<<
>>

8.1.2. Нова історична школа

Історичні умови

1. Завершення об’єднання німецьких земель і становлення єдиної Німеччини. Формування внутрішнього ринку країни.

2. Швидкий розвиток промисловості на основі досягнень науки і техніки другого етапу промислового перевороту.

3. Становлення і розвиток перших монополістичних угруповань у промисловості.

4. Розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві (“прусський шлях”).

5. Загострення соціально-економічних суперечностей, поширення робітничого руху і впливу соціально-демократичних партій.

Особливості економічних поглядів

1. Продовжує наукові традиції старої історичної школи Німеччини у трактуванні предмета і методів дослідження.

2. Проводить лише нормативні дослідження, підпорядковуючи їх обґрунтуванню політичних реформ.

3. Носить чітко виражений антимарксистський характер.

Карл Бюхер

(1847 – 1930)

Здійснює поділ історії розвитку народного господарства за трьома етапами, покладаючи в основу класифікації ступінь віддаленості споживача від виробника продукції:

- замкнене господарство (продукти виступають як споживча вартість);

- міське господарство (частина продуктів виступає як мінова вартість);

- народне господарство (більшість продуктів є міновою вартістю).

Густав Шмоллер

(1838 – 1917)

Основний твір – “Основи загального вчення про народне господарство”

1. Розвиває ідею про те, що прусська монархія є “соціальною монархією”, яка носить надкласовий характер і веде боротьбу за скасування привілеїв у суспільстві.

2. Виступає проти розповсюдження профспілкового руху.

3. Вважає, що запобігти поширенню революційного руху можна шляхом проведення своєчасних соціальних реформ.

4. Виділяє три сфери діяльності в економічній практиці:

- приватне господарство;

- державне господарство;

- харитативне господарство.

У першому випадку переважає приватний інтерес, у другому – суспільний, базований на принципі примусу, а в третьому – благодійність.

Луї Брентано

(1844 – 1931)

1. Головним фактором “класового миру” вважає активну діяльність профспілок, які здатні знищити експлуатацію і поліпшити економічне становище трудящих.

2. Закладає основи теорії “організованого капіталізму”, стверджуючи, що картелі виступають дієвим інструментом запобігання кризам надвиробництва, тому що намагаються пристосувати виробництво за допомогою планування до потреб споживачів.

3. Для сільського господарства вважав за необхідне роздрібнення господарств і визначав останнє законом розвитку даної сфери виробництва.

<< | >>
Источник: Історія економічних вчень. Лекції. 2020

Еще по теме 8.1.2. Нова історична школа:

  1. 8.1.1. Стара історична школа
  2. 8.1. Історична школа Німеччини
  3. М.К. Аса нова, Н С. Перова. Международная экономика в структурно-логических схемах и таблицах. Учебное пособие. Караганда, 2017
  4. 6.1. Історична обумовленість та загальна характеристика неокласицизму
  5. §1. Натуральна форма суспільного виробництва, умови'ії виникнення, основні риси та історична обмеженість
  6. 1.1.2. Математическая школа и ее критики
  7. 4.1.2. Школа фізіократів
  8. 3. Новая историческая школа.
  9. Школа
  10. § 2. Чикагская школа монетаризма
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -