<<
>>

Контроль руху та наявності основних засобів: завдання, об’єкти, джерела контролю, методи контролю.

Збереження основних засобів, забезпечення їх нормального стану та раціональне використання є основним завданням колективу підприємства. Звідси у програмі проведення комплексної ревізії основною є перевірка операцій, пов'язаних із основними засобами.

Важливими завданнями ревізії основних засобів є:

1. Перевірка дотримання умов, що забезпечують зберігання основних засобів та нематеріальних активів.

2. Перевірка законності та правильності операцій, пов'язаних із рухом основних засобів, нематеріальних активів та їх документальним оформленням.

3. Перевірка правильності віднесення активів до основних засобів.

4. Перевірка правильності і своєчасності нарахування та включення у витрати виробництва амортизаційних витрат.

5. Перевірка правильності проведення переоцінки основних засобів.

6. Перевірка правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з рухом основних засобів.

7. Перевірка своєчасності освоєння виробничих потужностей, виконання показників ефективності використання обладнання.

8. Виявлення невикористовуваного обладнання, обстеження його стану, умов збереження.

9. Перевірка операцій, пов'язаних з орендою основних засобів.

У ході ревізії основних засобів перевіряють:

- забезпечення контролю за наявністю і збереженням основних засобів (правильність віднесення об'єктів до основних засобів, правильність класифікації основних засобів, правильність оцінки і переоцінки основних засобів, питання організації аналітичного обліку і матеріальної відповідальності за основні засоби, інвентаризація основних засобів, відповідність даних звітності синтетичному і аналітичному обліку);

- документальне оформлення і відображення в обліку операцій надходження і вибуття основних засобів (використання уніфікованих форм первинної облікової документації, відображення операцій надходження і вибуття основних засобів у реєстрах синтетичного обліку, питання оподатковування операцій при надходженні і вибутті основних засобів);

- нарахування і відображення в обліку амортизації основних засобів (правильність встановлення терміну корисного використання, правомірність і обґрунтованість використовуваних методів нарахування амортизації, правомірність застосування прискореної амортизації, правильність розрахунків амортизаційних відрахувань, правильність відображення амортизаційних відрахувань в обліку);

- відображення в обліку відновлення основних засобів — ремонту, модернізації і реконструкції (документальне оформлення операцій, способи проведення ремонту, правомірність віднесення витрат з ремонту на собівартість, відображення операцій з реконструкції і модернізації в обліку).

Інформаційна база, використовувана під час перевірки основних засобів, містить:

1. Основні нормативні документи, що регулюють питання організації бухгалтерського обліку й оподатковування основних засобів;

2. Наказ про облікову політику організації;

3. Первинні документи, які відображають операції по основних засобах:

- Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) (№ОЗ-1).

- Акт здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ф. ОЗ-2).

- Акт на списання основних засобів (№ ОЗ-З).

- Акт на списання автотранспортних засобів (№ ОЗ-4).

- Акт на установку, пуск, демонтаж будівельних механізмів (№ ОЗ-5).

- Інвентарну картку обліку основних засобів (№ ОЗ-6).

- Опис інвентарних карток з обліку основних засобів (№ ОЗ-7).

- Картку обліку руху основних засобів (№ ОЗ-8).

- Інвентарний список основних засобів (№ ОЗ-9).

- Розрахунок зносу основних засобів (№ ОЗ-14).

- Протоколи інвентаризаційних комісій.

- Інвентаризаційні описи та порівняльні відомості з інвентаризації.

4. реєстри синтетичного й аналітичного обліку руху основних засобів, використовувані в організації:

- Облікові реєстри по рахунках 10, 11, 12, 13, 40, 41, 42, 46.

- Г оловну книгу.

5. бухгалтерську звітність:

- Баланс (Форма № 1).

- Звіт про власний капітал (Форма № 4)

На етапі проведення ревізії правильності нарахування амортизації і зносу основних засобів здійснюється:

- перевірка дотримання положень облікової політики підприємства щодо амортизації основних засобів;

- перевірка правильності віднесення об'єктів амортизаційних відрахувань до тієї чи іншої групи основних засобів;

- перевірка розрахунків сум щомісячних амортизаційних відрахувань;

- перевірка своєчасності і правильності їхнього відображення в обліку. Необхідно одержати перелік об'єктів основних засобів, по яких застосовуються особливі умови нарахування амортизації чи її припинення, зокрема:

- на які амортизація не нараховується;

- які знаходяться на консервації;

- по яких нарахування амортизації припинене;

- по яких застосовується прискорена амортизація;

- невиробничого призначення;

- використовуваних організацією за договором оренди;

- переданих організацією в оренду.

Узагальнюючи практику перевірки основних засобів, відзначимо найбільш часті порушення щодо амортизаційних відрахувань такі: неправильне визначення первісної вартості об'єктів (її завищення чи заниження), завищення (заниження) суми амортизаційних відрахувань, що приводить до неправильного визначення оподатковуваного прибутку, ненарахування амортизації у разі понесення підприємством збитку, перекручування фінансового результату господарської діяльності і продовження терміну корисного використання об'єкта, що амортизується, нарахування амортизації один раз у квартал (при складанні квартальної звітності), порушення принципу тимчасової визначеності фактів

господарської діяльності, неправильне визначення фінансового результату по окремих періодах , помилки у визначенні термінів початку і закінчення нарахування амортизації, ненарахування амортизації по капітальних витратах в орендовані основні засоби, заниження собівартості продукції, що випускається, неправильне визначення показників бухгалтерської звітності.

Відновлення основних засобів здійснюється за допомогою ремонту (поточного, середнього, капітального), модернізації чи реконструкції. Здійснюючи перевірку операцій по ремонту основних засобів, ревізор повинен особливу увагу приділити правильності документального оформлення цих операцій. Згідно з П(С)БО 7 у процесі експлуатації основних засобів підприємство може здійснювати заходи, що ведуть до збільшення економічних вигод, первісно очікуваних від використання відповідних об'єктів основних засобів. На суму витрат, пов'язаних з покращанням основних засобів, збільшується їхня первісна (переоцінена) вартість.Крім витрат на покращання, підприємства несуть витрати на ремонт основних засобів. Ці витрати не призводять до збільшення первісно очікуваних економічних вигод, тому їх відносять не на збільшення первісної вартості основного засобу, а до витрат поточного періоду.

Ревізору необхідно знати, що підприємство для цілей оподаткування, має право протягом звітного року відносити на валові витрати будь-які витрати, пов'язані з покращанням групи 1, 2 і 3 основних фондів у сумі, що не перевищує 5 % сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.

Якщо витрати перевищують зазначену суму, то їх відносять на збільшення балансової вартості окремих об'єктів групи 1 або балансової вартості груп 2, 3 і підлягають амортизації за нормами. Ревізія операцій з поточного ремонту основних засобів починається з вивчення: 1) змісту плану поточного ремонту як всього підприємства, так і його структурних підрозділів; 2) обґрунтування нормативу затрат на проведення ремонту; 3) аналізу його виконання в ревізованому періоді. Виявивши невиконання плану за обсягом, перевитрату коштів, ревізор

з'ясовує причини, винуватців та наслідки.Практика контрольно-ревізійної роботи показує, що зустрічається економія у витратах на поточний ремонт. Причини такої економії слід детально вивчити, тому що вона може виникнути через неповне виконання обсягу робіт з поточного ремонту основних засобів. За даними первинних документів і записів в облікових реєстрах ревізор встановлює: 1) правильність списання матеріальних цінностей на ремонт; 2) випадки виписування фіктивних документів на підставних осіб, які не брали участі у ремонті; 3) правильність застосування розцінок при оплаті праці.

Ревізію операцій на капітальний ремонт основних засобів необхідно починати із перевірки правильності складання плану капітального ремонту і аналізу його виконання за видами основних засобів і окремих об'єктів, за обсягом і собівартістю. У план капремонту включають ті об'єкти основних засобів, що відповідають вимогам капітального ремонту. По всіх таких об'єктах капітального ремонту повинна бути кошторисно-технічна документація.

При підрядному способі проведення капітального ремонту на підставі договорів підряду і доданих до них умов ревізор встановлює об'єкти, термін проведення та вартість ремонту за договором. Якщо виявлено випадки передачі в ремонт незапланованих об'єктів основних засобів або завищення вартості ремонту окремих об'єктів, ревізор повинен одержати пояснення від відповідальних посадових осіб та встановити причини порушень та винуватців.

Дещо складнішим процесом є ревізія витрат на виконання капремонту, здійсненого господарським способом.

При цьому перевіряється правильність формування статей витрат на виконання капітального ремонту на підставі даних первинних документів і звітів, а також правильність розподілу непрямих витрат.

Перевіряючи витрати, потрібно вияснити, чи отримано при розбиранні відремонтованих об'єктів придатні для подальшого використання матеріальні

цінності та перевірити їх оприбуткування. При ревізії затрат на капітальний ремонт нерідко викриваються необгрунтовані завищення обсягів і вартості ремонтних робіт. Ці факти визначаються шляхом встановлення реальних обсягів виконаних ремонтних робіт методом контрольного обмірювання, експертизи. Після цього зіставляють отримані дані із звітними даним по актах приймання ремонтних робіт. У випадку виявлення відхилень по кожному такому факту беруться письмові пояснення відповідальних осіб. Важливе місце у ревізії займає перевірка якості капітального ремонту основних засобів, яка характеризується безвідмовністю в роботі відремонтованих об'єктів, скороченням простоїв, викликаних несправністю, зменшенням затрат на поточний ремонт, дотриманням строків міжремонтних періодів.

6.2.

<< | >>
Источник: ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ. Конспект лекцій.

Еще по теме Контроль руху та наявності основних засобів: завдання, об’єкти, джерела контролю, методи контролю.:

  1. 5.1.Завдання, предмет і об’єкти контролю руху коштів.
  2. Внутрішньогосподарський контроль: його завдання, суб’єкти та об’єкти.
  3. Завдання, джерела інформації і методичні прийоми контролю
  4. Тема 7: Контроль і ревізія основних засобів і нематеріальних активів
  5. 1. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю формування доходів, витрат і фінансових результатів
  6. Дискусійні методи фактичного контролю (контроль взаємопов’язаних операцій, письмових та усних пояснень тощо).
  7. ЛЕКЦІЯ 6. Методика контролю основних засобів та інших необоротних матеріальних активів
  8. Вопрос 15. Финансовый контроль, его содержание, формы и методы. Органы финансового контроля в РФ, их права и обязанности
  9. Документальний контроль руху запасів.
  10. Контроль фактичної наявності касової готівки і дотримання умов її збереження
  11. Контроль руху нематеріальних активів
  12. 9.1. Завдання, методи та послідовність проведення ревізії основних засобів
  13. Суб’єкти державного фінансового контролю
  14. Лекція 7. Методика контролю операцій з руху запасів
  15. Предмет державного фінансового контролю та його об’єкти
  16. Завдання внутрішньогосподарського контролю.