<<
>>

Висновки до розділу 3

1. Запропоновано методику пошуку інтегрального показника оцінювання стійкості фінансової системи в певний проміжок часу, кількісне значення якого дозволятиме визначити рівень дестабілізації фінансових процесів та проаналізувати ефективність прийнятих державними органами влади управлінських рішень щодо стабілізації ситуації в країні.

2. Встановлено, що протягом 2000–2012 рр. фінансова система України переважно характеризувалась нестабільністю. Не враховуючи показники 2001 р., з 2000 р. п’ять років поспіль в Україні простежувалася стагнація фінансової системи. Період з 2005 по 2007 р. ознаменувався певною стабільністю, яка порушилась у 2008–2009 рр. під впливом зовнішніх шоків світової фінансової кризи. Антикризові заходи, що сприяли посиленню стійкості фінансової системи в 2010–2011 рр., виявились недовготривалими та призвели до нової дестабілізації в 2012 р.

3. Розроблено науково-методичний підхід до оптимізації параметрів стійкості фінансової системи на основі використання теорії ігор. Концептуальною основою розробленої методики було обрано положення щодо різновекторності дії чинників, які впливають на стійкість фінансової системи та кардинально різних суб’єктів, що їх формують. З одного боку, державні органи управління намагаються досягти високого рівня стійкості фінансової системи за допомогою усіх існуючих інструментів, а з іншого – суб’єкти господарювання, базуючись на принципі максимізації вигод, спричиняють її дисбаланс.

4. Обґрунтовано, що в межах реалізації теорії ігор оцінку державного впливу на стійкість фінансової системи доцільно описувати за рахунок інтегрального показника, що акумулює три відносні: сальдо державного бюджету/ВВП, державний борг/ВВП та золотовалютні резерви (ЗВР)/М2. Запропонований підхід дозволяє врахувати найбільш використовувані в умовах функціонування вітчизняної економіки політики державного регулювання: бюджетно-податкову, боргову та грошово-кредитну. Вплив суб’єктів господарювання на рівень стійкості фінансової системи описано за рахунок показника «рівень тіньової економіки», який найбільш комплексно та всебічно характеризує протидію суб’єктів господарювання забезпеченню стійкості фінансової системи.

5. Проведено дослідження основних вітчизняних та закордонних моделей організації системи фінансового нагляду (інституційна, функціональна, інтегрована, модель «двох вершин»), здійснено комплексну характеристику кожної з них, ідентифіковано їх переваги та недоліки; виявлено, що найбільш ефективними та такими, що відповідають сучасним особливостям розвитку фінансового ринку, є міжсекторні моделі, до яких належать модель за завданнями та модель мегарегулятора.

6. Трансформацію вітчизняної системи фінансового нагляду запропоновано здійснити наступним чином: регулятором банківського сегмента має залишитися Національний банк України; створити наглядовий орган на базі об’єднання НКЦПФР та Нацкомфінпослуг для регулювання діяльності відмінних від банків фінансових посередників.

Основні положення даного розділу опубліковано автором у роботах [62, 63, 68, 70, 73, 74, 192, 193].

<< | >>
Источник: Лук’янець Олена Вікторівна. Методичні засади забезпечення стійкості фінансової системи країни. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Суми –2014. 2014

Еще по теме Висновки до розділу 3:

  1. Висновки до розділу 1
  2. Висновки до розділу 2
  3. ВИСНОВКИ
  4. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ
  5. РОЗДІЛ 2 РОЗВИТОК НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ
  6. РОЗДІЛ 3 Удосконалення науково-Методичних підходів до оцінювання стійкості фінансової системи України
  7. ЗМІСТ
  8. 3.2. Оптимізація параметрів стійкості фінансової системи
  9. 2.2. Аналіз та дослідження показників характеристики стійкості фінансової системи України
  10. Заключение
  11. Квантификация уровней неэффективности рынка как пространства последствий регулятивных решений (на основе расстояния Кульбака - Лейблера)
  12. Значение секьюритизации в развитии рынка капиталов и факторингового рынка России.
  13. ПРИЛОЖЕНИЯ
  14. ОГЛАВЛЕНИЕ
  15. Классификация стандартных опционных продуктов в зависимости от изменения цены или волатильности
  16. Структурированная бабочка - продажа волатильности на основе биржевых опционов на рынке FORTS
  17. Глава 3. Пути обеспечения действенности влияния государственных финансов на устойчивость коммерческих организаций
  18. Естественные и институциональные стимулы СРО