<<
>>

1.2. Сутність і класифікація фінансових ризиків

Функціонуючи в нестабільному середовищі і не володіючи повнотою інформації, підприємства зіштовхуються у своїй діяльності з різними видами ризиків. Виникаючі ризики різноманітні, і можуть бути розділені на безліч категорій.

Багатогранність поняття ризику обумовлена багатьма ризикостворюючими факторами, які характеризують як особливості конкретного виду діяльності, так і специфічні риси невизначеності, в умовах якої ця діяльність здійснюється.

Усі ризикостворюючі фактори підприємства умовно можна розділити на макроекономічні та мікроекономічні. До числа ризикостворюючих факторів мікроекономічного рівня, які впливають на діяльність будь-якого економічного суб'єкта (будь-то підприємство, банк, страхова компанія), пропонується відносити: несумлінність або професійні помилки партнерів і співробітників підприємства, помилки програмного забезпечення, протиправні дії співробітників компанії і третіх осіб (розкрадання, підробки), помилки технологічного процесу, рівень менеджменту та інші.

До числа ризикостворюючих факторів макроекономічного рівня, пропонується відносити зміну курсу гривні відносно ведучих світових валют, рівень інфляції, зміну ставки рефінансування НБУ, LIBOR, зміну цін на енергоносії, зміну діючих ставок оподатковування та інші.

На сьогоднішній момент неможливо чітко й однозначно дати характеристику сутності ризику. Це пов’язано з багатоаспектністю і складністю явища, що має безліч незбіжних, а іноді протилежних основ і передумов. Існування ризику на рівні підприємства пов'язано з неможливістю точно прогнозувати його діяльність. Виходячи з цього, можна виділити основну властивість ризику: ризик має місце тільки стосовно майбутнього і нерозривно зв'язаний із плануванням діяльності, а значить, і з прийняттям рішень (слово «ризик» у буквальному перекладі означає «ухвалення рішення», результат якого невідомий) [165].

У повсякденному житті під ризиком розуміють можливість настання деякої несприятливої події, яка призводить до виникнення різного роду матеріальних або моральних втрат.

У сучасній економічній літературі зустрічається безліч інтерпретацій поняття «ризик». Одні дослідники стверджують, що ризик - це небезпека, інші говорять про ризик як про невизначеність, треті ототожнюють ризик з погрозою. Найчастіше ризик сприймається як «небезпека втрат» [22, 24, 180] або «ймовірність втрат».

У [196] ризик розглядається як «можлива втрата, викликана настанням випадкових несприятливих подій».

У [129] про ризик говориться як про «ймовірність несприятливого результату фінансової операції».

У [195] ризик комерційного банку визначається як «ймовірність втрати його оборотних активів і понесення збитків». У [188] дається схоже визначення ризику: «ризик - це ймовірність виникнення втрат, збитків, недонадходжень запланованих доходів, прибутку».

Існують також і інші трактування ризику:

- ризик - невизначеність, пов'язана з вартістю інвестицій наприкінці періоду [198], [46];

- ризик - можлива небезпека втрат, яка виникає під впливом специфіки тих або інших явищ природи та видів діяльності [176, 181];

- ризик визначає подію, яка може відбутися або не відбутися [21];

- ризик - це погроза, небезпека виникнення збитку у широкому змісті слова, а підприємницький ризик небезпека потенційно можливої, ймовірної втрати ресурсів або недоодержання доходів у порівнянні з варіантом, розрахованим на раціональне використання ресурсів у даному виді підприємницької діяльності [152];

- ризик - ймовірність помилки або успіху того чи іншого вибору в ситуації з деякими альтернативами;

- ризик - рівень невизначеності в пророкуванні результату;

- ризик - це ситуаційна характеристика діяльності, яка складається в невизначеності її результату в можливих несприятливих наслідках у випадку невдачі [160].

Найбільш складне, на погляд автора, визначення ризику, приведене в [24]: «ризик — це відношення інвестора до можливості заробити або втратити гроші», тобто ризик тут - суб'єктивна величина, яку неможливо вимірити.

Найбільше повно, на думку автора, визначає ризик Ковальов В.

В.:

«ризик - рівень фінансової втрати, що виражається: а) у можливості не досягти поставленої мети; б) у невизначеності прогнозованого результату; в) у суб'єктивності оцінки прогнозованого результату» [100].

По-різному трактується ризик і в економічних науках. Наприклад, в економічній теорії ризик прийнято розглядати як свого роду «негативний» продукт, що може бути об'єктом вільної купівлі-продажу. У страхуванні під ризиком часто розуміють «гіпотетичну можливість нанесення збитку (страхового випадку)» [217].

У фінансовій теорії ризик найчастіше розглядається як невизначеність у пророкуванні результату проведення операції, можливості його відхилення від очікуваного або запланованого значення.

В основі сучасних досліджень теорії ризику лежать фундаментальні роботи в цій області, окремі аспекти яких відображені в наукових дослідженнях таких дослідників-теоретиків, як Дж. М. Кейнс, А. Маршалл, О. Моргенштейн, Ф. Найт, Дж. Нейман, А. Тюнеі, Й. Шумпетер.

А. Маршалл у 30-і роки ХХ ст. одним з перших розглянув проблеми виникнення економічних ризиків, його праці, а також і праці А. Пігу поклали початок неокласичній теорії ризику. Основи цієї теорії полягають у наступному:

- підприємець працює в умовах невизначеності;

- підприємницький прибуток являється випадковою величиною.

Підприємці у своїй діяльності керуються такими критеріями, як розмір

очікуваного прибутку та величина його можливих коливань. Відповідно до неокласичної теорії при однаковому розмірі потенційного прибутку підприємець вибере варіант, пов'язаний з меншим рівнем ризику.

Дж. М. Кейнс ввів у науку поняття «схильність до ризику», характеризуючи інвестиційні і підприємницькі ризики, одним з перших почав класифікувати ризики.

У працях О. Моргенштейна і Дж. Неймана також були розроблені питання теорії ризику, які відображають взаємозв'язок понять «невизначеність» і «ризик», було описано ймовірносно-математичне трактування ризику.

Й. Шумпетер пов'язував підприємницьку діяльність із «динамічною невизначеністю», яка породжувалася безперервним розвитком «господарсько- політичного» середовища і науково-технічним прогресом.

Неважко помітити, що Шумпетер фактично визначив основні фактори, які безпосередньо впливають на результати підприємницької діяльності - час і ризик.

У роботі «Ризик, невизначеність і прибуток» (1921 р.) Ф. Найт вперше висловив думку про ризик як про кількісну міру вартості. Розвиваючи погляди А. Тюнена, він зробив спробу провести зв’язок між категоріями «ризик» і «невизначеність» із погляду можливості їхньої кількісної оцінки. Відповідно до концепції Найта ризик - вимірна невизначеність: підприємець може «передбачати» або «відгадати» деякі основні параметри (результати, умови) розвитку своєї справи в майбутньому. Підхід Ф. Найта визначає математичну базу для кількісного виміру і моделювання ризиків, якою являється апарат теорії ймовірностей.

Розвиток підходів Ф. Найта в області чисельної оцінки ризиків знайшов своє продовження в теорії раціонального вибору (Дж. фон Нейман, О. Моргенстерн), що відіграє найважливішу роль при моделюванні фінансових ризиків.

Вітчизняними вченими В. В. Вітлінським, П. І. Верченко, Т. С. Клебановою [51, 99] були розглянуті проблеми сприйняття і вивчення ризику як складного соціально-економічного явища, однак треба відмітити, що аналіз теоретичних досліджень українських вчених, присвячених проблемам ризику, дозволяє зробити висновки про відсутність належної уваги до вирішення цілого ряду питань виникнення та існування фінансового ризику в сучасних умовах.

Виходячи з вищевикладеного, можна прийти до висновку, що категорії «ризик» і «невизначеність» тісно пов'язані між собою і найчастіше вживаються як синоніми. У цілому загальновизнано, що існування ризику пов'язано з наявністю невизначеності, неоднорідною як за формою, так і за змістом. Аналіз показує, що ототожнення цих понять можна зустріти й у фінансовій літературі [100, 188]. Однак, незважаючи на існування тісного взаємозв'язку між цими категоріями, необхідно розрізняти поняття «ризик» і «невизначеність» по ряду причин.

1. Ризик має місце тільки в тих випадках, коли необхідно приймати рішення (якщо це не так, нема сенсу ризикувати).

Іншими словами, саме необхідність приймати рішення в умовах невизначеності породжує ризик, при відсутності такої

- ризику немає.

2. Ризик суб'єктивний, а невизначеність об'єктивна (наприклад, об'єктивна відсутність достовірної інформації про потенційний обсяг попиту на вироблену продукцію призводить до виникнення спектра ризиків учасників проекту).

Говорячи про невизначеність, відзначимо, що вона може бути задана по- різному, на практиці існує великий спектр різних видів невизначеності.

1) . Комплексний підхід до вивчення явища невизначеності пов'язаний з тим, що суб'єкти господарювання в процесі свого функціонування відчувають на собі вплив цілого ряду факторів, які можна поділити на зовнішні та внутрішні.

- зовнішні фактори - законодавство, політичні зміни, реакція ринку на продукцію, дії конкурентів;

- внутрішні - компетентність персоналу фірми, помилковість визначення характеристик проекту та інші.

Значний вплив цих умов виявляється в сучасній Україні при побудові економіки ринкового типу, коли з'являються усілякі види невизначеності для всіх суб'єктів господарської діяльності.

2) . Інший підхід до класифікації невизначеності використовується в проектуванні робіт:

1. Людська невизначеність - пов'язана з неможливістю точного прогнозування поведінки людей у процесі роботи. Люди відрізняються один від одного рівнем кваліфікації, досвідом, творчими здібностями, інтересами. Індивідуальні реакції змінюються в залежності від самопочуття, настрою, контактів з іншими людьми.

2. Технічна невизначеність значно менше в порівнянні з людською, однак її також треба враховувати. Технічна невизначеність пов'язана з надійністю устаткування, складністю технологій і виробничих процесів, рівнем автоматизації, обсягом виробництва, темпами відновлення.

3. Соціальна невизначеність визначається прагненням людей створювати соціальні зв'язки і допомагати один одному. Люди поводяться відповідно до взаємоприйнятих зобов'язань, службових відносин, ролей, стимулів, конфліктів, традицій.

Структуру таких взаємин неможливо визначити.

У цих умовах розробка проектів будівництва і бізнес-планів, прогнозування і планування обсягів виробництва, грошових потоків можуть являти собою тільки приблизні розрахунки. Найчастіше діяльність замість очікуваного прибутку може принести збитки [158].

3) . Ще один підхід до класифікації невизначеності використовується в умовах часткової (або повної) відсутності або надлишку інформації у задачах прийняття рішень, що породжує наступні види невизначеності:

- невизначеність станів зовнішнього середовища;

- невизначеність цілей;

- невизначеність дій.

На погляд автора, при проведенні фінансових операцій найважливішим наслідком інформаційної невизначеності є невизначеність, яка стосується тривалості операції, часу надходження інформаційного сигналу (наприклад, часу покупки/продажу активу, зміни характеристик потоків платежів).

В умовах невизначеності суб'єкт може почати діяти, відстрочити дію або взагалі відмовитись від її реалізації. На відміну від невизначеності, ризик виникає тільки в тих ситуаціях, коли суб'єкт приймає рішення діяти. Будучи нерозривно пов'язаний з дією, ризик, по суті, є деякою прогнозною оцінкою можливості або наслідків його здійснення. Таким чином, ризик являється оцінкою конкретної реалізації невизначеності. З вищевикладеного можна зробити висновки, що:

1) ризик - це конкретна реалізація зовнішнього (стосовно суб'єкта) стану «реального світу»;

2) несприятливий результат не достовірний, але і не неможливий.

Варто також враховувати, що ризик супроводжує всі процеси, що відбуваються на підприємстві, при цьому відкривається ще сторона ризику - його приналежність до якої-небудь діяльності:

• при плануванні реалізації нового проекту, підприємство піддається впливу проектних ризиків;

• якщо підприємство не функціонує, воно знов-таки піддається впливу ризиків.

Таке положення вже закладене в самому визначенні поняття «підприємство». При здійсненні своєї діяльності підприємство ставить конкретні цілі - отримати прибутки внаслідок здійснення витрат, отже, воно планує свою діяльність. Але, вибираючи ту чи іншу стратегію розвитку, підприємство може втратити свої гроші або отримати прибуток, менший, чим заплановано. Це пов’язано з невизначеністю ситуації, у якій знаходиться підприємство: знаходячись в умовах невизначеності, керівництву підприємства необхідно приймати рішення, ймовірність успішної реалізації яких (а виходить, і отримання прибутків у повному обсязі) залежить від безлічі факторів, які впливають на підприємство зсередини та ззовні. У цій ситуації і з’являється поняття ризику, виходить, ризик на практиці можна охарактеризувати як ймовірність недоодержання планованих доходів в умовах невизначеності, що супроводжує діяльність будь-якого підприємства.

Різноманіття і складність економічних відносин між суб'єктами господарювання в умовах ринку визначають можливість виникнення різних видів ризику. В економічній літературі різновиди ризику пов'язуються з категорією втрат. Тому для класифікації ризиків необхідно зупинитися на систематизації втрат. Існує наступний підхід до систематизації втрат:

- втрати часу;

- спеціальні втрати - втрати, які виникають при нанесенні збитку здоров'ю людей, навколишнього середовища, іміджеві та інші;

- матеріальні, при їхньому вивченні необхідно досліджувати додаткові витрати або втрати майна, сировини, матеріалів;

- трудові - це втрати робочого часу;

- фінансові - втрати, пов'язані з грошовим збитком;

На думку автора, в умовах економічної нестабільності, аналіз і прогноз можливих фінансових втрат може істотно впливати на ефективність діяльності підприємства. Тому при аналізі впливу різних ризиків на діяльність підприємства необхідно основну увага приділити факторові фінансового ризику. З огляду на тенденції розвитку національної економіки саме фінансові ризики вимагають проведення безперервного аналізу і внесення необхідних змін у систему управління підприємством. Оцінка і аналіз фінансового ризику у фінансово- господарській діяльності підприємств проводиться дослідниками в різних напрямках.

Слід зазначити, що в економічній літературі остаточна класифікація фінансових ризиків підприємств різних напрямків діяльності ще не склалася. Однак існує базова класифікація в залежності від того, у якій області діяльності вони виявляються. Найбільш часто виділяють наступні види фінансових ризиків підприємств [128]:

1) ціновий ризик;

2) кредитний ризик;

3) відсотковий ризик;

4) валютний ризик;

5) ризик ліквідності;

6) операційний ризик.

1). Ціновий ризик виникає при відхиленні майбутньої ціни від її очікуваного значення, причому відхилення може спостерігатися як у гіршу, так і в кращу сторону. Таким чином, будь-яке відхилення від очікуваної величини вважається проявом цінового ризику. Необхідно відзначити, що в монографії автор обмежує визначення цінового ризику тільки ситуаціями з несприятливим результатом, тобто мова йде про ризик понести збитки.

Ціновий ризик необхідно розглядати з різних сторін діяльності підприємства.

1. Наявні запаси готової продукції та напівфабрикатів. У цьому випадку ризик зв'язаний з володінням реальними товарами і фінансовими інструментами. Наприклад, підприємство має запаси сирої нафти, які втрачають свою вартість при падінні цін.

2. Майбутня продукція. У цю категорію входить обсяг виробництва продукції, у цьому випадку ризик падіння цін торкнеться прибутковості виробництва. У деяких випадках падіння ціни нижче рівня витрат виробництва призведе до збитків на кожну зроблену одиницю.

