<<
>>

Висновки до розділу 1

1. Проведене дослідження розвитку позицій щодо трактування сутності фінансової системи у науковій літературі дає змогу відзначити, що традиційним є виокремлення інституційного та функціонального поглядів, в основу розмежування яких покладено принципову різницю структурних складових, які у комплексі формують фінансову систему, що, на думку автора, не дозволяє врахувати глобальну мету її функціонування.

2. Доведено, що визначення фінансової системи, надані у рамках кожного з виокремлених підходів, не дозволяють врахувати повний спектр її ключових характеристик, що призвело до необхідності формулювання дефініції у авторському визначенні, відповідно до якої фінансова система представляє сукупність самостійних сфер та ланок, пов’язаних між собою існуванням механізмів обігу фінансових ресурсів, комплексне функціонування яких забезпечує задоволення існуючих потреб суб’єктів, що входять до її складу, на мікрорівні та економічне зростання на макрорівні.

3. Обґрунтовано принципи, які обумовлюють специфіку взаємодії складових фінансової системи: цілісність, самостійність, емерджентність, динамічність, регульованість. У контексті визначення структурної будови фінансової системи виокремлено три складові: організаційну підсистему, яка забезпечує формування регуляторного середовища для здійснення фінансової діяльності; суб’єктну підсистему, яка об’єднує активних учасників, що здійснюють акумулювання, розподіл та використання фінансових ресурсів; інституційну підсистему, яка спрямована на формування та реалізацію механізмів трансформації та перерозподілу фінансових ресурсів.

4. Виокремлено декілька підходів до трактування поняття «фінансова стійкість», а саме: мікрорівневий, за якого фінансова стійкість розглядається як достатність грошових коштів, необхідних для ефективного функціонування підприємства, збалансованість власних та залучених фінансових ресурсів та можливість своєчасного виконання зобов’язань; мезорівневий, при якому ідентифікуються параметри стійкості окремих інституційних секторів фінансової системи (банківського, страхового, фондового тощо); макрорівневий, що передбачає визначення критеріїв та передумов стійкості фінансової системи в цілому.

5. Досліджено особливості етапів та видів трансформаційних перетворень (внутрішньосистемні, системні та міжсистемні; макрорівневі, мезорівневі та макрорівневі; моносекторні, комплексні), визначено специфічні риси перехідної економіки, а також охарактеризовано закономірності транзитивного періоду національного господарства в цілому та у розрізі його окремих складових (банківського сектора, валютного сегмента, фондового ринку, а також бюджетної сфери).

Основні положення даного розділу опубліковано автором у роботах [55, 58, 60, 61, 67, 71, 72, 76].

<< | >>
Источник: Лук’янець Олена Вікторівна. Методичні засади забезпечення стійкості фінансової системи країни. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Суми –2014. 2014

Еще по теме Висновки до розділу 1:

  1. Висновки до розділу 3
  2. Висновки до розділу 2
  3. ВИСНОВКИ
  4. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ФІНАНСОВИХ СИСТЕМ
  5. РОЗДІЛ 2 РОЗВИТОК НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ
  6. РОЗДІЛ 3 Удосконалення науково-Методичних підходів до оцінювання стійкості фінансової системи України
  7. ЗМІСТ
  8. 3.2. Оптимізація параметрів стійкості фінансової системи
  9. 2.2. Аналіз та дослідження показників характеристики стійкості фінансової системи України
  10. Инфраструктурная платформа управления виртуальными ор­ганизациями в сфере социальных коммуникаций
  11. Анализ динамики структуры экономики Самарской области
  12. Опыт и перспективы применения методических положений повыше­ния инновационной активности и результативности человеческого капи­тала в угольной компании «СУЭК»
  13. § 3. Правовое положение Банка России как субъекта финансового права и органа, осуществляющего банковское регулирование
  14. Глава2. Содержание договора банковского счета
  15. Заключение
  16. ВВЕДЕНИЕ
  17. Квантификация уровней неэффективности рынка как пространства последствий регулятивных решений (на основе расстояния Кульбака - Лейблера)
  18. Контроль расчетов по возмещению материального ущерба
  19. Значение секьюритизации в развитии рынка капиталов и факторингового рынка России.
  20. ПРИЛОЖЕНИЯ