<<
>>

§ 8.1. Суть технічного аналізу

 

Технічний аналіз - це дослідження динаміки основних показників ринку за допомогою графічних методів з метою прогнозування майбутніх напрямів їх руху.

Технічний аналіз використовує значна кількість учасників біржових та позабіржових ринків.

Успішний біржовий трейдер О. Елдер, який уже згадувався у попередніх розділах, образно висловився з цього приводу: "Технічний аналіз споріднений з опитуваннями громадської думки. Це поєднання науки й мистецтва. Наукова частина полягає у використанні статистичних методів і комп'ютерів; творча частина - тлумачення отриманих даних"[90]. Технічний аналіз ґрунтується на трьох статистичних оцінках біржової торгівлі, а саме:
          1. ціни;
          2. обсягів торгівлі;
          3. кількості відкритих позицій або відкритих інтересів (open interest).

О. Елдер підкреслює, що у зарубіжній практиці є два погляди на технічний аналіз. З точки зору психолога, технічний аналіз визначається як графічне зображення соціально-психологічних процесів ринку. З точки зору математика, технічний аналіз є графічним відображенням звичайних статистичних процесів. Становлення технічного аналізу відбувається у кінці ХІХ-го століття. Творцем цього напряму аналізу вважається Чарлз Доу - головний редактор газети "The Wall Street Journal", який вперше використав статистичні методи аналізу часових рядів на ринку акцій. Сучасний технічний аналіз все більше і більше використовує когнітивну психологію, за допомогою якої аналітик краще пізнає себе та ринок, що дозволяє по-новому оцінювати різні ринкові процеси.

На зарубіжних ринках джерела фінансової інформації безпосередньо орієнтуються на поведінку інвесторів. Без сумніву, найдоступнішими та найбільш використовуваними джерелами інформації є фінансові розділи газет. Газети з кваліфікованим штатом фінансових редакцій подають не лише інформацію про основні ділові та фінансові новини дня, але й, як правило, свої коментарі.

У США та Європі, крім головних фінансових газет: "The Wall Street Journal", "Journal of commerce", "Financial Times", "Investor Daily" тощо, видається, за скромними підрахунками, понад тисячу джерел інвестиційної інформації[91].

Інформація про щоденні курси акцій, валют, обсяги торгів на ф'ючерс- них та опціонних ринках публікується в спеціальних бюлетенях, наприклад, "Daily Stock Price", "Stock Guide", "Bond Guide". Популярністю користуються журнали "Barron's", "Fortune", "Financial Analists Journal", "Journal of Futures Markets", "Journal of Money", "Credit and Banking", "Investment Dealer's Digest", "Business Week", "Time" тощо.

Помітно виділяються матеріали корпорацій, торговельно-промислових асоціацій, галузевих інститутів, державних органів, служб складання графіків змін цін і курсів, статистичних та консультаційних служб, радіо, телебачення, електронних засобів інформації, служб прогнозів. Особливе місце займають публікації рейтингових корпорацій "Moody's", "Fitch", "Value Line", "Standard amp; Poor's Corporation", видання "Citybank", "Clereland Trust Company", "Federal Reserve Bank of New York", "Personal Finance Letter" тощо.

Найпотужнішими у світі службами фінансової інформації є системи тікерів (біржовий телеграф), що належать корпорації "Dow Jones amp; Company" і працюють цілодобово в режимі реального часу, та інформаційні агентства "Reuters", "AFX", "Knight Ridder", "Futures World News".

Відображаючи багатогранність сучасного суспільства, інвестиційне середовище зарубіжних фінансових ринків надає необмежені можливості для інвестування. Сьогодні інвестори можуть формувати свої портфелі не лише з акцій та облігацій, що котируються на відомих біржах світу. Вони купують цінні папери невеликих корпорацій, розміщених на всій земній кулі, в т.ч. й у постсоціалістичних країнах. Все пошире- нішими на зарубіжних ринках стають високодохідні облігації, забезпечені пулом іпотек, векселі із змінною ставкою, свопи, опціони та ф' ю- черсні контракти.

Інвестор особисто або через інститут спільного інвестування, біржового брокера постійно працює з біржовими котирувальними таблицями, намагаючись за допомогою аналізу цін і курсів передбачити їх поведінку.

Фундаментальний підхід, що передбачає повний ринковий аналіз на макро- та мікрорівнях, це швидше логічний підхід, але події на ринках не завжди підпорядковані логіці. Історія ринку налічує масу прикладів того, як прозорий та прогнозований ринок неадекватно реагував на несприятливі зміни. На слабких ринках, коли ціни знижуються, одна і та ж інформація може викликати збільшення обсягів продажу замість купівлі. Цей, здавалося би, нелогічний процес неможливо пояснити на прикладі аналізу простої економічної ситуації, оскільки для точної оцінки ринку необхідно додатково аналізувати більшу кількість фінансових інструментів.

Фундаментальний аналіз концентрується на вивченні факторів попиту і пропозиції, що визначають зміну цін. Це традиційний економічний аналіз. На сучасних фінансових ринках фундаментальний аналіз здійснюється із застосуванням економетрії та моделей розвитку ринків. Однак ефективність такого аналізу є високою лише для довгострокового прогнозування.

Фундаментальний аналіз ускладнюється через тенденцію ринку не враховувати і, відповідно, не реагувати на загальновідомі фактори та узгоджувати з ними прогнозування ринку. Ця тенденція руйнує логічний зв'язок між ринком та економічним станом. Наприклад, урядові закупи або продаж стратегічних запасів сировини на слабких ринках можуть спричинити зростання цін тощо. Учасники ринку по-різному реагують на новини. Дехто потребує переконливішої інформації, ніж інші, аналізу специфічних факторів для прийняття рішення про купівлю чи продаж. Спровокувати таку поведінку можуть психологічні фактори, властиві конкретному торговцеві, повільне поширення інформації та відповідна реакція на ринкові зміни.

Прихильники технічного аналізу (техніки) вивчають біржовий ринок як єдине ціле або ринок, на який впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори.

Техніки переконані, що, оскільки ринки складаються з людей, які, як правило, не схильні швидко змінювати свої погляди, їх дії на ринку за однакових обставин повторюватимуться.

Незважаючи на високу вартість технічного аналізу, він дуже популярний серед трейдерів. Більшість аналітиків, як правило, використовує обмежені дані - ціни та обсяги. Їх можна швидко збирати, аналізувати та зберігати. Те, що було властиве ринкові 50-х років ХХ-го ст., може повторитися й сьогодні, а значить, успішно використовуватися при виробленні торговельних стратегій.

Технічний аналіз (technical analysis) ґрунтується на припущенні, що ціни змінюються за стійкими часовими моделями. Тих, хто дотримується цієї теорії, називають чартистами (chart - діаграма), оскільки вони аналізують діаграми коливань цін та курсів і виявляють повторювані моделі. Фундаментальні аналітики досліджують закономірності, що діятимуть у майбутньому, а погляд технічних аналітиків спрямований у минуле. Основне положення технічного аналізу: все на ринку, розпочинаючи з катастроф та закінчуючи психологією трейдерів, призводить до зростання чи спаду цін.

Технічний аналіз передбачає вивчення внутрішньої інформації бірж. Слово "технічний" означає вивчення самого ринку, а не зовнішніх факторів, що відображаються в динаміці ринку. Технічні аналітики намага-

ються прогнозувати короткострокові зміни цін та курсів і на основі цього прогнозу дають рекомендації щодо часу укладення угоди, конкретного контракту або ринку в цілому. Саме тому на фінансових ринках світу вважають, що фундаменталісти відповідають на запитання "що?", а техніки - "коли?".

Концепція технічного аналізу ґрунтується на існуванні історичних закономірностей. Техніки стверджують, що вивчення минулих змін цін та курсів на ф'ючерсних та фондових біржах дозволяє торговцеві прийняти правильне рішення сьогодні. Практично всі технічні аналітики користуються красномовною, але загадковою термінологією, яку нам в Україні потрібно ще вивчити.

Наприклад, значне зростання курсу при відносно великих обсягах торгівлі вони характеризують як нагромадження, а зниження курсів при великих обсягах торгівлі - як розподіл. Якщо на фондовому ринку курси акцій не змінюються протягом значного періоду, то вважається, що акції перебувають у фазі консолідації. Курс, за межі якого ціни не піднімаються, називається рівнем опору, курс, за межі якого ціни не опускаються, - рівнем підтримки.

Джерелами інформації, крім названих вище, служать довідкові й статистичні видання ф' ючерсних та опціонних котирувань світових бірж. Ф'ючерсні котирування відображають всю необхідну для технічного аналізу інформацію:

  • ціну на момент відкриття біржі;
  • найвищу та найнижчу ціни дня (інтервал цін);
  • ціну закриття;
  • термін дії контракту;
  • розмір контракту;
  • біржу, на якій відбулися торги;
  • найвищу та найнижчу ціни за період існування контракту;
  • кількість відкритих та неліквідованих контрактів;
  • обсяги продажу та купівлі опціонів.

Основне завдання технічного аналітика - виявити закономірності реального руху цін, вловити момент зламу тенденції - так звані сигнали купівлі та продажу. Будь-які прийоми та методи технічного аналізу можна використовувати лише для ліквідних ринків з великою кількістю учасників, де операції виконуються регулярно, у значних обсягах.

Найпопулярнішим інструментом технічних аналітиків є цінові графіки. Побудова графіків зміни цін і курсів є одним із найдавніших й найбільш вдалих методів. Багато графіків використовується фахівцями для виявлення тенденцій ринку та точок зламу трендів. Тренд - це тен-

денція (від лат. "tendentia" - напрям) або односпрямований рух ціни, що зберігається впродовж певного неперервного періоду часу[92]. Хоча Е. Найман справедливо зазначає, що можна і необхідно поєднувати відносну випадковість подій на ринку та його періодичну трендовість. Досить обґрунтовано можна стверджувати, що:

  • рано чи пізно на ринку з'являється якась тенденція;
  • рано чи пізно панівна (домінуюча) тенденція закінчується;
  • ніхто не знає точно, коли та на якому рівні розпочнеться або завершиться тенденція.

Ці висновки дозволяють визначити певні правила технічного аналізу.

Так, трейдеру необхідно оцінювати напрям панівної (домінуючої) тенденції, її силу та визначати життєвий цикл тренду. Технічний аналіз ґрунтується на таких постулатах:
  • курс або ціна враховує всі фактори: економічні, політичні, психологічні. Ціна - квінтесенція ринку. На думку техніків, досить проаналізувати графіки зміни ціни або курсу, щоб зробити точний прогноз. З цими твердженнями, особливо для коротких проміжків часу (години, дня), погоджуються і практики, і теоретики ринків;
  • ціна або курс рухаються тільки в напрямі тренду. Тренди бувають трьох типів:
  • тренд "бика" - ціни та курси підвищуються;
  • тренд "ведмедя" - ціни та курси знижуються;
  • "бічний" тренд (flat, whipsaw) - ціни та курси не змінюються. Довгий флет, як правило, передбачає цінову "бурю" - різке зростання чи спад цін;
  • події повторюються, тобто закони економіки, психології, фізики незмінні протягом значного часу. Саме цей постулат дозволяє з більшою ймовірністю прогнозувати майбутнє на основі аналізу цінових тенденцій у минулому.

На рис. 8.1 подано схематичне зображення всіх видів трендів. Метою технічного аналізу є:

    1. оцінка поточної динаміки цін;
    2. визначення конкретного тренду;
    3. прогноз терміну дії тренду, довжини періоду дії даного напряму (довгостроковий, короткостроковий);
    4. визначення фази тренду - життєвого циклу (зародження, зрілості та завершення);
    5. визначення амплітуди коливання ціни тренду.

Іншими словами, метою технічного аналізу є визначення напряму руху ціни, а також кращих цін та часу для укладання угод. Маючи відповіді на ці запитання, технічний аналітик дає поради щодо купівлі або продажу. Коротко кажучи, технічний аналіз базується на наступних припущеннях:

  • ринок знає все. Суть цього припущення полягає в тому, що дія всіх факторів, економічних, політичних та психологічних уже врахована ринком і включена у ціну;
  • ринок підпорядковується тенденціям;
  • ринок має закономірності або історія повторюється.

Як бачимо, ці припущення дійсно мають багато недоліків, однак можуть і широко використовуються у технічному аналізі.

§ 8.2.

Засоби технічного аналізу

Серед засобів технічного аналізу можна виділити чотири категорії:

  1. Зразки графіків цін.
  2. Метод дотримання тренду.
  3. Аналіз характеру ринку.

4. Структурні теорії.

Перший метод технічного аналізу ґрунтується на побудові різних графіків зміни цін і курсів, обсягів торгів та виявленні так званих "фігур", які у цих графіках можна помітити. Техніки використовують

відповідне програмне забезпечення, яке сьогодні настільки поширене, що включається до стандартних комп'ютерних програм. Найбільш вживаними у практиці технічного аналізу є стовпчикові діаграми, лінійні графіки, графіки "хрестиків та нуликів", графіки відрізків (барів), "японські свічки ".

Лінійні графіки звичайно показують час на осі ОХ і ціну на осі ОУ. Ціна подається вертикальною лінією, яка може відображати певний період (день, тиждень, місяць або якийсь інший термін).

Накреслена лінія показує ціни від нижчої до найвищої або навпаки. Специфічні позначки можуть доповнюватися покажчиками цін або курсів відкриття та закриття ринку. Кожен наступний період поданий справа від попереднього. Дехто вказує й інші дані на графіку, наприклад, обсяги торгівлі або додає короткий коментар незвичайних подій, що могли вплинути на стан ринку.

Деякі аналітики воліють будувати графіки пропорцій, відомі під технічною назвою "напівлогарифмічний масштаб". Проте їх важко побудувати без певних навичок та знань статистичних методів аналізу. Велика перевага цих графіків у тому, що вони вказують на темпи зміни, а не на кількісну різницю. На відсотковому графіку, якщо фонди зростають на 10% в рік, графік матиме форму прямої лінії. Якщо два фонди зрівняються, то стрімкіше зростатиме той, у якого більший відсоток зміни.

У стовпчикових діаграмах аналогічно на осі ОХ відкладають час, на осі ОУ - ціну.

Для прикладу розглянемо зміни цін на нафту за тижневий інтервал (табл. 8.1) і побудуємо стовпчикові діаграми зміни цін і обсягів торгівлі та лінійний графік (рис. 8.2). Ціни подані в $/за барель.

Таблиця 8.1.

Зміни цін та обсягів торгівлі ф'ючерсного контракту на нафту на Нью-Йоркській товарній біржі за тиждень

Обсяги

Дні

Ціна

Найвища

Найнижча

Ціна

торгівлі,

відкриття

ціна

ціна

закриття

кількість контрактів, шт.

t-5

19.0

21.0

19.0

19.5

1200

t-4

19.5

20.5

20.0

20.0

1400

t-3

18.0

22.0

18.0

19.5

700

t-2

19.5

20.0

19.0

20.0

900

t-1

17.5

19.0

17.0

18.0

1000

РИС. 8.2.

Приклади графічного відображення тижневих змін цін та обсягів торгівлі на ф'ючерсний нафтовий контракт

Лінійні графіки зміни цін та обсягів торгівлі

t-5 t-4 t-3 t-2 t-1 — Кількість контрактів

1500

t-5 t-4 t-3

¦ ¦ Ціна відкриття — "Найнижча ціна — — — - Ціна закриття

t-2 t-1 — Найвища ціна

Стовпчикова діаграма та "японські свічки'

24

22

20

-- 18

16

1500 1300 1100 900 700 500

t - 5

t - 4

t - 2

t - 1

t - 3

? Обсяг торгів

Стовпчикова діаграма використовує три ціни: максимальна ціна, мінімальна ціна, ціна закриття

2322 - 21 - 2019181716-

Стовпчикова діаграма використовує чотири ціни: ціна відкриття, максимальна ціна, мінімальна ціна, ціна закриття

t-5 t-4 t-3 t-2 t-1

t-5 t-4 t-3 t-2 t-1

Лінійні графіки та стовпчикові діаграми є абсолютно зрозумілими і наочно демонструють зміни цін та обсягів торгівлі. Схематичне зображення стовпчикових графіків подано на рис. 8.3.


Додаткового пояснення потребує метод відображення динаміки цін за допомогою так званих "японських свічок". Це дуже цікавий метод, який дозволяє торговцю одразу бачити картину денної поведінки ціни. Приклади свічок та їх значення подано на рис. 8.4. Основною відмінністю японських свічок від стовпчикових діаграм є наявність прямокутника, який будується в інтервалі між цінами відкриття та закриття торгів. Цей прямокутник має назву "тіло свічки" (real body). Залежно від співвідношення цін відкриття та закриття торгів, цей прямокутник може бути зафарбований у білий або чорний кольори. Білий колір свічка має тоді, коли ціна відкриття торгів є нижчою від ціни закриття, тобто свідчить про те, що впродовж дня ціни підвищувалися. Якщо тіло свічки чорного кольору, то це означає, що впродовж дня ціни падали і ціна закриття була нижчою від ціни відкриття торгів. Рух цін вище тіла свічки утворює "верхню тінь" (upper chadow), рух цін нижче тіла свічки - "нижню тінь " (lower shadow).

Аналіз японських свічок здійснюють за трьома напрямами:

  1. сила тіла;
  2. сила тіні;
  3. сила заперечення.

Сила тіла оцінює довжину тіла. Чим воно довше, тим сильнішим є прояв бажання ринку йти у певному напрямі: для білої свічки вгору, для чорної - вниз. Сила тіні показує наскільки не збігається бажання ринку йти у певному напрямі з його можливостями. Сила заперечення полягає у простому правилі, а саме: якщо ринок не пішов разом із силою тіла або силою тіні, то тим впевненіше він піде у протилежному напрямі. У додатку 8.1 наводяться найпоширеніші типи японських свічок та їх коротка характеристика.

Рис. 8.4.

Приклади свічок та їх значення

Максимальна ціна (High)

Close Open

Тінь свічки (Shadow) ;Тіло свічки (Body)

Close

Open J

Мінімальна ціна (Low)

Графіки "хрестиків та нуликів" були створені лише для відображення зміни ціни. Час, необхідний для заміни однієї ціни іншою, абсолютно не береться до уваги. На відміну від деяких лінійних графіків, графіки "хрестиків та нуликів" не зважають на обсяг. Наприклад, на фондовому ринку було погоджено, що зміни, які враховуватимуться, можуть мінімально становити і максимально - $2 або $3 за кожну акцію.

Свої цінові параметри мають ф'ючерсні контракти на сировину та валюту. Однак кожна клітинка графіка може представляти цю вибрану суму. Щоразу при зростанні цін на визначену суму у певний квадрат ставитиметься «х», щоб вказати зміну. Якщо ціни зростатимуть, додаткові «х» ставитимуться один над одним. Якщо ціна знизиться поза обраний рівень, «х» стане у наступному рядку на клітинку нижче. В такому випадку ринок повернеться, а графік "хрестики та нулики" дістає ще одну назву - "оборотний графік". Для наочності колонки зростання позначаються «х», а колонки спаду - «о».

Якщо аналітика цікавлять короткострокові зміни, наприклад $%, то активний день на біржі може заповнити багато колонок. І, навпаки, якщо його цікавить тривалий проміжок часу, то слід обрати крок $3, що дозволить простежити тенденцію руху цін на малому графіку. Техніки, що надають перевагу цьому методу, впевнені, що можуть передбачити не лише можливі зміни напрямку руху цін, але й час змін. Вони роблять це за допомогою техніки, яка називається підрахунком (the count). Загалом ідея побудови графіку така: фіксується ціна закриття торгів так, щоб у колонках сформувати тренд (тенденцію) зміни цін, до іншої колонки аналітики переходять при появі іншої тенденції (рис. 8.5).

Рис. 8.5.

Приклад графіка "хрестиків-нуликів" для нафтового контракту

20,0

X

X

19,5

X

О

О

19,0

О

18,5

О

18,0

О

Графіки, утворюють різні "фігури", для яких аналітики технічного аналізу вигадали красномовні назви. Для цього графіки будуються за довгий період часу, наприклад місяць, рік, десять і більше років. Приклад такого графіка подано на рис. 8.6. Ці графіки на сайтах бірж та в економічній пресі можуть подаватися у вигляді стовпчикових діаграм або "японських свічок".

Рис. 8.6.

Приклад зображення цінового графіка у вигляді стовпчикових діаграм та "японських свічок"

Samp;P 500 INDEX I (Daily)/АМЕХ COMPOSITE


Більшість аналітиків використовує фігури для характеристики ліній опору, підтримки, повороту та зародження трендів. Відомий аналітик Е.Л. Найман, який працює в інвестиційній компанії "Альфа-Капітал" на українському фондовому ринку, стверджує, що учасники ф'ючерсних ринків, аналізуючи трендові моделі, повинні використовувати правило - не працюй проти тренду. Англійською мовою це звучить: "the trend is your friend" - "тренд ваш друг", хоча найвідоміший біржовик сучасності Дж. Сорос, як правило, робить навпаки[93].

Найпоширеніші позначення характеристик тренду: • •

- очікування              L А - очікування

підвищення цін;              ^U ІЛ' спаду цін;

• - момент укладення контракту купівлі-продажу.

Сигнали початку трендів групуються за силою:

+++ сильний; ++ середній; + слабкий.

Проілюструємо деякі типові ситуації на рис. 8.7 і 8.8.

РИС. 8.7.

Лінія тренду

за максимальними цінами - лінія опору (resistance)

Рівень опору - це локально-максимальна ціна. При з'єднанні локальних максимумів і визначається лінія опору. Рівень підтримки - це локально- мінімальна ціна. Для отримання цієї лінії необхідно з'єднати між собою рівні мінімальних цін.

Американські трейдери переважно використовують графіки "хрестиків- нуликів", японці - "японські свічки", європейці - "бари".

§ 8.3.

Основні фігури технічного аналізу

Рис. 8.8.

Лінія тренду

за мінімальними цінами - лінія підтримки (support)

На рис. 8.9-8.16 подано приклади класичних фігур технічного аналізу.

Крім поданих "фігур", на графіках техніки знаходять також безліч інших, наприклад, "брелок", "огорожа, що падає", "геп", "розходження" тощо. Інколи буває стільки версій їх тлумачення, скільки й аналітиків. Окремі фігури підходять лише для лінійних графіків, інші - лише для графіків "хрестиків та нуликів", деякі задовольняють усіх.

Рис. 8.9.

Вершина у формі "голова і плечі", що свідчить про тренд зниження цін

Рис. 8.10.

Голова


Дно у формі "плечі і голова", що свідчить про тренд підвищення цін


Рис. 8.12.

Рис. 8.13.

Рис. 8.14.

"Прапор"

"Вимпел вниз" та "Вимпел вверх"

Рис. 8.15.

"Клин"

Рис. 8.16.

"Трикутники"

Аналіз графічної інформації використовується для виявлення характерних рис і зміни цін та курсів, на основі яких ідентифікується поведінка ринку із виявлених закономірностей.

Найхарактерніші такі ознаки:

  • на графіку вертикальних ліній тенденція підвищення або зниження складається із серії трьох та більше точок, що утворюють пряму лінію. Тенденція вважається панівною доти, доки ціни при підвищенні вищі від проектованих на графіку ліній, при зниженні - відповідно нижчі;
  • при перетині цінами лінії тенденції можливий її злам;
  • лінії тенденції, паралельні осі ординат, обмежують область "застою" - період флуктуації цін без певної тенденції;
  • найвища точка потенційно може опинитися "вершиною" - областю, звідки ціни знижуються під натиском механізму продажу;
  • найнижча точка потенційно може стати "низом" - областю, звідки ціни починають підніматися під натиском механізму купівлі;
  • модель вершина "голова і плечі" - серія з трьох максимумів, у якій середній, найбільший, свідчить про можливість зниження цін, причому ймовірність зростає, якщо рівень останнього екстремуму нижчий від першого або кут нахилу "лінії шиї" має від'ємну величину;

  • модель дно "голова і плечі" характеризує ситуацію, протилежну моделі вершина "голова і плечі";
  • модель "подвійна вершина" - два підйоми приблизно сягають однієї точки (різниця не більша, ніж 3-4%), причому спад другого піку нижчий від найнижчої точки між двома вершинами, - відображає тенденцію зниження цін;
  • модель "подвійний низ" - дзеркальне відображення моделі "подвійна вершина" - свідчить про тенденцію підвищення цін;
  • модель "трикутник, спрямований догори", - дві лінії, які зачіпають верхні і нижні локальні екстремуми, при цьому утворюється кут, бісектриса якого має додатковий напрям і показує, що ціни зростатимуть всупереч протидії, обмеженій горішньою лінією;
  • модель "трикутник, спрямований вниз", - дотична до горішньої і нижньої локальних екстремумів утворюють кут, бісектриса якого має інший кут нахилу і показує, що ціни знижуватимуться всупереч протидії, обмеженій нижньою лінією;
  • "вимпели" та "прапори" - маленькі локальні трикутники і паралелограми, утворені дотичними до екстремумів лініями, свідчать про збереження тенденції, причому її розвиток сягнув половини шляху;
  • "гепи" - цінові інтервали між максимальною та мінімальною цінами попереднього і наступного дня, торги за якими не відбувалися. "Гепи" потенційно можуть свідчити про вихід з області "застою"; або про збереження тренду, коли ціни перескакують через кілька пунктів від однієї угоди до іншої; або про можливу різку реверсію цін. Їх можна передбачити при широкій ціновій прірві без чіткої тенденції на ринку.

Якщо у графіках "хрестиків та нуликів" остання колонка «х» піднімається на клітинку вище від попередньої колонки «х», це означає тенденцію підвищення цін. Якщо остання колонка «о» опускається нижче від попередньої, то переважатиме тенденція спаду цін. Модельні "малюнки" у цьому випадку інтерпретуються засобом, аналогічним для графіків вертикальних ліній та стовпчикових діаграм.

Графічний аналіз особливо важливий при вивченні "областей перевантаження" ринку - періодів, коли ціни та курси коливаються протягом визначеного періоду в межах порівняно вузького діапазону. Вважається, що чим довша область перевантаження, тим більше відкриттів нових позицій учасниками торгів ф'ючерсними та опціонними контрактами, тим більше буде видано стоп-наказів з обмеженням або анулюванням позицій.

"Області перевантаження", як правило, є "областями підтримки" або "опозицією" до рівня цін. Області підтримки формуються при цінах, коли тенденція спаду викликає необхідність придбання, що стримує

даний напрямок зміни ціни. Області опозиції стримують зростання цін, обумовлюючи необхідність операцій продажу. Ціни, які перетнуть області підтримки та опозиції, надалі матимуть чіткі тенденції розвитку.

Області перевантаження поряд з іншими факторами можуть мати психологічні корені і, як правило, формуються навколо цілих числових значень цін.

Крім графічних, широко використовуються числові методи аналізу:   регресивний, визначення волатильності ринку тощо.

 

<< | >>
Источник: Сохацька О.М.. Біржова справа: Підручник. - 2-ге вид. змін. й доп. - Тернопіль: Карт-бланш, К.: Кондор. - 632 с.. 2008

Еще по теме § 8.1. Суть технічного аналізу:

  1. 10.1. Суть, завдання та методи фінансового аналізу
  2. 9. Суть і критерії науково-технічного прогресу. Рушійні сили і фактори економічного прогресу.
  3. 2.2.3. Софт-аналіз ( аналіз сильних і слабких сторін підприємства)
  4. 4.2. Технічна політика держави
  5. Тема 5 науково-технічна та інноваційна ПОЛІТИКА
  6. Тема 1. 5. Науково-технічна й інноваційна політика
  7. 8.1.Технічне забезпечення контролю
  8. Інновації як спеціфічна форма науково-технічного прогресу
  9. Науково-технічна (інноваційна) підтримка підприємництва
  10. 14.2 Аналіз, контроль й аудит
  11. 2.2.4. Портфельний аналіз
  12. 9.4. Удосконалення інформаційно-технічного забезпечення Державного казначейства
  13. Матеріально-технічна підтримка підприємництва
  14. 5.1. Науково-технічний прогрес та економічне зростання
  15. Тема 10 ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
  16. 2.2.5. Вартісний аналіз
  17. 9.1. Основи організації інформаційно-технічного забезпечення Державного казначейства
  18. Аналіз діяльності банку
  19. § 8.6. Аналіз показників обсягів торгів
  20. Методи системного аналізу