Висновки до розділу 1
1. Прагматичні питання комунікації, які найбільше цікавить дослідників державного управління і місцевого самоврядування, з огляду на можливість їх практичного застосування, визначають домінацію комунікативного аспекту комунікації відносно до інформаційно-змістовного аспекту.
Описати комунікативний процес у місцевому самоврядуванні можуть міждисциплінарні напрями, які знайшли своє відображення в інтегративних наукових дисциплінах (психолінгвістика, соціопсихологів, соціолінгвістика, соціокомунікація тощо) та прикладних дисциплінах (соціальна робота, муніципальне управління, політичні технології, психологія масових комунікацій, стратегічне планування розвитку території тощо).2. Для моделей, які описують різні комунікативні процеси, типологічним критерієм для подальшого аналітичного розгляду може слугувати наявність комунікативної тріади: комунікатора (автора повідомлення) – повідомлення – реципієнта (отримувача повідомлення). Розгляд такої тріади дозволяє розрізнити чотири способи концептуалізації комунікації, які стають своєрідним підґрунтям для розробки різних засадничих моделей комунікативного процесу: трансмісії, ритуалу, привернення уваги та рецепції.
3. Перспективи розвитку місцевого самоврядування як складної соціальної системи пов’язані із впровадженням та розвитком таких форм комунікації, яка описується транзакційною моделлю. Відтак, важливим є реальне наділення соціальними функціями усіх УКП в місцевому самоврядуванні, розуміння ними своїх соціальних ролей і своєї можливості змінити ці ролі. До того ж, транзакційна модель дозволяє планувати і впроваджувати довготривалі комунікативні стратегії, які можуть з більшою ефективністю використовувати наявні ресурси, формувати завдання, мету чи над-мету для місцевої громади і досягати цієї мети (над-завдання).
4. Інформація тільки тоді стає продуктивною силою, коли вона включається у комунікацію, є продуктом для комунікації, тоді вона набуває соціального значення і тоді вона має сенс застосування у державному управлінні чи місцевому самоврядуванні. І основною проблемою, яку необхідно при цьому вирішити, - це надання цілеспрямованого характеру інформаційному забезпеченню (супроводу) управлінської діяльності. Серед перспективних напрямів розвитку і удосконалення інформаційного супроводу комунікативного процесу в місцевому самоврядуванні є використання організаційного, інтелектуального та іншого ресурсу недержавних організацій (НДО).
5. До проблемних комплексів місцевого самоврядування, розв’язання яких пропонується проводити за допомогою комунікативних стратегій, ми віднесемо такі групи завдань – забезпечення політичних, соціально-економічних та громадянських прав членів територіальної громади.
Еще по теме Висновки до розділу 1:
- Висновки до розділу 3
- Висновки до розділу І
- Висновки до розділу 3
- Висновки до розділу 4
- Висновки до розділу ІІІ
- Висновки до розділу З
- Висновки до розділу 2
- Висновки до розділу 1
- Висновки до розділу 2
- Висновки до розділу 2
- Висновки до розділу 1