<<
>>

6.2.1. Австрійська школа і створення теорії граничної корисності

Австрійська школа виникає в 70-х рр. XIX ст. i отримує назву – “маржиналiзм” (від англ. “marginal” – граничний). Основні положення маржиналiзму настільки відрізняються від уявлень класицизму, що ця теорія була визнана переворотом в науці, який отримав надалі назву “маржиналiстської революцiї”.

Австрійська школа сформувала кардиналiстський варіант теорії граничної корисності, основними ідеями якої є:

Теорія цінності

Цінність товару формується суб’єктивним відношенням до нього людини i визначається граничною корисністю, тобто корисністю останньої одиниці блага, яка задовольняє найменш нагальну людську потребу.

Теорія граничної корисності

Гранична корисність має тенденцію до зниження по мiрi того, як потреба у даному товарі насичується.

Теорія ціни

Ціна блага формується у результаті конкуренції виробника i споживача як рівнодійна їхніх суб’єктивних оцінок корисності.

Теорія альтернативних витрат

Витрати виробництва продукту залежать від альтернативних можливостей, якими доводиться жертвувати заради виробництва.

Теорія заробітної плати

Оплата праці представляє собою дисконтовану цінність виробленого продукту, або, іншими словами, заробітна плата – це цінність майбутнього граничного продукту, помножена на кількість цього продукту та дисконтова на стосовно даного моменту.

Австрійську школу започаткували професори Віденського університету: К. Менгер, Ф. фон Вiзер, О. фон Бем – Баверк.

Карл Менгер

(1840 – 1921)

Основний твір – “Основи політичної економії” (1871)

1. Відповідно до теорії К Менгера, людина визнає важливість товару залежно від рівня його пропозиції. Не внутрішні властивості або можливості товару зумовлюють його вартість, а взаємозв‘язок між життєвими потребами людини та можливими пропозиціями товару, який забеспечує ці життєві потреби.

2. Виводе схему, що відображає криву спадання потреби людини в різних предметах залежно від їхнього значення для добробуту особистості – від найнеобхіднішої до найменш корисної.

3.

Наголошує на важливості елементу часу. При аналізі попиту на товари обов’язково постає проблема з визначенням часу використання товару – споживається він негайно чи буде використовуватися у майбутньому. Тому повна система класифікації товарів за рангами ґрунтується тільки на елементі часу.

Фрідріх фон Вiзер

(1851 - 1926)

Основні твори – “Витоки i основні закони господарської цінності” (1884), „Закон влади” (1926)

1. Цінність продуктів визначає як цінність витрат виробництва, а цінність останніх – граничною корисністю граничного споживчого блага. На думку Ф. фон Візера, витрати – це корисність, що приносять у жертву.

2. Виводе закон (закон Візера), згідно з яким вартість витрат виробництва є похідною від вартості продукту.

3. З позиції рідкості трактує природу власності. Виникнення і суть приватної власності породжується рідкістю та обмеженням кількості предметів споживання.

Ойген фон Бем - Баверк

(1851 – 1919)

Основні твори – “Основи теорії цінності господарських благ” (1886), „Капітал та прибуток” (1889)

1. Розрізняє два види корисності: просту і кваліфіковану. Проста розглядається як корисність взагалі, що притаманна матеріальним благам, які є у достатній кількості (корисність одиниці блага до уваги не береться). Кваліфікованою корисністю наділяються блага, запас яких обмежений і зменшення його хоча б на одиницю негайно позначається на добробуті індивіда.

2. Праця – це „благо майбутнього”, бо вона створює продукт тільки через певний час, тоді робітник стає власником „майбутнього часу”. Підприємець, наймаючи виробника, дає йому „теперішнє благ” у вигляді заробітної плати. Таким чином, вони обмінюються цими благами. з часом праця створює якісь певні блага, і ці блага через більш низьку оцінку майбутніх благ порівняно з теперішніми, за вартістю колись перевищуватимуть заробітну плату. Це перевищення і становитиме прибуток підприємця.

<< | >>
Источник: Історія економічних вчень. Лекції. 2020

Еще по теме 6.2.1. Австрійська школа і створення теорії граничної корисності:

  1. 6.2.3. Американська школа: теорія граничної продуктивності факторів виробництва
  2. 6.2.4. Шведська (стокгольмська) школа економічної теорії
  3. Лекція 4-5. Поведінка споживача та максимізація корисності
  4. 2. Вибір споживачів. Правило максимізації корисності
  5. ЗМЕНШЕННЯ КОРИСНОСТІ АКТИВІВ
  6. 1.1 Предмет економічної теорії
  7. 1. Матеріальні запаси, причини їх створення
  8. 2.3.1.Характеристика системи, завдання, етапи створення
  9. РОЗДІЛ 1 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЛОГІСТИКИ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОРИСНОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ
  10. Обґрунтування необхідності використання інформаційної логістики в контексті забезпечення корисності туристичного продукту
  11. Науково-методичні підходи до оцінювання корисності туристичного продукту з позиції задоволення споживачів
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -