Бюджетний устрій та бюджетна система України
Вертикальна структура державного бюджету за рівнями влади характеризується двома поняттями: бюджетний устрій і бюджетна система.
Бюджетний устрій — це організація і принципи побудови бюджетної систе
ми, її структура і взаємозв’язок між бюджетами, які він об’єднує, у процесі
забезпечення виконання єдиної загальнодержавної фінансово-бюджетної полі-
тики.
Бюджетний устрій країни визначається її державним устроєм. В унітарних державах, тобто у країнах з єдиним населенням та культурою, бюджетна система має дві ланки: державний бюджет і численні місцеві бюджети. У федеративних державах бюджетні системи складаються з трьох ланок: державного бюджету (федерального бюджету або бюджету центрального уряду), бюджетів членів федерації (наприклад, штати у Сполучених Штатах Америки, землі (ланди) у Федеративній Республіці Німеччині, провінції у Канаді, кантони у Швейцарії і т. ін.) та місцевих бюджетів.
В основу бюджетного устрою покладено:
- визначення видів бюджетів;
- установлення принципів побудови бюджетної системи;
- розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи;
- організацію взаємовідносин між бюджетами різних рівнів.
Бюджетний устрій України визначається закріпленим у Конституції України державним ладом України та її адміністративно-територіальним поділом. Україна — унітарна держава, яка поділена на 25 адміністративно-територіальних одиниць (Автономну Республіку Крим і 24 області країни).
Бюджетна система — відображає складові бюджету, тобто це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країні згідно з її бю- джетним устроєм.
В основу формування бюджетної системи України покладено Конституцію України та Бюджетний кодекс України, прийнятий у липні 2010 р. Верховною Радою України[39].
Відповідно до Бюджетного кодексу України (ст. 2) бюджетна система України — це сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.
Вона складається (ст. 5) з таких ланок (рис. 14.1): Державний бюджет України; місцеві бюджети.
Рис. 14.1. Структура бюджетної системи України
До місцевих бюджетів належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах і бюджети місцевого самоврядування.
Бюджети місцевого самоврядування — це бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.
Бюджетний кодекс започаткував дію відносно самостійних 686 місцевих бюджетів, які мають прямі, рівноправні відносини з державним бюджетом, у тому числі:
- бюджет Автономної Республіки Крим;
- 24 обласні бюджети;
- бюджети міст Києва та Севастополя;
- 171 бюджет міст обласного підпорядкування;
- 488 бюджетів районів;
- а також до складу бюджетної системи включаються понад 12 тисяч бюджетів місцевого самоврядування.
Усі бюджети України — від державного до сільського — в сукупності становлять зведений бюджет України.
Зведений бюджет — це сукупність показників усіх бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного та соціального розвитку держави. Законодавчими органами влади він не затверджується.
Доходи та видатки місцевих бюджетів входять до складу зведеного бюджету і не входять до складу Державного бюджету України.
Побудова бюджетної системи ґрунтується на принципах (рис. 14.2): єдності, збалансованості, самостійності, повноти, обґрунтованості, ефективності, субсидіарнос- ті, цільового використання бюджетних коштів, справедливості та неупередженості, публічності та прозорості й відповідальності учасників бюджетного процесу.
Розмежування доходів і видатків між бюджетами різних рівнів є важливим елементом бюджетного устрою. Воно починається з розмежування видатків, яке ґрунтується на розмежуванні функцій держави між різними рівнями влади: з центрального бюджету фінансуються видатки загальнодержавного характеру, з відповідних місцевих бюджетів — видатки регіонального значення. При цьому може застосовуватись два підходи: розподіл за територіальною ознакою і розподіл, виходячи з відомчого підпорядкування.
Всі доходи місцевих бюджетів поділяють на закріплені і регулюючі.
Доходи місцевих бюджетів складаються з таких елементів:
Власні джерела доходів: Закріплені доходи; Регулюючі доходи.
Додаткові джерела: Дотації вирівнювання; Субвенції; Субсидії; Кредитні ресурси.
Закріплені доходи — це кошти, які повністю надходять до відповідних бюджетів.
Регулюючі доходи — це кошти, які поділяються за нормативами від загальнодержавних податків бюджетам нижчих рівнів для збалансування їх видатків. Нормативи передбачаються у відсотках.
Дотації вирівнювання, субвенції — виділяються у твердій сумі бюджетам нижчих рівнів при затвердженні державного бюджету, якщо закріплені та регулюючі доходи не покривають видатки місцевих бюджетів (головним чином обласних).
Кредитні ресурси — це кошти, залучені шляхом державних та місцевих позик під певні державні зобов’язання — облігації.
Організація взаємовідносин між бюджетами передбачає виділення їх напрямів, видів та форм. За напрямами взаємовідносини між бюджетами поділяють на вертикальні — між бюджетами різних рівнів, і горизонтальні — між бюджетами одного рівня (в Україні тільки вертикальні).
Види взаємовідносин: регламентовані законодавчими та інструктивними документами; договірні — на підставі угоди.
Єдність | Забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдиним порядком виконання бюджетів та ведення бюджетного обліку й звітності |
Збалансованість | Повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету за відповідний бюджетний період |
Самостійність | Забезпечується закріпленням за місцевим самоврядуванням відповідних доходів; правом місцевих органів визначати напрям використання власних, закріплених, регульованих доходів; правом місцевих рад незалежно одна від одної розглядати та затверджувати місцеві бюджети |
Повнота | До складу бюджетів належать всі надходження та видатки, передбачені нормативно-правовими документами; у звіті про виконання бюджету відображаються кінцеві касові операції за розрахунками Державного казначейства |
Обґрунтованість | Бюджет формується на основі реальних макропоказників економічного й соціального розвитку та розрахунків доходів і видатків за встановленими правилами й методиками |
Ефективність | Досягнення усіма учасниками бюджетного процесу поставлених завдань при мінімальному залученні бюджетних коштів |
Субсидіарність | Розподіл видатків між ланками бюджетної системи на засадах максимального наближення суспільних послуг до їх безпосередніх споживачів |
Цільове використання коштів | Бюджетні асигнування використовуються лише на цілі, визначені бюджетними призначеннями та закріплені бюджетним розписом |
Справедливість та неупередженість | Бюджетна система будується на засадах справедливого та неупередженого розподілу суспільного багатства між галузями соціальної сфери, громадянами країни, територіями |
Публічність і прозорість | Прийняття через парламент Закону „Про державний бюджет”, затвердження звіту про його виконання; прийняття рішень місцевих органів влади щодо місцевих бюджетів; висвітлення в ЗМІ показників бюджетів і звітів про їх виконання |
Відповідальність | Кожний учасник бюджетного процеси несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу Рис. 14.2. Принципи бюджетного устрою |
Форми взаємовідносин, бюджетне субсидування, вилучення коштів, взаємні розрахунки, бюджетні позички. Субсидування — це виділення коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня: субвенції, дотації. Вилучення коштів — це пе- редання коштів із бюджетів нижчого рівня до бюджетів вищого рівня. Взаємні розрахунки — передання коштів із одного бюджету до іншого у зв’язку з перерозподілом між ними доходів чи видатків після затвердження бюджету. Бюджетні позички — це
запозичення коштів у зв’язку з виникненням тимчасового касового розриву (незбіг у часі фінансування видатків і надходження доходів). Можуть надаватись або з бюджету вищого рівня, або установами банківської системи. (Нині в Україні позички можна отримати тільки в банках).
14.3.
Еще по теме Бюджетний устрій та бюджетна система України:
- Глава 3. Бюджетний устрій і бюджетна система України
- Державний устрій, бюджетна система і бюджетний процес Франції
- Швеція — поняття «шведська модель», бюджетний устрій та бюджетна система країни
- 2.2. Бюджетна система та бюджетний устрій
- Бюджетний устрій та бюджетна система Великої Британії
- Бюджетний устрій та бюджетна система Німеччини
- Бюджетний устрій та бюджетна система Японії
- Бюджетна система та засади бюджетного устрою України
- Тема 2. Бюджетний устрій та побудова бюджетної cистеми України
- 1. Бюджетний устрій в зарубіжних країнах. Організація бюджетного процесу
- Вопрос 19. Бюджетное устройство и бюджетная система. Модели построения бюджетной системы в федеративных и унитарных государствах
- Бюджетна система України
- 5. Бюджетное устройство и бюджетный процесс в Российской Федерации. 5.1.Бюджетная система, принципы ее построения.
- Бюджетна система України. Лекції, 2011
- Зборовська Ольга Михайлівна. Бюджетна система України, 2009
- Сущность и значение бюджетного устройства и бюджетной системы РФ
- Тема 4 Бюджетний процес і бюджетний регламент. Організація бюджетного планування в Україні
- Бюджетная система РФ: понятия, принципы формирования, участники бюджетного процесса