – балансова вартість Оф на початок звітного кварталу (грн.);

Н – норма амортизаційних відрахувань (%);

І – офіційний індекс інфляції кварталу, що був попереднім перед звітним (%).

Балансова вартість ОВФ визначається по кожній групі ОФ окремо. ОФ розподіляють по групам:

1. Споруди, будівлі, їх структурні компоненти і передатні пристрої, в т.ч. житлові будинки і їх частини.

2. Автомобільний транспорт і запасні частини до нього; меблі; побутові електричні, оптичні, електромеханічні прибори та інструменти.

3. Будь-які інші ОФ не включені до груп 1 та 2.

Балансова вартість групи ОФ на початок звітного періоду розраховується за формулою:

БА = Б1 + ПА – ВА – АА, де

БА – балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду;

Б1 – балансова вартість групи основних фондів на початок періоду який був

попереднім звітному;

ПА – сума витрат для придбання ОФ, здійснення капітального ремонту,

реконструкцію, модернізацію та інші витрати на поліпшення основних фондів

на протязі періоду, попереднього за звітним;

ВА – сума виведених з експлуатації основних фондів на протязі періоду,

попереднього за звітним.

АА – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих в періоді, попереднього

звітному.

Розмір амортизаційних відрахувань може визначатись трьома методами:

1. Рівномірний – орієнтований на рівномірний фізичний знос ОФ. Розрахунок амортизаційних відрахувань цим методом відбувається на основі властивості окремих видів ОФ і встановлених норм амортизації.

Амортизаційні відрахування розраховуються окремо по кожному виду ОФ, а потім визначається загальна сума амортизаційних відрахувань шляхом сумування часткових сум амортизаційних відрахувань.

Норма амортизації встановлюється в процентах до балансової вартості кожної із груп ОФ на кінець звітного періоду в наступному розмірі (в розрахунках на один календарний рік):

Група 1 – 5%;

Група 2 – 25%;

Група 3 – 15%.

2. Рівномірно-прискорений – в перші чотири роки застосовуються підвищені норми, що дозволяють перенести на собівартість продукції дві третіх їх початкової вартості. Вартість ОФ, що залишилася після цього, переноситься по стабільним пониженим нормам амортизації по кожному із років служби, що залишилися, у межах прийнятого амортизаційного періоду. Це дозволяє підприємствам в умовах інфляції швидше окупити виробничі витрати і направити їх на подальше оновлення ОФ.

3. Прискорений. У відповідності з законодавчими актами України передбачені наступні норми прискореної амортизації:

1. рік експлуатації – 15%;

2. рік експлуатації – 30%;

3. рік експлуатації – 20%;

4. рік експлуатації – 15%;

5. рік експлуатації – 10%;

6. рік експлуатації – 5%;

7. рік експлуатації – 5%.

Прискорена амортизація ОФ може застосовуватись підприємствами тільки по третій групі ОФ. Рішення про прискорену амортизацію приймається підприємством самостійно.

<< | >>
Источник: Фінансова діяльність суб’єктів господарювання - конспект лекцій. 2020

Еще по теме 3. Амортизація і знос ОФ.:

  1. 8.3. ЗНОС І АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
  2. Облік нарахованої амортизації ОЗ та НМА
  3. 16. Механізм відтворення основного капіталу.
  4. 3.4 Облік амортизації основних засобів
  5. Питання для самоконтролю
  6. 5.2. Амортизаційна політика та її вплив на формування фінансових ресурсів підприємства
  7. ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 8
  8. 57. Фонди нагромадження і споживання.
  9. 9.5. Перевірка операцій з нематеріальними активами.
  10. 10.6. Особливості перевірки малоцінних швидкозношуваних предметів
  11. Контроль і ревізія малоцінних та швидкозношуваних предметів
  12. 24. Поняття і час обороту капіталу. Основний і оборотний капітал.
  13. ВИТРАТИ НА ПОЗИКИ
  14. 9.4. Перевірка правильності нарахування амортизаційних відрахувань
  15. 9.3. Забезпечення фінансової рівноваги на підприємстві