3. Майбутні закупівлі. Виробники, приміром, нафтопродуктів, несуть ризик можливого підвищення ціни при здійсненні закупівель у майбутні періоди.

4. Угода на закупівлю з фіксованою ціною. Контракти, що зобов'язують покупця прийняти товар або фінансовий інструмент за фіксованою ціною, створюють для нього ціновий ризик при падінні цін.

5. Угода на продаж товару за фіксованою ціною. Ця угода зобов'язує продавця поставити товар або фінансовий інструмент у майбутньому за встановленою ціною. Наприклад, покупець повинний сплатити своєму постачальникові з Німеччини 5 млн. євро за постачання устаткування через 4 місяці. Протягом цього часу євро може піднятися стосовно долара, і вартість у доларах буде вище, ніж планувалося, що для покупця зменшить прибуток.

В цілому в даний час цінові ризики можна віднести до наступних категорій операцій підприємства:

- продаж і купівля реальних товарів,

- володіння процентними інструментами або зобов'язання їхнього постачання,

- фінансові зобов'язання, вартість яких пов'язана з різними індексами.

У зв'язку з тим, що ціновий ризик приймає форму відхилення від очікуваної величини, то чим більше нестабільність цін, тим більше ціновий ризик впливатиме на суб'єкта ринку. Ця нестабільність найбільш часто виражається кількісно за допомогою основних статистичних характеристик: дисперсія і стандартне відхилення.

2). Кредитний ризик - ризик, який виникає при частковому або повному невиконанні дебітором або контрагентом по угоді своїх зобов'язань. У залежності від носіїв кредитного ризику виділяють:

- прямий кредитний ризик - угоди прямого і не прямого кредитування;

- розрахунковий кредитний ризик - угоди купівлі/продажу активів без передоплати з боку контрагента і гарантій розрахунків із боку третіх осіб.

Як показує практика, даний вид ризику впливає на діяльність банківських організацій, в силу специфіки їхнього основного виду діяльності, як кредитних організацій. Кредитний ризик банківської організації можна охарактеризувати як максимально очікуваний збиток, що може відбутися з певною ймовірністю протягом заданого періоду часу в результаті зменшення вартості кредитного портфеля, у зв'язку з частковою або повною неплатоспроможністю позичальників на момент погашення кредиту.

Кредитний ризик веде до виникнення всього ланцюжка банківських ризиків, тому від організації кредитного процесу залежить стабільність кредитної організації (див. табл. 1.7.).

<< | >>
Источник: Брітченко І.Г.. Фінансові ризики. 2017

Еще по теме 1.2. Сутність і класифікація фінансових ризиків:

  1. 1. Сутність і класифікація фінансових ризиків підприємства.
  2. 1.Сутність та класифікація фінансових інвестицій
  3. 3. Внутрішні механізми нейтралізації фінансових ризиків.
  4. § 19.6. Хеджування курсових ризиків фінансових інструментів
  5. 2.1. Аналітична оцінка фінансових ризиків підприємств з урахуванням специфіки їхньої діяльності
  6. 1.3. Базові моделі і методи оцінки фінансових ризиків: теоретичний аспект
  7. Математико-статистичні методи і моделі оцінки фінансових ризиків, які використовують у комерційних банках
  8. Сутність і класифікація інвестицій
  9. 5.3 Економічні потреби, їх сутність і класифікація
  10. Сутність, джерела формування і класифікація доходів бюджету
  11. Класифікація і форми здійснення державного фінансового контролю
  12. ЛЕКЦІЯ 1. Сутність і класифікація контролю.
  13. 2. Сутність та класифікація логістичних систем.
  14. Сутність, роль, функції та класифікація страхування.
  15. Тема 3. Класифікація фінансового контролю
  16. Структурна будова та класифікація фінансових систем зарубіжних країн
  17. 1.3. Класифікація доходів місцевих бюджетів: законодавство та наука фінансового права
  18. Сутність та функції фінансового ринку
  19. 14.1 Сутність і функції фінансів. Фінансова система